Більші зарплати почали отримувати медичні працівники тих лікарень, керівництво яких з початку впровадження другого етапу медреформи змінило систему роботи. Tvoemisto.tv дізналося, як тепер формуються зарплати лікарів та іншого персоналу львівських медзакладів.

В Україні триває реформа медзакладів вторинної ланки, тобто багатопрофільних лікарень та медичних центрів, яка передбачає вільний вибір закладу пацієнтом та отримання там якісної послуги, за яку платить держава. Змінився принцип фінансування самих медустанов – тепер вони є самостійними розпорядниками зароблених коштів і повинні максимально ефективно працювати, щоб персонал отримував високі зарплати. Це вимагає нового менеджерського підходу від головних лікарів. Tvoemisto.tv порівняло, скільки заробляють у найбільших лікарнях Львова та з’ясувало, що цифри суттєво відрізняються.

Ефект від реформи 

Із весни 2020 року кожен заклад став самостійним розпорядником зароблених коштів. Саме від того, скільки грошей отримує лікарня в місяць та як їх розподіляє головний лікар, залежить зарплата всього персоналу. Це є наслідком медичної реформи, яка з 2018-го відбувалася на рівні сімейних амбулаторій та поліклінік, а тепер триває на вторинному і третинному рівні. Йдеться про багатопрофільні лікарні, медустанови для реабілітаційного, планового чи екстренного лікування, спеціалізовані та високоспеціалізовані медичні центри.  

Запрацювало правило «гроші йдуть за пацієнтом». Держава в особі Національної служби здоров'я фінансує установам кожен пролікований випадок, тому стало зрозуміло, яким чином та за що отримує кошти сімейний лікар, оскільки НСЗУ платить за кожного пацієнта. Крім того, перевагою стала можливість не прив’язуватися до місця реєстрації – лікаря можна обрати у будь-якому медзакладі країни.

Для лікарень вторинного і третинного рівня основною зміною став принцип їх фінансування. Тобто бюджетні заклади, які раніше освоювали державні кошти, перетворилися у підприємства, які самостійно заробляють гроші та розпоряджаються ними відповідно до фінансового плану. Тепер фінансування спрямовують не на утримання ліжкової мережі (лікарні загалом), а на потреби конкретних пацієнтів. Кожен медзаклад укладає контракт з НСЗУ, у якому вказує пакети послуг, які надає і після того, як їх надав, отримує за це кошти (компенсацію). 

«Принцип той самий, що й на первинці. Медичний заклад укладає договір з НСЗУ, у якому вказується, що така-от лікарня надає такі-от послуги – амбулаторні, стаціонарні, хірургія, терапія і т.д. Ми рахуємо суму договору, тобто тариф, помножений на кількість послуг, і щомісяця виплачуємо частину суми річного договору. Усі кошти йдуть на один рахунок в лікарню, де їх розподіляють, згідно з фінансовим планом, який складає головний лікар», – пояснює директорка департаменту комунікацій НСЗУ Лілія Гудзь. 

Крім фінансування НСЗУ, у лікарень є ще інші джерела доходу. Медзаклади отримують кошти від власника лікарні (як правило, це обласна або міська рада), наприклад, на придбання обладнання. Окрім того, лікарні можуть мати дохід від здачі майна в оренду, допомогу від благодійників.

Виручені за місяць кошти керівник закладу розподіляє на придбання ліків та матеріалів, а також – на зарплату усім працівникам. Заробітна плата самого головного лікаря також залежить від зароблених лікарнею коштів.

«Пацієнт отримав вільний вибір – як на первинці, так і на вторинці. Раніше він отримав можливість вибирати сімейного лікаря. А тепер також може вибрати лікарню, адже не прив’язаний до місця проживання. Пацієнти отримують безкоштовні ліки за електронним рецептом. Лікарні зацікавлені в тому, щоб пацієнт прийшов, бо від їх кількості вони отримують гроші», – резюмує Лілія Гудзь. 

Скільки заробляють керівники лікарень у Львові

Від початку впровадження реформи змінилася й заробітна плата медпрацівників. Але, наприклад, у головних лікарів двох різних установ чи у медсестер з кількох лікарень оплата праці доволі різна. Щоб зрозуміти, чому відрізняються зарплати як керівників, так працівників найбільших міських та обласних лікарень, розташованих у Львові, ми проаналізували систему їх формування. Найбільш оплачуваними є посади генеральних директорів у Львівській обласній клінічній інфекційній лікарні та у 5-ій міській клінічній лікарні. Тут слід зауважити, що значну частину при нарахуванні зарплат у лікарнях становлять надбавки за надання допомоги пацієнтам з Covid-19. Є лікарні, які отримують за це досить велику суму компенсації від НСЗУ. Але є й приклади, коли причиною збільшення зарплат, є зміна менеджерського управління.

