Відгомін економічної окупації, або Як у Львові досі продають російські товари

1539 0
На 8 році війни у львівських супермаркетах усе ще можна придбати товари російського виробництва, і ці товари не є з категорії незамінних. Переважно йдеться про побутову хімію, товари для гігієни, також побутову техніку, напої і солодощі. Їхні аналоги є як українського виробництва, так і закордонного, і при цьому не російського.

У перші кілька років гібридної війни Росії проти України економічний бойкот був одним із важливих факторів захисту. Він не лише наносив економічні збитки країні-окупанту і унезалежнював Україну від російського впливу, а також виконував інформаційну, в певному сенсі просвітницьку роль. Відмова від російської продукції, переорієнтування на виробництва інших країн, відмова від співпраці у спільних проєктах шоукали частину росіян, які інколи навіть не могли зрозуміти, чому до них так ставляться. Одним із завдань економічного бойкоту було зробити так, щоб якомога більше росіян відчули негативні наслідки агресії проти України. Зараз же російські товари у меншій кількості, але все ще продають, а покупці не завжди звертають увагу на їх походження. Tvoemisto.tv спробувало з’ясувати, що можна зробити у цій ситуації, яку хтось вважає проблемою, а хтось – ні.

Білими – червоними – синіми

Магазин «Сільпо» у центрі Львова. Дивимося, які види побутової хімії, засобів для миття, прання та гігієни супермаркет пропонує своїм клієнтам. Серед густонаселених полиць різнокольорової продукції де-не-де видніються криво пришпилені надписи «Виготовлено в Російській Федерації», зверху встелені біло-синьо-червоними кольорами, які, мабуть, вже не привертають нічиєї уваги. Цікаво, що навіть такі позначки є не усюди. 

Асортимент товарів справді великий: достатньо багато є українського, але також – з Європи. Попри це, російське все ще користується попитом.

«Чому не позначаєте всі російські товари?», – питаю продавчиню із залу. 

«Там є, – показує на туалетний папір «Zewa», – і там теж.  У нас нема більше, які позначати. Всі, що звідти (з Росії – ред.), позначаємо, хіба не бачите?», – стверджує жінка. 

Бачимо також порожні полиці, які промарковані російським триколором, що може свідчити про попит на цей товар. 

На перший погляд, справді може здатися, що всі продукти промарковані, однак тут питання вже не до магазину, а до виробників самої продукції. Пояснюємо чому.

«Одягнули маски»

Один за одним починаємо перевіряти різні товари, націлено шукаючи перші цифри штрих-кодів «460-469»(належать Російській Федерації), однак на такі не натрапляємо. Навіть ті, що позначені «Товаром з РФ», з іншим штрих-кодом. 

«Вони (російські компанії – ред.) вже давно мають практику відкривати офшорні фірми за кордоном, видаючи себе за естонські, британські, китайські та інші», – каже активіст громадянської організації «Відсіч» Сергій Федорівський у коментарі Tvoemisto.tv.

Він каже, що в українських магазинах досі багато електроніки та побутової техніки (Samsung, LG, Indesit). «Також продають техніку від російського бренду Polaris, який маскується під швейцарський, а виробництво – в КНР». 

Серед засобів гігієни, які можна знайти на полицях у магазинах «Ашан», «Метро», «Сільпо» та «Арсен», є перелік таких товарів: Dove, Syoss, Garnier, Fructis, Shamtu, Nivea, Rexona, Kotex. Їх виробництва є в Україні та ЄС, однак між ними можуть ховатися і російські.

Активіст «Відсічі» стверджує, що розпізнати російський товар нині не так легко. Компанії з РФ відкривають виробництва у інших країнах та маскуються за ними. Переглядаючи продукцію, перш за все потрібно звернути увагу на штрих-код, але найчастіше коди не співпадають зі справжнім походженням товару.

«Найбільш поширеною практикою є та, коли вказується лише виробник та імпортер, зазвичай це саме на товарних групах, які вироблялись або ж досі виробляються в РФ. Крім виробника та імпортера потрібно, щоб була вказана й адреса потужностей виробництва для ідентифікації товару», – каже Сергій Федорівський. 

Виробництво деяких товарів з цього списку можливе й в інших країнах і на це варто звертати увагу, бо це створює ілюзію відсутності російських товарів на полицях. 

«Для прикладу той же Dove, є одним з брендів Unilever, компанії, яка володіє великою кількістю брендів, і серед них є Rexona, антиперспіранти якого виготовляють і в РФ, і в Німеччині», – каже він. 

Разом з тим, більшість товарних груп солодощів Snickers, M&M's та інші, які належать Nestlé, повністю перейшли на постачання з інших країн внаслідок громадянської кампанії бойкоту російських товарів. 

