Як від перетягування бюджетної ковдри затріщала більшість Львівської облради

1749 0
Вперше за рік роботи Львівської обласної ради відбувся зрив сесії. Офіційна причина – загрозлива ситуація з Covid-19, проте більшість депутатів називають зовсім іншу проблему, точніше навіть декілька. Водночас, кілька днів тому одна з фракцій, які формують більшість, заявила про відкликання своїх підписів з Меморандуму про співпрацю, озвучивши низку вимог. Окремі депутати та політичні експерти заявляють про «слабку обласну раду» та зростання впливу ЛОДА в особі голови Максима Козицького. Tvoemisto.tv спробувало з'ясувати, що насправді відбувається у стінах головного органу місцевого самоврядування на Львівщині і кому це вигідно.

Або підтримуєте, або сесії – не буде 

26 жовтня мала відбутися чергова сесія Львівської обласної ради, на якій депутати планували заслухати та проголосувати стан виконання цільових програм за 9 місяців поточного року. Однак вперше за рік засідання не відбулося. У той день були готові працювати тільки 33 обранці – саме стільки показало табло реєстрації. Здебільшого відсутні у залі були депутати від фракцій більшості – «Європейська солідарість» та «Батьківщина». Офіційна версія відсутності кворуму, яку озвучила голова облради Ірина Гримак, – загрозлива ситуація через Covid-19.

З її слів, перед початком засідання керівники кількох фракцій звернулися з проханням перенести сесію, щоб не наражати на небезпеку себе та колег. Доречно сказати, що за день-два до сесії куратори постійних комісій обласної ради телефонують депутатам, які входять до їхніх комісій, та уточнюють, чи ті будуть присутні на засіданні. В облраді говорять про шість підтверджених випадків коронавірусу серед 84 депутатів станом на 25 жовтня. Натомість інформації про те, скільки депутатів вакциновані від Covid-19, в раді немає. 

Депутати від фракцій, які все-таки зібралися тоді у залі, називають інші причини зриву сесії.

«Якщо депутати вакциновані, то звідки такий страх. Я, як і більшість в нашій фракції, прийшла, дотримуючись усіх карантинних вимог, виконати свій обов’язок. Це питання риторичне, яке висить у повітрі. Друга реальність така, що багатьох депутатів з ЄС бачила в кулуарах. Третя реальність – частина з них були в кабінеті голови обласної ради. Логічно ж, якщо я боюся захворіти чи захворіла, то не йду в кабінет голови», – коментує депутатка від фракції «Об’єднання «Самопоміч» Параска Дворянин. 

«Пів ночі та цілий ранок «уми» ділили обласний бюджет. Напевно, не було що ділити, або апетити завеликі, але результатом «дерибану» став зрив сесії. Окремі голови фракцій заборонили своїм депутатам йти в сесійну залу», – написав у Facebook голова фракції НРУ Роман Филипів.

«Справжня причина»

Напередодні того дня, 25 жовтня, відбулася бюджетна комісія, яка мала бути ще раніше, але через погане самопочуття голови Володимира Квурта засідання перенесли на останній можливий день. 

Керівник фракції «За Майбутнє» Тарас Подвірний запевняє, що справжня причина скасування сесії в тому, що бюджетна комісія не встигла розглянути усі важливі бюджетні питання, зокрема щодо виконання цільових обласних програм. Однак більшість представників політичних сил в облраді вважають, що засідання загальмувало через два «грошові» питання, які не отримали підтримки на бюджетній комісії. 

Одне з них – затвердження бюджетного регламенту, документу, який мав би чітко визначити повноваження обласної ради та облдержадміністрації щодо розподілу бюджетних коштів. Обласна рада пропонує планувати бюджет не на рік, як це є сьогодні, а на три роки, але суть змін в тому, що вони повинні дозволити ЛОР контролювати кошти, які витрачає ЛОДА. Керівництво ЛОДА від такої ідеї – не в захваті. 

