Фото: Іван Станіславський

Фото: Іван Станіславський

Як подорожчання пального впливає на транспорт у Львові. Розмова з Олегом Забарилом

2819 0
Які проблеми з громадським транспортом у Львові виникли через воєнний стан, чи купуватиме місто новий транспорт, що буде з е-квитком і як змінився трафік, у межах нового проєкту «Тема тижня» Тvoemisto.tv запитало в керівника департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури ЛМР Олега Забарила.

Скажіть, якими видами транспорту в теперішніх обставинах ви користуєтеся, коли доводиться пересуватися містом?

Я, як і всі мешканці, користуюся різними видами транспорту – громадським, переважно трамваєм, автомобілем, на вихідні періодично велосипедом. На щастя, наше місто дає можливість користуватися різними видами транспорту досить комфортно.

Чи можете виокремити проблему номер один, над якою вам доводиться нині працювати?

Проблем насправді багато. Ми відкрили частину вулиці Шевченка, на відрізку від Залізничної до вулиці Юнаківа, але там ще багато роботи. Це перехідний етап. Якщо говорити про проїжджу частину – застелили нижній і середній шар асфальтобетонного покриття. Коли зможемо відновити роботу на інших об’єктах і наростити обсяги, то зможемо запустити асфальтний завод підрядника, який повноцінно закінчить укладання верхнього шару на цій ділянці.

Що стосується транспорту, то залишається проблема дефіциту дизельного пального, його вартість, а також взаємодія з приватними перевізниками. Хочемо запустити співпрацю із ОСББ щодо відеоспостереження. Маємо програму «Безпека житлових кварталів», яка передбачає таку взаємодію з ОСББ, щоб розміщувати в них відеокамери. Це буде корисно для мешканців, їх можна буде інтегрувати в нашу систему «Безпечне місто».

Якщо говорити про зміни, які відбулися за три місяці воєнного стану, як змінився трафік громадського транспорту містом, перерозподіл маршрутів, навантаження на дороги?

З початку спостерігалася цікава динаміка: до нас прибувала величезна кількість переселенців. Вони залишалися на вокзалі або перебиралися в інші місця. І ми були змушені переорієнтувати роботу громадського транспорту, щоби багато автобусів віддати для перевезення цих людей до кордону з Польщею. В березні майже 45 автобусів щодня курсували від вокзалу до кордону і безкоштовно перевозили внутрішньо переміщених осіб. Наші комунальні автобуси доправили туди понад 160 тисяч людей.

Тоді всі спостерігали ускладнення в русі на Городоцькій – Чернівецькій. Там насправді треба було попрацювати, щоб розвантажити рух і забезпечити пропускну здатність. У березні в центральній частині міста була проблема з паркуванням, зокрема через людей, які приїжджали, не знали вулиць і визначених місць для цього, зупинялися там, де зручно. На початках ми дали інспекторам вказівку не штрафувати їх, роздрукували інформаційні повідомлення, що в разі порушення автомобіль буде евакуйований. І коли це навантаження почало збільшуватися, а попередження не давало прямого ефекту, ми змушені були активніше залучати інспекторів з паркування.

Але сам трафік у Львові практично не змінився. Моніторимо його через камери на в’їзді та виїзді з міста. У березні трафік на позацентральній частині зменшився, більшість їхала в центр, тому ми змушені були штрафувати водіїв та евакуювати авта. Одна автівка, запаркована на смузі громадського транспорту на проспекті Свободи, могла утворити затор, коли громадський транспорт об’їжджав її смугою для приватних автомобілів. Затор міг тягнутися аж до Коперника і далі.

До речі, на Хуторівці маємо зменшення трафіку на майже 20% порівняно з аналогічним торішнім періодом через те, що є дефіцит пального, його подорожчання, і через те, що, в принципі, добре їздить громадський транспорт. Якщо на Хуторівці раніше проїжджало 1500 авт за годину у піковий час, то зараз 1200-1250. Бачимо тут залежність: на 20% менше автомобілів на вулицях, у рази збільшується пропускна здатність і зменшують затори.

