Фото з відкритих джерел

Фото з відкритих джерел

«Готуємо пункти, щоб ціла вулиця прийшла і зігрілась», – голова Залізничної адміністрації

2027 0
Як почався опалювальний сезон у Залізничному районі Львова, скільки генераторів та «буржуйок» уже придбали, де облаштовують пункти обігріву, яка ситуація з відновленням вуличних колонок, з ремонтом вулиць Шевченка і Залізничної та чи будуть скорочувати штат Залізничної райадміністрації, Tvoemisto.tv розповіла її голова Ірина Джурик.

У Львові почався опалювальний сезон. Які справи з підключенням опалення в Залізничному районі?

Почну з короткої інформації про район, а тоді вже дам відповідь на ваше запитання. Залізничний район розташований у південно-західній частині нашого міста і є одним із найбільших, бо охоплює Левандівку, Білогорщу, Сигнівку, Богданівку, Скнилівок. У 2021 році до нього ввійшли села Підрясне і Рясне-Руське та селище Рудно. В Залізничному районі 409 вулиць протяжністю понад 230 кілометрів. Загальна площа доріг і тротуарів становить 1,9 мільйона квадратних метрів. Кажуть, наш Залізничний район найтепліший, бо в ньому розташовані два потужні комунальні підприємства – «Залізничнетеплоенерго» і «Львівтеплоенерго», які забезпечують усе місто теплом і гарячою водою. Але також кажуть, що він ще й дуже холодний, бо в ньому є акціонерне товариство «Львівський холодокомбінат» – один із лідерів виробництва найсмачнішого морозива у Львові.

Читайте також: У Львові стартував опалювальний сезон для мешканців

Візитками Залізничного району є Міжнародний аеропорт імені Данила Галицького та Львівський залізничний вокзал – ворота міста Лева, через які приймають гостей звідусіль. А ще саме в Залізничний район прибув перший потяг із Відня і прилетів перший літак в історії Львова. Залізничний вокзал цього року з перших днів війни виконував дуже особливу, важливу роль, оскільки цілодобово приймав тисячі людей зі східних та південних теренів нашої держави й зі столиці, котрі через повномасштабне вторгнення росії в Україну змушені були покинути свої домівки. Львів зустрічав їх уже не як туристів і гостей, а як біженців, і вокзал став першим прихистком, де їх обігріли й нагодували. 

У Львові офіційно розпочали опалювальний сезон. Станом на понеділок теплоносій поданий до 40 відсотків житлових будинків, бо є проблема в розпломбуванні самих котелень, яке здійснює ПАТ «Львівгаз». За один день це неможливо зробити, тому цей процес затягнеться на день-два. Але відсоток подачі теплоносія до житлових будинків на кінець дня буде значно вищим. 

Комунальні підприємства «Львівтеплоенерго» і «Залізничнетеплоенерго» завжди працювали по-різному, інколи навіть тарифи у них відрізнялися. Дуже часто «Залізничнетеплоенерго» раніше подавало тепло. Тепер ця робота уніфікована чи й досі є різниця в тому, як вони працюють?

Зараз вони працюють уніфіковано, фактично одночасно. «Львівтеплоенерго» працює в такому ж режимі, що й «Залізничнетеплоенерго», лише друге обслуговує переважно Залізничний район.

Як ви готуєтеся до можливих форс-мажорів, зокрема тих, що стосуються зникнення електроенергії? Нещодавно Львівська міськрада ухвалила рішення про повернення коштів мешканцям будинків, які будуть купувати генератори. Чи знаєте, скільки цих генераторів уже придбали в вашому районі, чи плануєте купувати їх та скільки мешканців звертаються або будуть звертатися по фінансову допомогу?

Інформування мешканців про необхідність закупівлі генераторів почалося ще з літа. На сьогоднішній день кількість тих, що придбали генератори, постійно зростає, зокрема й через міську програму, яку прийняли минулого тижня і яка стимулює власників багатоквартирних будинків здійснювати закупівлю генераторів як додаткових джерел альтернативного електропостачання, а не тільки опалення. Станом на сьогодні мешканцями багатоквартирних будинків району вже куплені майже 20 генераторів, і я думаю, що ця кількість буде збільшуватися. До районної адміністрації вже надійшли звернення від трьох учасників цієї програми, які мають на меті повернути витрачені гроші. Відповідно до цієї міської програми головними розпорядниками коштів будуть районні адміністрації. І саме районними адміністраціями утворені ті комісії, які розглядатимуть питання повернення часткової вартості генератора.

