фото: соцмережі
У Львові планують облаштувати безбар'єрний доступ до Ратуші з усіх боків. Ця новина сколихнула обговорення серед містян щодо доречності таких робіт в час війни. Tvoemisto.tv пояснює, для чого потрібно змінювати покриття на площі Ринок та звідки на це кошти.
Зауважимо, що «Твоє місто» давно слідкує за темою інклюзивності у Львові. Зокрема, ще в травні цього року у матеріалі про доступність ми дізнавалися, як візочники пересуваються Львовом, чого їм бракує та що для цього робить місто. Водночас ми провели публічну дискусію «Робочі місця і доступність. Чи готова Львівщина до повернення військових», під час якої учасники розповіли, як зміниться площа Ринок, що треба покращити з громадським транспортом та чому нам потрібна карта доступності.
В межах цього військові скаржилися на доступність центральної частини Львова, зокрема й площі Ринок:
«Їздити на візку в середмісті неможливо, пішохідні переходи не обладнані зручним заїздом, тому потрібно, щоби людину на візку штовхали. Коли я їздив на візку, то зауважив, що головна проблема міста – тротуари, зокрема в історичному центрі. Наприклад, виходиш із Будинку воїна, й одразу незручний тротуар, та ще й вулиця на схилі, тому пересуватися можна лише проїжджою частиною, що насправді небезпечно. Коли я приїжджав на візку до Львова на реабілітацію з дружиною, то ми вдвох ледве справлялися з нормальним пересуванням, а коли залишився сам, то проїхав 20 метрів від дому і зрозумів, що це нереально, повернувся по милиці», – казав сержант 24-ої механізованої бригади Сергій Костишин.
Читайте також: «Для візочника у Львові є два варіанти – дім і балкон». Що можна змінити?
Водночас під час дискусії військовослужбовець, якого протезували в центрі «Superhumants», Сергій Копищик зазначив, що інфраструктури інклюзії в місті практично немає. Нові заклади, які відкривають у Львові, як-от аптеки, більше пристосовані. Але з точки А в точку Б містом самотужки на візку ніяк не перемістишся.
«Один відрізок дороги може бути облаштований, з адекватно зробленими бордюрами, з'їздами, а вже через дорогу бордюр, який неможливо подолати. У Львові багато бруківки, пересуватись якою проблематично, і цю проблему не вирішити, бо це вже історичне», – повідомив він.
Додамо, що за даними управління соцзахисту Львівської міської ради, 5,6% жителів Львівської громади, тобто 47 500, є особами з інвалідністю, з них понад 1300 використовують колісні крісла. В Львівській громаді понад 7700 учасників АТО з 2014 року, які постраждали, захищаючи нашу державу. На 1 січня 2022 року обліковані 625 осіб з інвалідністю внаслідок війни, на 1 вересня 2023-го їх стало 776, а після перемоги буде значно більше.
Що планують зробити і чому перекладають бруківку
Облаштовувати простір для безперешкодного переміщення маломобільних груп на площі Ринок почали вже сьогодні, 18 жовтня. Частину нерівної бруківки знімуть, відшліфують та повернуть назад. Це роблять, щоб маломобільні групи населення могли легше пересуватися в центральній частині міста. Облаштовуватимуть інклюзивне покриття лише у найкритичніших ділянках площі, зокрема це вхід до Ратуші. Також зроблять інклюзивні переходи з пониженими бордюрами. Водночас трамвайну зупинку навпроти Ратуші також понизять та облаштують з колотої бруківки тактильну смугу для людей з вадами зору.
Наразі на площі Ринок частково є інклюзивне покриття, його облаштували ще у 2015 році. Однак воно не йде суцільною смугою, а переривається на перехрестях, а також трамвайною колією, що не зручно для маломобільних людей. Не лише для людей на колісних кріслах та милицях, а й для батьків з дітьми у візочках.
«За прикладом європейських міст у центральній частині Львова на площі Ринок плануємо облаштувати безбар’єрні доріжки. Вони будуть розташовані без розривів по усій площі включно з переходами через трамвайні колії та безбар’єрним входом в Ратушу. Відтак, до наявного покриття ми додамо систему переходів, яка забезпечить єдину мережу доступних смуг на площі Ринок», – зазначав головний архітектор Львова Антон Коломєйцев.
