Комісія МКІП та Департамент охорони спадщини Києва встановить історичну цінність пивоварні Шульца

2 травня комісія в складі чиновників разом з правоохоронцями змогли потрапити на територію пивоварні Шульца.

Фото: Дмитро Перов

Сьогодні спільна виїзна комісія Міністерства культури та інформаційної політики України та Департаменту охорони культурної спадщини КМДА виїхала на обстеження комплексу історичних будівель пивоварні Шульца, що на Деміївці. Про це повідомив активіст та співзасновник пам'яткоохоронного хабу «Цегла» Дмитро Перов.

«Пивоварня Шульца – знищити не можна зберегти? Науковці мають встановити історичну цінність комплексу або її спростувати», – зазначив активіст.

Він також нагадав, пивоварня Шульца є однією з небагатьох пам’яток індустріальної архітектури Києва, що змогла зберегти історичну парцеляцію та не була перебудована чи перетворена на черговий ЖК. Улітку 2021 року пивоварня потрапила до списку Київської міської ради щодо цінної історичної забудови, яка потребує додаткового захисту (т.зв. «Список Кличка по культспадщині»).

Відомо, що власники промислового комплексу споруд другої половини 19 ст. почали розбирати цегляне мурування ще у 2021 році. Тоді зруйнували один з перших виробничих корпусів, який майже не було майже не видно з вулиці. У кінці того ж року частково розібрали фасад житлового будинку при заводі, що виходить на червону лінію забудови провулку Руслана Лужевського.

Група SCM Рінат Ахметов наприкінці 2018-го подарував майно кримськотатарській громаді для будівництва Київського кримськотатарського культурно-освітнього центру з мечеттю: з початку 2019-го земельна ділянка та будівлі, що на ній знаходяться, не належать SCM або її бізнесам.

Як виявилося пізніше, власником пивзаводу Шульца на Деміївці є Фонд національного добробуту Криму. Сам Фонд планував будівництво Київського кримськотатарського культурно-освітнього центру з мечеттю, про що свідчать фото проєкту на сайті Фонду. У Фонді наприкінці лютого запевняли, що жодних демонтажних чи інших робіт на території не проводили, а "низка повідомлень про це – неправдиві".

Дмитро Перов стверджує, що Фонд національного добробуту Криму пов'язаний з екснардепом, а нині очільником фонду держмайна Рустемом Умеровим. По факту кримськотатарський культурно-освітній центр є тим самим Ісламським культурним центром.

Так, у липні 2021 року будучи нардепом Рустем Умеров повідомив в коментарі Суспільному, що “спільно з Турецькою Республікою триває активна робота над проектом будівництва культурно-освітнього комплексу у центрі Києва, до якого входять Соборна мечеть, загальноосвітня школа та багатопрофільний культурний центр”. Мовляв, проєкт перебуває під кураторством "лідерів кримськотатарського народу, народних депутатів та керівництва Фонду національного добробуту Криму".

Наявність турецьких коштів у Фонді може свідчити перелік партнерів на його сайті: там перераховано низку турецьких організацій з якими співпрацює Фонд, в тому числі зазначено посольство Туреччини в Україні. Тісна співпраця Фонду з Туреччиною триває й досі: у лютому Фонд реалізовував проєкт спільно з турецькою благодійною організацією IHH Humanitarian Relief Foundation.

Офіційно Рустем Умеров фігурує станом на зараз лише в опікунській раді Фонду разом із Рефатом Чубаровим, Ахтемом Чейгозлвим та ін. Втім певний зв'язок простежується й на рівні засновників. Так, засновником організації Міжнародний благодійний фонд "Фонд національного добробуту Криму" виступає інший БФ — "Астем фаундейшн", директором якого до 2019 року був Рустем Умеров, а одним із співзасновників виступає Рефат Умеров (по-батькові Серверович, глава ФДМУ по-батькові — Енверович, не виключено, що йдеться про двоюрідних братів). Раніше, Рустем та Рефат Умерови у попередньому скликанні Верховної Ради були помічниками нардепа Мустафи Джемілєва, який сьогодні є головою ради Фонду національного добробуту Криму. Крім того, за даними сервісу YouControl, брати Умерови виступали співзасновниками цілої низки компаній: ТОВ "Астем", "Блек сі груп", "Євразія інжиніринг", "Фонд розвитку Криму" та інші.

Рефату Умерову офіційно належить також ТОВ «Євразія Інжиніринг», яке й здійснило демонтаж цеху броварні Шульца (основний вид діяльності - будівництво споруд електропостачання та телекомунікацій).

Окрім цього, у власності Рефата Умерова фігурує ТОВ "Комплекс Жовтневий 40", яке займається купівлею та продажем власного нерухомого майна. Рефат Умеров став власником компанії у липні 2019 року, коли її колишній власник Рустем Умеров став народним депутатом. До 17 грудня 2018 року ТОВ "Комплекс Жовтневий 40" належало через низку офшорних компаній, Рінату Ахметову, який також офіційно володів заводом Шульца. Саме наприкінці 2018 року 3 га землі пивзаводу перейшли до "Міжнародного благодійного фонду "Фонд національного добробуту Криму". Згідно з пресрелізом, власник SCM Рінат Ахметов у 2019-му подарував 3 га землі кримськотатарській громаді для будівництва Київського кримськотатарського культурно-освітнього центру з мечеттю.

Примітно, що офіційно Рустем Умеров розпочав свою кар'єру у 2004 році в українському операторі мобільного зв'язку lifecell (Астеліт). На той час "Астеліт" був спільним підприємством Ріната Ахметова та турецького оператора мобільного зв'язку Turkcell.

У Фонді національного добробуту Криму “Твоєму місту” на прохання уточнити щодо історичної забудови відповіли наступне: «Територія заводу Шульца не є історичною спадщиною. Під історичну спадщину підпадає приміщення заводу “Київгуми”, який знаходить поруч», – сказав представник Фонду в телефонному коментарі.

Пізніше Tvoemisto.tv отримало відповідь від КМДА на запит про забудову заводу Шульца.

Тоді у Департаменті містобудування та архітектури КМДА відповіли, що не погоджували ескіз проєкту, не давали жодних дозволів на виконання будь-яких робіт за адресою пивоварні. Але разом з тим називають пивоварню Шульца "зоною перспективної громадської забудови", і вважають, що розміщення Ісламського центру на її території не суперечить наявному Генплану Києва.