Фото: Володимир Кубійович
Посол Ізраїлю в Україні Михайло Бродський попросив мера Києва Віталія Кличка не називати вулицю Пржевальського в Києві іменем науковця Володимира Кубійовича, який створив Енциклопедію українознавства в 10 томах. Про це Бродський написав у Twitter.
Міський голова, за його словами, нібито погодився не перейменовувати вулицю на Кубійовича: «Після моєї розмови з мером Києва Віталієм Кличком радий повідомити, що ця недоречна ініціатива не буде реалізована», - зазначив він додавши посилання на статтю про можливе перейменування вулиці Пржевальського в Києві на честь Кубійовича у виданні the Jerusalem Post.
Following my conversation with Kyiv’s mayor @Vitaliy_Klychko, happy to announce that this inappropriate initiative won’t go ahead https://t.co/pB3mlwlBpx
— Michael Brodsky (@michael_brodsk) April 11, 2023
У поширений Бродським публікації ізраїльського видання вказано, що Кубійович нібито був нацистським пособником. На думку посла, ініціатива про найменування вулиці на його честь нібито обурює єврейський народ.
Вулиця Пржевальського знаходиться у Солом'янському районі Києва, місцевість Совки. Пролягає від вулиці Володимира Брожка та Крутогірної вулиці до Червоної вулиці. Вулиця утворилася на початку XX століття під назвою Тарасівська. На честь російського вченого Миколи Пржевальського її переназвали 1955 року. Вулиця включена у нове голосування щодо перейменування 27 міських об’єктів, яке 7 квітня стартувало у додатку «Київ Цифровий» (триватиме до 16 квітня).
Загалом запропоновано відразу 12 варіантів зміни вулиці Пржевальського — Володимира Кубійовича, Андрія Норова, Майкла Стренка, Людмили Фої, Павла Шандрука, Миколи Полоза, Миколи Сахно-Устимовича, Віктора Домонтовича, Дмитра Бортнянського, Юрія Лисянського, Професора Хржонщевського, Віктора Чукаріна.
Наразі, за результатами опитування, варіант назвати вулицю на честь Кубійовича отримав найбільшу кількість голосів – 31%. На другому місці пропозиція назвати її на честь військового Андрія Норова. На початку російського вторгнення в Україну 2022 року він спланував та організував оборону Київської ГЕС. 13 березня 2022-го під час евакуації потерпілих дістав поранення, несумісні з життям.
Член Комісії з питань найменувань при Київському міському голові Тиміш Мартиненко-Кушлянський у відповідь на запит «Твого міста» зазначив, що для того, щоб щось стверджувати треба дочекатись остаточних результатів опитування у «Київ Цифровий».
«Це дуже складне питання. Правду кажучи, ми зараз з деякими колегами самі думаємо що з цим робити. Але, щоб щось стверджувати, треба дочекатись остаточних результатів опитування. Ветеранське середовище по цьому об’єкту агітує за пропозицію на честь Андрія Норова. Кубійович потрапив в голосування, бо, окрім всього, він ще і видатний науковець, географ. І його праці мають велике значення для вивчення, зокрема, українських етнічних територій. А те, що він співпрацював на певному етапі з нацистами, то, на жаль, такою є доля усіх бездержавних народів», - зазначив він.
У відповідь Бродському користувачі зауважують, що у столиці Ізраїля - Тель-Авіві, існує вулиця Авраама Штерна. Він був сіоністським діячем; у 30-х роках, і пізніше, на початку 40-х, - шукав союзу з Гітлером: посилав емісара, який зустрічався з представником німецького МЗС.
Довідка. Володимир Кубійович - український історик, географ, енциклопедист, видавець, громадсько-політичний діяч, організатор видання та головний редактор Енциклопедії українознавства та фундаментальної праці «Ґеоґрафія українських і сумежних земель».
Як активний учасник українського національно-визвольного руху Кубійович в середині квітня 1940 року очолив УЦК (Український центральний комітет) у Кракові, який координував діяльність українських громадсько-культурних організацій у генерал-губернаторстві і допомагав українським втікачам від більшовиків.
Після приєднання Галичини до генерал-губернаторства в 1941 році за умов фактичної заборони на діяльність політичних партій УЦК став головним репрезентантом українців перед німецькою владою. У квітні 1943 як голова УЦК став одним з організаторів Військової Управи, і зі свого боку докладав багато зусиль для формування частин дивізії військ СС «Галичина».
Дивізія входила не до загальних СС (Allgemeine SS), які брали участь у Голокості й інших каральних операціях на окупованих територіях, а до так званих Військ СС (Waffen SS) і була призначена для бойових дій на фронті поруч із Вермахтом.
За нацистськими законами членами СС могли бути виключно особи, які мали бездоганне расове походження та навіть «арійську» зовнішність. Ані українці, ані представники інших «неарійських» національностей, які були призвані до підрозділів військ СС, «членами СС» не були та бути не могли.
Вербуючи галичан до дивізії, німецькі пропагандисти й уповноважені Військової управи переконували, що йдеться про боротьбу, разом із німцями, проти найнебезпечнішого ворога української нації – більшовиків, і про боротьбу за Україну.
Нюрнберзький процес, який тривав із 20 листопада 1945 року до 1 жовтня 1946-го і розглядав воєнні злочини нацистів, не знайшов доказів скоєння вояками дивізії воєнних злочинів. Згадки про неї немає в обвинувальному акті, і жоден боєць «Галичини» засуджений не був.
Іменем Кубійовича названо вулиці у Львові, Коломиї та в Івано-Франківську.
Станіслав Нестеренко