То скільки автівок ви евакуйовували за порушення?

У січні – лютому було до 200 евакуацій. Тоді ми евакуйовували машини, які були припарковані з порушенням або ж перешкоджали руху транспорту, на майданчик поліції – вулицю Конюшинну, а це досить далеко. У квітні  влаштували штрафмайданчик на території нашого тролейбусного депо і вдвічі скоротили відстань, яку потрібно долати евакуатору. Також підвищили тарифи на евакуацію, щоби водії розуміли, що коли вони зупиняються на перехресті, громадській смузі, пішохідному переході, то повинні сплатити чималий штраф.

Тепер евакуйовуємо більш ніж 550 автомобілів щомісяця. За останні дні збільшилася кількість автівок і, відповідно, суттєво збільшується кількість евакуацій, тож думаю, що буде вже майже 600 евакуацій. Також плануємо залучити сторонні організації з евакуаторами, бо нам бракує комунальних, аби вони допомагали нам наводити лад у місті.

Що стосується тарифу, то нещодавно, до перегляду, він становив 720 гривень. Цей тариф був затверджений ще в 2013 році. Він тотально збитковий, і підприємство не заробляло на евакуації. Тому ми переглянули тариф на послуги з евакуації, зараз він становить 2234 гривні за авто вагою до 2 тонн. Просто індексували на рівень цифру, затверджену в 2013-ому.

Чи всі власники забирають евакуйовані автомобілі?

Була думка на початку вторгнення, що люди масово залишають авта. Але таких дуже мало – до 5%. Бо нема вже активних бойових дій на території Київської області, Харкова, Чернігова, Сум, і люди перестали масово звідти прибувати. 

Як відомо, нині здійснюють набір інспекторів з паркування. Це й далі актуально?

Так, ми потребуємо людей. У Львові працюють до 55 вуличних інспекторів, також є інспектори, які займаються обробкою даних, друком постанов для впорядкування паркування на території міста.

А як це позначається на економіці? Львів на цьому заробляє?

Насправді першочерговим завданням для нас є впорядкування вуличного руху. Спочатку ми тільки попереджали, а коли почали активно штрафувати, то водії почали розуміти, що відповідальність буде неминучою.

Тепер праця інспекторів повністю себе окуповує. За травень до бюджету надійшло 3,2 мільйона гривень, очікуємо цього місяця 3,5 мільйона. Є багато дзвінків-скарг, оскаржень, але, в принципі, маємо високий рівень оплати. Ці доходи покривають не тільки витрату на оплату праці інспекторів з паркування, а й усього департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури ЛМР.

Є ще другий напрямок – набір контролерів громадського транспорту.

Тут ситуація схожа. На початок вторгнення росії ми призупинили роботу контролерів, працювали тільки ті, яких ми перевели у «Львівавтодор». Вони мали справу з обладнанням, перевіряли його справність для впровадження е-квитка. В березні – квітні ми побачили, наскільки зменшується виторг у  «Львівелектротрансу» в разі відсутності контролерів. Якщо люди не бачать контролю, то перестають оплачувати проїзд. Для прикладу, якщо в нас у березні – квітні сума від продажу квитків становила близько 12 мільйонів гривень, то з травня, коли ми залучили контролерів «Львівавтодору», сформували спільні групи з «Львівелектротрансом», забезпечили елемент конкуренції, вже отримали 15,6 мільйона гривень. У червні, станом на 16 число, було 9 мільйонів, тож очікуємо 17 мільйонів за червень. Допомогло підвищення тарифів на проїзд у автобусах, після чого багато львів’ян пересіли на трамваї та тролейбуси.

А яка основна мета контролерів – забезпечити оплату проїзду чи все-таки покарання.

