Вілли, які Львів може втратити

16682 0
Tvoemisto.tv зібрало підбірку з 5 давніх віл Львова, які перебувають на межі виживання.
Фото: Центр міської історії

Фото: Центр міської історії

Tvoemisto.tv зібрало підбірку з давніх віл Львова, які дуже скоро можуть зникнути, якщо про них не подбати. Історик архітектури та доцент Українського католицького унівеситету розповідає Tvoemisto.tv про цінність осель, у якому стані вони перебувають та чи можна їх відновити.

Вілла Люсія на вулиці Свенціцького, 16

За словами Ігоря Жука, це – одна з приватних осель на території, яка була забудована колонією віл за проєктами львівського архітектора Івана Долинського. Неподалік, на вулиці Лемика, 34, є також власна вілла Долинського. Вілла «Люсія» на Свєнціцького, 16 проєктувалася цим архітектором-будівничим і була споруджена його ж будівельною фірмою у 1895-1896 роках на замовлення Юзефа Ольпінського. Це частина ансамблю, який вирізнявся своїм неоромантичним стилем доби історизму кінця ХІХ ст. Його характерна риса – акцент на високих експресивних покрівлях та різьблених деталях декоративного опорядження.

У 2017 році власники будинку на вул. Свенціцького звернулися до міської влади щодо погодження історико-містобудівного обґрунтування на будівництво багатоквартирного будинку, перший поверх якого мав нагадувати фасад історичної вілли Ольпінського. Однак тоді виконком відмовився надати ці документи, тож співвласники подали до суду.

Читайте також: Зберегти не можна штрафувати. Як Львів охороняє історичне середовище

Галицький районний суд зобов’язав управління видати позитивний висновок щодо спорудження нового будинку.  Наприкінці 2017 року міська влада встановила накриття на будинку, проте за кілька днів невідомі особи зрізали дерев’яні констукції даху і у будівлі завалився дах та обвалилася стеля. У лютому цього року будинок занесли до реєстру нерухомих пам’яток, проте власники почали оскаржувати це рішення у судах. 

Після численних судових засідань постановою Верховного Суду від 21 листопада 2019 року справу про скасування наказу про занесення будинку у реєстр пам'яток передали на новий розгляд до суду першої інстанції. Водночас власник вілли «Люсія» погодився розробити спільний із архітекторами та ЛМР проєкт порятунку будинку й організувати воркшоп. Так, в серпні минулого року Центр архітектури, дизайну та урбаністики Порохова вежа показав результати архітектурного конкурсу «Вілла Люсія: пошук рішень» для збереження вілли на вул. Свєнціцького, 16 у Львові.

Вілла на вулиці Горбачевського, 19

Це двоповерхова вілла з цокольним поверхом, мансардою та високим двосхилим дахом. Колишній індивідуальний житловий будинок споруджений у 1929-1930 рр. за проєктом архітектурного бюро Альфреда Захарієвича. Цього року, до речі, відзначають 150 років з дня народження цього видатного архітектора доби сецесії і модернізованого неокласицизму початку ХХ ст.

Автор фото Юрко Мориквас

Вілла на Горбачевського, 19 – остання з чотирьох приватних осель, в яких у Львові мешкала родина Захарієвичів. Батько Альфреда Захарієвича, професор Юліан Октавіан Захарієвич – лідер львівської архітектурної школи останньої третини ХІХ століття – був автором проєкту головного корпусу Національного університету «Львівська політехніка». У віллі ж за сучасною адресою вул. Горбачевського, 19 мешкав його син з внуками. Їх можна бачити на фоні цього будинку на історичних фотографіях з родинного архіву.

Альфред Захарієвич з рідними на тенісному корті, на задньому плані – родинна оселя

Вілла родини Захарієвичів, початок 1930-х років

Нині земельна ділянка на вул. Горбачевського, 19, площею 0,39 га, належить Національній академії наук і є у користуванні Карпатського відділення інституту геофізики імені Суботіна. Інститут отримав містобудівні умови та обмеження на будівництво поруч із віллою 5-поверхового житлового будинку ще у 2015 році. Частина квартир у ньому мала б дістатись науковцям. 

Коли на ділянці вирубали дерева, мешканці навколишніх будинків почали протестувати. У травні 2019 року виконавчий комітет Львівської міськради скасував містобудівні умови та обмеження, видані у квітні 2015 року, але Академія через суд відновила їх.

