shutterstock / tagva.com
Смартфон, який допомагає вчитися. Як технології змінять класичну освіту
Про які інновації в освіті можна говорити, коли у школах, у кращому разі, один комп’ютер на двох учнів? Чому смартфон може зацікавити дитину ходити до школи і заводити друзів у класі? Про те, як нові технології допомагають освіті, говорили учасники дискусії «Чи вб’є EdTech класичну освіту?», організованій Простором освітніх ініціатив та Центром підприємництва Українського католицького університету в Центрі Шептицького.
«Коли ми говоримо про освіту у вигляді парт у три ряди навпроти дошки, біля якої стоїть учитель і щось розповідає, а від учнів очікують тільки відтворити це на контрольній, я вважаю, що така форма освіти точно має бути вбита», – каже експертка з цифрових технологій у навчанні Оксана Пасічник. Вона викладає інформатику у школі-гімназії «Сихівська», а також керує проектами та програмами Центру навчальних та інноваційних технологій УКУ. Оксана дотримується думки, що технології можуть урятувати сучасну освіту, але мають орієнтуватися не на потреби школи, університету чи навіть вчителя, а в першу чергу на потреби учнів та студентів. Важливо, аби вчителі вміли правильно використовувати ці технології і чітко розуміли, як саме вони сприяють навчальному процесу.
Спікери дискусії, за мікрофоном Оксана Пасічник
Школа існує всередині бульбашки, поза якою – нанороботи, сучасні технології в медицині та освіті тощо. Всередину цієї бульбашки інновації потрапляють дуже складно, каже керівник напрямку маркетингу фінської компанії XEdu Олесь Дацко. XEdu є акселератором стартапів, що знаходить, підтримує та допомагає знайти інвесторів проектам освітніх інновацій.
Роберт Тейлор показав на прикладі своєї компанії SimLabIT, як для навчання студентів медиків можна використовувати віртуальні моделі, а не фізичні манекени. Коли в навчанні застосовуються окуляри віртуальної реальності, то й вимоги до вчителя змінюються: він має ставати координатором, а не джерелом знань.
«Задача вчителя – перестати бути потрібним», – каже Оксана Пасічник. Роберт також підтримує цю думку. Він наголошує, що освіта має готувати до реального життя, тому викладач також має сприяти стажуванню студентів у сучасних компаніях.
З одного боку, освіта вже переходить у віртуальну реальність. А об’єктивна реальність українських шкіл полягає в тому, що навіть не всі школи мають якісне підключення до інтернету, не кажучи вже про комп’ютери та іншу сучасну техніку.
«Не самоціль наставити у класи комп’ютерів, ви можете забезпечити комп’ютерами весь клас, а вони можуть просто сидіти там у Facebook», – каже Роберт. «Це нагадало мені мої уроки прогамування в школі, коли у нас були комп’ютери, але не вчитель, і ми, звісно, грали на уроках у Counter Strike», – жартує Олесь. Він наголошує, що кожен освітній стартап повинен мати свою педагогічну цінність, розуміння викладачів та школи загалом, як конкретна програма чи технологія допомагає у навчанні.
Роберт Тейлор
Оксана Пасічник пригадує, що кілька років тому в її класах було по 6 комп’ютерів на 15 учнів. Звісно, гімназія намагалася покращити матеріальну базу, і зараз у класі 15 комп’ютерів на 15 учнів. «Учні стають більш вправними у застосуванні технологій, але я також помітила, що вони не покращують свої знання, коли мають цей доступ. Робота в групах краще сприяла навчанню, ніж індивідуальна робота», – каже Оксана. Вона наголошує, що суть не в тому, як обладнаний клас, а в тому, які завдання ставить викладач, які проблеми вирішуються на уроці, як саме застосовується технологія. Важливо, щоб техніка була не просто ілюстративним матеріалом, а щоб учні могли самі її застосовувати.
Сучасні діти вправно користуються смартфонами та планшетами. І їхній інтерес до гаджетів теж може допомагати у навчанні. Наприклад, додаток Mightifier у формі гри вчить дітей початкових класів давати позитивний відгук однокласникам, і це сприяє поліпшенню стосунків у класі, розповідають розробники додатку.