Маємо динаміку збільшення виторгу з 12 до 16 мільйонів. Основна мета – не штрафувати людину, а щоби пасажири бачили контролерів і розуміли, що їх можуть оштрафувати за неоплачений проїзд. Ви ж знаєте про той випадок, коли чоловік із Дніпра вибив зуба контролеру. Тож ця робота необхідна. Або ми будемо з коштів платників податків дофінансовувати підприємства, бо вони збиткові через неоплату проїзду, або люди, які користуються транспортом і не мають пільг, будуть купувати квитки. Тобто контролер потрібен для того, щоб забезпечувати надходження виторгу. Є дохідна частина від самих штрафів, але, зважаючи на суму, на яку збільшується виторг за наявності контролю, вона не до порівняння.

Чи є серед нових працівників переселенці?

Так. Маємо певну плинність кадрів як у АТП №1, так і в «Львівелектротрансі». В кожному з цих підприємств мобілізовані понад 30 водіїв. Є один загиблий працівник «Львівелектротрансу» і один полонений. Ситуація непроста. Тому постійно оновлюємо водійський склад. Також нещодавно своїми силами підприємство здійснило реконструкцію навчального комбінату на Тролейбусній,1: оновило внутрішній і зовнішній вигляд. У цьому комбінаті навчають водіїв, і з числа переселенців також – майже 16 осіб залучені, токарі, слюсарі, водії.

Чи змінилися вимоги до безпеки через війну? Можливо, перевірка загублених речей, прискіпливіше ставлення до людей, які переїжджають, відеоспостереження на зупинках.

У нас справді змінився підхід і концепція. На початку року, коли ще не було бойових дій, ми прийняли програму «Безпечний Львів» і передбачити на неї кошти. Я радий, що нам вдалося залучити підрядника і встановити 197 камер спостереження на території міста, суттєво підвищити відсоток охоплення і акцентувати на безпеці. Маємо оглядові камери і камери розпізнавання облич та номерних знаків. Таким чином, ми сприяли затриманню людей, які спостерігали за стратегічними об’єктами на території міста, фактично диверсантів. У нас склалася тісна співпраця з правоохоронними органами щодо оперативного реагування.

Повернемося до транспортної системи: чи відновилася кількість транспорту на маршрутах до довоєнного стану? 

Не на 100 відсотків. Маю зауваження, зокрема до приватних перевізників. Ми посилили роботу електротранспорту, збільшили кількість тролейбусів на рейсах. У межах проєкту ЄІБ цього тижня на маршрут мали вийти ще два п’ятисекційні трамваї. Вони саме проходять останні технічні налаштування.

Що стосується нашого комунального перевізника АТП №1, то після перегляду тарифів у бік збільшення – до 15 гривень і стабілізації ситуації з пальним відновлена низка маршрутів, запущені великогабаритні автобуси на тих із них, де їх не було. Через економію пального і збитковість ми змушені були на маршрутах №8А і №61 запустити менші автобуси. Але ситуація залишається складною, маємо постійні перебої з пальним.

Які прогнози щодо постачання пального?

Стараємося формувати свої резерви. Якщо говорити про комунальне АТП, то воно споживає 12-13 тонн пального в день, щоб забезпечити рух транспорту. Приватні перевізники стільки ж. Тут добре «спрацював» електротранспорт, ми могли активізувати його роботу там, де не могли їхати автобуси. Електроенергія як основне джерело живлення залишається на тому ж рівні. Вартість її навіть трішки впала, тож акцент робимо на електротранспорт.

Якщо проаналізувати звернення львів’ян, то найбільше нарікань на ранковий та вечірній графіки руху транспорту. О пів на 8-му вечора годі добратися додому. З чим це пов’язане?

З ранковими графіками насправді проблем менше, з вечірніми трохи більше. Це ілюстрація того, яка різниця між приватним і комунальним перевізниками. Ми зобов’язуємо АТП №1 здійснювати вечірні рейси, і їхні автобуси досить довго їздять. Що стосується приватних перевізників, то тут ситуацію має вирішити перехід на е-квиток. Зараз ми штрафуємо, мовиться про те, щоб розірвати низку договорів через невиконання умов, але все-таки проблема існує. Тому, повторюю, в цій ситуації допоможе перехід на е-квиток, коли ми платитимемо перевізнику за кілометри. Тоді буде економічний стимул дотримуватися графіків руху і не зменшувати кількості транспорту на маршрутах.

