У Львові є небагато водойм, тому мати житло біля озера досить престижно. Останніми роками у районі навколо Піскових озер з’являються новобудови, а самі озера очищують. «На Байках» або «Новий світ» − це частина Франківського району Львова, обмежена вулицями Кульпарківською, Героїв УПА, Бандери і Сахарова. Ще з ХІХ століття оазис в історичному центрі має статус елітного. Tvoemisto.tv розповідає про історію району, його розбудову, бачення розвитку й те, скільки коштує проживання у ньому.

Про будівельні фабрики і баюри

Ще у середині ХІХ століття львівське передмістя мало сільський вигляд. Однак усе змінилося, коли тут збудували фабрику будівельних матеріалів Івана Левинського та гіпсове підприємство Франців. На місці теперішніх будинків біля Піскових озер у 1856 році Юзеф Франц заснував гіпсову фабрику та почав забудовувати західну частину району. Пізніше коштом Франців почали прокладати вулицю Коновальця. Цю частину району називали Францівка. Як пояснив Tvoemisto.tv мистецтвознавець Ігор Жук, це була типова модель для львівських архітекторів і тих, що займалися будівельним бізнесом у той час. 

«Найбільший львівський будівельний магнат ХІХ – ХХ століття професор Іван Левинський теж цим займався. Вони виготовляли будівельні матеріали, продавали земельні ділянки разом із архітектурним проєктом та збудованими віллами і кам’яницями. Так тоді було звично», − пояснює Ігор Жук. 

Адам Раєвський у своїй книзі «Львівське передмістя» згадує про те, як у районі Байки до середини ХІХ століття панувала сільська ідилія з хатами під солом’яними стріхами. Спочатку тут були приміські маєтки міщан, які спеціалізувалися на городництві та малярстві. Тому теперішню вулицю Антоновича тоді називали Садівнича, а Єфремова − Мурарська. 

«Піскові озера» теж недарма мають таку назву: в часи функціонування гіпсової фабрики Франців це були кар’єри, які потім заповнила вода. З них видобували пісок для гіпсу. Джерела, що там були, називали баюрами або байками – звідти й назва мікрорайону.

У 1890-х роках дільницю зі сходу почали освоювати архітектори і професори Юліан Захаревич та Іван Левинський, які створили тут Кастелівку. Їхнє планування вулиць та комунікацій збереглося донині. Загалом архітектори планували збудувати на Кастелівці 64 вілли, з них уціліли майже 40. Будиночки на Кольберга − одні з перших вілл району −  були споруджені в 1889 – 1890 роках. Незважаючи на різні форми, ці будівлі в стилі історизму мають спільний простір садових ділянок.

Наприкінці ХІХ століття у Львові розпочався будівельний бум, тому Іван Левинський та Юзеф Франц побудували й продали чимало кам’яниць у цьому районі. «Новий світ» став елітним районом нашого міста.

Дім Служебниць Найсвятішої Діви Марії на вул. Потоцького, 61 (тепер вул. Генерала Чупринки), 1925− 1930 рр.

У багатьох випадках вілли купували багаті міщани, галицька та польська шляхта. Наприклад, Іван Труш доробився до того, що придбав собі ділянку на Францівці. Зараз там його художньо-меморіальний музей (вул. І. Труша, 28, колишня Обвідна). На Коновальця майже всі вілли побудовані Францами (пізніше гіпсарнею володіли сини Юзефа) або Іваном Левинським.

Найбільша вілла Франців, розташована на Коновальця, 47, це  теперішній КНП ЛОР «Центр спортивної медицини та реабілітації». Вона виконувала функцію рекламної вітрини, адже повністю була оздоблена ліпниною. Композиція об'ємів асиметрична, в інтер'єрах збережене ліпне оздоблення стін і плафонів. Це показовий приклад палацової архітектури кінця ХІХ століття.

Вілла Івана Труша

Фабрика Франців сяк-так проіснувала до Другої світової війни. Під час німецької окупації на дільниці «Новий Світ» проживало лиш арійське населення.

Занедбана перлина району

Завдяки гіпсовій фабриці львів’яни мають ще один парк із водоймою посеред міста. До 1990-х років озера ці були «Алтайськими», як їх і досі називають старожили та мешканці району. Площа парку охоплює 5,8 гектара, а площа двох озер − 1,8 гектара. Видовженої форми озера поєднані між собою містком. У 1923 році тут збудували спеціалізований біговий парк.

Піскові озера, 1957 − 1960 рр.

Тепер навколо парку «Піскові озера» активно будують багатоповерхівки. Тут часто відпочивають компаніями, влаштовують пікніки, засмагають і катаються на велосипедах. Серед дерев поширені верби, ясени, клени, акації, каштани та деякі плодові − черешні, алича і кедри. 

