Народити дитину в Україні і нічого не заплатити – можна. З квітня 2020 року діє програма медичних гарантій, що включає послугу безоплатних пологів. Однак чимало породіль все ще «віддячуються» лікарям за «подаровані» життя, незалежно, чи народжують за домовленістю, чи з черговою бригадою. Tvoemisto.tv поцікавилося, як працює реформа і чому у Львові породіллі продовжують платити за пологи.

Що обіцяє реформа

Упродовж півтора року жінки в Україні мають можливість обрати будь-який пологовий будинок, незалежно від місця реєстрації та фактичного проживання. Вирушаючи до лікарні, з собою достатньо взяти найнеобхідніші речі індивідуального користування для себе і новонародженого. За все інше повинна подбати держава. 

За кожен випадок прийнятих пологів кошти лікарні виплачує Національна служба здоров’я за умовами укладеного контракту. На сьогодні тариф за один пологовий випадок складає 10 382 грн. Відповідно, скільки народилось дітей в місяць, стільки коштів й отримали.

Якщо породілля хоче комфортніші умови, покращене харчування та інші додаткові послуги, це можна отримати після офіційної додаткової оплати через касу лікарні. У львівських пологових наразі доступна опція покращеної палати. В обласному перинатальному центрі вона коштує 535 грн за добу, у міській лікарні №3 на Рапапорта - 500 грн за добу. Водночас у міському пологовому будинку №1 на Мечникова від початку карантину оплату за таку палату скасували. Крім того, реформа передбачає, що медперсонал не повинен вимагати у породіллі жодних благодійних внесків і пакетів з медикаментами.

Водночас існують особисті домовленості пацієнтів з лікарями, кажуть в НСЗУ, які не входять в безоплатний пакет «Медична допомога при пологах» та є поза межами програми медичних гарантій.

Як народжують у Львові

Сучасна програма медичних гарантій пропонує жінкам народжувати, не думаючи про те, як після пологів вони мають вручити лікарю, медсестрі, санітарці традиційний подячний конверт і скільки у нього покласти. Оскільки за роботу медперсонал отримує гроші від держави. Зрештою, так це виглядає офіційно на папері, а реальність дещо інша.

Уявіть, що ви в очікуванні народження малечі. Кожна жінка прагне ідеальних і безпечних пологів, без ризику для її життя і дитини, і, звичайно, під наглядом найкращого лікаря. Особливо, якщо це – первісток. Обирають з таких варіантів: їдуть у пологовий безпосередньо у момент, коли дитя вже проситься на світ, потрапивши у руки чергової бригади (при цьому породілля не знає, який лікар прийматиме і який у нього досвід) або заздалегідь шукають фахівця, переконавшись у його професіоналізмі через рекомендації подруг, знайомих, родичів.

У першому випадку ви просто їдете у пологовий з найнеобхіднішим переліком речей індивідуального користування, народжуєте без жодних оплат, і лікар не може у вас цього вимагати. Варіант другий, коли ви сумніваєтесь, що з черговою бригадою пологи пройдуть безпечно, тоді шукаєте лікаря заздалегідь, з яким домовляєтеся про супровід до та під час народження дитини. Проте за таку послугу доведеться додатково заплатити.

Львів’янки, котрі народжували упродовж останніх двох років розповіли Tvoemisto.tv, що більшість шукає лікаря завчасно, бажано найкращого і «готові за це віддячитися стільки, скільки треба». Прихильниці таких неофіційних домовленостей, як правило, не вважають це хабарем і кажуть, що здоров’я важливіше.

Так само є породіллі, які готові народжувати без домовленостей. Вони не бояться непрофесіоналізму медиків чергової бригади, кажуть, що лікарі, які вчора приймали пологи «за гроші», сьогодні чи завтра роблять це на чергуванні. Крім того, кожен медик у будь-якому разі відповідальний за породіллю та новонародженого, тому біди статися не повинно. Цікаво, що ця категорія теж ділиться на дві підгрупи – матусі, які принципово не платять та матусі, які народжують з черговою бригадою, але «віддячуються» згодом.

Чи беруть/вимагають гроші за пологи акушери-гінекологи, медсестри, санітари у Львові? На практиці такі випадки трапляються, але з’ясувати, побільшало чи поменшало таких медиків від початку реформи, складно. А розповіді з перших уст не є репрезентативними, але часто показовими. Як колись, так і сьогодні є лікарі зі стабільним прайсом. Вони самі називають конкретну суму або ж чекають, що пацієнт «за рекомендаціями», тому вже знайомий з розцінками.

