Не лише домашні завдання. Чого хоче нова школа від батьків та вчителів?

13491 0
Освітня реформа пропонує батькам та вчителям зробити крок назустріч і стати не протилежними берегами у житті дитини, а партнерами.

Теза про те, що батькам треба більше уваги приділяти навчанню дітей, викликає неоднозначні відгуки самих батьків. На дискусії «Освіта у країні майбутнього – стратегічні орієнтири», що відбулася в межах освітнього кластеру Форуму видавців, обговорювали, як учителям і батькам дійти згоди, аби зміни в освіті стали бажаними для всіх. Tvoemisto.tv занотувало найважливіше зі сказаного.

Контролювати фінанси. Це, звісно, не головна сторона освітнього процесу, але чи не найболючіша. З новим законом про освіту всі внески та витрати на роботу школи мають бути публічними: на що отримує кошти школа із бюджетів, на що йдуть батьківські внески і чи взагалі їх мають право збирати.

Побори у школах, каже міністр освіти і науки Лілія Гриневич, це спадок 90-х, із яким пора попрощатися. «Роль батьків є визначальною. Проблема в тому, що ще з 90-х років школа дивиться на батьків як на джерело допомоги. Це в принципі не суперечить здоровому глузду, бо батьки солідарні зі школою в бажанні створити дітям нормальні умови і середовище. Але це дуже часто переходить у здирництво і зловживання», – каже Гриневич.

За її словами, після децентралізації місцеві бюджети переважно збільшилися чи не вдвічі. Тому у школах почали фінансувати речі, на які ніколи не вистачало ресурсів. Ось тільки про це ніхто не знає.

Школа закликає батьків активніше долучатися до освітнього процесу, й у декого з них це викликає обурення: ми працюємо, діти в перехідному віці не йдуть із нами на контакт, чому ми маємо сидіти з ними за уроками ввечері? Лілія Гриневич пояснює, що йдеться не про те, щоб замінити дитині вчителя, а про включеність батьків у навчання, щоби батьки та викладачі могли стати партнерами.

Читайте також: Уроки для вчителів. Як змінюється «іспанська» школа на Новому Львові

Право вибору. Коли йдеться про партнерство, не тільки адміністрація та викладачі у школі мають вирішувати, яким буде освітній процес. Участі у формуванні програми очікують і від батьків. Лілія Гриневич наводить приклад київських шкіл, де точиться дискусія щодо того, чи лишати, чи забирати з програми вивчення російської мови. «Адміністрація школи, не радячись із батьками, сама вирішує, які предмети будуть вивчати за вибором, які будуть факультативи, орієнтуючись тільки на те, які вчителі є у школі. Їх не цікавить думка батьків. І це неправильно. Закон дає раді батьків змогу впливати на програму, і з нею треба проводити консультації», – каже міністр.

Цей механізм впливу потребує доопрацювання і може деталізуватися у законі «Про загальну середню освіту», який тільки розробляється. В той же час Гриневич наголошує: мають бути розумні межі участі, аби батьки не диктували свої умови у суто професійних аспектах педагогічної роботи.

Очікування від учителів – це друга сторона медалі. Адже не тільки батькам та адміністраціям навчальних закладів варто змінюватися. Піднімали на дискусії і незручну тему: чи залишати на своїх посадах педагогів, які вже досягли пенсійного віку. Це чи не найбільший виклик реформи: що робити з викладачами, які не хочуть змінюватися?

Читайте також: Дамблдор для львівської школи: яким повинен бути директор 3.0

«В нас є проблема із трудовим законодавством, дуже непопулярна тема. Але я стою на тому, що було би правильно, якби ми вчителів-пенсіонерів перевели на контракти. Серед них є прекрасні талановиті вчителі, які ще не вигоріли. Але є такі, які працюють, тримаючись за цю роботу. Звичайно, для цього треба провести пенсійну реформу і збільшити пенсії», – каже Лілія Гриневич.

«Я ще не вигоріла, хоча маю 36 років стажу. А вчитися хочу, хоча не знаю де. Уявіть хірурга, який не має ні навичок, ні знань», – виступила із залу під час обговорення пані Марія із Мостиської загальноосвітньої школи. Вона каже, що почувається ізольованою від новітніх освітніх процесів і просто не знає, де шукати платформу для розвитку та професійних дискусій.

У сучасному світі, щоб навчатись, досить лишень захотіти, каже засновник Відкритого університету Майдану Остап Стасів: «Ми мали дуже приємний досвід за підтримки “Освіторії”. Ми запропонували вчителям вибрати із 40 курсів ті, які їм цікаві. Вибрали три: вступ до критичного мислення, стратегічне мислення, вступ до медіації. Дві тисячі вчителів добровільно встановили собі правило, що хочуть учитися і розвиватися, вибрали самі, що їм професійно потрібно. Зараз є можливість здобути онлайн знання у такій галузі як інклюзивність. Ми створили курс, який дозволить опанувати основи жестової мови. Для цього достатньо тільки мобільного телефону».

Реформа освіти запровадить добровільну сертифікацію вчителів, що дозволить обирати найкращих, тих, хто постійно розвивається.

Аби школа змінювалася, мало просто вносити механічні зміни. Зрозумівши, це центр інноваційної освіти «Про.Світ» став працювати не просто над зміною системи викладання, а над формуванням візії шкіл: для чого вони в громаді. «Це не лише бачення вчителів, а й бачення учнів, батьків, громади. Тут дуже важлива роль кожного, тому що сьогодні освіта це не тільки про те, щоб директор школи змінював свою школу, це про те, щоб кожна людина, яка взаємодіє зі школою, розуміла, яку вона несе відповідальність і роль бере на себе у цих змінах», – каже співзасновниця «Про.Світу» Лілія Боровець.

Читайте також: Директорка, яка відповідає на записки учнів. Як змінюється сихівська школа

Освітяни та всі причетні до освітнього процесу вже мають орієнтуватися на світ у майбутньому, каже професорка кафедри філософії і культури Київського національного університету імені Тараса Шевченка, академічна директорка Единбурзької бізнес-школи Наталія Кривда: «Ми приблизно уявляємо собі світ принаймні у 2028 році. 50% робіт, які сьогодні виконують люди, будуть виконувати роботи, найпоширенішою мовою буде китайська, а друга – іспанська, найдорожчим ресурсом буде вода. Діти, які народилися цього року, в 2017-ому, не будуть бачити машин, які водить людина. 175 мільйонів людей щомісяця додається до Фейсбуку. Ми знаємо, яким буде світ, давайте думати, як йому відповідати».



Зоя Красовська

фото авторки та Facebook сторінки Українського інституту майбутнього

Освіта 3.0

+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!