Попри те, що у Львові не так багато озер, до них ставляться досить недбало. Піскові озера давно потребували очищення, зарибнення та інших дій. Такі роботи планували провести до кінця 2022 року. Наповнення озер мало б відбуватися, зокрема, й водопровідною водою з гіпохлоритом натрію (не хлором), а також ґрунтовими водами і сезонними опадами. У травні львів'яни почали скаржитися, що озера залишаються занедбаними, а запланованих робіт не виконують.  

У коментарі Tvoemisto.tv очільниця управління екології зазначила, що з водойми лише вивезли намул і зараз додатково наповнили її на рівні 30 сантиметрів, натомість інші роботи не були передбачені.  

Як видозмінюють історичний район

Цю частину Франківського району так густо забудували Франци та Левинський, що, здавалося б, тут не вистачає місця для новобудов. Однак вони все ж таки є. Зокрема, на околицях Піскових озер широке будівництво розгорнуло ПАТ «Концерн-Електрон».

За однією адресою, на вул. Чупринки, 130 (майже на березі Піскових озер), від «Електрону» будують багатоповерхівки та реконструюють спорткомплекс. Цю реконструкцію погодив виконавчий комітет ЛМР у грудні 2022 року. Раніше на цій території були два тенісні корти та футбольне поле. Наразі вже повністю змінений фасад, тож очікуємо, що спорткомплекс незабаром знову прийматиме відвідувачів.

Вигляд спорткомплексу 

Біля нього ПАТ «Концерн-Електрон» звів багатоповерховий житловий будинок для своїх працівників. Через це будівництво Франківська окружна прокуратура Львова надсилала позов до суду про знесення будівлі. Як стверджував прокурор, будинок зводять без відповідного дозволу Міністерства культури та інформаційної політики, однак Господарський суд Львівської області відмовив у позові. Апеляції в справі також були відхилені.

Містобудівні умови та обмеження на реконструкцію будинків на Генерала Чупринки, 130 під багатоповерхівки ПАТ «Концерн-Електрон» − «Навчальний науково-виробничий комплекс «Електрон» отримав у вересні 2019 року. ПАТ «Концерн-Електрон» спеціалізується на машинобудуванні, зокрема трамваїв, тролейбусів та спецавтомобілів.

Також нещодавно, в серпні 2023-го, виконавчий комітет мав розглянути питання будівництва готелю з підземно-наземною автостоянкою. Містобудівні умови та обмеження волів отримати «Навчальний науково-виробничий комплекс «Електрон», однак питання перенесли на доопрацювання і більше його не обговорювали. 

Навпроти Національного лісотехнічного університету України розбудовують стару будівлю як сучасний багатоквартирний житловий комплекс. На п’ятиповерховий житловий комплекс із підземним паркінгом містобудівні умови та обмеження отримала Віра Могилевич. Що цікаво, в 2016 році мешканці сусідніх будинків виступали проти цього будівництва.

Сучасного вигляду набуває й занедбаний готель «Турист» на вул. Євгена Коновальця, 103. Там уже почали реконструкцію фасаду. Зазначимо, що, за даними платформи Youcontrol, засновниками ПрАТ «Львівтурист» є київське Приватне акціонерне товариство УКРПРОФТУР, яке належить Федерації профспілок України, та Об'єднання профспілок Львівщини.

Додамо, що на Коновальця, 116 замість дитячого санаторію хочуть звести елітне житло. Мовиться про плани будівництва компанії ТОВ «Скай Дістрікт» на території дитячого санаторію на вулиці Коновальця. За даними аналітичної системи YouControl, компанією володіє Олександр Фтомін, він також є бенефіціарним власником «КУА «Авалон груп».

Готель «Турист»

Як зазначив у коментарі Tvoemisto.tv колишній архітектор Львова Юліан Чаплінський, забудовою не лише районного, а й міського масштабу є спорткомплекс «Leoland». На місці Палацу спорту «Україна» під одним дахом розмістили тенісну школу, футбольний центр для дітей «Футбік», а також науково-технічну лабораторію MakerSpace, фітнес-центр, школи танцю, івент-хол, парк розваг для дітей, кіноресторан і фудкорт.  

«Дуже тішить те, що в районі збережена й розвинена функція спорту. Добре, що додали ігрову зону для дітей, адже в районі чимало шкіл та сімей, і дітям потрібно десь розважатися. Також там є школи танцю і фудкорти. Ця будівля тепер має змішане призначення, отже, туди приїжджатиме багато людей. Очевидно, спортивний палац лише з тенісними кортами приваблював набагато менше містян. Вони не могли забезпечити його обслуговування, тому там часто були якісь концерти і виставки господарських товарів. Це від біди, а не від наміру. Відтепер там аншлаг увесь день, а ввечері популярні кінотеатри й ресторани. Також там обладнали підземний паркінг. Навколишні вулиці не запарковані, як колись», − розповідає Юліан Чаплінський.

Зазначимо, що під час реконструкції тут зрізали 293 зелені насадження на території ґрунтових кортів. Тоді місцеві мешканці та тренери ДЮСШ «Спартаківець», які займалися з дітьми на цих кортах, вийшли на протест. Натомість підрядник посадив дві тисячі різних кущів і 12 дерев – кизильники та липи. 