Цікаво, що такий документ загалом потрібен для роботи, бо у законодавстві нині немає чітко визначеного порядку, як обласна рада мала би контролювати використання коштів. Інший недолік ще й в тому, що, з одного боку, обласна адміністрація виконує функцію виконкому облради, але через незавершену реформу децентралізації їх ролі дублюються. З іншого боку, вона як підконтрольний центральній владі орган виконує вказівки з Києва. 

Прийняття бюджетного регламенту, імовірно, найбільше вигідне частині фракцій від більшості. Нагадаємо, що на Винниченка, 16 у запланований сесійний день не з'явилися представники ЄС та «Батьківщини». Тоді як фракція «Слуга Народу» проти такого документу. У межах своїх повноважень ЛОДА розподіляє кошти як з обласного бюджету, так і гроші державних субвенцій. Якщо бюджетний регламент отримає підтримку, це зіграє не на користь облдержадміністрації. Тоді облрада матиме право «бачити і контрольювати» видатки з обох бюджетів.   

«Ми не підтримуємо той проєкт бюджетного регламенту, який пропонує обласна рада тому, що він суперечить деяким нормам Бюджетного кодексу України. Окрім того, проєкт бюджетного регламенту дублює Бюджетний кодекс та вже існуючий регламент ЛОР. Проєкт бюджету регламенту, запропонований ЛОР ще більше забюрократизує та ускладнить бюджетні процеси», – висловлює Tvoemisto.tv позицію фракції «Слуга Народу» її голова Максим Козицький. 

Майже так само вважає депутатка від іншої опозиційної фракції «Об'єднання «Самопоміч» Параска Дворянин, називаючи пропонований регламент «недолугим і склепаним документом», який нагадує «поєднання коня з коровою». На її переконання, облрада не повинна втручатися у процеси розподілу і контролю коштів, а під бюджетним регламентом насправді може бути заховано щось масштабніше, і це – тільки питання торгу. Тим більше, коли на бюджетній комісії з уст одного з представників більшості прозвучала фраза «Якщо ви не пристаєте на наші вимоги, тоді завтра сесії не буде». 

Частина фракцій наразі не коментують, чи голосуватимуть за бюджетний кодекс, але дехто з депутатів не заперечують ефективність окремих пунктів пропонованої редакції. Наприклад, представниця «Голосу» Наталія Галецька каже, що дієвим є планування бюджету на три роки, бо, зважаючи на чинні затягнуті процедурні процеси, частину проєктів починають реалізувати всередині, а то й під кінець року.

Її колега Роксолана Вороновська загалом вважає доцільним такий документ, однак важливо, хто і в яких цілях його використовуватиме. 

«Загалом, це не є поганий документ (бюджетний регламент – ред.). Питання в тому, хто і як його буде використовувати. Там є непогані функції. Завжди у нас є питання співпраці ради і адміністрації. Для суспільства, думаю, це добрий баланс. Бюджетний регламент міг би бути документом, який би додавав більшої глибини у пропрацюванні питань», – аргументує депутатка. 

Інше «гаряче» питання, яке загальмувало на бюджетній комісії, – кошти на енергоносії. Зі слів голови комісії Володимира Квурта, 49 млн грн з обласного бюджету не потрібно розподіляти, допоки комунальні установи облради не укладуть угоди з «Нафтогазом» за фіксованою ціною. Натомість ці кошти пропонувалося внести у резервний фонд. Депутат запевнив, що через відтермінування розподілу цих коштів жодним чином не постраждають підприємства, підпорядковані облраді – тепло усі отримають вчасно. Разом з тим, ЛОР просить у Кабміну компенсації за додаткові видатки за газ відповідно до Меморандуму для комунальних підприємств міст України. 

«Комісія зупинилася на двох варіантах: можливо, зробити паузу до того моменту, коли з’явиться розуміння, яка конкретна ціна, яка чітка потреба, і чи будуть механізми покриття, тобто компенсації. Враховуючи, що угоди з «Нафтогазом»будуть укладені, по яких оплата за поставку газу буде лише в грудні, ми без жодного ризику зуміємо якісно відстояти інтереси наших установ. Головне – поставити це питання перед урядом», – пояснює Володимир Квурт. 

