Затори на Двірцевій, або Чому не працює правило Kiss&Ride

6316 0
Площа Двірцева змінила свій вигляд, однак старі проблеми після реконструкції залишилися. Tvoemisto.tv вирішило з'ясувати, чому виникають затори на під'їзді до вокзалу і що можна з цим зробити.

Найважливіше з тексту за 1 хв:

  • Затори біля вокзалу утворюються через нелегальних таксистів та інших водіїв, які зупиняються не за правилами у зоні «kiss&ride», куди водії мають під’їжджати, висаджувати чи підбирати пасажирів, і одразу їхати.

  • На площі Двірцевій станом на сьогодні є два інспектори з паркування, які чергують у будні в робочий час, а ускладнення руху на площі Двірцевій відбувається передовсім з 07.00 до 08.00 ранку та з 22.00 до 23.00 вечора, тобто у ці години інспекторів уже немає.

  • Залізничний вокзал Львова унікальний тим, що він має лише одну вулицю для виїзду – Чернівецьку. Є ще такі пішохідні містки, але вони не популярні і ведуть у малозаселені райони, тому ними мало хто користується.

  • Є кілька рішень розвантаження трафіку на площі Двірцевій: забудувати новий квартал поруч з Двірцевою і зробити для пішоходів доступ до вокзалу з боку вулиці Залізничної, збільшити кількість громадського транспорту у пікові години, а також розвести у часі потяги. 

 

Реконструкції львівських площ і вулиць викликають дискусії не лише на стадії планування чи реалізації проекту, але й задовго після введення в експлуатацію. Захоплення, яке викликає у частини львів’ян та гостей міста площа Двірцева є зрозумілим, якщо порівнювати її зі схожими об’єктами в Україні. Та окрім оновленого вигляду площі варто також звертати увагу на її функціональність. Якщо слухати аргументи розробників та відповідальних за реконструкцію осіб, то простір перед вокзалом є ледь не ідеальний. Частина рішень справді є зручними, але окремі з них є доволі дискусійними. Зокрема, йдеться про організацію транспортної розв’язки, яку частина опонентів міської влади вважає невдалою, оскільки на вулиці Чернівецькій, яка власне веде до вокзалу, систематично утворюються тягнучки, а інколи і затори. Tvoemisto.tv спробувало з’ясувати, що можна зробити з ситуацією, яку одні вважають проблемою, а інші – ні. 

Від реконструкції площі Двірцевої у Львові минув уже рік. Там облаштували громадський простір, фонтан, висадили рослини і невдовзі мають збудувати туристично-інформаційний центр. Однак, звучать також скарги на те, що затори при в’їзді на площу, – постійне явище.

«Краса нових двірцевих фонтанів і зупинок громадського транспорту вечорами ніяк не компенсовує втрат часу і нервів кандидатів у пасажири поїздів в здоровенній черзі машин, які везуть туди тих пасажирів. Через конструкцію і дуже обмежену зону висадки-посадки приїзд сотні пасажирів на вокзал в машинах наглухо блокує всю дорогу аж від Городоцької і тому забіг людей на кілометрову дистанцію з рюкзаками і валізами – часто єдиний спосіб встигнути на свій поїзд», написав на сторінці у Фейсбук Святослав Павлюк, тим самим озвучивши ледь не основну претензію до цієї реконструкції.

     «Нам треба впроваджувати більш жорсткі методи контролю»

Голова громадської організації «Зручне місто» Юрій Тер-Арутюнян у коментарі Tvoemisto.tv каже, що не бачить жодних проблем з концепцією площі та її інфраструктурою. 

При в’їзді до вокзалу розподілили потоки: права частина приймає громадський транспорт, а ліва – призначена для руху легкових авто.

До входу на вокзал відстані близькі як від правої, так і від лівої частини. На лівій частині, де рухаються легкові автомобілі, є три смуги для так званого «kiss&ride». Воно працює за таким принципом, що потрібно приїхати туди, зупинитися на хвилину-дві, випустити людей з валізами і їхати далі. 

Ті водії, які мали б дотримуватися таких правил, ігнорують цю зону і замість випустити людей і їхати далі – стоять там довго. Особливо це стосується нелегальних таксистів, які просто окупували частину дороги. Вони й створюють там затор.

Крім того, частина людей паркує автомобілі на вузькій частині дороги замість того, щоб зупинятися на більш широкій. Це ще одна з причин, чому утворюються затори на цій ділянці. 

Юрій Тер-Арутюнян вважає, що речі, які запроектовані на площі Двірцевій, цілком можуть працювати дуже добре, і така схема організації дорожнього руху працює в багатьох містах світу. 

