Фото: Твоє Місто / Анна Чистякова, іллюстрація: Дарія Петровська

Фото: Твоє Місто / Анна Чистякова, іллюстрація: Дарія Петровська

Тут моляться за патріарха Кирила. Як у Львові живе РПЦвУ

8264 0
Раніше вони впливали на армію, а тепер живуть у своєрідній комунікаційній резервації. Tvoemisto.tv вирішило проаналізувати, чим сьогодні займаються клірики Російської Православної Церкви в Україні, зокрема у Львові, і на що вони впливають.

У 2021 році Верховна Рада України прийняла закон, згідно з яким УПЦ (МП) мала змінити назву на РПЦвУ – Російська православна церква в Україні. Але керівники конфесії подали в суд і не перереєстровують наявні громади – вони й далі існують за старими документами. У цьому тексті ми будемо вживати колишню назву – УПЦ (МП), щоб уникнути плутанини.

Із УПЦ (МП) до ПЦУ на Львівщині перейшли до 30 парафій. Скільки фактично залишилося в області – важко підрахувати. 

Інтер'єр церкви святого Георгія Змієборця УПЦ (МП) у Львові на вулиці Володимира Короленка, 3

Хто розбудовував Церкву УПЦ (МП) в Галичині?

Отже, щоби краще зрозуміти, чим займалася і на що впливала УПЦ (МП) у Львові, варто зробити короткий екскурс в історію. За роки незалежності цю Церкву у Львові очолювали четверо єпископів. У нашому тексті мовитиметься про двох із них, оскільки інші двоє епізодичні.

У 1991 році очільник УПЦ (МП) на Львівщині Андрій Горак перейшов до УПЦ Київського патріархату. І з 1992 до 2013 року її постійним очільником був митрополит Августин Маркевич – одна з ключових постатей у цій статті. З 2013 року до сьогодні – митрополит Філарет Кучеров – друга ключова постать. Саме вони розбудовували УПЦ (МП) в Галичині.

Її керівний склад доволі неоднорідний, строкатий, а сама структура відносно децентралізована. Це означає, що кожен очільник цієї Церкви в різних частинах країни може кардинально відрізнятися від решти як риторикою, так і діяльністю. Ба більше, відповідна неоднорідність зберігається й на нижчих єрархічних щаблях.

Ексцентричний Августин

Митрополит Августин (Адам) Маркевич – один із перших архиєреїв, які за часів незалежності очолювали УПЦ (МП) на Львівщині. Він приїхав до Львова в 1992 році, коли попередній єпископ – Андрій Горак, як уже мовилося, перейшов до УПЦ КП.

Митрополит Августин (Маркевич)
 
Августин Маркевич до 1992 року був одруженим священником, а отже, не міг посісти керівну посаду, наприклад бути єпископом. Після переходу Андрія Горака до УПЦ КП Августин прийняв чернечий постриг у Києво-Печерській лаврі та став єпископом. Сайт Російської православної церкви пише, що за чотири дні після постригу його висвятили на єпископа і скерували до Львова. Це надто швидкий термін для отримання такого сану. Зазвичай цього можна чекати десятки років.

Митрополит Августин за національністю білорус, який здобув освіту у Московській духовній семінарії та отримав церковне звання кандидата богослов’я у Московській духовній академії в 2007 році. Треба сказати, що це багато важить тільки у церковних структурах, позаяк жодні церковні виші УПЦ (МП) досі не акредитовані в Міністерстві освіти України.

Із відкритих джерел відомо, що раніше він навчався у двох світських закладах: медичному училищі (1969 – 1971 рр.) та білоцерківському коледжі (2014 – 2018 рр.). Там він здобув диплом молодшого спеціаліста за напрямом «Соціальна педагогіка».

Цікаво, що у 2013 році Августин отримав відзнаку «Патріот України». Її вручення відбулося в межах IV Міжнародного проєкту «Україна і українці – цвіт нації, гордість країни». На тій самій події таку ж відзнаку здобув відомий послідовник «альтернативної медицини» Анатолій Кашпіровський.

Церква святого Георгія Змієборця УПЦ (МП) у Львові на вулиці Володимира Короленка, 3
 
У Львові митрополит розмістив адміністративний апарат – єпархію – в церкві святого Георгія, яку зараз львів’яни називають «російська церква на Короленка». Августин відомий серед громадськості передусім як один із перших представників військового капеланства, займався опікою військовими з 1996 року, відколи став відповідальним за зв’язки УПЦ (МП) з Міноборони, МВС та іншими силовими структурами.
 

