Хто прийшов на зустріч із Саакашвілі

22032 0
Нотатки з імпровізованого політичного перформансу на Площі Ринок, на який зовсім не хотілося йти.
Фото: lime.apostrophe.ua

Фото: lime.apostrophe.ua

«Іди, – сказала мені дружина. – Ти мусиш. Ти ж журналіст».

Ну, коли мушу, то йду. Центр Львова цього теплого вересневого вечора заповнений туристами. Навпроти Ратуші розспівується вуличний оркестр із підсилювачем, поспішаючи, поки не втрутилась міськрада, заграти якомога більше російськомовних пісень. Людей біля музикантів згуртувалося більше, ніж біля Андрія Садового, який чекає на Саакашвілі на порозі Ратуші, у вишитій сорочці. Тим часом на площі починають збиратися люди, й за кільканадцять хвилин, коли з боку проспекту Свободи підходить колона супроводу грузинського вигнанця, починається імпровізований мітинг.

Про те, що він був імпровізований, свідчать розгублені обличчя довірених осіб Садового. А також те, що ніхто не здогадався принести гучномовець. Або попросити музикантів зробити паузу. Російський рок переміг українську політику, як «Верес» «Карпати». Саакашвілі, Садовий і навіть, здається, Тимошенко щось говорять, але люди чують лише ВОИНЫ СВЕТА, ВОИНЫ ДОБРА і БЕЛЫЕ ОБОИ, ЧЁРНАЯ ПОСУДА.

Читайте також: Саакашвілі зустрівся із Садовим у центрі Львова. Відео

«Ти ж журналіст». Легко сказати. Щоб виконати професійний обов’язок, слід розштовхати десятки більш наполегливих або піднести свій смартфон на над їхніми головами – ні зростом, ні завзяттям я не вийшов. Тому залишаюся споглядати в тилу. А є що.

Люди на площі поділяються на кілька категорій.

Туристи – вони кочують від гастрономічних та музичних атракцій Площі Ринок до несподіваної політичної, намагаються зробити селфі на фоні Саакашвілі або хоча б Сакварелідзе, вилізають на левів біля Ратуші і саджають дітей на плечі. Буде що розповісти вдома.

Журналісти. Їх можна впізнати навіть тоді, коли вони не мають що знімати чи записувати, за стражденним виразом обличчя. Їм усе це не подобається. Пізній вечір неділі, цілоденна напруга, прорив кордону, сум’яття і сором, не зрозумілі перспективи всього цього спонтанного політичного шапіто. Неможливо ні зняти ексклюзив, ні бодай узяти нормальний ракурс. Не пускають до Ратуші. У коротких фразах, якими вони обмінюються, переважають матюки. Ті, хто побував «там» (у Ряшеві, в експресі в Перемишлі, у Краковці чи в Шегинях, де проривали кордон), барвисто переповідає подробиці.

Активісти. Деякі вбрані в камуфляж, деякі – з партійними або синьо-жовтими прапорами, готові вчасно вигукнути «Міша, Міша!» (саме так, а не «Міхо», називають у Грузії колишнього президента). Принаймні, не схожі на найманих чи навмисно завезених – не тітушки. Видно, що вірять.

Грузини. Прийшли підтримати земляка. Поруч із ними – знімальна група опозиційного грузинського телеканалу «Руставі-2». Жінки стоять із скорботними виразами обличчя, чоловіки – з зосередженими й суворими, наче кам’яними.

Та з-поміж усіх вирізняються люди, на чиїх обличчях написано: в цей день починається їхня нова політична історія.

Багато з них упізнавані – місцеві депутати та громадські діячі, колишні голови райдержадміністрацій та невдалі кандидати в депутати, бізнесмени з політичними амбіціями. Деякі незнайомі, але з поважними барсетками. Деякі буквально в капцях, так поспішали.

Серед них кілька явних пасіонаріїв – людей, яким корить чимшвидше спалити хату, аби врешті позбутися мишей. «Миші» в кожного свої: в когось корупція, в когось свавілля правоохоронних органів, у когось несправедлива податкова політика, в когось особисто Петро Порошенко зі його «ліпецькими фабриками». Свавільний прорив кордону, після якого, здається, вже нема шляху назад і нема чого втрачати, додав їм адреналіну.

Але це меншість. Для більшості «Рух нових сил» і його група підтримки – новий поїзд, до якого можна причепитись і під’їхати трохи ближче до влади. Ми вже бачили це, коли ті самі (і їм подібні) стояли в черзі до сцени на львівському Майдані, аби чимдовше тримати в руках мікрофон, виголошуючи банальності.  Голота в передчутті хрестового походу, де, якщо пощастить, можна буде стати баронами, навіть не видобувши меча.

«І що далі?», – згадавши, для чого я, власне, тут, запитую знайомого народного депутата. Депутат, не ховаючи очей, крутить головою. Ніхто нічого не знає.

ВИДЕЛИ НОЧЬ, ГУЛЯЛИ ВСЮ НОЧЬ ДО УТРА-А-А, – горлає вуличний оркестр, а п’яні відвідувачі «П’яльні» танцюють без жодних комплексів просто на трамвайних рейках. Саакашвілі зі своїм VIP-ескортом іде кудись «на каву», а послідовники-неофіти, яких не запросили, поступово розходяться додому. До ранку їм потрібно придумати, чому проривати державний кордон – це, звичайно, не є добре, але…

 


Читайте також:
Новини від KINOafisha.ua.
Загрузка...
Загрузка...
Кінотеатр Планета кіно IMAX (Львів).

Коментарі (0)

Додати коментар