
Фото надала Наталія Кузьма
«Моя донька любить понеділок». Львів’янка рік навчала свою дитину вдома
Львівська громадська активістка Наталя Кузьма не має педагогічної освіти. Це не заважало їй протягом року самій навчати свою семирічну дочку. Торік вона вирішила не вести Маргариту до школи, а залишити її на домашньому навчанні – так званому хоумскулінгу. Tvoemisto.tv запитало Наталю, як минув цей рік і чи піде дівчинка коли-небудь до школи.
Я почала планувати майбутнє доньки ще до її народження. Захоплювалась ідеями альтернативної освіти, вивчала новаторські підходи виховання дітей, ходила до Школи батьківства. Засновники цієї школи хотіли створити альтернативний навчальний заклад. Так я стала учасницею пілотного проекту школи вільного типу «Наутілус». Ми зібрали колектив творчих людей, але забракло менеджерів: проект утілити не вдалося.
Втім, у моїй голові з’явилося розуміння, що школа може бути іншою. Я відвідувала багато семінарів, читала фахову літературу, стежила за досвідом інших країн. Особливе враження на мене справив досвід британської школи Summerhill school, де вчать свободи. Її засновник Александер Сазерленд Нілл писав, що діти мають самі приймати рішення, чи йти до школи. Школі скоро сто років, і вона досі успішна.
Я опинилась перед вибором: вести дитину до традиційної школи чи повністю брати відповідальність за навчання дочки на себе. Зупинились на хоумскулінгу. Закон України «Про освіту» передбачає, що батьки можуть обирати форму навчання: екстернат, заочна, індивідуальна і дистанційна форми. Ми оформилися на екстернат у львівській школі «Лідер», яка має всі форми навчання.
Навчальну програму ми проходили разом. Я могла додавати гуртки за потребою, але основні предмети викладала їй сама. Ми займались щодня півтори-дві години вранці, а ввечері читали. Зараз, улітку, витрачаємо 15-20 хвилин на навчання, а потім вона має купу своїх справ: велосипед, скейтборд. Моя дочка любить понеділок, бо не треба йти до школи, вставати рано, робити те, чого вона не хоче. Ми йдемо на майданчик, робимо зарядку, а тоді в будь-який час займаємось і йдемо на гуртки.
Вчителька, за якою ми були закріплені у школі, перевіряла знання Маргарити раз на півтора місяці. Говорила, що варто підучити, допомагала дібрати підручники, організувати час правильно, структурувати навчальну програму. Наприкінці року дочка написала диктант, завдання з математики, показала аплікації та склала тест із англійської. Чесно кажучи, я переживала дужче за Маргариту: це був і мій експериментальний рік.
Багато великих навчалися вдома. Домашню освіту здобула Агата Крісті та винахідник Александер Белл. Едісон говорив, що не став би винахідником, якби вчився у школі.
Чому мені не підходить традиційна школа? Є кілька причин. У школах досі існує уявлення, що дитина – порожня посудина, яку наповнюють знаннями. Воно застаріле. Дитина – це насіння, в ній уже є певний талант. І завдання вчителя – не навчити дитину, що 2+2=4, а зрозуміти, який вона має талант. У школі цього, на жаль, немає: там існують показники рівня знань, якому мають відповідати всі учні у класі. А вчитель фізично не має часу на розкриття талантів кожного з тридцяти учнів. Із величезним навантаженням учителів у традиційній школі говорити про індивідуальний підхід нереально.
Навчання у традиційній школі не прикладне. Я згодна з Кеном Робінсоном, який говорив, що школа дає академічні знання, й на виході ми маємо вченого, який не знає, що робити з цими знаннями на практиці. Коли ж ми розв’язуємо задачу, я відразу шукаю приклад ситуації, де вона може використати ці знання. Наприклад: ти пішла в магазин, мала одну суму, витратила іншу – ось і задача на остачу.
Помилка у школі – це апріорі погано. За неї сварять, занижують оцінки. Критичне ж мислення передбачає, що ми можемо все ставити під сумнів, навіть те, що говорить учитель. Та чи готові вчителі, що їхні твердження поставлять під сумнів?
У школі багато пафосу. «Діти – наше майбутнє», «Шевченко – пророк України», і всі повинні вивчити його біографію в деталях. Насправді це відштовхує дітей від навчання. Вони люблять щось інтерактивне. Не завжди тут винен учитель, адже так побудована навчальна програма. Бюрократія вбиває креативність у вчителях, примушуючи їх займатись писаниною для звітності, а не дітьми.