Колишній головний редактор журналу «Патріярхат» доктор Анатолій Бабинський, розповідає, що Августин був координатором співпраці УПЦ (МП) та ЗСУ. Мав певний вплив на військових і водночас підтримував ідеологічну концепцію «братніх народів». Утім українське військо домайданних часів і так існувало в цій парадигмі.

Митрополит Августин (Маркевич) кропить святою водою солдат у Національному музеї історії України у Другій світовій війні, Київ

Августин співпрацював із військовим керівництвом України. Його допускали до звершення літургій у військових літаках, на кораблях, стрибків з парашутом, до експедиції в Антарктиді. Також він благословляв українських воїнів на різних урочистостях. За його протекцією військових нагороджували церковними орденами.

Примітно, що одна з його відомих фраз була про те, що Росія є останньою опорою для українського православ'я. Упродовж того, як Августин обіймав Львівську кафедру, у місті були організовані декілька «братств» – об’єднань, які займалися поліграфією та книговидавництвом. Часом публічно, а часом підпільно друкували книжки з радикальною риторикою Російської православної церкви: «Святые отцы и подвижники благочестия о будущем России и конце мира», «Подвиг царской семьи». У деяких з них мовиться, зокрема, про те, що як «нельзя разделить Пресвятую Троицу… так нельзя разделить Россию, Украину и Белоруссию. Это вместе Святая Русь». Ці книжки містили благословення на друк Августина, їх у 2015 році виявили у Почаївській лаврі.

Митрополит Августин (Маркевич) із військовослужбовцями

Крім того, митрополит став фігурантом скандалів у Львові через вимогу виділити землю під будівництво катедрального собору УПЦ (МП) у 2002 році. Місцева влада була не проти, але з боку УПЦ (МП) ніяких кроків для цього зроблено не було. За твердженням деяких джерел інформації, УПЦ (МП) використовувала цю ситуацію як спосіб привернути увагу.

Митрополит Августин (Маркевич) біля підбитого танку

У тому, що Августин перестав обіймати Львівську кафедру, є кілька причин: занедбана організаційна робота, різкі, часом радикальні висловлювання. Одначе є думка, що це було вдале підвищення, якого він сам хотів. Про це розповіли колишні священники УПЦ (МП), які зараз служать у ПЦУ.

Дипломатичний Філарет

Митрополит Філарет Кучеров очолив Львівську єпархію у 2013 році. До того тривалий час проживав у Казахстані в сім’ї військового. І хоча його батьки родом із Житомирської області, української мови перед призначенням у Львів він практично не знав.

Митрополит Філарет (Кучеров)

Навчався в медичному училищі, Московській духовній семінарії та Київській духовній академії. У Києві став кандидатом богослов’я. В 2012 році тодішній президент України Віктор Янукович нагородив Філарета орденом «За заслуги» III ступеня за «розвиток державно-церковних стосунків в галузі охорони здоров’я». У 2021 році митрополит захистив у Києві магістерський диплом з державного управління в сфері охорони здоров’я.

Його священнича кар’єра почалася ще у Москві. Там він був іподияконом (прислужником) у Московського патріарха Алексія II, який очолював РПЦ до Кирила. Потрапити в таке оточення доволі непросто – людину мають рекомендувати або в семінарії, або близькі до архиєрея священники. Згодом Філарет прибув у Києво-Печерську лавру, чому – достеменно невідомо. Там він продовжив свою церковну кар’єру, ставши скарбником лаври та завідувачем пошивальної майстерні. Останнє заняття було хобі Філарета і стало одним із джерел його фінансування.

Митрополит Філарет(третій зліва) разом із іншими архієреями УПЦ (МП) під час канонізації священномученика Михаїла Под’єльського у Борисполі

Стверджують, що він, окрім української та російської, знає декілька іноземних мов: італійську, грецьку, латину, англійську. В УПЦ (МП) відповідає за напрямок медицини та співпрацює з медичними закладами, у тому числі ґоспісами.