Більшість депутатів переконані, що саме через газову проблематику другий і третій поверхи не дійшли згоди, відтак, було прийнято радикальне рішення – зірвати сесію. 

Очільник ЛОДА називає ситуацію, що виникла, «саботажем найбільшої фракції в раді», щоб початок опалювального сезону не відбувся. 

«Коли на кону стояло питання подачі тепла до обласних лікарень, дитячих садочків, ліцеїв та інших комунальних установ, то найбільша фракція у обласній раді в останній момент проігнорувала засідання, пославшись на ситуацію з коронавірусом. Політичні маніпуляції точно не мають бути важливіші, ніж безпека та крайня необхідність для об’єктів соціальної інфраструктури і здоров’я людей. Лікарні, школи, ліцеї, культурні установи і, найперше, люди не мають бути заручниками політичної гри найбільшої фракції обласної ради», – коментує Максим Козицький. 

Імовірно, так звана гра з розподілом коштів на енергоносії та зміни в бюджеті напередодні завершення бюджетного року – рішення не зовсім правильне, і стало більшою мірою політичним інструментом для боротьби між двома ворогуючими силами, що об'єдналися в коаліцію. 

Вже завтра, 5 листопада, має відбутися президія обласної ради, на якій визначать дату проведення сесії. Згідно з правилами, вона мала б пройти не раніше, ніж через 10 днів після президії. Однак деякі депутати припускають, що засідання пройде у найближчий вівторок, 9 листопада. 

Партії – фікція, «рулить договорняк»

Нинішня каденція Львівської обласної ради включає 9 фракцій, до яких загалом входять 84 депутати. Найбільшою політсилою є «Європейська Солідарність», яка має аж 28 представників. Решта 8 партій працюють у кількості 9, 7 або 6 депутатів. Торік 1 грудня ЄС підписала Меморандум про співпрацю зі ще чотирма фракціями – «Батьківщина»,«Голос», УГА та НРУ, тим самим, офіційно задекларувавши більшість в облраді. 

Не пройшло й року, як ця співпраця почала тріщати по швах. Через тиждень після зриву сесії Народний Рух, одна з партій-підписантів заявила про відкликання своїх підписів з Меморандуму у разі, якщо решта учасників не виконають їхні вимоги. Голова фракції Роман Филипів каже, що від початку припускали можливу відсутність ефективної співпраці, а останні події стали «вершиною цинізму». Окрім того, що вперше сесія не відбулася, депутат заявляє про постійні неофіційні консультації голови облради з вибраними керівниками фракцій, а також про неаргументований розподіл коштів для територіальних громад відповідно до обласних програм. Можна також припустити, що більш важливу причину для такого кроку від фракції НРУ наразі не озвучують.  

Факт проведення постійних передсесійних консультацій з вибірковими учасниками підтверджує й депутат від ЄС та ексголова ЛОР Олександр Ганущин. Однак, з його слів, проходять вони не так давно. Крім того, від початку роботи нової ради всі питання обговорюються будь-де, тільки не в сесійній залі. 

«Наприклад, в мене була в робочому режимі президія, і обов'язково за день до сесії вносили останні правки – всі відкривали карти. Я не відчуваю, по-перше, що тепер це стало системою, по-друге, що всі карти відкривають. В мене відчуття, що більшість рішень в залі проходять, бо мають, вони не обговорюються», –  каже депутат. 

На переконання Ганущина, найбільшою проблемою нинішньої ситуації в раді є зовсім неприродна коаліція між ЄС та «Слугою Народу». Також він як колишній голова ЛОР натякає на недосвідченість Ірини Гримак у керівному кріслі, оскільки вона раніше не була навіть депутаткою. Імовірно, через це облрада як інституція – не консолідована, і грунт під нею почав потріскувати. 