Співзасновниця Mightifier Суві Юскі каже, що 10 хвилин застосування додатку на тиждень творять дива. Результати помітні вже за 10 тижнів: діти стають більш мотивовані приходити до школи, зменшується кількість випадків цькування.
Технології мають бути доступними, адже ви не зможете застосовувати онлайн-курси без підключення до інтернету. Технології мають бути гнучкими – здатними без особливих зусиль змінити окремі параметри і адаптуватися під освітні моделі різних країни чи навчальних закладів.
«Є чудова програма Class Dojo, вона ґейміфікована, цікава, з монстрами-аватарками. Ви можете контактувати з батьками, показувати, що відбувається у класі, взаємодіяти лайками та шерами. Але я не можу її використати, оскільки вона орієнтована на 5-бальну систему оцінювання, а в Україні вона 12-бальна. Тому програмам потрібна гнучкість, аби програміст(ка) без особливих зусиль може адаптувати програму під потреби вчителя», – зазначила Оксана Пасічник.
Як зазначив Роберт Тейлор, застосування різних додатків сприяє персоналізації освітнього процесу. Викладач не може приділяти кожному учневі по півгодини на кожному уроці, але може бачити прогрес за допомогою аналізу даних, які збирають програми і додатки. Наприклад, за допомогою вже згаданого Mightifier викладач може бачити, хто з учнів не користується популярністю в класі, лишається поза соціальними зв’язками, а відтак аналізувати, чому це відбувається, чи не зазнає ця дитина цькування.
Олесь Дацко працює у Фінляндії. Він відзначає, що інноваціям в освіті там сприяє відкритість уряду до змін. В Україні він подібних проектів ще не знає, але сподівається, що вони з’являться.
Тим часом львівська компанія EdPro вже почала співпрацювати з приватними школами і виходить на діалог із міським департаментом освіти, розповів співзасновник компанії Андрій Табачин. Інтерактивні панелі від EdPro допомагають унаочнити більшість законів фізики, ілюструвати досліди з хімії та біології.
Панель EdPro в Креативній міжнародній дитячій школі (КМДШ)
Найближчим часом для викладачів проведуть навчання із застосування цих панелей. «Якщо ви просто приносите програмне забезпечення до класу, це ніщо. Не важливо, які хороші ці програми, але вчителі мають навчатися їх застосовувати. Необхідно давати в комплексі: програмне і технічне забезпечення плюс уміння викладачів застосовувати ці програми у класі», – каже Андрій, підтверджуючи тезу, що інновації – лише інструмент.
Зоя Красовська
Фото зі сторінок КМДШ та LvBS у Facebook
Освіта 3.0
- «За рік не підготуєшся». Історії львівських випускників, що склали НМТ на максимальні бали
- «Самі обирають предмети». Як у ліцеї на Львівщині реформували випускні класи
- «У нас діти розуміють, навіщо їм навчання». Чим особлива школа MRIYDIY у Львові
- Садок мрії. Як у Львові працює дошкільний заклад, де дбають про безпеку і щастя дітей
- Діти під захистом. Хто і як охороняє учнів у львівських школах
- «Про людей і для людей», або Що трапилося зі школою ThinkGlobal Lviv
- Що пропонує школа КМДШ та чому так важливі освітні «занурення»
- Комфорт та психологічний клімат. Як атмосфера у школі впливає на особистість та успіхи в навчанні
- Починаємо з нульового класу та здаємо іспити Cambridge. Як інноваційна школа робить ставку на англійську
- Незалежні від обставин. Яким є дистанційне навчання в інноваційних школах ThinkGlobalLviv та GlobalKids
- Приватна школа: дорого і безрезультатно? Топ-5 міфів про навчання у приватній школі
- Що робити, якщо дитина «нічим не зацікавлена». Поради для батьків
- Не забирати гаджет, а навчати безпеки. Розмова з експертом
- Не лякайте дітей школою. Як правильно підготувати першачків до навчання
- Авторська програма підготовки до школи або що пропонують у нульовому класі ThinkGlobal Lviv
- «Ми виховуємо нову українську еліту», – Надія Дубченко
- Як у Львові працює табір від креативної та інноваційної школи. Фото
- Школа по сусідству. Як навчальні заклади можуть вдало функціонувати біля дому