Не віддати дитину до школи не досить. Потрібно замінити школу чимось кращим. Отже, вчити дитину вдома означає не ходити на роботу, а вчитися разом із нею. Я мала тяжку зиму, нічого не встигала і все думала, навіщо мені це домашнє навчання й чи не краще віддати дитину до школи. Якраз тоді я брала участь у протестах, пов’язаних із сміттям і не могла повністю контролювати процес навчання.
Довелося взяти на допомогу репетиторів. Через це ми витратили на хоумскулінг більше, ніж пішло б на звичайну школу. Але, якщо не водити дитину на гуртки й не залучати репетиторів, виходить так само. Домашня освіта дає свободу вибору: як учити, кого залучати, який добирати контент. У перші роки важливо, щоб дитина не просто накопичила знання, а зрозуміла себе. Тому я даю Маргариті змогу спробувати все.
Проблем із соціалізацією дочка не має. В неї багато друзів. Їй не буває сумно, хоча психологи кажуть, що дитині корисно й понудитися – це допомагає розвивати навички самоорганізації. Важливо, щоб дитина усвідомила, чого вона вчиться. Дуже небезпечно, коли ми виховуємо виконавців, які просто слухають - те добре, се погано. Я не хочу, щоб вона жила з понеділка до п’ятниці й з дев’ятої до шостої, роблячи те, що придумав якийсь директор. Школа дала мені шаблон для життя, але не підготувала до реальності. Фінансова грамотність чи розуміння принципів комунікації знадобилися б мені значно більше, ніж дата скасування кріпацтва.
Хочу запровадити курси для батьків-хоумскулерів. А також для вчителів альтернативних шкіл і для людей, які добре знають свою галузь, але не вміють працювати з дітьми. Чотири-п’ять років навчання на педагога не потрібні – все так швидко змінюється, що там завжди вчитимуть застарілих речей. Класний учитель не той, хто каже, як робити, а той, хто створить середовище, аби дитина сама знайшла рішення. Нині така тенденція в усьому: відходимо від того, що підходить усім, і шукаємо те, що підходить конкретно нам.
Я не закликаю вже завтра забрати дітей зі школи і перейти на домашнє навчання. Я хочу показати, якою є інша освіта, і що насправді є вибір. Чоловік трохи критикує моє захоплення хоумскулінгом, але для мене це стимул шукати кращі способи навчання. Ми домовлялися, що, якщо донька не витягне навчальну програму першого класу, у другий клас вона піде до традиційної школи. Та, на щастя, все вдалося. До другого класу Маргарита піде до приватної новаторської Школи вільних та небайдужих, яку цьогоріч відкривають у Львові.
Вікторія Ейсмунт
фото надала Наталя Кузьма
Освіта 3.0
- «За рік не підготуєшся». Історії львівських випускників, що склали НМТ на максимальні бали
- «Самі обирають предмети». Як у ліцеї на Львівщині реформували випускні класи
- «У нас діти розуміють, навіщо їм навчання». Чим особлива школа MRIYDIY у Львові
- Садок мрії. Як у Львові працює дошкільний заклад, де дбають про безпеку і щастя дітей
- Діти під захистом. Хто і як охороняє учнів у львівських школах
- «Про людей і для людей», або Що трапилося зі школою ThinkGlobal Lviv
- Що пропонує школа КМДШ та чому так важливі освітні «занурення»
- Комфорт та психологічний клімат. Як атмосфера у школі впливає на особистість та успіхи в навчанні
- Починаємо з нульового класу та здаємо іспити Cambridge. Як інноваційна школа робить ставку на англійську
- Незалежні від обставин. Яким є дистанційне навчання в інноваційних школах ThinkGlobalLviv та GlobalKids
- Приватна школа: дорого і безрезультатно? Топ-5 міфів про навчання у приватній школі
- Що робити, якщо дитина «нічим не зацікавлена». Поради для батьків
- Не забирати гаджет, а навчати безпеки. Розмова з експертом
- Не лякайте дітей школою. Як правильно підготувати першачків до навчання
- Авторська програма підготовки до школи або що пропонують у нульовому класі ThinkGlobal Lviv
- «Ми виховуємо нову українську еліту», – Надія Дубченко
- Як у Львові працює табір від креативної та інноваційної школи. Фото
- Школа по сусідству. Як навчальні заклади можуть вдало функціонувати біля дому