Завдяки кампанії бойкоту російських товарів вдалося майже повністю припинити продаж компаніями Samsung та LG телевізорів, які виготовлені в РФ, але ситуація в інших категоріях цих виробників не змінилася. Вони досі на мільярди гривень ввозять в Україну свою продукцію, виготовлену в Росії. І варто враховувати, що це не можна вважати вичерпним списком тому, що постійно з'являються нові бренди, нові механізми реалізації російських товарів в Україні.

Що кажуть у супермаркетах 

Компанія METRO Україна в офіційному коментарі Tvoemisto.tv зазначила, що співпрацює з більш ніж 1000 постачальниками, закуповуючи близько 90% продукції українських виробників, дистриб’юторів та імпортерів, а асортимент товарів, виготовлених в РФ, не перевищує 3%.

«Компанія МЕТРО Україна завжди дослухається до потреб своїх клієнтів і залишає право за покупцем здійснити свій свідомий вибір щодо придбання товару того чи іншого виробника. У свою чергу, на цінниках ми надаємо інформацію щодо країни походження усіх без винятку товарів, що продаються у наших торговельних центрах», – йдеться у повідомленні. 

У METRO Україна також запевнили, що продовжують працювати над диверсифікацією каналів поставок, мінімізуючи частку російських товарів на своїх полицях та замінюючи їх аналогами українського та європейського виробництва. 

Tvoemisto.tv намагалося отримати коментарі в представників усіх великих супермаркетів, що працюють у Львові. Відповідь надали лише у МЕТRО та АТБ. Піарники АТБ повідомили, що в їхній мережі взагалі немає товарів російського виробництва.

Перевіривши товари у супермаркеті АТБ, продукцію російського походження ми й справді не виявили.

Позиція влади 

Керівник департаменту економічної політики Львівської ОДА Степан Куйбіда у коментарі Tvoemisto.tv розповів, що, на його думку, російських товарів не є багато, а минулого року ЛОДА спільно з митницею і головним управлінням статистики аналізували по експортно-імпортних операціях, і бачили тенденцію до їхнього зменшення. 

«Якщо на початку російсько-української війни на Львівщині було близько 200 підприємств, які експортували або імпортували товари з РФ, то до останнього моменту залишилося близько 40. Обсяги впали суттєво» каже він. 

Він пропонує контролювати наявність російських товарів шляхом громадського контролю. Крім того, завдяки маркуванню російських товарів у торгових мережах. 

Степан Куйбіда каже, що на Львівщині раніше проводили акцію «Купуй галицьке», і маркували товари, які виготовляють у Львівській області. Тоді в торгових мережах продажі цих товарів у середньому зростали від 17 до 35%. 

Ще одним механізмом боротьби з російськими товарами, вважає він, є державне регулювання, тобто, товар заходить на територію України, він має свій класифікатор УКТ ЗЕД (Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності). По цих класифікаторах можна вводити обмеження. Це сьогодні зона відповідальності Міністерства економіки. 

У аналітиці від ДП «Укрпромзовнішекспертиза» йдеться про те, що на території України чорними методами завозять бурові болота. В Дрогобичі є завод, який виготовляє ці болота, але він не міг би конкурувати, тому ЛОДА звернулася до Міністерства економіки, і дала чіткі коди УКТ ЗЕДу, по яких ці болота потенційно можна завезти. Міністерство проаналізувало, вийшло з ініціативою до Камбіну і ввело ембарго по цьому класифікатору. Відповідно, зараз цей Дрогобицький завод поволі відновлює своє виробництво і набирає людей.

«Тобто, ми зробили таке імпортозаміщення. Якщо ці товари, які є, наприклад, на полицях, мають альтернативного виробника на митній території України чи у Львівській області, то одним з варіантів є введення такого ембарго, а полиці у магазинах наповнюють товарами українського виробника», – додає Куйбіда. 

Саме з супермаркетами такого ще не робили, а лише з виробниками. 

Звісно ж, можна говорити з представниками торгових мереж. Може бути така домовленість про те, щоб цей товар аналізували і не запускали на полиці, але це лише часткове вирішення проблеми, так як торгова мережа є лише місцем збуту. Джерелом проблеми є те, що ці товари потрапляють на територію України. Якщо присікти цей момент, коли товари не можуть потрапити, то зразу вирішується проблема, яка є у тій чи іншій торговій мережі. 

Ми можемо вдаватися до таких історій успіху як з Дрогобицьким заводом, каже Степан Куйбіда, але це ніби гасити пожежу. Системним рішенням буде, коли Міністерство економіки проаналізує структуру імпорту товарів з РФ на митну територію України, вважає посадовець.

Бажано, щоб це була група виробників, щоб не потрібно було стимулювали монополії. Тоді вона узгодить заборони на ввезення з території РФ групи товарів по відповідному УКТ ЗЕТу, і це питання можна буде вирішити повністю. Єдиний спосіб, як товари з РФ зможуть потрапити в Україну, – контрабанда. 

Якщо РФ буде транзитувати товари через підприємства-прокладки на митній території інших держав, то відслідкувати походження товару буде практично неможливо. 

