Святкуванням по меморіалу

3280 0
Журналісти Tvoemisto.tv склали список місць та пам’яток, які пов’язані з трагічними подіями у Львові, дізналися, що каже закон про правопорушення в громадських місцях, зокрема біля пам’ятників архітектури, меморіалів та пам’ятних просторів. А також з’ясували, як рекомендують поводитися у таких місцях та чи планує влада створити окремий відкритий простір для молоді у Львові.

У Львові правоохоронці порушили кримінальну справу (ч.2 статт 297 ККУ) через гучне святкування дня народження 18-річної львів’янки на Меморіалі Героям Небесної Сотні. Санкція статті про осквернення пам’ятника передбачає обмеження волі на термін від трьох до п’яти років або позбавлення волі на той же термін.

Це не перший такий випадок у місті. Загалом проблема святкувань, розпивання алкогольних напоїв чи влаштовування фотосесій у місцях пам’яті є проблемою не лише українською. Вона притаманна і європейським містам.

«У нас люди ставляться до пам’ятника (Меморіал Небесної сотні) більш шанобливо, і таких випадків у моїй пам’яті ще не було. Лише були дві особи, які нанесли графіті на стіну Меморіалу, але їх затримали і запросили у відділок поліції», – розповідає у коментарі Tvoemisto.tv патрульний львівської поліції Володимир Дубіцький.  

Натомість до «Простору синагог», що у центрі міста на вулиці Староєврейській, систематично викликають наряди поліції. Вдень територію контролює «Муніципальна варта», і там систематично виявляють правопорушників та притягують їх до відповідальності. Найчастіше йдеться про субкультурну молодь. Їх карають не лише за розпивання алкогольних напоїв та куріння, а й за порушення тиші у нічний час. 

«Постійний контроль потрібен на площі Ринок біля чотирьох фонтанів, особливо у вихідні дні є постійні виклики. Щодо Високого Замку, то звідти дуже рідко бувають скарги, явних правопорушень на моїй пам’яті не виявляли», – зазначає Володимир Дубіцький.

Він каже, що патрульна поліція постійно здійснює контроль громадської безпеки. Зокрема за тим, чи громадяни не перебувають в громадських місцях з ознаками алкогольного сп’яніння або не розпивають алкогольні напої (пиво та інші міцніші напої). Це стосується скверів, пам’ятників архітектури, дитячих майданчиків, під’їздів та інших місць загального користування. 

Дані надали у пресслужбі Патрульної поліції Львівської області

До речі, за появу в громадському місці з ознаками алкогольного сп’яніння чи розпивання алкоголю передбачена відповідальність у вигляді штрафу на суму від 17 до 85 грн. Окрім того, суд може призначити також громадські роботи.

Якщо особу побачили в стані алкогольного сп’яніння вперше, то можливим є попередження або накладення штрафу до 51 грн. Якщо особа притягається до відповідальності вже вдруге, що поліція може перевірити у базі даних, то особа може сплатити штраф від 51 до 85 грн. А якщо особу побачили три і більше разів, то справа доходить до суду, розповідає Володимир Дубіцький. 

Якщо певні особи розпивають алкогольні напої або перебувають у стані алкогольного сп’яніння у місцях історичних пам’яток чи меморіалів, то патрульна поліція може розцінити це як хуліганство. Крім того, Львівська міська рада заборонила використання феєрверків. Якщо поліція на місці виявить осіб, які запустили феєрверки, то перевірятиме, чи була завдана шкода майну та інші деталі, за якими можуть призначити більш суворе покарання. 

А де я маю святкувати?

 

У Львові немає відкритого простору, де можна було б відпочивати і святкувати, вживаючи спиртні напої, як, це наприклад є у Варшаві. Відкриття такого простору частково могло б вирішити проблему гулянь у невідповідних місцях, однак в Україні розпивати алкогольні напої чи з’являтися у стані сп’яніння в будь-яких громадських місцях заборонено (Стаття 178 Кодексу України про адміністративні порушення). Тож цей простір міг би бути, але лише як безкалкогольна зона або як приватна територія. 

Юридично поняття простору для святкування не існує, пояснює в коментарі Tvoemisto.tv директор «Центру розвитку туризму» Львівської міськради Віталій Кулик. Оскільки закон не дозволяє розпивати алкогольні напої на вулиці чи запускати феєрверки, то виділення місця для гучних святкувань не вирішить проблеми.

«Молодь не має, де дітися, але якщо святкувати щось відкрито, то треба мати межу, щоб це не завдало іншим людям якоїсь шкоди чи незручностей», – додає він.

Він каже, що Львів густонаселене місто і дуже компактне, тому виокремити таку зону не вдасться. Можна лише робити такий простір далі від міста, але влада на це не піде, бо в такому випадку потрібно буде виділяти додаткові кошти на прибирання і догляд за цією територією. Зазвичай люди приходять у центр, там святкують і відпочивають, і це є проблемою практично усіх міст України.

«Люди все одно завжди прийдуть в центр. За допомогою спеціальної програми ми пробували виводити туристів на інші львівські локації, але нічого не вийшло, бо все одно люди тягнуться до тієї ж площі Ринок чи Оперного театру», – каже Віталій Кулик.

За його словами, це питання культури і менталітету. Люди самі мають розуміти, що вони заважають чи якось шкодять іншим, і що це незаконно.

«Єдиний вихід такої зони для святкувань може існувати лише у вигляді окремого простору від якогось закладу, який захоче таке зробити. Тобто розділити заклад на частини і зробити одну зону для гучних святкувань, але це все одно буде на умовах закладу. Можливо, потрібно буде купувати лише їх алкоголь лише чи платити за вхід», – додає він.

В Амстердамі, наприклад, є один день у році, коли влада дозволяє робити все, що завгодно. Люди в той день масово розпивають алкоголь, палять тощо. Влада свідомо на це йде, і розуміє, що наступного дня потрібно всюди прибирати і ліквідовувати всі наслідки, наводить приклад Віталій Кулик.

Правил поведінки на меморіалах не існує 

 

Проблема також в тому, що будь-яких правил поведінки, які б регулювали перебування людей на території меморіалів та інших пам’ятних місць, немає. Хоча є правила поведінки на природі, в суді, бібліотеці, архіві, каже у коментарі Tvoemisto.tv доцент кафедри нової та новітньої історії зарубіжних країн Львівського національного університету імені Івана Франка Руслан Сіромський. 

За його словами, питання досить складне, бо навіть у Європі точаться дискусії про те, що можна робити, а що ні.

«Пригадуючи приклад Берліна, в якому є меморіал жертвам Голокосту, туди приїжджають багато туристів і фотографуються, можливо, десь навіть визиваюче поводяться. Є такий єврейський карикатурист Шагак Шапіра, який створив фотопроєкт під назвою «Йолокост». Він зібрав фото людей, які фотографувалися на фоні Меморіалу жертвам Голокосту, і об’єднав їх з оригінальними фото з концентраційних таборів», – каже він. 

Шагак Шапіра теж привертає увагу до цієї ситуації, що біля цих меморіальних місць люди не вміють поводитися. Руслан Сіромський каже, що у нас, в Україні, є проблема з культурою пам’яті, й про те, як поводитися в таких місцях, нас не навчили ще зі шкільних років. 

Проєкт "Йолокост", Шагак Шапіра

«Такі меморіальні комплекси є водночас своєрідними міськими просторами, де люди теж проводять певний час, чи навіть вони приходять з дітьми і розповідають, що саме тут відображено. Я думаю, що відгородити простір пам’яті від міського простору дуже складно. Все впирається у площину моралі та культури. Коли йде мова про розпивання алкогольних напоїв чи спроби вандалізму, то тут має починати діяти Кримінальний Кодекс України», – каже Руслан Сіромський.

Він вважає, що впровадження дуже жорстких заходів породжуватиме протидію, і у відповідь на такі заходи люди почнуть ще більше порушувати закон.