- «Дистанційка навпаки допомагала», – Матвій Притула, який отримав найвищий бал на ЗНО
- Кожен п'ятий урок англійською. У Львові відкривають нову приватну школу
- Почати кар’єру в ІТ. Які програми пропонує EPAM і до чого тут математика
- Де найкраще вчать англійську та математику. Рейтинг шкіл Львова та ОТГ
- Чому дистанційне навчання – це не так погано. Виші Львова розпочинають навчальний рік у час пандемії
- Змішаний формат навчання з 1 вересня. Чи готові до цього львівські школи
- «Спершу хвилювалась, що без репетитора». Історії львів’ян, які найкраще склали ЗНО
- ЗНО у Львові в умовах карантину. Як це було
- Дозвольте нам працювати! Приватні садочки у Львові опинилися на межі закриття
- Важливо дивитись в очі. Як карантин змусив львівських вчителів йти в онлайн
- Краса математики. Як гімназія у Львові вчить дітей аналітичного мислення
- Не мордувати дітей. Як в Україні змінять навчання у середній школі
- Самі чи з репетитором. Як готувались львівські випускники, які найкраще склали ЗНО
- Як використовувати інновації у школі. Топ-4 підказки для вчителів та батьків
- «Нас треба скеровувати, а десь і бити по руках». Павло Хобзей про реформу освіти
- Усе, що треба знати про прийом дітей у перший клас або Як Львів може змінити правила
- Тільки не завод! Міфи та реальні проблеми львівської профтехосвіти
- Математика англійською, географія французькою. Як львівська гімназія стала командою інноваторів
- Як нестандартно вчать у «Школі радості». Фоторепортаж
- Навіть найбезглуздіша ідея – важлива. Як учні самі змінюють львівські школи
- Школа мрії у селі. Чому до Наварії з’їжджаються вчитися з усіх околиць
- Тести – погибель для освіти. Найкращий учитель України про те, як навчати дітей
- Батьки у школі: гості, спонсори чи партнери?
- Естонські уроки: прості рішення на шляху до найкращих шкіл
- Учитись не пізно. Як працює львівський університет для пенсіонерів
- Не без клепки. Шість винаходів учнів Львівського технологічного ліцею
- Нестандартні уроки. Як навчання у львівських школах стає цікавим
- Бюджетні гроші – приватним школам. Як Львів експериментує з освітою дітей
- Надрукуй собі що завгодно. Навіщо потрібні 3D-принтери у школах
- Маленька освітня революція. Як починаються зміни у трьох львівських школах
- Новий закон про освіту. Що реально зміниться, коли буде результат і що може піти не так
- E-школа у Львові: як технології перетворюють уроки на гру
- Не лише домашні завдання. Чого хоче нова школа від батьків та вчителів?
- Думай сам. Як у Садку Святого Миколая вчать учитися самостійно
- Смартфон, який допомагає вчитися. Як технології змінять класичну освіту
- Вчитись у Європі: мрія здійсненна. Як львів’янам скористатись Erasmus+
- Порозумітись із дружиною. Як іноземці вчать українську у Львові
- Навчання як пригода. У Львові з’явиться Школа вільних та небайдужих
- Тут виховують вільних людей. Як змінюється львівська гімназія Шептицьких
- Тато для інтернату. Директор, який руйнує стереотипи і дає учням «Оскари»
- Школа з Wi-Fi і без домашніх завдань. Як змінюється львівська гімназія імені Стуса
- «Ні, синку, цього року на море поїдуть репетитори». Чому для ЗНО не досить шкільних знань
- Директорка, яка відповідає на записки учнів. Як змінюється сихівська школа
- Твердість характеру замість IQ. Чого українська школа може навчитись в американської
- Прийдеш до мене – матимеш оцінку. Навіщо львівським школярам репетитор?
- На шкільні збори я принесла печиво. Батьки, певно, подумали, що я трохи не в собі
- Від хоумскулінгу до змішаного навчання: чотири інноваційні школи України
- Освіта 3.0. Для реформи Львову достатньо двадцять нестандартних шкіл
- Наталія Смуток: Дітям у підлітковому віці важче, аніж жінці під час вагітності
- Освіта 3.0. Коли від школи лише половинка
- Від садочка до університету: як змінюватиметься освіта у Львові
- Освіта 3.0. Львів’янка, яка не віддасть дітей у школу
- Освіта 3.0: школа, яка навчає інакше