Що має побачити кожен львів’янин. Будівля Торгово-промислової палати

Зараз тут розташована Прокуратура Львівської області.

Фото: Марія Стахів

Днями Прокуратура Львівської області анонсувала, що відкриє свої двері для відвдувачів. За словами речниці обласної прокуратури Юлії Шевченко, поки що раз або кілька разів на тиждень будуть організовувати екскурсії для студентів правничих спеціальностей. Водночас прокуратура розробляє механізм, яким чином можна водити екскурсії для всіх охочих, адже це режимний об’єкт. Наразі у прокуратурі шукають державну установу, яка організовує екскурсії і готова виділити окремого екскурсовода для цього.

Tvoemisto.tv потрапило у будівлю колишньої будівлі Торгово-промислової палати під час зйомок фільму «Іван Левинський. Акценти» і пропонує помилуватися інтер'єрами та дізнатися більше про історію цієї споруди.

Торгово-промислову палату створили у Львові ще у 1850 році. Спочатку вона містилася у палаці Бесядецьких (на пл. Галицькій). На початку ХХ ст. через те, що установа стала більш впливовою, довелося збудувати власне приміщення. Авторами проекту торгово-промислової палати стали Альфред Захаревич, один із найвпливовіших її членів, і Тадей Обмінський. Її запроектували в комплексі з Технологічним інститутом. Тепер там Музична академія імені Миколи Лисенка на вул. Нижанківського, 5.

Фасад Торгово-промислової палати. До 1925 р. Джерело: polona.pl

1914-1915. Видавництво Салону польських художників, Краків Джерело: lvivcenter.org

Будували її впродовж 1907-1911 років. Будівельні роботи виконувала фірма Івана Левинського. Елементи склепінь, конструкції перекриттів виконала будівельна фірма Юзефа Сосновського та Альфреда Захаревича. Будинок обладнали системою центрального опалення. Електричне обладнання, внутрішня телефонна мережа, електричні ліфти встановила фірма «Сокольницький і Вісьнєвський».

Вулиця Академічна. 1930 р. Джерело: polona.pl

Вулиця Академічна. 1933 р. Джерело: polona.pl

Читайте також: Що має побачити кожен львів’янин. Фабрика Левинського

Перший поверх підкреслений горизонтально важким лінійним фактурним рустом, другий і третій вертикально почленовані легкими пілястрами зі стилізованими іонічними капітелями та лізенами. Над вікнами другого поверху в центральній і бічних частинах фасаду поміщено вставки з горельєфним зображенням алегорій торгівлі та ремесел авторства Войцеха Пшедвоєвського. Вставки сформовані з цементу та прикрашені золотою смальтою. Мезонін прикрашає угорі хвилястий аттик із орнаментальним фризом зі скляної мозаїки Генрика Узембло, в центрі якого – герб міста Львова. Тильний фасад із боку подвір'я вирізняється простотою та лаконічністю форм. Дах складної форми, над основною частиною – двосхилий, із люкарнами, над мезоніном – мансардовий із одним заломом, який завершується на гребені шпилями.

Внутрішній простір палати підпорядкований подвійному функціональному використанню будівлі, яке гармонійно поєднувало її адміністративне та репрезентативне призначення. Висотний простір вхідного вестибюлю облицьованого рожево-жовтим мармуром та перекритого півциркульним склепінням з декоративними касетонами, переходить через півциркульну арку в парадну сходову клітку, прикрашену вітражем, який, як свідчать написи, поміщені по кутах, виконаний за проектом Альфреда Захаревича у краківському закладі вітражів Станіслава Габріеля Желенського.

Вітраж вхідних дверей колишньої палати виконаний також на фабриці Желенського за проектом 1909 р. Генрика Узємбло (зберігся не повністю). Сходову клітку освітлюють світильники за проектом Альфреда Захаревича у вигляді конусів або кришталевих грон, що нагадують сталактити, виготовлені на фабриці Рудольфа Карла Дітмара.

На балюстраді сходів поміщені барвисті мозаїчні вставки із стилізованих квітів авторства Кароля Фрича, які гармонійно поєднуються з вітражем.

На другому поверсі розташована велика зала засідань, стіни якої мають висоту другого і третього поверхів будівлі. Вони обшиті дубовими панелями, штучним зеленим мармуром та вертикально розділені на поля дванадцятьма розкріпованими пілястрами з білого мармуру, що завершуються вгорі скульптурними групами, вирізьбленими у вигляді горельєфів Зиґмунтом Курчинським.

Читайте також: Що має побачити кожен львів’янин. Музей Олекси Новаківського

Між скульптурними групами на трьох стінах зали у вигляді декоративного фризу поміщений цикл малярських панно Фелікса Виґживальского та Зиґмунта Балька, які виконані у змішаній техніці на полотнах і вклеєні в тиньк. Панно тематично поєднуються з горельєфами у філософський міф, що стосується життя та долі людини. Вони запроектовані ще у січні 1907 р. в період початку будівництва палати та намальовані в органічній узгодженості зі скульптурним декором та архітектурою будівлі.

1912, (1911 - 1913) Digital Collections, The New York Public Library

1913, (1911 - 1913) Digital Collections, The New York Public Library

1912, (1911 - 1913) Digital Collections, The New York Public Library

Зала засідань Торгово-промислової палати. 1926 р. Джерело: audiovis.nac.gov.pl

Вітражі в залі засідань виконані за проектом Альфреда Захаревича, дубові панелі та дверні портали з маскаронами авторства Зиґмунта Курчинського, виготовлені у майстерні Станіслава Крука. Зала перекрита перекриттям з касетонами, прикрашеним ліпним рослинним декором та ліпними розетами (автор Людвік Репіховський (Ludwik Repichowski), освітлена світильниками. За архітектурно-композиційним та художнім оформленням вона нагадує актову залу Львівської Політехніки.

Це характерний зразок адміністративної будівлі Львова початку ХХ ст. та яскравий приклад «Gesamtkunstwerk» – синтезу просторових мистецтв – настінного живопису, скульптури, вітражів та мозаїки з архітектурою. В радянський період в будинку палати містився міський комітет Комуністичної Партії України. Тепер тут знаходиться Прокуратура Львівської області.