Народжуючи без домовленості, здебільшого, суми не називають, але якщо «подяку» дають, то не відмовляються. Хоча є лікарі, які повертають запропоновані пацієнтом кошти. Особливо, якщо жінка у них народжує другу чи третю дитину. 

Цікавий момент – за умовами безоплатного пакету пологовий будинок забезпечує породіллю усіма медикаментами, незалежно від складності пологів та вартості необхідних ліків. Водночас жінки розповідають, як купували препарати, часто це навіть цілі списки, за власні кошти, бо в лікарні їх нібито не було в наявності. 

Гроші від НСЗУ: скільки та за що?

На сьогодні (вересень 2021 року) у Львові народжувати можна у трьох лікарнях. Це Обласний клінічний перинатальний центр, Міський пологовий будинок №1 та Міська клінічна лікарня №3. Згідно з програмою медичних гарантій, їх фінансування здійснює НСЗУ за умовами контрактування. Йдеться про усі пакети послуг, які надає медзаклад. Тобто, крім кількості проведених пологів, це також ведення вагітності в амбулаторних умовах, гістероскопія, хірургічні операції дорослим і дітям, стаціонарна допомога дорослим і дітям без проведення хірургічних операцій, медична допомога новонародженим у складних неонатальних випадках та інші. 

Тариф за кожен випадок пологів є фіксованим – це 10 382 грн. Незалежно від того, чи були звичайні фізіологічні пологи, чи кесарів розтин або інші хірургічні втручання. Так само розраховують інші пакети послуг, що включені до договору, за визначеними урядом показниками і тарифами.

Кошти, які пологові у Львові отримали цьогоріч відповідно до умов договору за квітень-серпень та кошти, отримані за пакетом «пологи» у квітні-липні:

• Львівський обласний клінічний перинатальний центр: 28,4 млн грн / 14,6 млн грн
• Пологовий клінічний будинок №1: 20,5 млн грн / 7,6 млн грн
• 3-тя міська клінічна лікарня м. Львова: 47,9 млн грн / 5,1 млн грн

 

Кількість прийнятих пологів у липні та серпні:

• Львівський обласний клінічний перинатальний центр: липень – 524, серпень – 523
• Пологовий клінічний будинок №1: липень – 254, серпень – 291
• 3-тя міська клінічна лікарня м. Львова: липень – 185, серпень – 55

 

«Ми беремо статистику за минулий рік, дивимося, що лікарня зробила. Якраз у серпні ми робили перерахунок пакетів, залежно від того, як заклади спрацювали – деякі пішли в плюс, деякі отримали мінус відповідно до того, скільки пацієнтів вони пролікували», – каже начальниця управління у Львові та Львівській області Західного міжрегіонального департаменту НСЗУ Мирослава Децик. 

Правило «гроші йдуть за пацієнтом» посилює конкуренцію між лікарнями. Крім того, кошти від Національної служби здоров’я – єдине джерело заробітку від держави. Зі слів керівників медустанов, щомісячна компенсація включає не тільки гроші за проведені пологи, а й заробітну плату персоналу, харчування, медикаменти, клінічно-лабораторні дослідження, поточний ремонт і обслуговування обладнання. 

«Якщо до нас прийшло 10 пацієнтів, то ми на них виділяємо потрібну суму. І це наші проблеми, як ми ці кошти розподілимо, чи нам на зарплату буде достатньо. Якщо команда попрацювала добре, то можливо, крім зарплати, вдасться ще щось купити для клініки. Якщо попрацювала погано, то може бути, що і на зарплатню інколи бракує в деяких закладах. Відбувається здорова конкуренція, кожен бореться за пацієнта, і має надавати якомога якіснішу і високо професійну допомогу», – каже керівниця обласного перинатального центру Марія Малачинська.

Тобто, чим більше коштів заробляє заклад, тим вищою є оплата праці у медперсоналу. Як правило, надлишкових грошей у лікарень небагато або взагалі немає.