Навпроти «Leoland» благодійний фонд «Лабораторія соціального новаторства» будує комплекс творчого центру дитини та юнацтва на вул. Мельника, 21, де раніше був радянський дитсадок. За рік до спорудження дитячого центру забудовник почав там незаконне будівництво нового поверху без погодження з управлінням архітектури. Тоді ДАБІ оштрафувала благодійний фонд «Лабораторія соціального новаторства» на понад 66 тисяч гривень, а згодом на ще 92 тисячі.

Є в цьому районі й спортивні об’єкти, які потребують оновлення, як-от стадіон Національного лісотехнічного університету України. Реконструкції потребує і спортивно-розважальний комплекс «Медик», у якому розміщені ковзанка та відкритий басейн. Попри поганий стан, цей комплекс досі має попит серед містян, особливо в період зимових свят, бо у Львові це чи не єдина ковзанка просто неба.

«Район найщасливіших людей»

Район колишньої Кастелівки і Байок є одним із найкращих у Львові. Уже згаданий Юліан Чаплінський вважає, що у ньому живуть найщасливіші люди. 

«Це район найщасливіших львів’ян, адже та структура, яку заклали в проєктуванні Львівської політехніки та пізніше вдосконалювали, дуже стійка. Тут багато шкіл і зелених зон», − каже колишній головний архітектор Львова.

Також у районі є чотири школи. На околиці озер розташований Ліцей міжнародних відносин ім. В. Стуса. Водночас цей історичний осередок близький до центру, вокзалу і навіть аеропорту. В ньому розвинена транспортна мережа, зокрема завдяки трамвайному маршруту №2.

«Будьмо відверті, цей район інфраструктурно навіть кращий за Личаківський, який теж історичний та близький до центру. Також важливим є максимальне збереження історичного середовища. Попри те, що з’являються новобудови, вони не відіграють великої ролі в загальному вигляді району», − вважає Юліан Чаплінський.

У районі є медична інфраструктура: 5-та міська клінічна лікарня на вул. Генерала Чупринки та чимало приватних лабораторій. Загалом, як каже Юліан Чаплінський, район цей довершений, через що так полюбився львів’янам. 

Однак місту не варто допускати тут висотного будівництва, бо переважає низька садибна забудова. 

«Спортивну функцію в районі варто підтримувати. Вулиці треба звільняти від кіосків і МАФів, хоча їх не так багато − лише в кількох місцях. На перетині Чупринки і Мельника є «базарне скупчення». Я б його також прибрав і зробив площу біля поліклініки пішохідною», − веде далі Юліан Чаплінський.

Скільки коштує житло «біля озера»

У Львові не так багато водойм, тому жити біля озера − недешева забаганка. Ціна житла поблизу «Піскових озер» коливається від 1100 до 3000 доларів за метр квадратний, розповів у коментарі Tvoemisto.tv експерт компанії «Галицька нерухомість» Роман Юськів.

А позаяк у районі не так багато новобудов, то ціна квадратного метра в нових будинках «Електрону» становить 2,5-3 тисячі доларів. 

Якщо помешкання належить до забудови кінця ХІХ − початку ХХ століття, з правильним плануванням, під’їздом і бетонними сходами, то навіть без ремонту воно коштуватиме від 1,5 тисячі доларів за метр квадратний. Якщо ж будинок має незручний вхід із балкона, то його можна придбати з ціною від 1,1 тисячі доларів за метр квадратний.

Загалом увесь Франківський район привабливий, тому тут завжди є великий попит на оренду квартир. Вартість залежить від самого будинку, адже є і радянська, і австрійська забудови. Загалом однокімнатну квартиру в середньому стані можна винайняти за 10 000 гривень на місяць. Натомість однокімнатна в австрійському будинку із сучасним ремонтом і технікою може коштувати 1000 доларів.

«У Львові новобудови мають більший попит, аніж помешкання в старих будинках. Наприклад, для переселенців, які приїжджають до нашого міста, новобудова є «зрозумілішим» варіантом, аніж австрійський будинок», − пояснив Роман Юськів.

Проте щораз більше історичних районів міста зазнають «вторгнення» сучасної забудови, що природно для його розвитку. Не всюди, звісно, вдається вдало поєднати різні архітектурні стилі. Водночас важливо не допустити багатоповерхової забудови. Як зазначив колишній головний архітектор Вільнюса Міндаугас Пакалніс, простіше щось зберегти, аніж знищити. 

«Зберігайте і повторно використовуйте свою спадщину. За можливості залучайте для цього приватні кошти, а не просто використовуйте державні. Робіть цю спадщину більш активною, доступною, відкритою для громадськості», − закликає він.

Наталія Вареник

Фото: Центр міської історії, Іван станіславський/Твоє місто

Колаж: Дмитро Тарадайка

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

________________________________________________________________________________________________________

Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.

Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми – про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі