фото: platforma-msb.org
21 грудня у Львові відбувся бізнес-сніданок, у рамках якого обговорили нові можливості для компаній експортерів, що відкриваються для українського бізнесу після приєднання до угоди GPA. Про те, як компаніям виходити на міжнародні ринки державних закупівель, розповідали експерти організації GPAinUA, яка підтримує та консультує українських експортерів з питань участі в публічних закупівлях.
Що таке угода GPA
Як пояснив Tvoemisto.tv експерт офісу GPAinUA Тарас Шимко, зазначена угода із самого початку була створена у рамках Світової організації торгівлі як закритий клуб найбільших економік світу (США, Канада і Японія). Потім до них почали поступово приєднуватися інші країни, адже цей, умовно кажучи, клуб ґрунтувався на чітких правилах, що систематизувало ринки державних закупівель.
Однією із основних ідей угоди GPA є взаємна недискримінація учасників за територіальними чи національним критеріями. Компанії беруть участь у тендерах як резиденти країни, у якій вони розташовуються.
Тарас Шимко зазначає, що після приєднання України до угоди GPA, для бізнесу скоротився ланцюжок взаємодії «клієнт – постачальник». Сидячи у себе в офісі, підприємець може знайти необхідний тендер, зареєструватися, вивчити документацію та подати заявку. Після прорахування логістичних моментів компанія може отримати контракт і сторони його укладають напряму. Відтак, немає необхідності реєструвати офіс, склади та виконувати інші формальності.
Що це дає українському бізнесу
Кожна держава щорічно має окрему суму для державних закупівель. Це означає, що на цю суму вона повинна придбати послуги та продукти. Відтак, українські компанії мають змогу брати участь у тендерах державних закупівель на рівні з іншими країнами, що підтримали угоду GPA.
«Усі учасники тендеру мають рівні шанси та рівні можливості. Звичайно, прослідковується певний патерналізм у підтримці свого ринку і закон «Купуй американське» працює. Проте це не сприяє розвитку та відкритості внутрішніх ринків. Тому угода GPA, за рахунок однакових умов для усіх учасників тендеру, до певної міри нівелює особливе ставлення до внутрішнього ринку», – розповів експерт офісу GPAinUA.
Читайте також: Споживчий портрет: українці неохоче витрачають заощадження. Візуалізація
Відтак, українським компаніям потрібно, перш за все, викристалізувати розуміння того, що купують держави. Зазвичай це речі або послуги. «Сьогодні на ринку міжнародних державних закупівель чимало тендерів, що стосуються сфери проведення ремонтів, продовольчого напряму, легкої промисловості. Цікаво те, що практично у кожній державі доволі великий сегмент у замовленнях припадає на міністерство оборони. На це виділяють великі кошти і ця ланка продукує багато тендерів, – каже Тарас Шимко. – Варто розуміти, що із відкритими обіймами українські компанії там ніхто не чекає і потрібно відповідати хоча б мінімальним вимогам участі у тендерах. Зокрема подбати про сертифікацію, фінансове здоров’я компанії, стандартизацію продукції тощо».
Більше нюансів має ринок робіт. Адже, за словами експерта офісу GPAinUA , життєвий цикл проекту у цій галузі триває щонайменше рік, а суми бюджету – стартують 5,5 млн євро: «Оскільки йдеться про більші суми, то тут ставлять більше запитань: і про сертифікацію, і про валютне регулювання, і про візову підтримку для працівників. Деякі з них самотужки бізнес вирішити не в змозі, тому офіс GPAinUA допомагає компаніям систематизувати і подавати для розгляду відповідних органів пропозиції, які у їх правовій компетенції».
Як взяти участь у державних закупівлях країн угоди GPA
Для того, аби мати змогу переглядати тендерні пропозиції країн угоди GPA, потрібно зареєструватися як компанія-претендент чи фізична особа на концентрованому інформаційному ресурсі. Для країн ЄС такою платформою є TED. Важливо правильно налаштувати пошуковий профіль. Для цього необхідно у класифікаторі вибрати код товару або послуг, які цікавлять конкретну компанію. Власне за цим кодом або ключовими словами і здійснюється пошук тендерів.
Збірної платформи для усіх країн-членів угоди СОТ наразі немає. Із переліком національних платформ публічних закупівель можна ознайомитися ТУТ. При виборі країни експерти радять врахувати: логістику (доставку), мову (тендерна документація заповнюється на мові країни походження тендеру та наявність досвіду і/або партнерів цільової країні)
Після того, як компанія відібрала тендери, що її зацікавили, потрібно завантажити тендерні документи (зазвичай перейти за посиланням). І тоді вже ґрунтовніше знайомитися із особливостями.
Як зазначив Тарас Шимко, немає чітко прописаних критеріїв за якими українська компанія зможе вийти на ринки країн угоди GPA. «Керівники компаній повинні розуміти, що, йдучи у якусь країну, потрібно відповідати вимогам тієї країни і ніхто не сприйматиме вас усерйоз, якщо результати фінансової оцінки вашого бізнесу – невтішні. Також варто привести до ладу звітність компанії, бажано мати власні фінансові ресурси, які покриють витрати участі у тендері. Не потрібно забувати і про такі фінансові інструменти як страхування та кредитування компанії», – додав експерт офісу GPAinUA.
Підготувала Наталія Середюк
