фото: Богдан Ємець
Ви стали співголовою міжфракційного об'єднання «Львівщина» як представник фракції «Батьківщина». Що плануєте робити і як це допоможе області?
Перше організаційне об’єднання відбудеться цього четверга, 19 вересня. Поки що я не знаю бачення нашої діяльності колег з інших фракцій. На мою думку, насамперед треба звернути увагу на формування бюджету. Наскільки мені відомо, зараз не буде такого розподілу, як було раніше, коли мажоритарні депутати «вибивали» кошти на соціальні об’єкти, дороги тощо — і кожен виключно для свого округу. Монобільшість не бачить такого формату роботи, гроші будуть виділятися на найбільш важливі об’єкти та напрямки, які формуватимуться на основі всіх запитів.
І які саме проблеми Львівщини потребують першочергового вирішення?
Як на мене, варто зосередитися на тих проблемах, які стосуються не тільки Львівської області, а всього західного регіону, наприклад, ухвалити закон про гірські території. У попередньому скликанні багато про це говорили, дехто навіть створював піар-кампанію, писали програму, але це були тільки бажання і наміри. Закон же дає можливість реалізації. Основне його завдання — забезпечити такі умови, щоб люди, які народилися в гірській місцевості, залишалися жити і працювати там. Подібні програми працюють в Австрії, Швейцарії, Італії. До прикладу, у гірських регіонах Італії залишається 80% податків, які там збираються, і використовуються для створення інфраструктури. У наших Карпатах знищено практично все — від лісів до тваринництва. Люди вже майже не тримають овець, багато хто намагається чимшвидше втекти звідти і повертатися хіба на відпочинок, тому цей закон потрібний.
Читайте також: Куди поїхати на вихідні зі Львова. До міста, що дихає Карпатами
Крім того, для західних областей і Львівщини, зокрема, важливими є екологічні питання. Однозначно потрібними є закони про малі річки, а також про підтримку територій, де розвивається альтернативна енергетика.
А як щодо міст і містечок?
Я бачу пріоритетною підтримку малих міст, наприклад, Дрогобича, Борислава. Там ще є невиконані компанією «Нафтогаз України» міжрамкові угоди: свого часу держава там викачувала корисні копалини, а тепер люди фактично залишилися зі своїми проблеми сам на сам.
Якщо говорити про Львів, то важливим є ухвалення закону про житлово-комунальну галузь, що забезпечив би капітальний ремонт старих будинків. У нас у цій сфері працює ще старий радянський кодекс. Місцеві бюджети не здатні самостійно вирішити цю проблему, а у Львові, наприклад, крім старих польських і австрійських будинків, є вже вдосталь радянських, що простояли по 60 років і потребують ремонту.
Ви вже зустрічалися із головою ЛОДА Маркіяном Мальським чи міським головою Львова Андрієм Садовим щодо планів об’єднання «Львівщина»?
Можливо, львівські депутати з інших фракцій з ними контактували, але я ще ні. Робота по округах запланована в нардепів на останній тиждень вересня, і, вочевидь, тоді й буде зустріч з Маркіяном Мальським. Коли я очолював ОДА, то постійно комунікував з народними депутатами і залучав їх до допомоги, бюджетного формування, інвестиційних програм.
Зараз говрять про відкриття до кінця року ринку землі. Якою є позиція фракції і ваша особисто?
У нас є інше бачення, ніж те, що озвучують у монобільшості. Ми виступаємо за прозорий ринок, але з чіткою державною політикою. Для того, аби відкрити ринок землі, потрібно, по-перше, провести облік земель сільськогосподарського призначення. Крім того, треба встановити реальну відкриту вартість землі, а також створити уповноважений орган — наприклад, Земельний банк, який від імені держави міг би викуповувати землю в тих власників, хто хоче продати свій пай, як це роблять у Канаді, США, Німеччині, Ізраїлі. Серед принципових моментів і обмеження кількості землі, яку може купити одна фізична чи юридична особа. Першочергове право на придбання землі повинні мати громадяни України, а крім права — ще й можливості. У нас зараз немає умов для роботи фермера – наприклад, безвідсоткових кредитів без застави, як у сусідній Польщі. Тобто якщо відкрити ринок уже, то землю купить не місцевий селянин, а той, хто вже має гроші.
