Фото: POETY. Діалог поколінь
У проєкті «POETY. Діалог поколінь» вийшло відео, в якому поети Анатолій Дністровий і Олена Гусейнова за модерації Богдани Неборак говорять про Дніпрову Чайку – Людмилу Василевську-Березіну – українську поетку-ювілярку ХІХ століття. У 2021 році відзначатимуть 160-річчя з Дня народження поетеси.
Читайте також: У Львові говорили про Франка по-новому. Відео із проєкту «POETY. Діалог поколінь»
Поети зазначають, що попри те, що детально Чайку Дніпрову не вивчають в школі, вона заслуговує на увагу, з огляду на те, що вона була бунтаркою, відреклась від долі попівни, і іронічно писала про такий життєвий сценарій.
Разом із Херсонською громадою та завдяки фольклорним та статистичним експедиціями вона з чоловіком – Феофаном Василевським описала Південь України, як український, тим самим спростувавши міф про його імперську культурну розбудову, показавши, що «культура і цивілізація тут були і до Російської імперії», каже Анатолій Дністровий.
Дніпрова Чайка написала три опери, які в домашньому колі ставила Леся Українка, а в публічному – Микола Лисенко, з якими авторка близько товаришувала. «Коза-дереза» стала улюбленим твором в домі Косачів-Старицьких, а Олені Гусейновій подобається, що в ньому з‘являється базар на Контрактовій.
Читайте також: Від Українки до Тичини. У Львові починається музично-літературний проєкт POETY
Також авторка долучилась до «Першого вінка» – жіночого альманаху, який уклали і видали за свій кошт Наталя Кобринська та Олена Пчілка в 1887 році, за редакцією Івана Франка. Альманах був присвячений жіночим питанням, в якому авторки з усієї України висловлювали феміністські (хоча тоді не було такого слова) ідеї рівної оплати праці, необхідності садків для вивільнення часу в жінок задля праці: «це абсолютно прогресивні ідеї, які обганяють суфражисток», розповіла Олена Гусейнова.
У Дніпрової Чайки була ритмізована проза, ще задовго до модернізму: «Вона знаходить якісь такі нові інноваційні маршрути мислення».
«А якби вона писала без розділових знаків, ламала цю строфіку, як Уолт Уітмен – вона б зараз була головним модерністом в українській поезії», – зазначає Анатолій Дністровий.
Більше про інтелектуалку ХІХ ст. українського Півдня, її особисте життя, освіту, про те, як вона пов’язана з діячами Антоновичем, Русовим, чому ми про неї не знаємо, а також про поеми в жанрі хорору та фентезі, ви можете дізнатися із відео проєкту «POETY. Діалог поколінь».
Проєкт «POETY. Діалог поколінь», ідейною натхненницею та головною виконавицею якого є українська музикантка Соломія Чубай, присвячений власне тому, щоб розкрити постаті класиків української поезії по-новому. У 2021 році свої ювілеї святкували б, серед інших, Юрій Клен, Дніпрова Чайка, Іван Франко, Микола Вінграновський, Леся Українка та Павло Тичина, до них доєднується також батько Соломії, як символічний об’єднуючий елемент – Грицько Чубай.
«Ми знімаємо з поетів вишиті рушнички, ми розповідаємо про те, що вони, як і ми, жили, сміялись, дружили та, головне, любили. І це дуже важливо – показати, що поети були такими самими як ми», – говорить Соломія Чубай.
У межах проєкту відбудуться кілька відеодискусій із поетами-сучасниками, а у підсумку створять унікальний музичний альбом, у якому оживе поезія. Поезія звучатиме у супроводі симфонічного оркестру «INSO-Lviv» під керівництвом диригента Євгена Крука, музикантів Ігора Гнідина, Андрія Кохана, Тома Луголообі та Сашка Главацького – голосом Соломії Чубай.
Концерт відбудеться 8 жовтня о 19:30 у Львові, у Ennio Even Square (вул. Джерельна, 22). Проєкт реалізується за підтримки Українського Культурного Фонду. Квитки можна придбати тут.
Партнерська публікація
Відео: Соломія Чубай