«Є ситуації, коли мінімум потрібний, а є надзвичайні випадки, коли потрібні дуже дорогі ліки. Наприклад, недоношені новонароджені потребують введення куросурфа – дві дози для однієї дитини. Їх вартість близько 40 тисяч грн. Крім того, маємо останні кілька місяців затримки із виплатами від НСЗУ», – пояснює заступниця головного лікаря з медичної роботи комунальної 3-ї міської клінічної лікарні м. Львова Наталія Чередніченко.

Так, станом на 8 вересня лікарні отримали кошти за липень, деякі частково за серпень. У НСЗУ затримки з виплатами пов’язують із перерахунком суми у договорах. Раніше, кажуть, кошти щомісяця надходили вчасно.

Щодо кількості медперсоналу у пологових Львова, то на сьогодні в обласному перинатальному центрі працює 500 осіб, у міському пологовому будинку №1 – 310 осіб, та у 3-ій міській лікарні – 189 осіб. Зарплата працівників прямо залежить від того, скільки грошей лікарня отримала за місяць.  

Психоемоційний стан «на руку» хабарникам

Під час вагітності та пологів відбувається регрес в організмі жінки, пояснює психотерапевтка Наталія Раїник. Вона стає більш вразливою, слабшають психологічні захисти. Під впливом гормональних змін і стресів на її емоції легко вплинути, зманіпулювати. У такому стані жінці бракує сили, щоб опиратися, адекватно мислити, якби це вона робила, не будучи вагітною.

«Ще один чинник – суспільний тиск. Почуті історії, страхи, різні міфи дуже впливають. Жінка починає боятися, більше переживати. Заплатити гроші – найпростіший спосіб гарантувати собі так звану безпеку. Це не той період, коли вона готова ризикувати, опиратися, щось доводити. Наприклад, коли без хабарів намагаються отримати водійські посвідчення, люди розуміють, що це не загрожує їхнім життям. Коли ж жінка вразлива, ризики набагато вищі», – каже психотерапевтка.

Натомість жінки, каже вона, які не згоджуються давати хабар лікарю, більш зрілі, можливо, у них вже є досвід народження дитини, і через це менше стресів і страхів. Якщо вони чують історії від інших, тверезо оцінюють ситуацію.

Вдячність = хабар

Чи можна подяку без вимагання вважати хабарем? Стаття 354 Кримінального Кодексу каже, що неправомірною вигодою слід вважати грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, будь-які інші вигоди нематеріального чи негрошового характеру, які пропонують, обіцяють, надають або ж одержують без законних на те підстав. Відповідно, вручений конверт чи будь-що інше у вигляді подяки за успішні пологи трактується як хабар, незалежно від того, до чи після процесу це було вчинено, як і те, натякав лікар на подяку чи це була воля пацієнта.

«Немає значення, чи це винагорода за вчинені або невчинені дії. До того, у нас погана судова практика. До відповідальності притягують не за отримання вигоди за вчинення/невчинення дій, а за факт отримання коштів. Також відповідальність передбачена за отримання без вимагання. І байдуже, чи це до чи після процесу», – каже юрист Олег Мицик.

Якщо винагороду отримує звичайний лікар, йому загрожує обмеження волі на строк до двох років або позбавлення волі на той самий строк (ст. 354 ККУ). Таке ж покарання передбачено для особи, яка віддячується.

Якщо це посадова особа, наприклад, керівник закладу або завідувач відділення, відповідно до ст. 368 ККУ, йому загрожує арешт на строк від 3 до 6 місяців або позбавлення волі на строк від 2 до 4 років з позбавленням права обіймати певну посаду чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років. Якщо ж хабар вимагали, покарання передбачено у вигляді обмеження волі на строк до 3 років або позбавлення волі на той самий строк.

Так само кримінальна відповідальність загрожує особі за вчинення дій, які вона зробити не може, до прикладу, бухгалтер в лікарні бере гроші й обіцяє покласти пацієнта в чудову палату. Тоді цій особі «світить» позбавлення волі на строк від 2 до 5 років. Якщо вигоду вимагали, то цій особі загрожує позбавлення волі на строк від 3 до 8 років з конфіскацією майна (ст. 369-2 ККУ). 

«Як на мене, це несправедливо. У нас безглузда конструкція статті. Треба розмежовувати винагороду як просто подяку і винагороду як вимагання. Так само треба розділяти міру відповідальності відповідно до посадових обов’зків. Крім того, у нас не визначено нижню межу, коли подяка вважається хабарем, як це є у статті про крадіжку. Але існує загальна норма – малозначність дій. І всі це розуміють», – додає Олег Мицик.

