фото: центр міської історії
У Палаці Бесядецьких у Львові розпочали демонтаж аварійного східного флігеля (бічна прибудова до головної споруди, її «крило»). У ЛНУ імені Івана Франка, якому належить палац, сподіваються незабаром розпочати реставрацію пам'ятки, для цього корегують ескізний проєкт. Про це Тvoemisto.tv розповів начальник відділу проєктно-кошторисної документації та технічного нагляду Львівського національного університету імені Івана Франка Роман Дац.
Читайте також: Виконком Львова погодив реконструкцію палацу Бесядецьких
Наприкінці минулого тижня на території Палацу Бесядецьких, що є пам’яткою національного значення, розпочалися будівельно-демонтажні роботи. Сам палац близько десяти років вже перебуває в аварійному стані.
«Палац Бесядецьких свого часу передали університету імені Івана Франка. Палац вже давно потребував реставрації, тож ми напрацювали проєктну документацію на реставрацію, але у департаменті містобудування були зауваження. Сьогодні проводять коригування ескізного проєкту», – розповів Роман Дац.
За його словами, екперти визначили, що східний флігель перебуває в аварійному стані. Тому, щоб уникнути нещасних випадків, наразі проводять протиаварійні роботи.
В університеті сподіваються, що отримають цього року дозвільні документи на реставрацію після корегування проєкту. Проєкт винесуть на розгляд консультативної ради десь через 1,5 місяці.
Довідка
Палац Бесядецьких – єдина збережена донині пам’ятка палацово-садибного типу XVIII століття у Львові, яка розташована у центрі Львова навпроти пам’ятника королю Данилу та неподалік Галицького ринку, за адресою: пл. Галицька, 10.
Фото Центру міської історії
Назва «Бесядецьких» – одна з численних, яка закріпилася за палацом, але за час свого існування він неодноразово змінював власників. Палац, окрім родини Бесядецьких, протягом десятиліть належав також магнатам Бєльським, Потоцьким і Коморовським.
Першим власником був доктор медицини і райця львівського магістрату Карло Ґарані. Від 16 січня 1758 перейшов у власність графів Бєльських. Наприкінці XVIII ст. у будинку містилось поштове управління. Від 28 травня 1800 року палацом володіє граф Теодор Потоцький, котрий через три роки подарував його своїй дружині Кордулі Потоцькій з Коморовських.
Відомо, що Потоцька до 1818 року здавала одне з приміщень палацу львівській православній громаді, котра використовувала його як каплицю. Пізніше ця громада осіла на вулиці Францисканській (нинішня Короленка), де і тепер знаходиться їхня церква св. Георгія. По смерті графині у 1837 палац успадковав її рідний брат. Певний час частина палацу належала родині Уленецьких.
З кінця ХІХ ст. до поч. ХХ ст. тут була торгово-промислова палата і виставка виробів крайового промислу. З тильного боку палацу, на місці, де колись був сад, у 1892 році коштом міста збудували ринок.
З 1939 року до палацу перенесли Львівські контракти, які раніше відбувались у редутовій залі при колишньому монастирі францисканців, що знаходився на вул. Театральній. 1849 року палац купив Тадеуш Вишньовецький, а 1865 року – Леон Солецький.
У радянські часи в колишньому палаці була розташована обласна наукова бібліотека імені Ярослава Галана. Після проголошення незалежності через аварійний стан будівлі та загрозу знищення книгозбірні бібліотеку звідти перенесли, а приміщення передали Львівському національному університету імені Івана Франка.
На жаль, нині ця споруда з майже трьохсотлітньою історією опинилася перед загрозою цілковитої руйнації.
Анна Чистякова
Фото Центру міської історії