Фото: Твоє місто/Іван Станіславський

Фото: Твоє місто/Іван Станіславський

«Уже перевірили 8 тисяч людей». Максим Козицький про диверсантів, російський бізнес і війну

6232 0
Скільки на Львівщині перевірили підозрілих осіб та виявили російських підприємств, куди відселять переселенців зі шкіл та як область підтримує тероборону – розповів у програмі «Тема тижня» на Тvoemisto.tv голова Львівської ОВА Максим Козицький.

Нещодавно з’явилася інформація від СБУ про знешкодження злочинного угруповання, яке заробляло мільйони на пільговому розмитненні імпортних авт. Через викриту схему заїхало понад 40 тисяч транспортних засобів. У цю групу входили, зокрема, й посадовці Львівської митниці. Ви мали нараду чи розмову на цю тему?

Дякую СБУ і прокуратурі за виявлену групу. Зараз триває розслідування. Всі будуть притягнуті до кримінальної відповідальності.

Правоохоронці виконали велику роботу, довго «вели» цю групу. Якщо взяти 40 тисяч, то за час пільгового ввезення через територію Львівщини пройшло близько 250 тисяч автомобілів. Правоохоронні органи дуже злагоджено працюють для розкриття подібних злочинів.

Хочу сказати, що з почату війни у нас порушені понад 30 кримінальних справ, які стосуються гуманітарної допомоги. Всі ці кейси ведуться. Ми чітко розуміємо, що немає «своїх» і «чужих» – усе буде відповідно до закону.

У цьому контексті є якісь додаткові заходи з перевірки державних службовців?

Державні службовці – це моя адміністрація, районні адміністрації, центральна виконавча влада. Правоохоронні органи на Львівщині знають, що ми нікого не покриваємо і даємо доступ до будь-якої інформації. Наше завдання бути відкритими.

А чи здійснюють додаткову перевірку людей, які працюють і мають стосунок до секретної інформації тощо?

Я ставлю собі завдання, щоби люди, які зі мною працюють, були відкриті до будь-яких перевірок. Немає нічого дивного, що їх перевірятимуть сьогодні, завтра, післязавтра. Ми маємо бути готові до цього.

На Львівщині ще раніше здійснили п’ять тисяч перевірок підозрілих осіб, які могли співпрацювати з ворогом, бути коригувальниками вогню. Чи є якісь оновлені дані?

Уже понад вісім тисяч людей пройшли фільтраційну перевірку щодо можливої участі в різних диверсійних та підривних групах, які стосуються національної безпеки. І вже понад 40 справ порушені щодо цієї тематики.

Чи вже є якісь результати?

До суду вони ще не доведені.

Щодо російського бізнесу на Львівщині. В області створили робочу групу, яка займається пошуком підприємств, що можуть бути причетні до росіян чи фінансувати війну. Раніше таких налічувалося майже 200. Яка їхня подальша доля?

Зараз ми маємо близько 300 російських підприємств і близько сотні білоруських. Всі ці матеріали зібрані й передані після напрацювання робочою групою у Кабмін – відповідно до прийнятого закону. Вищий антикорупційний суд має ухвалити рішення про подальшу долю цих підприємств спільно зі спеціальним уповноваженим органом, який обере Кабмін. Знаю, що вже почалися перевірки ДБР стосовно деяких підприємств, вже є перші результати, але попереду процесуальне ведення цих питань.

Зараз активно поширюється інформація, що відбувається перереєстрація, переоформлення, перепродаж цих підприємств. Може статися так, що не знайдуть...

Процес перереєстрації досить складний, тим паче приналежності тих активів. Тож не думаю, що це неможливо відстежити. Усе це відстежується.

Чи можете назвати ці підприємства? Наприклад, міський голова згадує Львівський автобусний завод, на території якого планують побудувати індустріальний парк.

Львівський автобусний завод вже давно не є стратегічним об’єктом і майданчиком для можливого розміщення підприємств. Такі підприємства вже розміщує Львівська військова адміністрація з перших днів війни, відтоді як почалася релокація бізнесу

А можете назвати відомі підприємства з російським «слідом», про які точно відомо?

У Львівській області це питання до того ж таки «Львівгазу».

Якщо говорити про «Львівгаз», тепер споживачів переводять до іншого постачальника – НАК «Нафтогаз». Чи виявлені якісь господарські порушення в цьому процесі? Вам щось відомо про діяльність «Львівгазу»?

