ФОТО: бюро Viharev
9 лютого Київрада віддала в оренду ділянку в 1,3 га під кесоном на Оболоні, чим обурила громадськість. Ділянку передали в оренду на десять років за 22 тисячі гривень на місяць компанїі Ігоря Тинного - ТОВ «Гювекхаус» (власник ресторанів «Прага» й Montecchi Capuleti, а також нічного клубу Caribbean Club).
За словами активістів, це землі водного фонду, які не можна забудовувати, але є проєкт рішення, яким передбачено житлову й громадську забудову. Місцеві активісти також стверджували, що Київрада віддала в оренду земельну ділянку, яка є частиною парку «Наталка». Орендар Ігор Тинний зазначив, що ця ділянка не є частиною парку. Цієї думки і в міськраді. На сайті Київради з'явилось роз'яснення: там говорять про маніпуляцію.
Міськрада запевняє, що земельні ділянки водного фонду можуть передаватися на умовах оренди, але лише для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей. Законним буде також облаштовання дороги, оскільки "об'єкти, що знаходяться у прибережній захисній смузі, можуть експлуатуватися та мати відповідні під’їзні шляхи, якщо при цьому не порушується її режим".
Читайте також: у деяких районах Києва на вихідних застосують стабілізаційні вимкнення: де саме
Рішення міста передбачає, що земельну ділянку використовуватимуть "виключно для експлуатації та обслуговування існуючих об’єктів без права нової забудови". "Відтак, жодних новий об’єктів будівництва там з’явитись не може", - запевняє Київрада.
Аргумент про відсутність технічної документації із землеустрою, у Київраді відкидають і називають маніпуляцією. Також твердять, що вказана земельна ділянка не належить до території парку «Наталка»: земельна ділянка "межує з парком, але в межі парку не потрапляє".
Оприлюднену ціну орендної плати за земельну ділянку в 22 тисячі гривень на місяць у релізі названо також маніпулятивною. Міськрада пише, що річна орендна плата за земельну ділянку становить 311 531,19 грн (25 961 грн на місяць). Ця сума складає 3% від нормативної грошової оцінки, яка складає 10 384 373,11 грн.
Читайте також: музика, бар, стендапи: що з'явиться у кесоні сталінського метро
Разом із тим, орендоотримувач може сплатити і більше, оскільки місто хоче зобов'язати компанію сплатити на основі успішної судової практики "безпідставно збереженні кошти за користування земельною ділянкою", за розрахунком Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). Якою може бути ця сума, в релізі не вказано.
У Київраді твердять, що земельна ділянка забудована, а сам будинок з господарськими будівлями та спорудами перебуває у приватній власності ТОВ «Гювекхаус» на підставі договору купівлі-продажу нежитлових будівель від 4 жовтня 2022-го. Арешт на об’єкти нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав відсутній.
Водночас Ігор Тинний раніше розповідав, що у Оболонському суді слухається справа про арешт нерухомості на цій ділянці, що належить ТОВ «Гювекхаус». За словами засновниці ГО «Громадський рух Почайна» Аннабелли Моріної ця нерухомість була незаконно приватизована ще у кінці 90-х років.
"Таким чином, рішення Київської міської ради (про оренду. - Ред.) прийняте без порушення вимог земельного законодавства України. Відтак, будь-які твердження про порушення норм законодавства під час ухвалення Київською міською радою рішення від не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України та є або відвертими маніпуляціями, або ж демонстрацією незнання нормативно-правової бази в частині порушених питань", - резюмує Київрада.
Зазначимо, що за проєктом архітектурно-конструкторського бюро Viharev, сталінський кесон біля парку «Наталка» на Оболоні має стати івент-холом із музейно-ілюстративною частиною й рестораном. Створення простору мали завершити у другому кварталі 2022-го і вже завершили зовнішні фасадні роботи й скління. Однак внутрішні роботи поставили на паузу через війну.
Відмітимо, кесонно-тунельну секцію в урочищі Наталка почали будувати в 1936 році, вона мала стати частиною залізниці, яку збиралися прокласти під Дніпром для логістичних потреб армії. Після вторгнення Німеччини у 1941-у, про будівництво забувають, а після завершення війни в ньому вже не було потреби, але кесон залишили.
У 2017 році столичні архітектори запропонували реставрувати його під культурно-мистецький простір, якому навіть дали назву — «Арт-кесон». Втілити некомерційний проект, судячи з усього, не вдалося.
Ігор Ющенко