«Одна справа, коли ви прийшли до меморіалу і захотіли випити води, а якщо вже захотіли поїсти, то це не зовсім коректно, бо навіть у бібліотеці їсти заборонено. Якщо перейдемо межу, будучи на таких пам’ятках, то будь-яке покарання, а тим більше висвітлення цього покарання, безумовно відіграє свою роль. Це буде запобіжником на майбутнє», – додає він.

За словами Руслана Сіромського, у місті обов’язково мають бути спеціальні заходи, щоб показати, що місто і правоохоронні органи реагують на це, але має бути не один такий захід, бо з молоддю потрібно більше працювати. Навіть вчителі можуть організовувати походи до таких меморіальних комплексів, розповідати учням, і навіть безпосередньо на місці звертати увагу на їхню поведінку. Мовляв, що потрібно поводитися тихо, спокійно, віддаючи шану. 

«Створення міських просторів для святкувань та проведення часу є доброю думкою. Я думаю, що там би мала чергувати десь поруч поліція, територія мала б бути під контролем. Молоді добре мати такі місця. Є, зрештою, парки. Пригадую, будучи студентами, ми ходили на Високий замок і влаштовували пікніки, але на думку нікому не спадало йти відпочивати на меморіальних просторах. Майбутні такі міські простори мали б бути пов’язані з природою, оскільки у Львові є Кайзервальд, Стрийський парк, Парк культури», – додає він. 

Такі питання треба порушувати. Нехай буде багато думок, в межах яких може раптово з’явитися дуже цікава пропозиція, яка не вимагатиме багато вкладень, каже Руслан Сіромський.

Історик, львовознавець та гід Ігор Лильо у коментарі Tvoemisto.tv звернув увагу те, що багато людей, які приходять у такі простори, можуть не знати, що це за місце, або просто абстрагуються від значення цих пам’ятників. Такі проблеми завжди виникатимуть, якщо людям не пояснювати, що це за місце, проводити уроки пам'яті у школі, а також встановити відповідні інформаційні таблиці біля меморіалів.

А організаторка заходів однієї з львівських агенцій Анастасія Ярощук у коментарі Tvoemisto.tv каже, що для святкувань вони завжди обирають місця, де різного роду святкування не осквернятимуть пам’ять про трагічні події.

«Якщо говорити, наприклад, про відому всім «Цитадель»(Комплекс оборонних будівель австрійського періоду середини XIX століття, які за часів німецької окупації були концабором - ред.), то ми ніколи не організовували там заходів, бо це не те місце, де потрібно щось святкувати. Ми завжди обираємо заклади, які не мають за собою негативного бекграунду», – каже вона.

Організаторка зазначає, що зазвичай їхня агенція обирає для святкувань заклади за містом. Більшість з них будувалися у наш час, а раніше це були просто поля. 

«Нам важливі краєвиди, але якщо навіть неподалік закладу є якийсь меморіал чи цвинтар, то ми не будемо обирати це місце, адже наше святкування буде зовсім недоречним. Часто можна також побачити, як люди влаштовують фотосесії на Меморіалі Героям Небесної Сотні, але ми цього ніколи не робили, адже стараємося підбирати відповідні для такого місця», – додає Анастасія Ярощук.  

Вона вважає, що відведення окремого відкритого простору для святкувань не зможе вирішити проблему, бо молодь все одно приходитиме на звичні для них місця. Однак, у Львові є спеціальні заклади, де можна проводити вечірки чи будь-які інші святкування, і це поки єдине і найбільш правильне рішення для таких подій, каже вона.

Станом на сьогодні проблема з неналежною поведінкою на пам’ятних просторах та місцях трагедій поширена не лише для України. Одна з основних причин – не існує жодих визначених правил поведінки в таких місцях.

Виділення окремого простору не вирішить проблеми. Випадки святкувань можуть повторюватися знову, допоки суспільство з одного боку не буде достатньо проінформоване про трагічні події, які пов’язані з цими місцями. З іншої сторони, допоки не буде ефективного контролю територій та відповідного покарання за правопорушення. 

Вільні від забудови і загальнодоступні місця страт, поховань,

зруйновані цвинтарі та інші місця пам’яті

 

   

Софія Шавранська, Дмитро Борисов

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!