«На сьогодні ОДА максимально домінує у стосунках між двома органами. Не думаю, що щось зміниться у найближчій перспективі. Воно так може тривати всі 4 роки», – припускає Ганущин. 

Такої ж думки ексдепутат обласної ради Володимир Гірняк, який, до речі, також був заступником Ганущина на посаді голови. Каже, для кращого аналізу варто зачекати ще кілька місяців, приблизно в лютому, після прийняття ще одного бюджету, стане зрозуміло, наскільки дієвим є це скликання. 

«Те, що ЛОДА наразі пробує впливати на процес, за моїми спостереженнями, – це так. В адміністрації працює кілька сотень людей, при чому постійно. Апарат ЛОР – зовсім інший, люди прийшли нові. Багато з них ще не були депутатами. Якщо вони вникнуть, зрозуміють процес, однозначно – вони здомінують, – переконаний Володимир Гірняк. – Думаю, треба почекати ще одного бюджетного процесу. Приблизно, в лютому побачимо, як вони будуть працювати».

Важко управляти процесом, якщо декларований Меморандум про співпрацю не працює, натомість у голосуванні вирішальним є «договорняк» і персональна депутатська дружба. Про це частина депутатів спокійно говорить поза стінами будівлі на Винниченка, 18. 

Очевидно, так, як наразі голові ЛОР вдається керівна роль, так само ті депутати, які вперше зайшли в раду, поки не до кінця розуміють усіх тонкощів взаємодії. Частина з них вважає, що практично з кожним з 84 представників «обласного парламенту» можна побудувати конструктивну співпрацю, тому вірить у ефективну роботу облради у наступні роки. 

«Ми зайшли на піднесенні, але потім, якщо ти приходиш з бізнесу, очікуєш трохи більшої швидкості. А її там немає, і, мабуть, не може бути. Зрештою, всі люди там волонтерять, в кожного – свій темп, зайнятість, мотивація. Думаю, певним чином такою структурою складніше управляти, ніж бізнесом», – ділиться депутатка від фракції «Голос» Роксолана Вороновська. 

Процесами всередині ради часто керують ззовні. Йдеться про так званих власників або бенефіціарів політичних сил, а часто і керівництва ради. І це – велика проблема усіх каденцій – і минулих, і нинішньої, вважає Параска Дворянин. Каже, в облраді немає чесних правил, працює тільки те, хто кому більше пообіцяв. Наприклад, якщо у попередньому скликанні було троє ляльководів – двоє на Львівщині та один у Києві, то у нинішньому, переконана вона, власників значно більше. І вся біда – від залежності та страху. Зрештою, з неофіційних джерел знаємо, що саме з Винниченка, 12 (всім відомо, кому належить заклад, розташований за цією адресою) 26 жовтня була вказівка зриву сесії. 

«По-людськи я їй (Гримак – ред.) співчуваю. Чи дає собі раду з депутатами? З одним з них ні (сміється). Зрештою, з ними не треба давати раду. Треба просто модерувати сесією. Чомусь в нас практикується хибна думка, що треба впливати на депутатів. Для цього є міжсесійний період дискусій, узгоджень, компромісів. Не буває тільки біле чи чорне, є й напівтони. Можливо, це трохи злорадно, але я радію, що немає стійкої більшості. Насправді це – непростий процес», – додає Параска Дворянин. 

Говорячи про «одного з них», Дворянин має на увазі депутата від ЄС Григорія Козловського, знаного львівського олігарха і бізнесмена. Він був спонсором «єесівців» на минулорічних виборах, і, за неофіційною інформацією, разом з Олегом Синюткою, нинішнім нардепом та ексголовою ЛОДА, керують процесом в облраді, а Ірину Гримак прямо називають «їхньою людиною». Водночас, за припущеннями депутатів, від початку роботи ЛОР вплив Козловського на прийняття рішень суттєво зменшився, він навіть ближче подружився з Максимом Козицьким, нібито для безпеки свого бізнесу. 

