У Львові створили новий туристичний маршрут. Локації

1818 0
Екскурсія триває дві години та пролягає центральною частиною міста через місця, якими Петро Радковець часто проводив екскурсії.
Фото Івана Станіславського/Твоє місто

Фото Івана Станіславського/Твоє місто

Сьогодні, 27 квітня, на честь 59-го дня народження відомого львовознавця та гіда Петра Радковця презентували присвячений йому спеціальний туристичний маршрут. Екскурсія триває дві години та пролягає центральною частиною міста через місця, якими Петро Радковець часто водив екскурсії.

Маршрут екскурсії:

  • Вулиця Руська  «сіль» Галичини (Успенська (Волоська) церква, Ліцей № 8, страхове товариство «Дністер», кав’ярня «Золотий дукат»);

  • Про святе і грішне (Пам'ятник Никифорові-Епіфанію Дровняку, церква пресв. Євхаристії (Домініканський собор);

  • Коли на Вірменській ще жили вірмени (Арт-кафе «Дзиґа», «Фацет» і «Фацетка», будинок «Пір року», кав‘ярня «Вірменка»)

  • 45 кам'яниць: по хвилині на кожну, і година минула (Площа Ринок, Палаццо Бандінеллі, леви при Ратуші);

  • Посміхніться леву  і він посміхнеться у відповідь (Латинський катедральний собор, каплиця Боїмів)

  • Сонечко на річці, якої нема (Проспект Свободи, пам’ятник Т.Шевченку).

На кожній зупинці  згадки з історіями, які пов’язані з ним та особливостями його екскурсійної справи. Петро Радковець вважав, що головне завдання гіда показувати те місто, яке безперечно любимо, а люди пропускатимуть це через себе. 

«А в цілому наша екскурсія – це свого роду вистава, де Львів – тло! Все тече, все змінюється, але є спогади, котрі хочеться відтворювати. Із серцем зі Львова!», – казав Петро Радковець.

Читайте також: Люди Твого Міста: Батяри Радковці про Львів-Вавилон

Львовознавець вирізнявся своїм особливим стилем, який вибудував з любові до епохи 30-х років XX ст., за часи якої популярністю користувались мельоники, ляски, кварцові кишенькові цибульки. На старих вулиця Львова він гармонійно вживався із атмосферою вулиць та будинків. Саме тому львів'яни та гості міста впізнавали пана Петра здалеку та щоразу захоплювалися його знаннями про Львів. Він дослідив кожен куточок міста, з любов’ю передавав низку вражаючих історій туристам. Львовознавець часто наголошував, що не можна любити те, чого не знаєш. 

Вивчати рідне місто Петро Радковець вирішив, коли йому було 17 років. Тоді, ідучи вулицею Федорова, одна із перехожих запитала у нього, де розташований Домініканський костел – він був через дорогу. Проте за радянських часів майбутній гід не знав нічого про цю пам'ятку. Дівчина почала розповідати йому історію Львова і пану Петру стало соромно, що хтось знає про його місто краще, аніж він сам. І від тих пір він завжди рекомендував – «вивчайте історію самі».

Читайте також: У Львові попрощалися із відомим гідом Петром Радковцем. Фото

Петро Радковець розробив чимало авторських екскурсійних маршрутів Львовом. Окрім того, був учасником багатьох проєктів про Львів та членом історичної секції «Товариства Лева». У 2015 році став автором збірки казок для дітей, жанр якої започаткований з братом Іваном – це «Таємниці львівських левів». Вони разом стали і співавторами  краєзнавчих розвідок «Загадки міста Лева». Пан Петро отримав сертифікат, згідно з яким став першим запатентованим батярем. 

Петро Радковець отримав офіційно ліцензійне посвідчення екскурсовода під номером 0001 від Львівської міської ради. А у лютому 2023 року міське управління туризму вирішило назавжди закріпити за Петром Радковцем цей номер і передати його бейдж родині.

Зокрема, Петро Радковець став одним із ініціаторів та учасників міської програми соціально-культурного відновлення військових «Місто лікує». Екскурсії для поранених бійців стали одним із останніх проєктів відомого львовознавця. Про цю програму він розповідав у коментарі Tvoemisto.tv, де пояснював, що екскурсії – своєрідна ребілітація для військовослужбовців. Оскільки «є люди, яким не можна покидати шпиталі, але їм потрібна підтримка і повноцінне життя, тому ми зможемо до них навідуватись і розповідати про Львів».

Читайте також: Територія, де нині є ринок «Добробут», має бути музеєфікована

Львовознавець Петро Радковець був також постійним колумністом Tvoemisto.tv. Щотижня у своїй колонці він розповідав історію Львова. Серед його розповідей: «Історія вулиці, територія якої була найнебезпечнішим напрямом під час оборони Львова»«Історія проспекту у Львові, де можна було побачити Полтву»«Чому радянській владі не вдавалося заборонити вертепи»«Львівський Вавилон, або як у нашому місті вживалися люди різних національностей». Інші авторські колонки Петра Радковця можна переглянути за посиланням

Додамо, що Петро Радковець, разом зі своїм братом Іваном, став учасником проєкту Tvoemisto.tv «Люди Твого міста: батяри Радковці про Львів-Вавилон». Вони розповіли Tvoemisto.tv не лише про професію екскурсовода, унікальність Львова та батярської субкультури, а й про свою нову книгу, волонтерську діяльність та недоліки нашого міста, яких варто позбуватися.

Львовознавець раптово помер 4 лютого 2023 року. Задля увіковічнення його постаті і внеску в популяризацію Львова створили екскурсійний маршрут його пам’яті. Авторський маршрут пам’яті Петра Радковця розробила екскурсоводка Діана Борисенко у співпраці із родиною екскурсовода та Львівським туристичним офісом.
 
Фото: Твоє місто / Іван Станіславський

__________________________________________________________________________________________________

Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.

Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми  про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.


Читайте також:
+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!