Читайте також: Нам потрібна доступна інфраструктура. Що для цього можна зробити
Доріжки будуть завширшки 1,5 – 1,8 м., а загальна їх площа складе 1,7 тис. кв м. Частину існуючої мозаїки в межах цих смуг лише замінять гладкою гранітною плиткою. А чорна історична базальтова мозаїка залишиться – її перемостять в контексті направляючих смуг.
«З чого почати, як не з площі Ринок? Насправді на периферії міста інклюзивність вже добре забезпечена. Останні роки ми досить масштабно робили пониження на різних вулицях Львова. У центрі міста трохи інша специфіка, маємо поєднати естетику з інклюзивністю. Такі роботи зі шліфування бруківки ми робитемемо вперше, це лише перший крок. Якщо цей метод виправдає себе, то й інші простори з бруківкою можна буде змінювати. Також його можна буде використовувати, щоб спростити користування громадськими просторами велосипедистам», – повідомив Антон Коломєйцев під час брифінгу 18 жовтня.
Скільки це коштує і чому ці гроші не скеровують на армію
Усі роботи з переоблаштування площі Ринок для потреб маломобільних осіб, за словами міської влади, виконуватимуть виключно за кошти спонсорів. Вартість першого етапу робіт – 3,7 млн грн. А всього проєкту – 6,5 млн грн. Оновлення площі триватиме до кінця 2023 року.
«Під час зустрічі у Рейк'явіку один із засновників фонду погодився виділити грант на 100 тисяч євро. Варто залучати більше фундацій для облаштування інклюзивності. На жаль, ми зараз не можемо цього робити за бюджетні кошти, тільки за грантові. Добре, що є люди, які можуть допомогти», – сказав під час засідання виконавчого комітету 17 жовтня Андрій Садовий.
Читайте також: Робочі місця і доступність. Чи готова Львівщина до повернення військових
Зазначимо, що зазвичай у статутах міжнародних фундацій є заборона вкладати кошти в озброєння та все, що стосується армії. Тому якщо місто отримує грант на формування безбар’єрності, то кошти можна витратити лише на це, інакше їх в судовому порядку можуть зобов'язати повернути.
Проблеми з доступністю в інших районах міста
Загалом такі роботи зі шліфування бруківки робитимуть у Львові вперше. Якщо цей метод виправдає себе, пояснюють у міській раді, то й інші простори з бруківкою можна буде змінювати, адже маломобільним групам населення складно пересуватися не лише площею Ринок.
«Один відрізок дороги може бути облаштований, з адекватно зробленими бордюрами, з'їздами, а вже через дорогу бордюр, який неможливо подолати», – казав військовослужбовець, якого протезували в центрі «Superhumants», Сергій Копищик.
В місті вже кілька років діє програма забезпечення доступності житлових приміщень осіб з інвалідністю у кріслах колісних або з порушенням зору. Завдяки ній встановили 38 підйомників. Минулого року встановлення підйомників було призупинено, бо роботи належать до капітальних видатків, та цього року їх відновили. Проте наразі встановили лише 4 підйомники, а п'ятий виготовляють.
Як раніше пояснювали у ЛКП «Львівсвітло», яке виконує роботи з облаштування підйомників, запитів на них є багато, але не всюди їх можливо встановити. Складно встановити підйомник у старих будинках, бо там зазвичай мало місця і сам конструктив будинку не дозволяє це зробити. Іноді доводиться змінювати вхідні двері і навіть дверні отвори, щоб мати змогу змонтувати підйомник. Якщо ж особа з інвалідністю переїжджає в інше місце проживання чи помирає і потреба у підйомнику відпадає, то, знову ж таки, відповідно до Програми, цей підйомник переставляють в інший будинок. Детальніше про локації та вартість підйомників читайте у новині.
Додамо, що в червні на вулиці Пилипа Орлика, 4 у Львові облаштували доріжки для маломобільних груп населення. Також планують покращити доступність на залізничному вокзалі. Також управління туризму міської ради напрацьовує створення мапи львівських закладів харчування, де є інклюзивна вбиральня, доступна вхідна зона та пандуси для людей з інвалідністю.
Наталія Вареник
Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.
Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми – про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.
