Не лише домашні завдання. Чого хоче нова школа від батьків та вчителів?
Теза про те, що батькам треба більше уваги приділяти навчанню дітей, викликає неоднозначні відгуки самих батьків. На дискусії «Освіта у країні майбутнього – стратегічні орієнтири», що відбулася в межах освітнього кластеру Форуму видавців, обговорювали, як учителям і батькам дійти згоди, аби зміни в освіті стали бажаними для всіх. Tvoemisto.tv занотувало найважливіше зі сказаного.
Контролювати фінанси. Це, звісно, не головна сторона освітнього процесу, але чи не найболючіша. З новим законом про освіту всі внески та витрати на роботу школи мають бути публічними: на що отримує кошти школа із бюджетів, на що йдуть батьківські внески і чи взагалі їх мають право збирати.
Побори у школах, каже міністр освіти і науки Лілія Гриневич, це спадок 90-х, із яким пора попрощатися. «Роль батьків є визначальною. Проблема в тому, що ще з 90-х років школа дивиться на батьків як на джерело допомоги. Це в принципі не суперечить здоровому глузду, бо батьки солідарні зі школою в бажанні створити дітям нормальні умови і середовище. Але це дуже часто переходить у здирництво і зловживання», – каже Гриневич.
За її словами, після децентралізації місцеві бюджети переважно збільшилися чи не вдвічі. Тому у школах почали фінансувати речі, на які ніколи не вистачало ресурсів. Ось тільки про це ніхто не знає.
Школа закликає батьків активніше долучатися до освітнього процесу, й у декого з них це викликає обурення: ми працюємо, діти в перехідному віці не йдуть із нами на контакт, чому ми маємо сидіти з ними за уроками ввечері? Лілія Гриневич пояснює, що йдеться не про те, щоб замінити дитині вчителя, а про включеність батьків у навчання, щоби батьки та викладачі могли стати партнерами.
Читайте також: Уроки для вчителів. Як змінюється «іспанська» школа на Новому Львові
Право вибору. Коли йдеться про партнерство, не тільки адміністрація та викладачі у школі мають вирішувати, яким буде освітній процес. Участі у формуванні програми очікують і від батьків. Лілія Гриневич наводить приклад київських шкіл, де точиться дискусія щодо того, чи лишати, чи забирати з програми вивчення російської мови. «Адміністрація школи, не радячись із батьками, сама вирішує, які предмети будуть вивчати за вибором, які будуть факультативи, орієнтуючись тільки на те, які вчителі є у школі. Їх не цікавить думка батьків. І це неправильно. Закон дає раді батьків змогу впливати на програму, і з нею треба проводити консультації», – каже міністр.
Цей механізм впливу потребує доопрацювання і може деталізуватися у законі «Про загальну середню освіту», який тільки розробляється. В той же час Гриневич наголошує: мають бути розумні межі участі, аби батьки не диктували свої умови у суто професійних аспектах педагогічної роботи.
Очікування від учителів – це друга сторона медалі. Адже не тільки батькам та адміністраціям навчальних закладів варто змінюватися. Піднімали на дискусії і незручну тему: чи залишати на своїх посадах педагогів, які вже досягли пенсійного віку. Це чи не найбільший виклик реформи: що робити з викладачами, які не хочуть змінюватися?
Читайте також: Дамблдор для львівської школи: яким повинен бути директор 3.0
«В нас є проблема із трудовим законодавством, дуже непопулярна тема. Але я стою на тому, що було би правильно, якби ми вчителів-пенсіонерів перевели на контракти. Серед них є прекрасні талановиті вчителі, які ще не вигоріли. Але є такі, які працюють, тримаючись за цю роботу. Звичайно, для цього треба провести пенсійну реформу і збільшити пенсії», – каже Лілія Гриневич.
«Я ще не вигоріла, хоча маю 36 років стажу. А вчитися хочу, хоча не знаю де. Уявіть хірурга, який не має ні навичок, ні знань», – виступила із залу під час обговорення пані Марія із Мостиської загальноосвітньої школи. Вона каже, що почувається ізольованою від новітніх освітніх процесів і просто не знає, де шукати платформу для розвитку та професійних дискусій.