«Я бачив таку організацію руху в міжнародних аеропортах чи на вокзалах різних європейських столиць. У нас чомусь люди не дотримуються цих правил. Очевидно, потрібно, аби там був поліцейський патруль на постійній основі та інспектори», – додає він. 

До того ж, трохи далі є велика автостоянка, але вона завжди напів порожня. Також є спеціальні місця для таксистів, тому ті, хто просто стоїть посеред дороги, – там не від безвиході, а від хамства і наглості, каже Юрій Тер-Арутюнян.   

Якщо ми привчимо водіїв не зупинятися там, де вони не мають, то буде значно менше таких затримок, вважає він. Тобто потрібен контроль. В принципі, такі місця як вокзали, повинні мати своїх інспекторів з паркування. Якщо ці всі служби будуть на місці, то вони дуже швидко наведуть лад.

Щодо нових вулиць у Львові, де нещодавно провели реконструкцію, також є проблеми з вул. Богдана Хмельницького, каже голова ГО «Зручне місто». Там, як і на вулиці Степана Бандери, є смуги для руху велосипедистів. Часто водії масово залишають автомобілі на тих смугах, через що також виникають проблеми. 

  Вокзал – у глухому куті 

Щодо проблем з заторами, які утворюються при в’їзді до площі Двірцевої, потрібно зазирнути значно глибше, каже львівський урбан-активіст, який займається питаннями розвитку міст, та співзасновник урбан-руху Lypneva.com Дем’ян Данилюк. 

«Думаю, треба копнути глибше. Десь так з часів Австро-Угорщини, коли ця територія була сформована, і усіма наступними державами на території сучасної України в цих рамках продовжувала забудовуватися», – каже він. 

Головною проблемою є те, що вокзал розташований у глухому куті, тому й там утворюються затори, бо попит перевищує пропускну здатність вузла. Це траплялося й до реконструкції площі Двірцевої. 

«Пригадую, як у 2015 році йшов на вечірній потяг по роздовбаних тротуарах вулиці Чернівецької, а потік автомобілів разом з автобусами ледь рухався. Очевидно, що австріяки не дуже залучали футурологів, та й, мабуть, у 1861 році про автомобілі ніхто не думав», – каже Данилюк. 

Крім того, це одномоментний попит, який збільшується у пікові години. Якщо люди спробують користуватися громадським транспортом, дотримуватимуться правил дорожнього руху, якщо УТ спільно з АТП забезпечать стабільність «вокзальних» маршрутів орієнтовно до півночі, то це позитивно вплине на ситуацію. Якщо ж цього не буде, то все залишиться так, як є.

Урбаніст каже, що не бачить проблеми з виїздом з вул. Чернівецької на Городоцьку. Проектанти зробили навіть забагато смуг у напрямку до Городоцької. 

  «Замала ділянка висадки-посадки пасажирів» 

Депутат Львівської міської ради Ігор Зінкевич вважає, що біля вокзалу надто мала ділянка висадки-посадки пасажирів, але це вже питання до проектанта, чому він зробив такі прорахунки. До того ж, паркувальна зона зазвичай пустує. Відповідно, з тих парковок ніхто не заробляє коштів. Спершу потрібно було вирішити питання з паркувальною зоною, яка є власністю залізниці, або шукати альтернативу. 

«Якби вони зробили це все кваліфіковано, дали до 30 хв безкоштовного перебування на парковці, то не було б затору», – каже Ігор Зінкевич. 

При таких вокзалах, каже він, має бути полоса, відведена для екстреної висадки-посадки пасажирів і вона має бути значно більшою, ніж там передбачено зараз. 

Щодо ускладнень у русі, то вони відбувається також через водіїв, які висаджують пасажирів у невідведених для того місцях, роблячи з тих ділянок паркувальний майданчик. Особливо коли приїжджає більше двох потягів, то багато пасажирів роблять посадку біля вокзалу, через що утворюється велике скупчення, а в результаті – затор.

«Потрібно, щоб люди зупинялися, висаджували пасажирів і зразу продовжували рух, бо у нас люблять ще після висадки пасажирів зупинятися і йти до самого перону проводжати, тим самим затримуючи рух. Це неправильно, бо такі ускладнення призводять до заторможення всього процесу», – додає. 

Тобто люди не виконують правил дорожнього руху. І така ж ситуація у Львівському аеропорту. За таке потрібно штрафувати, вважає депутат, адже коли людина знає, що їй загрожує штраф, то й залишатиме машину у спеціально відведеному місці. Має бути цілий комплекс дій: мало паркомісць – потрібно домовитися з залізницею або збільшити ділянку висадки-посадки пасажирів. Крім того, збільшити кількість інспекторів на вокзалі, які здійснюватимуть постійний контроль. 