З огляду на голосування упродовж майже року сесійної роботи облради практично не було принципових питань, через які би виникали суперечки у двох ворогуючих партій, які створили коаліцію – «Європейської Солідарності» та «Слуги Народу». Дотепер все відбувалося чітко і без запинок. Зрозуміло, що для голови ЛОДА Козицького важливими є всі господарські і бюджетні питання, які здебільшого успішно проходять голосування. Політичні експерти зауважують, що задля цього «слуги» можуть навіть пожертвувати деякими політичними рішеннями. 

Було лише кілька питань, за які «слуги» не голосували або утрималися. На липневій сесії це заява щодо продажу сільськогосподарської землі. Взимку було ще одне земельне питання – про впровадження мораторію на відчуження земель Держгеокадастру поза межами населених пунктів новоутворених громад. У квітні також не підтримали звернення щодо пропаганди гендерної ідеології та одностатевих стосунків. Інше звернення, якому не дали голосів, – стосовно надмірно високих зарплат та премій високопосадовців. Навесні «Слуга Народу» не проголосувала за створення тимчасової комісії, яка би контролювала законність дій податківців при перевірці підприємців під час сплати ПДВ. У решті питань «слуги» голосують практично так само, як і більшість в облраді. 

Політичний експерт Орест Данчевський вважає, що основна причина непродуктивної роботи між обласною радою та обласною державною адміністрацією – це приналежність до різних політичних сил. Саме це, як правило, сприяє добрій або не дуже роботі. 

«У минулій каденції і голова ОДА, і голова ЛОР були від однієї партії, і вони нормально між собою ладнали. Крім того, у попередніх каденціях очільники ради та адміністрації, як правило, були люди досвідчені. Вони вміли між собою говорити нормальною мовою, навіть якщо була шорсткість. Такі питання, звісно, виникали, але закривалися особистими контактами, так чи інакше», – каже експерт.  

Джерела Tvoemisto.tv в обласній раді стверджують, що окремі депутати намагалися зібрати однодумців, аби усунути з посади Ірину Гримак, однак потрібної кількості голосів наразі не назбирали. Зрештою, і самі депутати, і політичні оглядачі радше схильні припускати, що суттєвих змін у керівництві ради поки не слід чекати. Гримак поки не дозволять піти партійні власники, також, імовірно, її відставка поки не дуже вигідна Максиму Козицькому, якому доволі комфортно працювати у такому стані. З іншого боку, навряд чи щось суттєво зміниться у «розкладах» при зміні голови ЛОР. 

За попереднім прогнозом від частини депутатів, кошти на енергоносії все одно виділять, бо це питання важливе і на часі. А от бюджетний регламент, швидше за все, не підтримають, відтак, голова ЛОДА знову залишиться на коні. 

«Я лише за конструктив та співпрацю, яка має на меті розвиток Львівщини та добробут її мешканців. Але якщо в час війни та пандемії коронавірусу, деякі політичні сили банально займаються інтриганством, то я не впевнений, що в майбутньому з ними можна буде вести співпрацю. ЛОДА зі свого боку відкрита до конструктиву, але діалог – це двосторонній процес, тому подібна позиція має бути і від ЛОР», – заявляє Максим Козицький. 

Tvoemisto.tv намагалося отримати коментар голови ЛОР Ірини Гримак, але до моменту публікації відповіді на наші питання ми не отримали. Попри це, ми готові опублікувати позицію пані Гримак окремо. 

У співпраці між ЛОДА та ЛОР з'явився перший серйозний камінь спотикання. Протистояння уже впливає не лише на внутрішні «розклади» в обласній раді, але й має шанси завершитися публічним скандалом. На фоні цього міжпартійне протистояння ослабить раду і підсилить позиції керівництва ЛОДА, якому до цього часу вдавалося вирішувати усі ключові питання без особливих перепон. 

Юлія Осим

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

 


Аналітика Твого міста

+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!