Виконком ЛМР також ухвалив рішення про створення зеленої зони на вулиці Горбачевського, 19 для створення там парку. Натомість управління земельних ресурсів має запропонувати іншу земельну ділянку для будівництва корпоративного житла на науковців інституту геофізики НАН України.

Вілла на вулиці Коновальця, 21

Вілла Йоанни Лоренц, яку проєктував архітектор Владислав Рауш, збудована у 1898-1899 роках у стилі, характерному для архітектури пізнього історизму, з застосуванням маньєристично-барокових елементів. Владислав Рауш також проєктував необароковий міський палац Дуніковських на вулиці Драгоманова, 42 у Львові, у якому пізніше митрополит Андрей Шептицький організував Національний музей.

Чільний фасад виходить на вул. Коновальця, а тильна частина вілли і допоміжні будівлі – на вул. Єфремова. Через ділянку вілли Лоренц колись був зручний піший прохід між двома вулицями. У першого власника об’єкт відкупила молочарська спілка, яка облаштувала тут свою базу: до тильного комплексу господарчих споруд під’їздив транспорт, доставляючи молоко та молокопродукти, які потім постачалися клієнтам. Таким чином цей об’єкт був унікальним завдяки своєму мішаному функціональному характеру: це була родинна оселя, перетворена на малий промисловий комплекс.

Читайте також: Віллу Бачевських у Львові перефарбують у автентичний колір

У 2012 році Львівська міська рада намагалася передати ділянку на вулиці Коновальця, 21 в постійне користування Національному університету «Львівська політехніка» під будівництво багатоквартирного будинку. 2013 року вілла перейшла у власність територіальної громади Львова, а господарські будівлі та споруду молокозаводу, на превеликий жаль, розібрали і у 2010-х роках на ділянці з боку Єфремова, 30 збудували багатоквартирний будинок. 

Історико-архітектурним опорним планом, розробленим у 2019 році, віллу на Коновальця, 21 визначили, як об’єкт, пропонований до внесення у список пам’яток культурної спадщини. У березні 2019 року Управління охорони історичного середовища виготовило документацію на щойно виявлену пам'ятку. Вілла отримала статус щойно виявленої пам'ятки архітектури.

Вілла на вулиці Генерала Чупринки, 21

Це будинок, власником якого є Наукове товариство імені Тараса Шевченка. Важливо, що це також чи не єдина на весь Львів вілла у стилі 1890-х років – періоду, коли починалася забудова Кастелівки – яка у своїй основі збереглася неушкодженою і повністю надається на відновлення. Її проєкт виконувався в бюро Івана Левинського, а будівництво датується, скоріш за все, 1901-1902 рр.

Додамо, що в вересні минулого року у віллі «На хресті» на вулиці Чупринки, 21, розпочався ремонт, однак через пандемію завершити їх ще не вдалося. За словами архітекторки-дизайнерки Оксани Беднарської, наразі у віллі продовжуть роботи, завершити його планують ближче до літа.

Вілла на вулиці Квітневій, 6

Історик архітектури Ігор Жук пише, що віллу Чеслава Мюллера, знаного львівського архітектора першої третини ХХ ст., розташовану на вулиці Квітневій, 6, восени минулого року ледь не знищили під приводом відновлення первісного вигляду.

Читайте також: Як у Львові під виглядом відновлення знищили ще одну віллу

Результати «відновлення», яким воно було станом на кінець осені 2020 р., демонструє фото: аттик знесений, стіни верхнього поверху – майже повністю зруйновані. 

Якщо порівняти фотографію будинку на Квітневій, 6, виконану незадовго до його фактичного знищення, й оригінальний проєкт з архіву Львівського магістрату, то видно, що тут належало би відновити хіба що замуровану балконну терасу на другому поверсі бокового північного фасаду.

Колись вілла демонструвала добру якість конструкцій і матеріалів та високий рівень будівельного ремісництва – Чеслав Мюллер будував її для себе ж. Під кінець минулого століття її стан був цілком задовільним. Це був вартісний зразок архітектури середини 1920-х років, пам’ятка «дворкового» стилю, гарна у пропорціях і деталях – від якої сьогодні лишився жалюгідний «пеньок».

Ольга Коваль

Ігор Жук


Читайте також:
+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!