(Не)пересічні львів’яни. Та, що малює медіакомікси
Оксана закінчила магістратуру з графічного дизайну у Національному університеті «Львівська політехніка». Довгий час викладала у своєму виші, але згодом вирішила займатись власною справою. Проте медіакоміксами захопилась нещодавно.
«Усе почалося позаминулої зими. Мене надихнуло «Громадське», яке я тоді постійно дивилася. Перший комікс був про те, як журналісти в ефірі намагались комусь зателефонувати, але не могли знайти номер», – розповідає карикатуристка.
З часом ілюстрації Оксани стали популярними у Фейсбуку та Твіттері. Вона створила спеціальний блог «Медіакомікс», щоб її роботи було простіше знайти та поширити. За допомогою соцмереж зав’язалися знайомства, так і почалася співпраця з «Громадським».
«Поки я фрілансер. Виконую різні замовлення. Понад п’ять років займалася дизайном Фестивалю сучасної драматургії "Драма.UA" та інших проектів Мистецької майстерні "Драбина". Часто малюю афіші для культурних подій Львова, тісно співпрацюю як дизайнер із Форумом видавців», – розповідає Оксана Васьків-Кукул.
Художниця почала малювати ще в школі. Каже, що батьки підтримали її бажання стати графіком і не заперечувати стосовно вибору професії.
«Я займалась версткою журналів, графічним дизайном, довгий час викладала, навіть працювала арт-менеджером. Але у мене зажди було відчуття, що роблю щось не так, що чогось мені не вистачає. «Медіакомікс» дозволяє повернутися до дитинства, коли я малювала картинки своїм однокласникам. До речі, це безкоштовна платформа. Якщо якесь видання хоче використати мої малюнки – будь ласка. Я лише прошу, щоб вказували покликання на автора чи сторінку у мережі», – розповідає ілюстратор.
Здебільшого Оксана Васьків сканує свої малюнки та завантажує у мережу. Проте, якщо поблизу немає сканера, вона працює з блокнотом у польових умовах та фотографує комікси на телефон.
«Я можу зробити чистий готовий до друку макет, але це не цікаво.Малюнок виглядатиме занадто стерильним. Тому я створюю комікси у блокноті та розмальовую їх фломастерами, бо ідеї для них виникають зі спонтанних діалогів чи конфліктів. Вони можуть бути нерівномірно зафарбовані, з жовтим чи сірим тлом, але вони живі», – додає карикатуристка.
Ідеї коміксів вникають спонтанно. Часто Оксана випадково підслуховує чиїсь діалоги і змальовує їх. Подекуди виникають ідеї зобразити суспільні теми чи конфлікти у Фейсбуку.
«Люди намагаються вгадувати, кого зображено на малюнках, але зазвичай усі персонажі умовні. Вони характеризують не когось конкретного, а спільноту, або певну тенденцію. В інтернеті дуже багато ненависті, люди рідко розуміють іронію та жарти, тому починаються «срачі». Усі ці «жаби та гадюки» потрібно згладжувати. Цим я і займаюсь, до того ж на таку іронію є запит», – зауважує художниця.
Поки ще ніхто не ображався на комікси Оксани, навіть якщо впізнавав себе у них. Дизайнерка пояснює це тим, що старається не зображувати нічого агресивного. «Знаєте, у наших карикатуристів є одна біда. Вони намагаються примітизувати чи спошлити тему. Через це мені більше подобається польська школа карикатури, зокрема автор Янек Коза. Він мінімаліст, але у його роботах стільки змісту, що там можна прочитати більше, ніж у самій статті», – додає ілюстратор.
Цієї весни Оксана Васьків-Кукул повернулась із США. Там вона співпрацювала із журналом «Ukrainian Chicago». Каже, що робота під конкретне замовлення специфічна - у ній є виклик. Інколи важче знайти образ під текст, аніж придумати абсолютно новий.
«Робота карикатуриста дуже оперативна. Іноді треба за короткий час намалювати ілюстрацію, бо є пустий розворот або місце на шпальті. Це хороший досвід. Медіакомікси також малюються доволі оперативно - на одну картинку від задуму до реалізації рідко коли я витрачаю більше ніж півгодини», – ділиться художниця.