Які перспективи втілення е-квитка?

Воєнний стан ускладнив багато речей. Через вторгнення росії чеське посольство відкликало нашого підрядника, який у другій половині лютого якраз працював із обладнанням. Команда поспішно виїхала зі Львова. Зараз ми працюємо з нею дистанційно. Все, що могли зробити своїми силами, зробили. Пункти прийому і видачі транспортних карток практично всі заявки опрацювали. Прийняли 120 тисяч заявок і видали пільговикам 112 тисяч карток. Звісно, темпи видачі знизилися, бо частина пільговиків виїхала за кордон або не бажає приїжджати по картку на місце видачі.

Плануємо в кінці липня перейти до компенсацій коштів перевізникам за актами валідації, коли обмежимо можливість проїзду за пенсійними та іншими посвідченнями. Бо ж бачимо, що фактично всі ті, що мали можливість звернутися й отримати «Леокарт», уже її отримали. Це, сподіваюся, суттєво зекономить кошти міського бюджету.

Чи отримує Львів додатковий транспорт? Частину передала Польща, було звернення до Німеччини… 

Від польських партнерів у вигляді гуманітарної допомоги ми отримали до 30 автобусів різних марок. Скеровуємо їх на забезпечення ЗСУ, військових підрозділів на передовій. 14 автобусів з тієї кількості вже передали військовим частинам, аби вони могли перевозити особовий склад. У той же час АТП №1 перевозить підрозділи ЗСУ на ті чи ті локації в межах громади і поза нею.

А як щодо звернення до Берліна з приводу трамваїв?

Був візит німецьких партнерів до Львова. Голова профільної депутатської комісії ЛМР Ігор Зінкевич комунікує з ними, щоби була можливість передати нам запчастини або самі трамваї KT4D. Проводимо спільну активну роботу, щоб отримати цю допомогу. Ланцюги постачання перервані зі східних регіонів, тож мусимо шукати альтернативні. Не можу дати більше інформації до моменту ухвалення рішення німецькими партнерами. Але хочу повідомити, що Фрайбург нещодавно передав нам тимчасові засоби організації дорожнього руху, за що йому дуже дякуємо. Мовиться про велику кількість турнікетів, тимчасових стійок, вертикальних розміток, потрібних для впорядкування руху і тимчасового ознакування.

Нещодавно ми бачили тестове випробування тролейбуса з автономним ходом. Чи оголошували тендер на закупівлю такого транспорту і чи плануєте поповнювати ним парк?

Сьогодні не доводиться говорити про нові закупівлі, коштів на це немає. Багато міжнародних організацій призупинили з нами співпрацю в межах тих чи тих проєктів.

А щодо тролейбуса, то це було планове випробування. Ми передали тролейбусний вагон №168 «Електрону», там здійснили його модернізацію, і він став тролейбусом із автономним ходом. Тепер проходить випробування і сертифікацію, щоб його можна було експлуатувати. Цей тролейбус мав би їздити 70% під контактною мережею і 30% поза нею.

Це хороший прецедент, і я сподіваюся, що в нас буде можливість його мультиплікувати. Це реальна перспектива. «Електрон» якісно його модернізував. У нас був у розробці проєкт закупівлі нових тролейбусів із автономним ходом у взаємодії з Міжнародною фінансовою корпорацією, але сесія ще не підтримала цю закупівлю, зокрема через відсотки, які пропонував банк. Однак ми рухаємося вперед і розуміємо, що за електротранспортом, зокрема такими тролейбусами, майбутнє.

Розмовляв Сергій Смірнов

Текст: Христина Гоголь

Фото: Твоє місто/Іван Станіславський

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!