Отож, зарплату у розмірі понад 40 тис. грн отримують семеро очільників львівських лікарень. Зокрема, директор обласної інфекційної клінічної лікарні Сергій Федоренко отримував в середньому 68,5 тис. грн. Керівник 5-ої клінічної лікарні Андрій Миськів заробляв у місяць 66,5 тис. грн. Очільник клінічної лікарні швидкої медичної допомоги Олег Самчук отримував у місяць майже 55,5 тис. грн. А Василь Трунквальтер, який керує 8-ою міською клінічною лікарнею, заробляв в середньому 55,2 тис. грн. Далі йдуть головний лікар 10-ої міської лікарні Василь Данчак із зарплатою близько 46 тис. грн, директор Центру легеневого здоров’я Любомир Рак з оплатою праці 45,5 тис. грн та керівниця 1-ої міської клінічної лікарні Джаваіра Джафарова зі середньою зарплатою 43,7 тис. грн.

Ще п’ятеро головних лікарів отримують заробітну плату у межах 30-40 тис. грн. Зокрема, очільник 3-ої міської клінічної лікарні, що на вул. Рапапорта, Вадим Олійник заробляв у місяць 37 тис. грн, керівниця пологового будинку №1 на вул. Мечникова Людмила Шекета в середньому отримувала 36 тис. грн, очільниця ОХМАТДИТу Олександра Бурда заробляла в місяць майже 34 тис. грн, директор міської дитячої лікарні, що на вул. Орлика, Дмитро Квіт отримував трохи більше 33 тис. грн, а керівник головний лікар 4-ої міської клінічної лікарні Ярослав Чуловський отримував зарплату 31 тис. грн.

Шестеро керівників обласних медзакладів отримували середній заробіток у розмірі від 20 до 30 тис. грн. Зарплата директора військового госпіталю у Винниках Максим Прикупенко становила 28,3 тис. грн, в очільниці обласного перинатального центру Марія Малачинська – майже 26 тис. грн, у директора обласної психіатричної лікарні Богдана Чечотки – близько 23 тис. грн, у керівника лікарні на Дністерській Андрія Синюти – 22,6 тис. грн, в очільника обласної клінічної лікарні Михайла Гички – 22,5 тис. грн, а в директора обласного онкоцентру Ігоря Ковальчука – майже 22 тис. грн. Найменше заробляв головний лікар обласного кардіологічного центру Степан Павлик – 17,4 тис. грн в місяць.

«Ми діємо відповідно до усіх нормативних документів, і стараємося, щоб заробітна плата була виплачена згідно з термінами, які зазначені у колективній угоді (внутрішній документ, що фіксує розміри зарплат у конкретній лікарні). Також дотримуємося постанови Кабміну про доплати у розмірі до 300% для тих осіб, які працюють в умовах надання медичної допомоги при Covid-19. Кожного місяця цифри інші, ми підходимо диференційовано, відштовхуючись від кількості пролікованих випадків. Наприклад, у липні-серпні хворих було менше, відтак, менше фінансування від НСЗУ. У відділеннях, де було 10-15 хворих, надбавка становила 100% чи 150%, а у відділеннях зі значною кількістю пацієнтів, доплата була у розмірі 300%», – пояснює генеральний директор Львівської обласної клінічної інфекційної лікарні Сергій Федоренко.

Він каже, одні з найбільших зарплат персонал його лікарні отримує якраз завдяки ковідним надбавкам. Якщо в місяць проліковують кілька сотень пацієнтів, тоді фінансування від НСЗУ є доволі велике. Однак діюча постанова Кабміну дозволяє керівнику підходити до нарахування надбавок працівникам диференційовано. Сергій Федоренко зауважує, що пакет на лікування хворих з коронавірусом є не настільки масштабним, як цього потребує лікарня, через це неможливо усім без виключення працівникам щомісяця нараховувати максимальні надбавки.

Наприклад, ті заклади, які не є ковідними, або ж якщо законтрактовані з НСЗУ на невелику кількість пакетів, отримують менше грошей. Тоді й заробітна плата у керівників таких медзакладів та їх персоналу – менша. Це бачимо на прикладі кардіологічного центру, обласної клінічної лікарні чи обласної психіатричної лікарні, де генеральні директори в середньому отримували від 17 до 23 тис. грн, лікарі та медсестри – 7-8 тис. грн. 