Його називають «людина публічних заходів». Раніше він постійно був присутній у медіа, з’являвся на різноманітних подіях. Щоправда, останні кілька років його публічна активність стихла і висвітлюється небагатьма каналами: телеграм-канал «Львівська єпархія УПЦ», у якого 248 підписників, сайт, всеукраїнська «Церковна православна газета» і ютуб-канал «Львівська єпархія», на який підписалося більш ніж тисяча користувачів. Він зрідка з’являється у ЗМІ, на публічних заходах, нечасто коментує події.

Митрополит Філарет (Кучеров) разом із іншими архієреями УПЦ (МП) під час канонізації священномученика Михаїла Под’єльського у Борисполі

Джерела кажуть, на самому початку переходу парафій УПЦ (МП) до новоствореної ПЦУ митрополит Філарет займав виважену позицію і не критикував священників за таке їхнє рішення. Але коли УПЦ (МП) активізувала протидію, змінив своє бачення, почав критикувати, а то й тиснути на отців. Більш ніж десять священників, які перейшли з УПЦ (МП) до ПЦУ, отримали від Філарета заборону на звершення служіння. Це один із жорстких заходів у релігійній сфері. Всього ж на Львівщині із УПЦ (МП) до ПЦУ перейшла, за інформацією різних джерел, майже половина всієї церковної структури – до 30 парафій. Кількісно – менш ніж половина, якісно – більше, позаяк вирішили перейти відносно великі парафії.

Лист до Путіна

У храмах УПЦ (МП) і далі моляться за патріарха Московського Кирила. Предстоятель цієї церковної структури, Митрополит Онуфрій, заявляв, що в Україні триває громадянська війна, а не війна з Росією. Проте керівник УПЦ (МП) у Львові дуже обережний у словах, хоча інколи висловлює контроверсійні тези.

Митрополит Онуфрій (Березовський), очільник УПЦ (МП) та патріарх Кирило (Гундяєв), очільник РПЦ

З одного боку, митрополит Філарет раніше писав листи до президента Росії Володимира Путіна з вимогою вивести російські війська з Криму, підтримував воїнів АТО, зокрема у спільних листах з іншими релігійними конфесіями закликає до відновлення територіальної цілісності України. А з другого боку – на деяких своїх проповідях повторює риторику Кремля. Зокрема, складає їх на основі текстів Московського патріарха Кирила і дружить з близькими до нього людьми. Також має друзів і спонсорів у Росії, позаяк тісно пов’язаний з нею ще зі студентських років.

Під час проповіді на свято князя Олександра Невського Філарет озвучував зовсім не екуменічні речі, говорив про можливість повторення в Україні югославського сценарію розпаду і громадянської війни, якщо «можновладці не зупиняться і якщо втратять орієнтири».

Митрополит Філарет (Кучеров) під час звершення служби

«З одного боку, на Русь нападали латиняни, з другого боку – татаро-монголи. І він (Олександр Невський – Ред.) розумів, що… латинянам була необхідна людська душа. Вони хотіли знищити православну віру… Якщо народ втратить православну віру, то не буде Київської Русі. У нас зараз щось подібне відбувається. Наші можновладці втратили орієнтири, і ми сьогодні з вами стоїмо на роздоріжжі… Ми можемо втратити православну віру і можемо втратити православну державу як цілісну структуру. Може відбутися югославський варіант, за яким свого часу розвалилася держава, розвалилася Церква», – сказав він.

Примітно, що під час перебування в Києво-Печерській лаврі Філарет коштом спонсорів спорудив дворівневу церкву – Сергія Радонезького і Олександра Невського. Це особливо шановані святі у Російській Православній Церкві, які є підкреслено «російськими». Їхні імена найчастіше фігурують у комунікації великоросійських наративів у проповідях УПЦ (МП) та РПЦ.

Митрополит Філарет (Кучеров) (п'ятий зліва) разом із іншими архієреями УПЦ (МП) під час канонізації священномученика Михаїла Под’єльського у Борисполі

Молитовники з триколором для українських військових

Отець Андрій Зелінський, священник УГКЦ, який із 2014 по 2018 рік служив у лавах Збройних сил України як військовий капелан, згадує, що до Революції Гідності представники УПЦ (МП) фактично монополізували доступ до українських військових частин. Це була тенденція, притаманна всій державній політиці.

У Національній академії сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного у Львові кажуть, що УПЦ (МП) опікувалася майже 70% каплиць на території військових частин.