Читайте також: На Львівщині діятиме цілодобовий графік відключення світла

Наскільки ефективним буде використання цих генераторів для багатоквартирних будинків? Принаймні за тією інформацією, яка до вас надходить, генератори якої потужності купують найчастіше, аби забезпечити життєдіяльність цілого будинку?

Як передбачено в рішенні виконавчого комітету ЛМР, це генератори потужністю від 3 кіловатів і більше. Але дуже багато співвласників багатоквартирних будинків розрахували, що їм потрібна потужність від 2,5 кіловата. Тому, можливо, в рішення будуть внесені зміни щодо потужності генераторів. Але вона має бути не менша за 2 кіловати для того, щоб освітити на якийсь час сходові марші й прольоти, зарядити мобільні телефони, павербанки, закип’ятити воду тощо. Тобто кажу про такі елементарні речі, які потрібно буде зробити. Хто має можливість купити більш вартісні генератори, той, звичайно, зможе потужніше обслуговувати будинок: забезпечити роботу теплових насосів, якщо такі є в будинках, зможе працювати якийсь час підкачка, і люди будуть забезпечені водою. Але люди зазвичай розраховують на генератор від 2,5 кіловата, щоби мати можливість на кілька годин зарядити від нього ліхтарики, телефони і павербанки. 

Залізничний район особливий тим, що будинків у ньому, які мають підвали, де можна облаштувати місця для обігріву, небагато. Тож першочерговим завданням може стати формування вуличної мережі або облаштування пунктів обігріву на території будинків. Скільки таких планується організувати або, можливо, вже організовано на території району?

На території Залізничного району 8667 житлових будинків, із них 7,5 тисячі – будинки приватної забудови та 1167 – багатоквартирні будинки різних форм власності. Левову частку управління здійснюють наші управляючі комунальні компанії, ЛКП. Таких будинків у нас 89. 266 мають ОСББ, 48 ЖБК, а решта – це будинки, які перебувають в самоуправлінні мешканців і в управлінні приватних управляючих компаній. Із 1167 будинків 145 обладнані пічним опаленням плюс ще 556 обладнані індивідуальним та пічним опаленням. Тобто 60% від загальної кількості будинків не потребують додаткового альтернативного джерела опалення, оскільки забезпечені власним опаленням.

Будинків, у яких є технічна можливість облаштувати місця для обігріву, в нашому районі не так багато. На Левандівці збереглася стара забудова, повоєнна, це будинки барачного типу без підвалів. У районі понад 200 будинків без підвалів і 250 таких, де нема технічної можливості поставити металеві печі на кшталт «буржуйок», оскільки там дуже вузькі проходи і мінімальна висота. Тож якщо вони будуть там встановлені, це порушить усі норми. На сьогоднішній день у Залізничному районі вже придбали понад 160 «буржуйок», 107 із них уже встановлені в житлових будинках, і ця робота триває. Для тих будинків, де нема технічної можливості поставити «буржуйки», в районі опрацьовані такі локації, де мешканці кількох будинків або навіть цілої вулиці зможуть прийти і скористатися пунктом обігріву.

Окрім того, маємо напрацювання з управлінням залізниці. Нам, районній адміністрації, віддали в користування деякі приміщення, колишні підвальні котельні, які зараз не використовуються. І ми також їх переобладнали під пункти обігріву, встановили там потужні «буржуйки» і вже завезли велику кількість дров. Район співпрацює з великими торговими центрами, навіть із церквами, які забезпечені твердопаливними котлами, мають багато дров і потужні генератори. У них за потреби, в надзвичайних ситуаціях, також розгорнуть пункти обігріву

Залізничний вокзал – це величезний хаб. Окрім згаданих приміщень, яку ще маєте співпрацю з ним?