В інфографіці показуємо середні заробітні плати лікарського та середнього медперсоналу більшості лікарень у Львові. Зауважимо, що середній показник за пів року вказано з урахуванням премій, які нараховуються за різними принципами, та розмір і частота яких визначається адміністрацією лікарні. 

Як ефективно змінити звичну систему 

Та справа не тільки в отриманих виплатах від Національної служби здоров’я. Головним меседжем медичної реформи на вторинці стало те, що головні лікарі перепрофілювалися у генеральних директорів, відтак, аби якісно управляти коштами, їм потрібно бути ефективними управлінцями та менеджерами. При цьому вони відходять від традиційних правил та змінюють старі стандарти роботи. Такі зміни відбулися у 5-тій міській клінічній лікарні.

«Є лікарні, які працюють за старими наказами, і використовують тарифну сітку. Коли ми стали автономним підприємством, то прив'язалися не до тарифної сітки, а до посадових окладів. У нас є колективний договір, де ми чітко прописуємо зарплати наших працівників чи конкретних відділень. Кожен заклад має різні можливості, тому в нас працює аналітичний відділ, планово-економічний відділ, напрацювали такий функціонал, що можемо щоденно бачити, як кожен лікар працює, скільки прийняв пацієнтів, відповідно, скільки коштів він може принести в лікарню», – каже генеральний директор 5-ої міської клінічної лікарні м. Львова Андрій Миськів. 

З його слів, важливим показником також є якість надання послуги. Оскільки один лікар може прийняти 500 пацієнтів і заробити 50 тис. грн. Тоді як інший прийме вдвічі більше пацієнтів і заробить ті самі кошти, але час для прийому та огляду пацієнта зменшиться, що вплине на отримання консультації та подальше лікування. Тому у 5-ій лікарні вирішили зосередитися саме на якості послуги та правильному оформленні документації, що необхідна відповідно до вимог програми медичних гарантій, зауважує Андрій Миськів. 

Важливо фіксувати все, що робить кожен лікар та аналізувати результати. Тоді, за потреби, можна реорганізувати чи перепрофілювати напрямки, які приносять мало грошей закладу. 

«Ми дуже багато працюємо з контролем – те, що лікарі роблять і те, що вони вносять в електронну систему охорони здоров'я. Якщо цього не фіксувати, не буде фінансування. НСЗУ щоквартально переглядає звіти про зароблені кошти. Умовно кажучи, якщо у першому кварталі ми мали 100 грн, то в другому кварталі, добре попрацювавши, дохідну частину можемо збільшити на 30%, й так щомісяця. Багато залежить від керівника, наскільки ефективно він організує роботу, яких людей включить у процес і як буде це контролювати. Звісно, є пакети надання стаціонарної допомоги, де пацієнтів справді мало, і якби лікарі не старалися, вони не можуть заробити більше», – пояснює керівник 5-ої лікарні.  

Серед лідерів за рівнем оплати праці також очільник клінічної лікарні швидкої медичної допомоги Олег Самчук та директор 8-ої міської клінічної лікарні Василь Трунквальтер, які у першому півріччі цього року отримували понад 55 тис. грн в місяць. Лікарі цих установ в середньому заробляли 12-14 тис. грн, а середній медичний персонал – 9-11 тис. грн. Проте 25 листопада у Львові створили перше ТМО (територіального медичного об’єднання), до якого якраз увійшли ці дві лікарні, а також дитяча міська лікарня на Орлика. Ці заклади надаватимуть невідкладну допомогу. Як зауважили в адміністраціях лікарень, відтепер вони змінять систему роботи, в тому числі формування зарплат. Більше про те, як функціонуватиме об’єднання, читайте у нашому матеріалі.

Раніше лікарні були бюджетними установами, тому зарплати персонал отримував відповідно до Єдиної тарифної сітки. Тепер, коли медзаклади стали комунальними некомерційними підприємствами, їх керівники на основі колективного договору (створюють в кожній лікарні) визначають форми та системи оплати праці. Тарифні сітки, які раніше визначали розмір зарплати медичного персоналу в усіх лікарнях, нині стали не обов’язковими. Адміністрації лікарень тепер можуть самостійно  визначати рівень заробітної плати працівників. Обов’язковою умовою є лише є рівень мінімальної заробітної плата, яка станом на 3 грудня 2021 року становить 6 500 грн. Існують також інші показники, які впливають на розмір зарплати – навантаження, досвід роботи, категорія, нічні чергування. У колективному договорі також зазначається порядок преміювання працівників.