До того ж, при проектуванні паркінгу було задумано підземне паркування, але це не вдалося реалізувати, тому й втрачається концепція площі Двірцевої. 

Проблеми у Львові є не лише з площею Двірцевою, а на вул. Пекарській, Степана Бандери, вважає Ігор Зінкевич, бо всюди надто мала кількість паркувальних майданчиків. 

  “Проектант не має передбачати контроль ділянок”

Керівник ЛКП «Інститут просторового розвитку» Олег Шмід вважає, що паркувальних майданчиків та ділянок посадки-висадки пасажирів на площі Двірцевій цілком достатньо, а з самою концепцією все добре. Те, що туди може хтось приїхати і залишити машину на цілий день, – проблема не проектанта. Такого немає більше ніде у світі, каже Олег Шмід, щоб люди так порушували правила дорожнього руху. 

Місця для висадки і посадки пасажирів – не площа для паркування. Паркувальні майданчики є поруч і їх достатньо, але туди мало хто їде, бо для чого паркуватися там, якщо можна безкарно залишити автомобіль на смузі руху для транспорту, додає він. 

«Це означає, що погано працюють служби, які мають за це дбати. Проектант не повинен передбачати, що поліція має працювати добре», – каже Олег Шмід. 

Припаркувати авто справді є де. До того ж, біля вокзалу є чотири смуги, дві з яких призначені для таксистів, там стоїть відповідний знак. В міру просування черги таксисти й мають по тій смузі рухатися.

«Якщо проектант запроектував вулицю, а вона брудна, то винен не проєкт, а двірники, які там не прибрали», – зазначив керівник «Інституту просторового розвитку». 

  Чому є затори?  

Колишній виконувач обов’язків керівника управління безпеки міста та ексзаступник директора департаменту житлового господарства та інфраструктури, який керував реконструкцією площі Двірцевої, Андрій Білий пояснює, що насправді на площі утворюється не затор, а черга. 

Зазвичай така черга утворюється орієнтовно з 07.00 до 08.00 год ранку та від 22.00 до 23.00 год вечора. В будь-які інші години заторів чи черг там немає. Справді, там є три смуги, які мають працювати на посадку-висадку, і одна смуга, по якій можна постійно рухатися. 

«У нас дійсно дуже багато мудрих, які запарковують дві смуги і залишається лише одна з трьох для руху. А інспекція у вечірній час не працює взагалі, бо не вистачає людей», – коментує він. 

Як тільки на останній сесії Львівської міської ради прийняли поправку і тепер не будуть прив’язуватися до нового департаменту, щоб збільшити кількість інспекторів, то далі можна переводити інспекцію на 4-змінний режим роботи, щоб цілодобово там була інспекція і процес хаотичного паркування можна було координувати завжди.

Інспекція зараз відбувається, каже Андрій Білий, вона працює у робочі години у будні дні. У будь-якій ситуації, коли немає ніякого контролю, поведінка людей однакова. З цим треба боротися, але в такі пікові години все одно буде черга на висадку-посадку, адже скільки людей приїжджає та виїжджає і скільки потрібно машин, щоб привезти всіх. Навіть фізично кількість машин, які приїжджають на вокзал, не зможуть проїхати за одну хвилину і швидко висадити чи посадити пасажирів, тому й утворюється черга. Однак, вибір є завжди: якщо хтось поспішає, то можна вийти швидше і піти до вокзалу пішки, а займе це лише п’ять хвилин. 

Сам залізничний вокзал Львова унікальний тим, що він має всього одну вулицю для виїзду. Там є ще такі пішохідні місточки, але вони не популярні і приводять у не дуже житлові райони, тому ними мало хто користується. З іншого боку, є одна вулиця Чернівецька, і фактично лише по ній можна заїхати на площу Двірцеву. 

Зробити містки зручнішими можна, але вони все одно зі сходами, і якщо людина з валізами, то вона навряд чи піде тими сходами. До того ж, по них все одно, мабуть, буде більша відстань, ніж пройти з Городоцької. Якщо розбудується новий житловий квартал на Залізничній, то там може створитися пішохідний потік навіть завдяки швидкому доступу з Залізничної на Городоцьку. Ті покращення пішохідної інфраструктури знайдуть свого клієнта, каже Андрій Білий. 

«Однак, вважаю, що на Левандівці (вул. Сяйво, Левандівська) велодоріжка і хідники більш пріоритетні, ніж зробити містки. В місті є багато речей, які не роблять, бо не вистачає грошей, тому не дуже доречно витрачати на це кошти», – каже він. 

