Маленька освітня революція. Як починаються зміни у трьох львівських школах

14954 0
7, 77, 83. Як три школи, які долучились до інноваційного проекту «Школа 3.0», планують удосконалитись за найближчі півтора року.

У проекті «Школа 3.0», організованому Центром інноваційної освіти «Про.Світ» за підтримки проекту «Простір освітніх ініціатив», Львівської міськради та Відділу преси, освіти та культури Посольства США в Україні, із березня вже працюють чотири школи. А з жовтня за підсумками конкурсу до проекту долучилися ще три львівські школи: №7, №77 та №83. Їх об’єднує те, що вони прагнуть бути сучаснішими та цікавішими для навчання. Всі вони вже пройшли певний шлях до змін, але потребують зовнішньої підтримки та експертної допомоги. Tvoemisto.tv склало враження про кожну школу та про їхні плани на майбутнє.

 

Школа, де ведуть блоги та спілкуються з вчителькою у Facebook

Школа №77, що на вулиці Виговського, цікава своєю медійністю. Тут більшість викладачів користуються сучасними технологіями, каже директорка Зоряна Демчук. Вона на посаді майже рік.

«Ми ведемо політику “комп’ютер і мультимедійну систему – в кожен клас”. Звичайно, це все буде не відразу. Але наші вчителі з учнями створюють блоги, вчать дітей створювати фільми», – розповідає вона. У школі є гуртки ІТ, дизайну, медіаграмотності. Шкільна газета «Хвилинка», яка виходить уже десять років, у 2017 отримала звання найкращого шкільного медіа на Міжнародному конкурсі від Миколаївського коледжу преси й телебачення.

«Дитячі думки цінні. Вони не бояться їх висловлювати. Наші діти, виходячи з 11-го класу, вже є малими журналістами», – каже пані Зоряна.

Допомагає робити шкільну газету вчителька зарубіжної літератури Ірина Бойко. Коли довкола книжки «Майя та її мами» зчинився скандал, вона порадила дітям прочитати цю книжку і скласти своє враження. Відгук учениці ввійшов до шкільної газети.

Ірина Миколаївна каже, що у школі не вистачає часу обговорити все. Тому газетні справи часто вирішують у Facebook. Спілкується в онлайні із учнями не тільки про газету, а і загалом на життєві теми.

Робота над шкільною газетою допомогає краще формулювати думки, більше практикуватися у граматиці, каже редакторка газети і президентка шкільного парламенту, десятикласниця Дарія Грицевич. Вона ініціювала проведення дебатів про проект «Венера» Жака Фреско. «Засновник, на жаль, помер. Але ідея набирає обертів: віддати монотонну працю роботам, щоб люди мали час на вдосконалення мистецьких здібностей, запровадити одну валюту для всіх країн або скасувати гроші взагалі. Будуть аргументи за і проти», – розповідає дівчина.

Головне побажання учнів школи, за її словами – проводити дискотеки. Раніше учні просто не піднімали це питання на рівні адміністрації. Свої пропозиції діти можуть лишати у скриньці ідей. Сюди пишуть і про дозвілля, і про годинник у холі, і про ароматизатори в туалетах.

Читайте також: Директорка, яка відповідає на записки учнів. Як змінюється сихівська школа

Аби у школі було комфортніше, тут установили лавочки, а на наступний рік хочуть організувати майданчик для настільного тенісу. Директорка каже, це була ідея самих школярів, яку подали на громадський бюджет.

Тут планують облаштувати майданчик

На перервах тут роблять 15-хвилинну руханку під музику. А першачки перед початком уроків мають десятихвилинну ранкову зустріч: діляться враженнями, новинами, налаштовуються на навчальний день. «Дитині спершу треба виговоритися, а вже потім слухати настанови вчителя», – каже Зоряна Миколаївна.

У цій школі хочуть розвиватися так, аби в центрі всіх процесів була дитина, аби батьки не боялися за безпеку своїх дітей та приходили до школи не тільки по похвалу чи критику, а й ділитися досвідом зі школярами. Для цього навіть думають організувати день батьків. «Ми хочемо, щоби школа стала центром громади», – каже директорка.

 

Школа на Рогатці, яка стала центром громади

Школа №7 розташована по сусідству із Фабрикою повидла. Крім як на шкільному майданчику, мешканцям мікрорайону поки що немає де гуляти, розповідає директорка школи Світлана Конькова. Хоча район дуже згуртований, але депресивний, і осередками життя в ньому стали тільки школа і церква.

На вході до школи зустрічає меморіальна табличка. Владислав Веливок загинув у війні на Донбасі. Він не був випускником школи, але жив у мікрорайоні, а його син ходить сюди у 3 клас.

Коли директорка розповідає про школу, то наголошує, що тут прагнуть виховувати передусім Людину. У школі протягом трьох років практикують тренінги з ненасильницького спілкування, де пізнають одне одного як учителі, так і діти. «Ми чуємо дітей, ми навчилися сприймати дитину як особистість. Метод ненасильницького спілкування вчить відстоювати власні інтереси, не зачіпаючи потреби іншої людини, не конфліктуючи. Не “викинь телефон, вийди з класу”, а “чи не міг би ти сховати телефон. Бо мені дуже прикро: я хочу, щоб ти мене чув, дуже готувалася до уроку і зараз переживаю, що не зможу тобі донести цей матеріал. Тому, будь ласка, не міг би ти відкласти телефон зараз?”».

Те, що це не просто слова, помітно, коли директорка йде школою. Діти заглядають їй в очі, вітаючись, чекають на увагу з боку «шкільної мами». А менші просто підбігають обніматися.

Читайте також: Пішохідний міст, своя площа Ринок і Фабрика повидла. Як зміниться Підзамче

«Ми мусимо встигати за дітьми, бо освіта радянського зразка вже давно не працює, – каже Світлана Петрівна – Це не ті діти, вони вже з двох років вміють на смартфонах клацати. Вони просто фізично не всидять, тому треба змінюватися. Зробити роль учителя більш наставницькою, самому розвиватися у комп’ютерних технологіях».

Тут викладає Анна Кебас, одна із педагогів-ентузіастів, які впроваджують сучасні технології в освіті. Захист вітчизни у школі викладає учасник війни на Донбасі Ярослав Согор. Він взявся бути ментором учнівського самоврядування, на літніх канікулах проводив дітям школу лідерства. А в новому навчальному році у школі вперше відбулися вибори президента.

Переможниця виборів, дев’ятикласниця Вікторія Гловацька, каже, що шкільний парламент уже провів конкурси «Міні-міс», який організували старшокласники для менших. Готують і «Міс школи» вже для старших, а також «Танці з учителями», аби побачити в них не тільки педагогів, а і талановитих цікавих людей.

Читайте також: Шкільні побори заборонили. Як святкувати День учителя?

Батьки школярів створили громадську організацію «Шкільна сім’я» та долучаються до життя школи не лише банальними зборами коштів. Зокрема, за їхньою ініціативою адміністрація додала одну годину іноземної мови на тиждень для початкових класів.

Початок будівництва спортзалу та проект кінцевого результату

Мрія школи – добудувати спортзал та виграти у конкурсі громадського бюджету з проектом «Школа гідності». Зараз вхід до школи – лише збоку, а планують організувати центральний. Не обладнувати його пандусами, які все одно вказують, кому куди йти, каже Світлана Конькова, а зробити комфортним для всіх. Допомагали з проектом випускники: архітектори Ігор Кузьмак, який проектував пам’ятник Шептицькому, та його заступник Андрій Побурко.

Cучасний вхід та проектований 

 

Директорка Ірина і школа майбутнього

У холі просторої школи №83 на вулиці Пулюя триває ремонт: облаштовують робочу зону з кольоровими стінами та яскравим дизайном для проведення інтегрованих уроків.

«Моє завдання, щоби школа була світлою. Вона має просторі коридори і великі класи, і це можна використовувати. Дитина має рости у світлі», –  каже директорка Ірина Хміль. Дві стіни у школі віддадуть на поталу школярам – вони самі вирішують, як їх оформити.