Формування заробітної плати генерального директора чи головного лікаря відбувається дещо по-іншому. Як правило, посадовий оклад керівника формується на основі окладу завідувача структурного розділу, що є найвищим в лікарні. До цього додають кваліфікаційну категорію головного лікаря, яка є найвищою серед посад медперсоналу, вислугу років та інші доплати, наприклад, якщо на базі лікарні функціонує поліклінічне відділення. Все це у підсумку формує посадовий оклад генерального директора лікарні. 

Крім того, розмір місячної зарплати може диференціюватися залежно від того, чи був керівник у відпустці без оплати, у щорічній відпустці чи на лікарняному. Натомість він не може самостійно нараховувати собі премії. Їх розмір та призначення погоджує власник закладу (обласна чи міська рада). Так само він затверджує тарифікацію і штатний розпис лікарні. 

Львівські лікарні – наразі не лідери

Станом на початок грудня 2021 року найбільша середня зарплата у медпрацівників 5-ої міської лікарні м. Полтава. Тут лікарі отримували в місяць майже 46 тис. грн, а медсестри – близько 27 тис. грн. Серед лідерів також Херсонська обласна інфекційна лікарня ім. Горбачевського, де зарплата лікаря в середньому становила 38,3 тис. грн, а медсестри – 23,6 тис. грн. Третю позицію зайняла Черкаська міська інфекційна лікарня, де лікарі та медсестри отримували в місяць 38 тис. грн та 25,7 тис. грн відповідно. 

В НСЗУ пояснюють це як наслідок реформи, коли керівники змінили підхід в управлінні та  успішно збільшили заробіток персоналу. 

«Ті лікарні, які мають обладнання, фахівців, можуть укласти договір на велику кількість пакетів з НСЗУ – вони мають у 3-4 рази більше коштів, ніж отримували за субвенцією. І вони вже почали підвищувати зарплати лікарям. Наприклад, у нас в Україні є лікарні, які платять 30-40 тис грн лікарю, не чекаючи указу президента. Тобто у нормальних лікарнях, де головний лікар вміє раціонально використовувати кошти, не тримає величезні будівлі на 5 поверхів, не тримає багато немедичного персоналу, а правильно розпоряджається ресурсами, він успішно підвищує зарплату своїм працівникам», – каже директорка департаменту комунікацій НСЗУ Лілія Гудзь.

Tvoemisto.tv вирішило з'ясувати безпосередньо у головних лікарів цих закладів, чи справді головним фактором збільшення оплати праці став змінений менеджмент в керівництві. 

«Все дуже просто. Згідно з постановою Кабінету Міністрів, діючих нормативних актів НСЗУ всі працівники, які безпосередньо надавали допомогу пацієнтам з ковідом, отримували до 300% надбавку. Деякі працівники працювали на 1,5 ставки. Тому, враховуючи це, у нас такі високі зарплати. Коштів від НСЗУ було достатньо, і все, що вимагала від нас держава, ми працівникам виплатили повністю. Звичайно, персонал ми не скорочували, а навпаки – добирали. Наприклад, у нековідний період наші лікарі отримували в середньому 15-17 тис. грн, а середній персонал – 11-12 тис. грн», – коментує генеральний директор 5-ої міської клінічної лікарні м. Полтави В’ячеслав Томенко. 

Раніше президент Володимир Зеленський анонсував, що з 1 січня 2022 року зарплата лікаря становитиме щонайменше 20 тис. грн, а медсестри – 13,5 тис. грн. В НСЗУ кажуть, поки це лише заява, яка не має документального підтвердження. Водночас більшість лікарень, як в Україні, так зокрема у Львові, сподіваються на обіцяне підвищення.

Попри те, у закладах, де керівники змінили традиційний спосіб управління, і їхні лікарі вже отримують у 2-3 рази більше від мінімальної зарплати, анонсовані 20 тис. грн, імовірно, лише додадуться до нинішнього заробітку. Натомість очільникам лікарень, що дотримуються старих управлінських принципів, рано чи пізно доведеться змінюватися. Ковідні тарифи та надбавки за лікування коронавірусних пацієнтів – це тимчасові «пільги», які, швидше за все, стануть недоступними як тільки вдасться побороти вірус.

Юлія Осим

Інфографіка Дмитра Тарадайки та Аліни Петренко

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.