Проблему з чергою на площі можна було б вирішити трьома шляхами, стверджує Андрій Білий. Перш за все, добудова кварталу між вул. Залізничною, Чернівецькою і Городоцькою передбачала, що попри залізницю буде ще одна вулиця, яка вдвічі розвантажить Чернівецьку. 

Також можна розглядати варіант збільшення кількості громадського транспорту з 10.00 до 11.00 год, але це дуже дорого коштує для міста, бо кожна година громадського транспорту, якщо рахувати на рік, вартує мільйони гривень. 

Можна було б і розвести у часі потяги, які сконцентровані з 10.00 до 11.00 год, однак це залежить від залізниці і на такий крок мало хто піде, бо все узгоджено з іншими графіками руху тощо. 

До речі, ще до реконструкції площі Двірецевої, домовилися про те, щоб велика частина популярних потягів зупинялися на станції Підзамче. 

Щодо зони для паркування, то місто ніяк не може вплинути на неї, хіба що проханнями.

«Але якщо немає попиту на парковку за 20 грн/год, то навряд чи буде попит на 30-35 грн у підземному паркінгу», – додає він. 

Етапність цієї реформи має йти через інспекторів з паркування. Якщо вони там будуть чергувати постійно, то ніхто не буде паркуватися під знаками і блокувати смуги. 

  «Контроль є»

Концепцією площі передбачено те, що там є зона “kiss&ride”, тобто ви маєте призупинитися на тій зоні, людина бере багаж з автомобіля і йде на вокзал, а ви їдете.

«Те, що там залишають машини на довгий час порушення, але ми контролюємо це щодня», – каже у коментарі Tvoemisto.tv в.о. директора департаменту житлового господарства та інфраструктури ЛМР Олександр Одинець. 

Там постійно є два інспектори з паркування, які співпрацюють з патрульною поліцією. Контроль є. Можливо, якісь поодинокі випадки під час перезмінки існують, але територію контролюють. Він каже, що місто постійно моніторить ситуацію, і якщо вона буде погіршуватися, то реагуватимуть і будуть посилювати контроль. Можливо, збільшать кількість людей. 

Фактично, таксисти не мають там стояти, стверджує Олександр Одинець, і їх будуть штрафувати. 

Площу орієнтували на те, щоб люди максимально комфортно могли користуватися як вокзалом, так і транспортним сполученням. Пріоритет є в тому, що трамвай під’їжджає майже під центральний вхід вокзалу, адже це зручно для користувачів громадського транспорту. 

***

Проектанти і чиновники спробували втілити концепцію, за якою пішоходи і пасажири громадського транспорту матимуть пріоритет у доступі до вокзалу. Для водіїв власних авто і таксистів також розробили схему, яка мала б полегшувати рух, але лише за виконання певних умов. Наприклад, чіткого дотримання правил у зоні Kiss&Ride. І власне цей момент є одним з ключових у виникненні заторів. Фактор, який потрібно брати до уваги складне розташування будівлі вокзалу, яке накладає певні обмеження, про що, зрештою, проектанти були в курсі. Ситуація не критична принаймні тому, що є кілька варіантів як можна усунути недоліки:

  • Потрібно впроваджувати жорсткіші методи контролю інспекторів, робота яких повинна тривати і в години пік. У такий спосіб схема руху, яку задумували проектанти, запрацює як належить.

  • Рішенням могло б бути розведення у часі потягів так, щоб зменшити пікові навантаження на ранкові і вечірні години. Утім, реалізувати це може бути доволі складно, оскільки розклад міжміських потягів узгодити на місцевому рівні не просто. 

  • Зменшити потік пасажирів можна шляхом створення альтернативних шляхів добирання до вокзалу. Утім, наразі перехід з вулиці Левандівської через міст і з вулиці Залізничної не є комфортними для пішоходів. А зупинка потягів на Підзамче потребує популяризації не лише серед гостей міста, але й серед львів’ян.

  • Зменшити потік автомобілів можна завдяки збільшенню кількості громадського транспорту і популяризації культури користування ним. Але це потребуватиме витрат додаткових бюджетних коштів.

Попри те, що варіантів вирішення проблеми є кілька, схоже, що першочерговим і найменш затратним мало б бути посилення контролю за водіями з боку патрульних та інспекторів з паркування. Якщо це рішення втілять, але затори не зникнуть, то владі доведеться пропрацьовувати суттєво складніші варіанти. 

Софія Шавранська

Фото з гарячої лінії і Дар'ї Кучер

Повна або часткова републікація тексту без згоди редакції заборонена та вважатиметься порушенням авторських прав.

Аналітика Твого міста

+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!