Маємо хорошу співпрацю з керівником вокзалу впродовж багатьох років, ще більше здружилися з перших днів війни, коли були потрібні взаємодопомога і взаємопідтримка. До роботи на перонах, які вже є територією залізниці, були залучені наші комунальні підприємства, що допомагали в прибиранні цієї території. Ми розуміли, що за добу тут могло бути понад 40 тисяч осіб, тому навіть комунальні служби району не справлялися. Тоді ми залучали комунальні служби міста, які радо відгукнулися прийти на допомогу. Прибирання було цілодобове, робота була налагоджена цілодобова. Зараз залізниця має потужні генератори, має умови, щоб у випадку якоїсь надзвичайної ситуації організувати прихисток для пасажирів, які прибуватимуть до перонів вокзалу.

Відомо, що було ухвалене рішення про встановлення у місті нових вуличних колонок. Скільки таких уже встановлено в районі і як ви, як людина з великим досвідом роботи в комунальному господарстві, оцінюєте давніше рішення позрізати старі колонки, які ще збереглися?

Колись із житлових будинків на вулицю були виведені так звані будинкові крани. Воду тоді ще ніхто не обліковував, не було загальнобудинкових лічильників, не було таких, як зараз, квартирних лічильників. Але при встановленні будинкових лічильників для обліку води, щоби не було розкрадання водопостачання, були зрізані ті крани. Звичайно, вони були корисні, особливо двірникам: набрати відро водити, аби помити сходовий марш чи полити тротуар. Це було дуже вигідно і зручно для працівників ЛКП.

Тепер ми економимо, кубічний метр води коштує недешево, тому за погодженням з мешканцями і на доручення працівників водоканалу ті крани зняли. Зараз, у особливий період, ми їх відновлюємо, але встановлюємо не на вулиці, а в підвальних приміщеннях, за лічильником, який буде обліковувати воду. Ці крани для тих випадків, що якби було перекрите водопостачання, то люди на перших порах змогли б набрати води, яка надходитиме в підвальні приміщення. Відновлюємо ці крани там, де це можливо, робота триває інтенсивно.

Але, як я розумію, мовилося про встановлення колонок, умовно незалежних від постачання водоканалу, на випадок, коли, наприклад, щось трапилося. Це артезіанські колодязі чи щось подібне.

Станом на цей час в нас уже встановлені дві такі ручні помпи в районі Левандівки, і при виникненні певних ситуацій ними можна буде скористатися, набрати води для мешканців усього мікрорайону Левандівка.

Питання укриттів є ключовим для міста. Чи вдалося після 24 лютого облаштувати додаткові, обстежити й відновити старі, пристосувати інші приміщення для цього?

Враховуючи події останніх років, як-от можливе введення особливого стану, місто почало облаштовувати укриття ще до 24 лютого. Як у нашому районі, так і по цілому Львову. Це підвальні приміщення житлових будинків, які були частково захаращені, закриті. Вже на початок війни їх усіх привели до ладу. Нам багато допомагали самі мешканці, оскільки після 24 лютого вони вже розуміли ситуацію. Підвали житлових будинків використовуються як найпростіші укриття.

Окрім того, в нас дуже багато новобудов, і території паркінгів у них також використовують як укриття. В них можуть заховатися не тільки мешканці новобудови, а й прилеглих будинків. За укриття в нашому районі слугують і підземні переходи. Їх у нас п’ять – чотири в комунальній власності та один у відомчій. Всі діючі. Це дуже вигідно для пересічних громадян, бо сигнал повітряної тривоги може застати будь-де, а так люди можуть скористатися переходом як надійним укриттям. Також у нас є 37 навчальних закладів, у всіх школах обладнані укриття.

Коли закінчать ремонтувати вулицю Шевченка? Чому в тій частині району бувають проблеми з транспортом, зокрема з дотриманням графіків руху та кількістю машин?

Зараз на Шевченка триває інтенсивна робота. Там, де є роботи капітального характеру, з повною заміною інженерних мереж, це, звичайно, створює невигоди для людей, але вони тимчасові. Також є недостатнє фінансування, тож неможливо дотримуватися графіків виконання робіт, до яких залучений «Львівавтодор». Але, повторюю, вони там тривають. Думаю, найближчим часом завершаться, незручності будуть усунуті – просто треба ще трошки потерпіти.