- «Дистанційка навпаки допомагала», – Матвій Притула, який отримав найвищий бал на ЗНО
- Кожен п'ятий урок англійською. У Львові відкривають нову приватну школу
- Почати кар’єру в ІТ. Які програми пропонує EPAM і до чого тут математика
- Де найкраще вчать англійську та математику. Рейтинг шкіл Львова та ОТГ
- Чому дистанційне навчання – це не так погано. Виші Львова розпочинають навчальний рік у час пандемії
- Змішаний формат навчання з 1 вересня. Чи готові до цього львівські школи
- «Спершу хвилювалась, що без репетитора». Історії львів’ян, які найкраще склали ЗНО
- ЗНО у Львові в умовах карантину. Як це було
- Дозвольте нам працювати! Приватні садочки у Львові опинилися на межі закриття
- Важливо дивитись в очі. Як карантин змусив львівських вчителів йти в онлайн
- Краса математики. Як гімназія у Львові вчить дітей аналітичного мислення
- Не мордувати дітей. Як в Україні змінять навчання у середній школі
- Самі чи з репетитором. Як готувались львівські випускники, які найкраще склали ЗНО
- Як використовувати інновації у школі. Топ-4 підказки для вчителів та батьків
- «Нас треба скеровувати, а десь і бити по руках». Павло Хобзей про реформу освіти
- Усе, що треба знати про прийом дітей у перший клас або Як Львів може змінити правила
- Тільки не завод! Міфи та реальні проблеми львівської профтехосвіти
- Математика англійською, географія французькою. Як львівська гімназія стала командою інноваторів
- Як нестандартно вчать у «Школі радості». Фоторепортаж
- Навіть найбезглуздіша ідея – важлива. Як учні самі змінюють львівські школи
- Школа мрії у селі. Чому до Наварії з’їжджаються вчитися з усіх околиць
- Тести – погибель для освіти. Найкращий учитель України про те, як навчати дітей
- Батьки у школі: гості, спонсори чи партнери?
- Естонські уроки: прості рішення на шляху до найкращих шкіл
- Учитись не пізно. Як працює львівський університет для пенсіонерів
- Не без клепки. Шість винаходів учнів Львівського технологічного ліцею
- Нестандартні уроки. Як навчання у львівських школах стає цікавим
- Бюджетні гроші – приватним школам. Як Львів експериментує з освітою дітей
- Надрукуй собі що завгодно. Навіщо потрібні 3D-принтери у школах
- Маленька освітня революція. Як починаються зміни у трьох львівських школах
- Новий закон про освіту. Що реально зміниться, коли буде результат і що може піти не так
- E-школа у Львові: як технології перетворюють уроки на гру
- Не лише домашні завдання. Чого хоче нова школа від батьків та вчителів?
- Думай сам. Як у Садку Святого Миколая вчать учитися самостійно
- Вчитись у Європі: мрія здійсненна. Як львів’янам скористатись Erasmus+
- Порозумітись із дружиною. Як іноземці вчать українську у Львові
- Навчання як пригода. У Львові з’явиться Школа вільних та небайдужих
- «Моя донька любить понеділок». Львів’янка рік навчала свою дитину вдома
- Тут виховують вільних людей. Як змінюється львівська гімназія Шептицьких
- Тато для інтернату. Директор, який руйнує стереотипи і дає учням «Оскари»
- Школа з Wi-Fi і без домашніх завдань. Як змінюється львівська гімназія імені Стуса
- «Ні, синку, цього року на море поїдуть репетитори». Чому для ЗНО не досить шкільних знань
- Директорка, яка відповідає на записки учнів. Як змінюється сихівська школа
- Твердість характеру замість IQ. Чого українська школа може навчитись в американської
- Прийдеш до мене – матимеш оцінку. Навіщо львівським школярам репетитор?
- На шкільні збори я принесла печиво. Батьки, певно, подумали, що я трохи не в собі
- Від хоумскулінгу до змішаного навчання: чотири інноваційні школи України
- Освіта 3.0. Для реформи Львову достатньо двадцять нестандартних шкіл
- Наталія Смуток: Дітям у підлітковому віці важче, аніж жінці під час вагітності
- Освіта 3.0. Коли від школи лише половинка
- Від садочка до університету: як змінюватиметься освіта у Львові
- Освіта 3.0. Львів’янка, яка не віддасть дітей у школу
- Освіта 3.0: школа, яка навчає інакше