Сьогодні, 25 квітня, у другому читанні Верховна Рада ухвалила закон про мову. Депутати від «Опозиційного блоку» вже встигли його оскаржити, а майбутній президент Володимир Зеленський сказав, що проаналізує його конституційність після своєї інавгурації. Ініціатор мовного закону та один із його авторів, керівник управління інвестиційної політики ЛОДА Роман Матис розповідає, як він буде діяти і чи є небезпеки його скасування.

У лютому 2016 року ми ініціювали слухання комітету з питань євроінтеграції, на якому мали обговорити, чи мовний закон України відповідає нормам ЄС, до якого ми прагнемо вступити. Для мене це стало відліковою точкою створення ухваленого сьогодні законопроекту, оскільки всі експерти тоді сказали, що наявний закон «Про засади державної мовної політики» Сергія Ківалова та Вадима Колесніченка не відповідає європейським нормам, і його треба замінити.

З того дня я почав формувати робочу групу для написання нового закону. Це зайняло приблизно 10 місяців зі всіма процедурами, створенням при Міністерстві культури комісії з використання державної мови у всіх сферах публічного життя та робочої групи при ній. Нам вдалося зорганізувати середовище громадських активістів та мовних експертів.

Приблизно рік пішов на написання самого закону. За його основу взяли наявний на той момент закон українського юриста, колишнього міністра юстиції, а зараз — судді Конституційного суду Сергія Головатого. Він пройшов Венеційську комісію і був дуже добре написаний як закон в основі, але його мінусом було те, що в ньому не прописувалося, як українська мова буде функціонувати в усіх сферах суспільного життя. І, власне, робоча група фактично рік працювала над тим, щоб прописати це. У результаті ухвалений сьогодні законопроект можна назвати найкращим у світі мовним законом, оскільки там передбачено використання української мови абсолютно у всіх сферах — починаючи від друкованих медій і закінчуючи сторінками соцмереж компаній. Тобто ми передбачили те, про що в інших законах взагалі не йдеться.

Далі була процедура реєстрації, спротив опонентів, у тому числі націоналістів. Вони не хотіли ухвалення такого закону, оскільки це забрало б у них карту, з якою вони на кожних виборах ідуть до свого електорату. Проте минуло три роки — і ми нарешті маємо проголосований законопроект.

Коли наші опоненти зрозуміли, що не можуть зупинити процес ухвалення закону, вони вирішили спробувати його затягнути і завалили правками. Вони сподівалися на те, що ми порушимо процедуру. Якби ми не розглянули кожну правку окремо, а ухвалили їх, наприклад, пакетом, це б стало підставою для позову до Конституційного суду і визнання закону неконституційним. Розуміючи цей ризик, голова Верховної Ради Андрій Парубій поставив на голосування усі правки окремо згідно з регламентом. Саме тому голосування за закон і затягнулося так надовго, оскільки треба було пройти кожну з 2082 правок.

У цьому законопроекті є дві дуже важливі речі. По-перше, він передбачає принципи користування державною мовою в усіх сферах суспільного життя. По-друге, ми сьогодні ухвалили по суті бар’єр проти ворожої пропаганди. Він обмежить доступ до іноземних телеканалів та інших ЗМІ, у першу чергу — російських, які транслюють пропагандистські сенси в голови українців. Закон про мову виконає функцію гаранта національної безпеки. Якщо ворожі медіа захочуть сіяти неконструктив у голови українців, вони повинні будуть робити це українською, витрачати гроші на переклад, адаптацію, що суттєво ускладнить пропаганду.

Закон про мову нарешті дасть можливість українцям отримувати інформацію українською мовою будь-де, і це не потрібно буде вимагати чи просити — це відбуватиметься автоматично. Публічні бізнеси, державні органи, ЗМІ будуть зобов’язані надавати цю інформацію державною мовою, відтак зможуть дублювати її іншими. Якщо вони цього не виконуватимуть, їх оштрафують.

Звичайно, громадянин може вимагати, щоб з ним комунікували тією мовою, яка йому зручна. Наприклад, якщо ви приходите в якусь державну структуру чи в компанію, до вас мають звернутися українською мовою. Якщо ви — іноземець, не володієте українською і просите спілкуватися тією, яку знаєте, і якщо знайдеться хтось, хто нею володіє, то ви отримаєте інформацією тією мовою, якою захочете. Якщо ж ніхто нею не володіє, то єдиною обов’язковою мовою використання в публічній площині на території України є державна українська мова.

Небезпек через зміну президента для закону немає. З того, що я бачив останнім часом, Володимир Зеленський добре володіє українською. З іншого боку, він — Президент України, і це його проблеми, якщо він не знає державної мови. Крім того, володіння українською є вимогою до кандидатів у президенти.

Очікувано, «Опозиційний блок» уже оскаржив сьогодні ухвалення закону, оскільки він традиційно захищає російськомовне населення разом з Путіним. Їхню скаргу розглянуть відповідно до процедури на наступному пленарному тижні. Але при 278 голосах за закон вони не наберуть потрібної кількості голосів нардепів, аби скасувати його. Закон написаний ідеально з правової точки зору, він адаптований до всіх інших, враховані всі перехідні положення. Після підписання президентом він починає діяти відразу.

Авторська колонка є відображенням суб’єктивної позиції автора. Редакція «Твого міста» не завжди поділяє думки, висловлені в колонках, та готова надати незгодним можливість аргументованої відповіді.

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.