Попит породжує пропозицію

Нинішня програма медичних гарантій працює в Україні півтора року. На практиці безоплатні пологи не зовсім так. Більшість жінок мало довіряють медикам, тому не готові їхати у пологовий до першої-кращої бригади – частково через страх і ризик, частково через міцно вкорінені «совкові» традиції.

З іншої сторони, зарплата акушера-гінеколога – в середньому це 9 000 – 10 000 грн в місяць. Це за умови, що медзаклад максимально добре попрацює. Крім того, є періоди, коли пологові закривають на «промивку» або ж затримують заробітну плату.

За умовами пакету безоплатних пологів, усі медикаменти для породіль надає медзаклад. Деякі керівники наголошують, що у їхніх пологових жінки нічого не купують. Натомість породіллі розповідають, як отримують списки ліків, які треба докупити, бо у лікарні їх немає.

На думку медичного експерта Олександра Ябчанки, неформальні платежі все ще існують, бо держава не виконала фінансових обіцянок, які дала. НСЗУ порахувала вартість програми медичних гарантій, у яку входить й пакет «безоплатні пологи», у 240 млрд грн. Верховна Рада виділила на цю програму трохи більше, ніж половину суми. Для місцевих бюджетів ці кошти – непідйомні, а з іншої сторони – ніде в законі не зазначено, що дефіцит програми медичних гарантій покривається за рахунок місцевих бюджетів. Окрім того, каже експерт, держава, не тільки не додала майже половину суми, а й не запропонувала механізму дофінансування. Медиків і пацієнтів знову зіштовхнули лобами.

«Працює неформальний інститут домовленостей, при тому базові позиції – різні. Для медика, який очікує винагороду, справедливість виглядає так: «держава не платить те, що пообіцяла, тому я домовляюся з пацієнтом, як мені вдається». Тут медик стоїть перед неприємним вибором – бути або жебраком і просити ті гроші, або рекетиром і вимагати їх, – каже Олександр Ябчанка. – Інша справедливість для пацієнта, який каже: «я плачу податки і держава обіцяє, що того є достатньо для безоплатної допомоги, але від мене лікар очікує, тобто просить або вимагає подяки». Звісно, пацієнт опиняється в ситуації несправедливості по відношенні до нього».

Як додає експерт, крім лікаря і пацієнта у процесі залучені ще два учасники – місцева і центральна влада. Перша знає, що НСЗУ покриває тариф медичних послуг, але не розуміє, яка його справжня собівартість. Водночас друга вважає, що половиною бюджету заклади мали би безоплатно надавати послуги. До того, якщо у лікарні підтверджено факт отримання неформального платежу, НСЗУ розриває контракт.  

«Є чотири учасники процесу, і кожен з них живе в своїй системі справедливості. Але не кожен може собі дозволити той неформальний платіж. Тому в нас система солідарна на практиці є найбільш несправедлива, яку тільки можна придумати», – резюмує медичний експерт Олександр Ябчанка. 

***

Спроба реформувати медичну сферу за принципом «Гроші йдуть за пацієнтом» у контексті пологів виглядає недоопрацьованою. У цій сфері залишається «сіра зона» для хабарництва у вигляді вибору конкретного фахівця для пологів. Не всі пацієнти готові народжувати безкоштовно з черговою бригадою, а тому обирають лікаря заздалегідь за додаткову, але неформальну оплату. Тобто за хабар. Чому не дати можливість породіллям обирати лікаря за додаткову офіційну оплату? Tvoemisto.tv звернулося з цим питанням до НСЗУ. Там ідею підтримали, пояснили, що таке можливо, але це не в їхній компетенції.

«Реалізацію цієї функції (офіційна оплата за вибір лікаря – ред.) може запропонувати МОЗ. Також самі керівники можуть вносити пропозиції на рівні обговорення пакетів. Акушер-гінекологи були би не проти, якби це зробити платною послугою», – коментує начальниця управління у Львові та Львівській області Західного міжрегіонального департаменту НСЗУ Мирослава Децик. 

Tvoemisto.tv надіслало відповідний офіційний запит до Міністерства охорони здоров’я. Про відповідь невдовзі повідомимо.

Юлія Осим

Інфографіка: Дмитро Тарадайка

Повна або часткова републікація тексту без згоди редакції заборонена та вважатиметься порушенням авторських прав.