Влада державного рівня може впливати на це найбільше, а регіональна влада – ініціювати ті чи інші питання, зустрічатися з представниками торгових мереж і досягати домовленостей, але імперативних норм ЛОДА відносно мереж немає.

Як виник бойкот російських товарів?

В Україні в 2014 році ввели санкції проти Росії у відповідь на російські санкції 2013 року проти України. Власне, тоді й в Україні почали активно боротися не лише з товарами з РФ, а й з музикою, кіно, артистами тощо. 

Український активіст та учасник громадянського руху «Відсіч» Юрій Оснач каже, що рух розпочав бойкотувати російські товари у серпні 2013-го – у відповідь на тиск Росії на Україну, економічну блокаду, вбивство російськими прикордонниками в Азовському морі українських рибалок та захоплення вояками РФ приміщень у Севастополі. 

У ті роки в Україні почали поширювати листівки з зубатими матрьошками, у яких пояснювали антиукраїнську політику Кремля. Кампанія набула великого розголосу, а у 2014 році до тих листівок додалися флешмоби «Російське вбиває!». 

«Масовість бойкоту дала результати – імпорт російських товарів значно впав, деякі російські бізнеси пішли з України, деякі спробували замаскувати свої товари, а Росія зазнала багатомільярдних збитків», – каже він.

Львівське коріння економічного бойкоту

Координатор руху в ГО «Економічний бойкот» Олег Радик каже, що у Львові боротьба з російським починалася з соцмереж, а потім перейшла офлайн. Активісти ходили по пішохідному переходу біля «Епіцентру» з надрукованими листівками проти російських товарів. Люди сприймали це здебільшого нормально, але для декого воно виглядало дико. Пізніше активісти почали друкувати листівки з переліком товарів та відправляли їх на Схід України. Вони надрукували 1,5 млн листівок. 

«Боротьба була ефективна, бо велика частина людей тоді просто не знала, наскільки ми економічно окуповані, тому одним з перших наших завдань було показати, який жах твориться у різних галузях. Зараз будь-який політик скаже, що не варто купувати російське, але тоді цей активістський рух мало хто підтримував. Коли ми бойкотували російських співаків, то навкруги вважали, що музика поза політикою, всі дуже погано до того ставилися. Раніше казали, що не потрібні квоти ні на російську музику, ні на виконавців, бо це все «ісскуство», – каже Олег Радик. 

На знак продовження боротьби з російськими товарами зараз потрібно вимагати у влади маркувати триколором всі продукти з РФ. Також вимагати від власників супермаркетів відмову від цих товарів, вважає він.

«Споживач має розуміти, що він купує, а той, що продає російські товари, має розуміти, що він – російський колаборант», – каже Олег Радик і додає, що «якщо комусь потрібно доводити на восьмому році війни, що російське – це погано, то це вже вата в голові, такій людині нічого не доведеш». 

Імпорт сьогодні 

Дані Державної митної служби України свідчать, що імпорт із Росії досі не припинився, незважаючи на запроваджені санкції проти цієї країни. Аналітичний портал «Слово і Діло» здійснив дослідження торгівлі України з Росією, зокрема відстежив помітний спад імпорту товарів, починаючи від 2014 року.

Станом на 2014-й Україна імпортувала з РФ на суму $12,7 млрд, але за рік цей показник різко впав і становив $7,5 млрд. У 2016 році імпорт становив рекордно низьку суму – $5,1 млрд, а в 2017–2018‑му трохи підвищився. Згідно з даними митної служби, на поточний період цього року імпорт російських товарів в Україну становить $3,3, а минулого року – $4,5.

Як визначити, що товар російський 

Базово варіантів визначення російських товарів є три.

Перший – визначення по штрих-коду. Раніше українські активісти організовували кампанію з перекресленими цифрами 460-469, але компанії доволі швидко знайшли прогалини, як можна було замінити штрих-код.

Також можна використати другий підхід – шукати виробника товару, але бувають випадки, коли виробником вказують материнську компанію. Наприклад, Nivea або Unilever, які зазвичай мають головні офіси в Великій Британії, Німеччині або деінде.

Тоді в нагоді стане третій спосіб – пошук адреси потужностей виробництва.

***

Ефективність протистояння в економічній війні з Росією напряму залежить від синергії дій влади, бізнесу і громадських активістів. Наразі активної співпраці між ними не спостерігається, хоча кожен зі свого боку вживає певних заходів. Українські активісти на початку війни з Росією взяли на себе цю нішу, коли влада не була до цього готова. З 2014 року відбувся помітний спад імпорту російських товарів в Україні, також часто висвітлювали це питання у засобах масової інформації, однак активісти стверджують, що зараз їм бракує підтримки, а українці мимоволі пропускають російські продукти у свої кошики. Ситуація не настільки критична, як це було на початку війни, але проблема все ще існує, і силами лише громадських активістів її вирішити неможливо. 

 

Софія Шавранська

Фото Анни Чистякової

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.


Аналітика Твого міста

+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!