У сучасному світі, щоб навчатись, досить лишень захотіти, каже засновник Відкритого університету Майдану Остап Стасів: «Ми мали дуже приємний досвід за підтримки “Освіторії”. Ми запропонували вчителям вибрати із 40 курсів ті, які їм цікаві. Вибрали три: вступ до критичного мислення, стратегічне мислення, вступ до медіації. Дві тисячі вчителів добровільно встановили собі правило, що хочуть учитися і розвиватися, вибрали самі, що їм професійно потрібно. Зараз є можливість здобути онлайн знання у такій галузі як інклюзивність. Ми створили курс, який дозволить опанувати основи жестової мови. Для цього достатньо тільки мобільного телефону».
Реформа освіти запровадить добровільну сертифікацію вчителів, що дозволить обирати найкращих, тих, хто постійно розвивається.
Аби школа змінювалася, мало просто вносити механічні зміни. Зрозумівши, це центр інноваційної освіти «Про.Світ» став працювати не просто над зміною системи викладання, а над формуванням візії шкіл: для чого вони в громаді. «Це не лише бачення вчителів, а й бачення учнів, батьків, громади. Тут дуже важлива роль кожного, тому що сьогодні освіта це не тільки про те, щоб директор школи змінював свою школу, це про те, щоб кожна людина, яка взаємодіє зі школою, розуміла, яку вона несе відповідальність і роль бере на себе у цих змінах», – каже співзасновниця «Про.Світу» Лілія Боровець.
Читайте також: Директорка, яка відповідає на записки учнів. Як змінюється сихівська школа
Освітяни та всі причетні до освітнього процесу вже мають орієнтуватися на світ у майбутньому, каже професорка кафедри філософії і культури Київського національного університету імені Тараса Шевченка, академічна директорка Единбурзької бізнес-школи Наталія Кривда: «Ми приблизно уявляємо собі світ принаймні у 2028 році. 50% робіт, які сьогодні виконують люди, будуть виконувати роботи, найпоширенішою мовою буде китайська, а друга – іспанська, найдорожчим ресурсом буде вода. Діти, які народилися цього року, в 2017-ому, не будуть бачити машин, які водить людина. 175 мільйонів людей щомісяця додається до Фейсбуку. Ми знаємо, яким буде світ, давайте думати, як йому відповідати».
Зоя Красовська
фото авторки та Facebook сторінки Українського інституту майбутнього
Освіта 3.0
- «Самі обирають предмети». Як у ліцеї на Львівщині реформували випускні класи
- «У нас діти розуміють, навіщо їм навчання». Чим особлива школа MRIYDIY у Львові
- Садок мрії. Як у Львові працює дошкільний заклад, де дбають про безпеку і щастя дітей
- Діти під захистом. Хто і як охороняє учнів у львівських школах
- «Про людей і для людей», або Що трапилося зі школою ThinkGlobal Lviv
- Що пропонує школа КМДШ та чому так важливі освітні «занурення»
- Комфорт та психологічний клімат. Як атмосфера у школі впливає на особистість та успіхи в навчанні
- Починаємо з нульового класу та здаємо іспити Cambridge. Як інноваційна школа робить ставку на англійську
- Незалежні від обставин. Яким є дистанційне навчання в інноваційних школах ThinkGlobalLviv та GlobalKids
- Приватна школа: дорого і безрезультатно? Топ-5 міфів про навчання у приватній школі
- Що робити, якщо дитина «нічим не зацікавлена». Поради для батьків
- Не забирати гаджет, а навчати безпеки. Розмова з експертом
- Не лякайте дітей школою. Як правильно підготувати першачків до навчання
- Авторська програма підготовки до школи або що пропонують у нульовому класі ThinkGlobal Lviv
- «Ми виховуємо нову українську еліту», – Надія Дубченко
- Як у Львові працює табір від креативної та інноваційної школи. Фото
- Школа по сусідству. Як навчальні заклади можуть вдало функціонувати біля дому
- «Дистанційка навпаки допомагала», – Матвій Притула, який отримав найвищий бал на ЗНО
- Кожен п'ятий урок англійською. У Львові відкривають нову приватну школу