Директорка прагне, аби діти не боялися висловлюватися, брати участь у житті школи, ставиться до учнів як до партнерів. «Я люблю бути відкрита, партнерська і з вчителями, і з учнями. Коли з ними знайомилася, то сказала, що я Ірина, пані Ірина, і так вони звертаються. Ірина Андріївна мені самій незвично», – каже директорка.

Ірина Хміль – сама випускниця цієї школи і перша жінка-директорка. Ми зустрічаємося невдовзі по тому, як вона провела на посаді перші сто днів. Педради вона проводить у форматі світового кафе, а на зустрічі з батьками грала в «Нитку». «Розмотували», з ким контактує дитина від народження, хто, крім школи, впливає на її розвиток, і як батькам грамотно підходити до виховання з огляду цей «клубок» зв’язків.

Президент школи, десятикласник Мар’ян Василецький, каже, що найбільше від школи учні хочуть змін у підходах до навчання: «Щоб навчання було цікавішим, щоби використовували новітні технології. Хай ті самі проектори, мультиборди, які використовуються на багатьох уроках».

Мультимедійний кабінет школи №83

Але парламент планує і дозвілля: конкурси краси, своє «Євробачення», квести. Минулого року разом з учителями організували вечір-реквієм, на якому зібрали ветеранів війни на Донбасі з усього міста.

Читайте також: Школа лицарів. Як бійці вчать львівських школярів рятувати життя

Аби не тільки позакласний час, а і навчання тут було цікавіше проводити, у школі є традиція краєзнавчих уроків-екскурсій. На окремих предметах практикують змішане навчання. Наприклад, поєднують українську, польску та працю, іноземні мови та малювання, навіть алгебру з польською.

«Шість уроків алгебра вичитувалася за допомогою польської, – розповідає вчителька української та польської, голова міського методоб’єднання вчителів польської Людмила Сакович. – Ми робили те, що буде їм потрібно в житті: переводили валюту, дивилися кредит і депозит, що буде вигідно. Наприклад, дивилися, як краще: взяти пральну машину в кредит чи відкладати. Користувалися знижковими купонами із Польщі, аби порахувати скільки в якому магазині можна зекономити. Вони казали, що нарешті зрозуміли, для чого їм ця алгебра в житті».

Але не всі вчителі у школі готові до нових методик. З початком участі колективу у «Школі 3.0» інтерес зростає. «Колеги починають розпитувати, бо вони бачать рух, що щось відбувається, і їм вже стає цікаво», – каже Людмила Сакович. Від проекту очікують, що це дасть системну основу для впровадження нових, цікавих форм навчання та професійного зростання колективу.

Одна із робочих зустрічей в рамках проекту. Джерело фото: сторінка школи у Facebook

Що зміниться?

Для того, щоб ініціативи шкіл мали систему, аби вони не повторювали чужих помилок, а могли запозичити вдалий досвід, у «Школі 3.0» з учителями та директорами працюють ментори та експерти за напрямками.

«Кожна із цих трьох шкіл має унікальну потребу, на яку “Школа 3.0” може відповісти, – каже співзасновниця центру інноваційної освіти «Про.Світ» Лілія Боровець. –  У 83-ій школі – нова директорка, і команда дуже потребує побудови довіри. У 77-ій школі теж нова директорка, за перший рік їм багато вдалося, але є потреба у системному підході. У 7-ій школі директорка вже 8 років на посаді, школа активно будує партнерство і директорка багато чого зробила у своїй школі. Але їй зараз важливо будувати роботу в команді, делегувати обов’язки».

В результаті проекту в «Про.Світі» та школах сподіваються, що сьомій вдасться розвиватися спільно з районом і будувати партнерство ширше, 77-ій школі покращити свої позиції у міському рейтингу та згуртувати мешканців району, а 83-ій побудувати довіру в колективі та разом зі шкільним простором осучаснити підходи до навчання.

Зоя Красовська

Фото авторки та Про.Світ

Освіта 3.0