Фото: uamodna.com
«Спробую цього року дотримуватись посту, заразом і схудну до літа». Чи правильно ми розуміємо сенс самообмеження у дні християнського посту, який розпочався у греко-католиків та православних 19 лютого і триватиме до 7 квітня? Голова Патріаршої комісії Української греко-католицької церкви у справах молоді отець Ростислав Пендюк розмірковує над тим, в чому полягає суть посту і чому в цей час треба приділити найбільшу увагу.
Великий піст має чіткі дати початку й закінчення, а отже, певну мету. Ця мета – зустріч із Христовим воскресінням, найважливішою подією для кожного християнина.
Утримання від їжі, відмова від слухання музики чи перегляду фільмів можуть бути дуже важливими, але без цієї мети вони не матимуть сенсу. Мовляв, я не їм м’яса, бо піст – і все. А навіщо потрібно відмовляти собі у м’ясі? Схуднути, стати здоровішим, ще щось? Для християнина ж мета цих зусиль полягає в тому, щоб дати більше простору для Бога у своєму житті.
Утримуватись від слухання музики потрібно не тому, що музика – це щось погане, і ми цілий рік це робимо, а під час Великого посту вирішуємо цього не робити. Музика прекрасна і вона є Божим винаходом. Просто, не слухаючи музики, ми створюємо простір тиші й місце, де Бог може нам щось сказати. Бо коли в моїх вухах постійно якийсь шум, то Він пробує достукатись, але не має змоги.
Обмежувати себе в задоволеннях варто зовсім не тому, що задоволення – це гріх. Уявлення про те, що християнство забороняє щось приємне, є хибним. Суть у тому, щоб замість перегляду фільму почитати Святе письмо чи добру книжку. Присвятити час чомусь доброму, чомусь іншому.
Читайте також: Любомир Гузар: Робіть кожен день свою роботу
Час є дуже важливим. Папа Франциск у цьогорічному зверненні до Великого посту сказав, що для сучасної людини час є неймовірною цінністю. Вже й маленькі діти скаржаться, що не мають часу. Я не старий, але в дитинстві такої проблеми не мав – у мене було багато часу.
В період Великого посту нам треба знайти час для тих, хто нам справді важливий. Передовсім для Бога: час на молитву, роздуми, читання Святого письма й тишу.
Також це час для людей, які поруч із нами. Ми говоримо, що у Великому пості дуже важлива милостиня, але йдеться не тільки й не стільки про те, щоб подати на вулиці нужденним. Інколи люди поруч із нами дуже потребують милостині, але в іншій формі. Вони потребують, щоб ми сіли поруч, почули й побачили їх, зауважили їх у своєму життя.
Багато людей скажуть, що проводять час із рідними, дивлячись разом телевізор. Ні, це час телевізора. А час людини – це коли ми збираємось і щось обговорюємо разом, ділимось пережитим, враженнями і проблемами.
Крім часу для Бога й ближніх, у Великий піст важливо знайти час для себе.
Я часто ставлю людям запитання: навіщо ви живете? Чи ви думаєте про те, навіщо живете? Як правило, система зависає. Натомість, коли питаєш, навіщо людина вийшла сьогодні з дому, відповідь проста і зрозуміла.
Піст – це сприятливий час для того, щоб розібратись із цими питаннями: навіщо я живу, що для мене цінне і хто для мене цінний.
Багато хто відповість на це: «моя сім’я». Та коли проаналізувати день цієї людини, в якому найціннішому приділено три з половиною хвилини, то щось тут не так. У голові сидить, що це цінність, а насправді так не є. Найціннішому слід приділяти більше часу.
Є різні способи пошуку відповіді на запитання «хто я?» й «навіщо я живу?». Хтось шукає її, поїхавши до Унівського монастиря та провівши там тиждень. Хтось знаходить її у спілкуванні з достойними людьми, хтось – у молитві, хтось – у Біблії. Ця відповідь ніколи не є простою, вона не лежить в одному місці для всіх людей, і немає універсального способу її знайти. Важливо не бути байдужим, і тоді вона неодмінно знайдеться.
Авторська колонка є відображенням суб’єктивної позиції автора. Редакція «Твого міста» не завжди поділяє думки, висловлені в колонках, та готова надати незгодним можливість аргументованої відповіді.
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