До речі, для Львівського медіа форуму Оксана готує цілий проект – «Медіа форум – репортаж». «Деякі ситуації буквально змальовані, інші – асоціативно, щоб підкреслити іронію. Спочатку я накидую форму олівцем, а потім розмальовую. Уже так набила руку, що практично не доводиться переробляти. Як не як, але два блокноти змалювала», – підсумовує карикатуристка.
Оксана має ідеї наступних проектів. Каже, що хоче зробити щось для рідного Львова, бо у нашому місті так багато цікавих ініціатив, що їх не можна оминути увагою. На своєму блозі «Mediacomics» вона вже запустила проект "Lviv manual" сатиричний путівник містом та інструкція з перебування у Львові.
Ярослав Назар, фото Олександра Чернова
(Не)пересічні львів'яни
- Закоханий у ліру. Історія львів’янина, який може стати голосом країни
- Непростий хлопець із Левандівки. Як Назар переборов себе та допомагає іншим
- «Спіймати Кайдаша». Львівська актриса розповіла про неординарну роль у серіалі
- ІТ-діти. Як винаходи львівських школярів підкорюють світ
- (Не)пересічні львів’яни. Як водійка трамвая стала місцевою зіркою
- Впіймати момент гри. Як тренерка «Галичанки» поєднує спорт і фотографію
- Ровер власноруч. Як львів’янин майструє унікальні велосипеди
- Кожна річ унікальна. Мисткиня Катя Котлярова про цінність хендмейду
- Подолати бар'єр ікони. Як Роман Зілінко робить святих ближчими
- Львів’яни на «запорожцях». Чим живе найбільший в Україні клуб ретро-авто
- В гостях у Тягнизуба. Як працює найсильніший у світі педіатр
- 2225 кілометрів Україною. Як львів’янка подолала «Вишиваний Шлях»
- Наш хлопець на Comic-Con. Як львів’янин потрапив на головний фестиваль коміксів
- Harbuz усміхає. Засновниця дитячого журналу про щиру розмову з дитиною
- «Мрію потрапити на Оперний театр і телевежу». Львівська руферка про любов до дахів
- Уроки для вчителів. Як змінюється «іспанська» школа на Новому Львові
- Випалена краса. Фоторепортаж із львівської майстерні прикрас
- (Не)пересічні львів’яни: Правдивий козак, який не носить шароварів
- (Не)пересічні львів'яни. Балерина про життя на пуантах, травми і пенсію
- (Не)пересічні львів'яни. Як львів’янка вчить позбуватися страхів за допомогою театру
- (Не)пересічні львів’яни. Майстер історичних реконструкцій
- (Не)пересічні львів’яни: Сихівські фрірайдери
- (Не)пересічні львів’яни: спортивний хореограф
- (Не)пересічні львів'яни: арт-керівник у Львівській майстерні пряників
- (Не)пересічні львів’яни. Шахісти біля Оперного театру
- (Не)пересічні львів’яни. Акторка театру тіней
- (Не)пересічні львів’яни. Бургомістр пан Орест
- Непересічні львів’яни. Інструкторка з йоги та альфагравіті
- (Не)пересічні львів’яни. Кельнер з двадцятирічним досвідом
- (Не)пересічні львів’яни. Майстер гравюри
- (Не)пересічні львів’яни. Відтінки музики PIANO
- (Не)пересічні львів’яни. Та, хто малює сни
- (Не)пересічні львів’яни. Та, що не втомлюється допомагати
- (Не)пересічні львів’яни. Молодий дзиґармайстер найстарішої майстерні
- (Не)пересічні львів’яни. Писанкарка
- (Не)пересічні львів’яни. Пані Рузя
- (Не)пересічні львів’яни. Той, що схожий на Далі
- (Не)пересічні львів’яни. Майстер-лірник
- (Не)пересічні львів’яни. Монахиня з лічниці Шептицького
- (Не)пересічні львів’яни. Жива скульптура
- (Не)пересічні львів’яни. Помічник таємного аптекаря
- (Не)пересічні львів’яни. Хто такий брадобрей
- (Не)пересічні львів’яни. Майстриня парафіну
- (Не)пересічні львів’яни. Волонтерський кулінарний клюб
- (Не)пересічні львів'яни. Cурмачі з Ратуші