Читайте також: Для проїзду транспорту відкрили ще одну частину вулиці Шевченка

Що стосується видатків із міського бюджету, то, звичайно, що у районі та й узагалі по цілому місту вони дуже скоротилися. Оскільки не фінансувався бюджет розвитку, то жодних робіт капітального характеру в районі не проводили. Кошти виділяли на загальний фонд, на поточні роботи. Зокрема, Залізничному району були виділені 130 мільйонів гривень, з них 124 мільйони на благоустрій.У цю суму входить поточний ремонт доріг на 29,8 мільйона гривень, ручне й механізоване прибирання – 64 мільйони гривень, закупівля протиожеледних матеріалів на 11,5 мільйона гривень та інше, як-от розмітка, турнікети, озеленення тощо. На ремонт житлового фонду виділили 6,5 мільйона гривень. Була здійснена заміна аварійних каналізаційних будинкових випусків. Також ці кошти були спрямовані на ремонт дитячих майданчиків та їх утримання.

Був зроблений поточний ремонт доріг у Залізничному районі, переважно магістральних, на таких вулицях, як Городоцька, протяжність якої понад чотири кілометри, Люблінська, Кульпарківська, Ряшівська, Патона, Левандівська, Сяйво, Широка і низка інших, якими курсує громадський транспорт.

Але хочу зазначити, що вартість матеріалів під час війни дуже зросла. До війни тонна бітуму коштувала 15 тисяч гривень, а тепер – до 30 тисяч, вартість протиожеледних матеріалів – у 4,5 раза: тонна технічної солі коштувала 2600 гривень, а тепер ми вже здійснювали закупівлю по майже 12 тисяч гривень за тонну, тому й значно зменшився обсяг запланованих робіт.

Це відобразиться на кількості робіт і застосуванні матеріалів чи коректування відбуватиметься в якийсь інший спосіб?

Звичайно, обсяг робіт зменшився наполовину, і тепер на наступний бюджетний рік цих коштів буде недостатньо для того, щоби здійснити поточний ремонт.

А яка ситуація з ремонтом вулиці Залізнична? Є інформація про залучення коштів забудовників, які зводять будинки поруч.

Спільно з Інститутом просторового розвитку розробляється проєктно-кошторисна документація. Замовником цих робіт є «Львівавтодор». Є залучення коштів забудовника, а він там потужний – це «РІЕЛ». Вони можуть долучитися до ремонту тротуарів. Забудовники є й по паралельній: ЖК «Семицвіт», «Екскомбуд», які попри свої території також влаштовували тротуари, які, напевне, вже передбачені проєктом майбутньої вулиці. На даний час це дуже великі кошти, але, думаю, роботи розпочнуть, щойно закінчиться війна.

Як виявилося, попередній керівник Інституту просторового розвитку вісім чи дев’ять місяців тому поїхав. Зараз ним керує Ростислав Білінський. Чи ви з ним спілкувалися і чи є якісь проєкти, які там тепер розробляють для району?

Пан Ростислав якраз і займається розробкою проєкту щодо вулиці Залізнична. Він досить хороший, активний, розумний керівник. Думаю, Інститут просторового розвитку не зазнає великих втрат, можливо, є взаєморозуміння з попереднім керівником, якась співпраця. В усякому разі, робота там налагоджена досить ефективно.

Влітку мовилося про те, що може виникнути потреба скоротити на осінь кількість працівників у виконавчих органах. Чи це в якийсь спосіб торкнеться Залізничної райадміністрації?

Так, це, на жаль, має торкнутися всіх, у тому числі й Залізничної   райадміністрації. Є потреба в працівниках, але в країні така ситуація, що треба скорочувати ту кількість. Ми розуміємо, в який час живемо, нікуди від того не подітися, мусимо виконувати доручення міського голови.

Розмовляв Сергій Смірнов

Текст: Марічка Ільїна

Повна або часткова републікація тексту без згоди редакції заборонена та вважатиметься порушенням авторських прав. 

Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.


Тема тижня

+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!