- Почати кар’єру в ІТ. Які програми пропонує EPAM і до чого тут математика
- Де найкраще вчать англійську та математику. Рейтинг шкіл Львова та ОТГ
- Чому дистанційне навчання – це не так погано. Виші Львова розпочинають навчальний рік у час пандемії
- Змішаний формат навчання з 1 вересня. Чи готові до цього львівські школи
- «Спершу хвилювалась, що без репетитора». Історії львів’ян, які найкраще склали ЗНО
- ЗНО у Львові в умовах карантину. Як це було
- Дозвольте нам працювати! Приватні садочки у Львові опинилися на межі закриття
- Важливо дивитись в очі. Як карантин змусив львівських вчителів йти в онлайн
- Краса математики. Як гімназія у Львові вчить дітей аналітичного мислення
- Не мордувати дітей. Як в Україні змінять навчання у середній школі
- Самі чи з репетитором. Як готувались львівські випускники, які найкраще склали ЗНО
- Як використовувати інновації у школі. Топ-4 підказки для вчителів та батьків
- «Нас треба скеровувати, а десь і бити по руках». Павло Хобзей про реформу освіти
- Усе, що треба знати про прийом дітей у перший клас або Як Львів може змінити правила
- Тільки не завод! Міфи та реальні проблеми львівської профтехосвіти
- Математика англійською, географія французькою. Як львівська гімназія стала командою інноваторів
- Як нестандартно вчать у «Школі радості». Фоторепортаж
- Навіть найбезглуздіша ідея – важлива. Як учні самі змінюють львівські школи
- Школа мрії у селі. Чому до Наварії з’їжджаються вчитися з усіх околиць
- Тести – погибель для освіти. Найкращий учитель України про те, як навчати дітей
- Батьки у школі: гості, спонсори чи партнери?
- Естонські уроки: прості рішення на шляху до найкращих шкіл
- Учитись не пізно. Як працює львівський університет для пенсіонерів
- Не без клепки. Шість винаходів учнів Львівського технологічного ліцею
- Нестандартні уроки. Як навчання у львівських школах стає цікавим
- Бюджетні гроші – приватним школам. Як Львів експериментує з освітою дітей
- Надрукуй собі що завгодно. Навіщо потрібні 3D-принтери у школах
- Маленька освітня революція. Як починаються зміни у трьох львівських школах
- Новий закон про освіту. Що реально зміниться, коли буде результат і що може піти не так
- E-школа у Львові: як технології перетворюють уроки на гру
- Думай сам. Як у Садку Святого Миколая вчать учитися самостійно
- Смартфон, який допомагає вчитися. Як технології змінять класичну освіту
- Вчитись у Європі: мрія здійсненна. Як львів’янам скористатись Erasmus+
- Порозумітись із дружиною. Як іноземці вчать українську у Львові
- Навчання як пригода. У Львові з’явиться Школа вільних та небайдужих
- «Моя донька любить понеділок». Львів’янка рік навчала свою дитину вдома
- Тут виховують вільних людей. Як змінюється львівська гімназія Шептицьких
- Тато для інтернату. Директор, який руйнує стереотипи і дає учням «Оскари»
- Школа з Wi-Fi і без домашніх завдань. Як змінюється львівська гімназія імені Стуса
- «Ні, синку, цього року на море поїдуть репетитори». Чому для ЗНО не досить шкільних знань
- Директорка, яка відповідає на записки учнів. Як змінюється сихівська школа
- Твердість характеру замість IQ. Чого українська школа може навчитись в американської
- Прийдеш до мене – матимеш оцінку. Навіщо львівським школярам репетитор?
- На шкільні збори я принесла печиво. Батьки, певно, подумали, що я трохи не в собі
- Від хоумскулінгу до змішаного навчання: чотири інноваційні школи України
- Освіта 3.0. Для реформи Львову достатньо двадцять нестандартних шкіл
- Наталія Смуток: Дітям у підлітковому віці важче, аніж жінці під час вагітності
- Освіта 3.0. Коли від школи лише половинка
- Від садочка до університету: як змінюватиметься освіта у Львові
- Освіта 3.0. Львів’янка, яка не віддасть дітей у школу
- Освіта 3.0: школа, яка навчає інакше