Читайте також: Ринок землі та курс на Європу. Що говорили «Голос» та «Батьківщина» про це перед виборами
Чому ви пішли працювати в комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів? У вас є великий досвід роботи в правоохоронній сфері, зокрема ви очолювали ДАІ Тернопільщини, УМВС Рівненщини, Головне управління МВС Львівщини і Полтавщини.
Це було рішення фракції. Мені пропонували стати секретарем комітету антикорупційної політики, але у фракції вирішили більше зосередитися на соціальній політиці, куди мене і делегували. У цьому ж комітеті працює і Юлія Тимошенко. Я вже зареєстрував законопроект «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», вносив правки в деякі законопроекти, прийняті в першому читанні.
Щодо правоохоронної реформи, то ми маємо визнати, що вона не відбулася. Про це свідчать і недостатня кількість кадрів, і рівень розкриття злочинів, інші моменти. Реформу треба продовжити, але внісши певні корективи з огляду на те, що ми маємо зараз.
Ви не голосували за Арсенія Авакова як нового міністра МВС.
Так. Фракція «Батьківщина» не голосувала і за призначення нового прем’єр-міністра та уряду, адже ми не мали зустрічі з кандидатами, не чули їхньої програми. Натомість ми голосували за призначення міністра закордонних справ, з яким попередньо зустрічалися, а також підтримали призначення міністра оборони.
А чому ви проголосували за розпуск Центральної виборчої комісії?
Склад ЦВК обрали лише рік тому, і майже всі його члени належать до однієї політичної сили, якої вже не існує, а її наступницею стала «Європейська солідарність». Дискусії тривали і всередині фракції, і, наприклад, з нашими сусідами з фракції «Голос». Вони за розпуск ЦВК не голосували, а ми ж прийшли до висновку, що подання є вмотивованим. Згадаймо випадок уже в нашому скликанні з Сергієм Рудиком, який обирався по мажоритарному округу на Черкащині. Його визнали обраним депутатом, він склав присягу, після чого його вивели із зали, бо сказали, що не всі рішення суду виконані.
Важко сказати, чи нова ЦВК буде кращою за попередню, але важливо, щоб президент і його монобільшість могли брати на себе відповідальність за все, що відбувається в державі. Коли кажуть, що новий склад ЦВК має допомогти Зеленському, я питаю: а Петру Порошенку це допомогло?
Читайте також: Що робитиме «Батьківщина» у Верховній Раді. Експертний аналіз програми партії перед виборами
Де на Львівщині та у Львові працюватимуть громадські приймальні? Куди мешканці можуть звертатися?
Приймальні працюватимуть при офісах наших партійних осередків. Відкривати окремі приймальні не бачу сенсу, бо і мешканці вже знають, де працюють осередки, а винайм нових приміщень коштує дорого. У Львові громадська приймальня працюватиме в офісі обласної організації на вулиці Івана Франка, 16/4, телефон: (032) 260-24-04.
Я не мажоритарник, але вже маю багато звернень від громадян, зокрема з Дрогобича, де нещодавно обвалився будинок. Планую туди поїздку, перебуваю на постійному контакті з людьми. Мене хвилює, що експертиза проводиться мляво, що потерпілими визнали тільки родичів загиблих і тих, хто отримав травми. Усі інші, кого відселили, потерпілими не є. Скоро зима, а на місці ніхто не уявляє, що робити далі, тож без допомоги центральної влади там не обійтися.
Сергій Смірнов
Фото з сайту партії
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Інтерв'ю підготовлене за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» у межах проєкту «Прозорі вибори» та за участі експертів проекту «Свідомі вибори». Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково збігається з позицією Міжнародного фонду «Відродження».