 

Митрополит Августин (Маркевич) в оточенні курсантів ЗСУ

Отець Андрій Зелінський згадує, як після однієї поїздки з курсантами до Почаївської лаври він та офіцери вилучали молитовники з російськими наративами, подаровані військовим у цій обителі.

«Пригадую, як розповсюджували листівки в Академії військово-морських сил імені Нахімова в Севастополі, в Одесі, коли представники згаданої вами Церкви МП часто закидали курсантам листівки та різну літературу, що сприяла їхній ментальній інтеграції в «русскій мір», проповідуючи і святих царської родини, і славу московського православ’я. Пам’ятаю наші відвідини з курсантами Почаївської лаври, де їх усіх безкоштовно обдарували молитовниками з триколором, гербом Росії та молитвою про президента Росії», – згадує отець Андрій. 

Митрополит Августин (Маркевич) кропить солдат святою водою 

Впливали на військових клірики УПЦ (МП) зокрема й на базі академії сухопутних військ. Зокрема керівництво конфесії доклало багато зусиль для того, щоби перевести академію зі Львова в Одесу, де вплив МП був більшим, говорить Тарас Антошевський.

«Це робилося й на базі військової академії і не дивно, що МП її хотів дуже звідси забрати. Я не раз спілкувався із офіцерами, мене не раз запрошували прочитати якісь лекції ... Якийсь час Одеський митрополит Агафангел піднімав питання на рівні Верховної Ради і Уряду про ліквідацію академії у Львові», – каже Тарас Антошевський.

Редакції Tvoemisto.tv розповіли в Національній академії сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного, що під час того, як розглядалося питання про перенесення академії до Одеси, митрополит Августин виступав за те, щоби ця академія залишилася у Львові.

Те, що раніше робили в радянській армії політруки, стали робити священники УПЦ (МП), кажуть в академії. Проте їхні представники у Львові не мали успіху. Зараз священників УПЦ (МП) де-факто немає в армії.

Однак джерела у Києво-Печерській лаврі розповіли, що до митрополита Августина, який займається відносинами із ЗСУ, і зараз приїжджають окремі українські військовослужбовці. В оточенні українських курсантів можна бачити й тепер. Також на офіційній сторінці УПЦ (МП) можна знайти новини, де її священники «звершують духовно-гуманітарну місію в районі проведення ООС».

Співпраця з Генконсульством Росії у Львові

Також священники УПЦ (МП) у Львові брали участь у «Молитовному Майдані», коли представники різних конфесій молилися разом за мир в Україні під час Революції Гідності. Попри це, представників УПЦ (МП) називають ультраконсервативними. Доктор Анатолій Бабинський пояснює, що консерватизм – це маркер, яким представники УПЦ (МП) виокремлюють власну ідентичність на тлі конфесійної різноманітності Галичини.

Москву Філарет відвідував після 2014 року, коли приїздив на робочі зустрічі єпископів Російської православної церкви. Він внесений у базу даних центру «Миротворець». Як писало «Суспільство майбутнього Львів», у 2011 році, коли він був вікарним (помічником) митрополита Августина у нашому місті, то не раз зустрічався з представниками Генерального консульства Росії у Львові.

Митрополит Філарет (Кучеров) виголошує проповідь

Журналісти зафіксовували зустрічі російських дипломатів – Олега Астахова і Євгена Гузєєва з єпископом Філаретом. Він висловлював свою підтримку консулу Гузєєву та відзначав важливу роль цієї дипустанови в житті Західного регіону України, її особливу увагу й опіку Православною церквою. Крім того, генерального консула Росії бачили в супроводі тодішнього очільника Львівської кафедри Августина у церкві Святого Володимира Великого на Сихові.

Нагадаємо, що колишній генконсул РФ у Львові Євген Гузєєв відомий своєю заявою, що українську мову завезли до Львова більшовики у 40-их роках ХХ століття, а «проєкт «Україна» був створений Австрією, щоб відділити Україну від Росії.

Церква святого Георгія Змієборця УПЦ (МП) у Львові на вулиці Володимира Короленка, 3

 

Як зараз працює Генконсульство Росії у Львові, читайте в матеріалі Tvoemisto.tv за посиланням.

Співпраця між консульством, Російським культурним центром та проросійськими організаціями була дуже тісною під час головування Августина. Коли ж Львівську кафедру очолив Філарет, то УПЦ (МП) у Львові фактично розірвала стосунки з ними. 

Що таке Церква з широкими правами автономії?

Нагадаємо, що УПЦ (МП), згідно з постановою Міністерства юстиції України, має називатися Російська православна церква в Україні. У її статуті зазначено, що вона володіє «правами широкої автономії». Доктор Анатолій Бабинський каже, що цей статус робить незрозумілим її рівень автономності.

«Існують два типи Церков: автокефальні – повністю незалежні (Православна Церква України – ПЦУ – стала однією з них) і автономні (їхні предстоятелі проходять процедуру затвердження). Російська православна церква, натомість, вигадала для УПЦ (МП) третій статус – самостійна Церква з широкими правами автономії. Незрозуміло, що таке ті «широкі права автономії». То вона автономна чи ні?» – каже Анатолій Бабинський. 

З його слів, практично все у політиці структури залежить від конкретного керівника, який ухвалює рішення користуватися чи не користуватися заявленими в статуті правами. За Митрополита Онуфрія УПЦ (МП) стала ультраконсервативною і повторює наративи РПЦ. За попереднього предстоятеля, Митрополита Володимира Сабодана, дотримувалася доволі відкритого ліберального курсу.

Митрополит Онуфрій (Березовський) під час чину освячення води, 14 січня, Київ

Релігієзнавець Дмитро Горевой же називає УПЦ (МП) за головуванням митрополита Онуфрія «збірною солянкою феодальних князівств, де кожний, якщо він потужно стоїть, робить, що хоче, з Києва діяльність практично не контролюється». 

«МП за Онуфрія – це така Церква, яку можна було б назвати збірною солянкою різних феодальних князівств. Кожний митрополит у своєму регіоні, якщо він потужно стоїть, сам вирішує свої питання, у нього є певна автономність, він не виходить за рамки якогось загального наративу. З Києва його Онуфрій не чіпає, не перевіряє і не контролює його діяльність. У них загальний наратив – ми проти автокефалії і проти Євросоюзу – це так, лагідно – ми не йдем на співпрацю із ПЦУ, з греко-католиками», – говорить Дмитро Горєвой.

«Їхнє майбутнє – це поступове затухання. УПЦ (МП) зі своєю риторикою та світоглядом, який вона пропонує, практично не може зацікавити сучасного молодого українця, жителя Львівщини. У цій Церкві є дуже мало молоді в межах цілої України. Ви практично ніколи не побачите з’їзд православної молоді УПЦ (МП), який можна було б порівняти зі з’їздом набагато меншої Римо-католицької церкви. Католиків в Україні у десятки разів менше, аніж вірних УПЦ (МП), але вони систематично працюють із молоддю, пропонують їй різні форми присутності в Церкві», – пояснює Анатолій Бабинський.

Нещодавно у ЗМІ з’явилася інформація, що в Києві улітку 2022 року УПЦ (МП) планує відкрити православну школу. Це буде її перший державний навчальний заклад за 30 років існування незалежної України.

Доктор Анатолій Бабинський прогнозує, що за певний час УПЦ (МП) мала б змінитися, позаяк курс на ізоляцію, який задає теперішнє керівництво конфесії, може вичерпатися.  

Інтер'єр церкви святого Георгія Змієборця УПЦ (МП) у Львові на вулиці Володимира Короленка, 3

«За що ми?»

«Зі зміною поколінь вони дуже природно почнуть шукати стосунків з іншими конфесіями. Ізоляційний курс, заданий Митрополитом Онуфрієм, контрпродуктивний. УПЦ (МП) постійно говорить, що вона проти Заходу, і це певний час може діяти. Тоді за що вона? У такій напрузі –  «ми закриваємося у фортеці та воюємо проти всіх» – людей надто довго тримати буде важко. Рано чи пізно треба буде шукати програму «за що ми?», – вважає Анатолій Бабинський.

Редакція Tvoemisto.tv неодноразово зверталася до митрополита Філарета з проханням про інтерв’ю стосовно сучасного стану справ в УПЦ (МП). Перед публікацією тексту він погодився на розмову у березні. 
 
Текст: Роман Тищенко-Ламанський

Фото: Анна Чистякова, «Союз православных журналистов», сайт Львівської єпархії УПЦ (МП)

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
 
 

Аналітика Твого міста

+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!