На цей момент не виявлені, просто питання зараз, хто його кінцевий бенефіціар.

Щодо забезпечення області газом. Прогнозують можливе зниження температурного режиму, але жителям радять не переживати з приводу цієї проблеми. Ви також так вважаєте?

Я більше переживаю не за об’єми, які можна видобути і поставити, а про мережі й генерацію тепла, які можуть бути піддані бомбардуванню ворога. Оце мене більше непокоїть. Бо якщо брати саме споживання газу в Україні, то маємо 30 мільярдів (кубометрів газу – Ред.) торік унаслідок падіння виробництва і зупинки великих підприємств та майже 20 мільярдів цього року. Можливий дефіцит до трьох мільярдів, але цей об’єм можна імпортувати або зменшувати споживання.

А як щодо ціни? Для побутових споживачів обіцяють залишити її незмінною, а ціна для бізнесу досить велика. Ще до війни чимало підприємств не витримували такого навантаження.

Треба чітко розуміти, що якщо ми говоримо про ринок газу чи електроенергії, то ми за ринкові відносини. Якщо ми говоримо про глобальну економіку та інтеграцію у європейські світові структури, то маємо розуміти, що це ринкова ціна. Держава в цьому випадку підставила плече комунальним підприємствам та приватним домогосподарствам і гарантує, що в наступному опалювальному сезоні будуть такі ж ціни, які були минулого і які також були субсидійовані. Цей баланс впаде на НАК «Нафтогаз України».

Я чому запитую про ціни для юридичних осіб: коли настане зима, то люди не зможуть працювати з огляду на них. Для прикладу, Пирятинський сирзавод ще до війни закривався якраз через те, що не мав можливості втримати виробництво.

Я б не розглядав якісь окремі галузі. Якщо Пирятинський сирзавод не може працювати, а той же виробник «Мукко» може, то нехай займаються модернізацією або покращують продукцію, або зменшують енергоспоживання.

Ви оптимістично налаштований. Вірите в ринкові закони?

Ми живемо у ринковій економіці, тож не можна мислити стандартами минулого. У нас немає можливості думати, що хтось нам щось подарує. Ми можемо це відвоювати, завоювати і жити в ринковій економіці. Ми сьогодні відвойовуємо не тільки свою незалежність, але й свої ринки. То чому, якщо ми це робимо, знову хочемо повернутися в соціалізм чи комунізм?

Мовиться, до речі, не про подарунки, а про планування і передбачення того, що відбувається. Цим займаються, зокрема, й розвинуті капіталістичні країни.

Так, тому ми й говоримо про модернізацію виробництва, зменшення споживання, конкуренцію, зниження за потреби температури в закладах. Бо якщо в Англії 16-18 градусів, а в нас – 22, то, мабуть, щось не так.

Тут велике питання й до тих, що займаються централізованим постачанням. Людина сама не може відрегулювати температуру в своєму помешканні. Програми з енергоефективності, які розпочали раніше, на щастя, тривають, але нових заявок не приймають.

На жаль, нові заявки не приймають, бо ми в стані війни. Займатися цим треба було до того і знаходити кошти та можливості займатися цим тепер. Якщо мешканці багатоквартирних будинків воліють займатися теплоізоляцією та модернізацією, то така можливість існує. Це можна зробити ще до початку опалювального сезону. Хоча, звісно, програми кредитування таких речей зараз призупинені.

Ви говорите про ринкову економіку, але згадаймо ситуацію із вживанням алкогольних напоїв у місті та області: одні дозволяли, другі забороняли, і так тривало кілька днів. Це також економічні відносини? Чи тут була, зокрема, турбота про профілактику злочинності та запобігання  невмотивованій агресії?

Як на мене, це питання варто розглядати в двох площинах. Якщо ми забороняємо алкоголь, то він не продається ні легально, ні нелегально. На жаль, ця заборона призводила до нелегального продажу. З другого боку, ми розуміли, що держава воює і треба зробити все, щоби люди відповідально ставилися. Спиртзаводи, вин- і пивзаводи зупинилися, а це 10 тисяч сімей на Львівщині, які не мають за що жити. І ми намагалися знайти баланс. Дозволили продаж алкогольних напоїв і водночас дали можливість зробити жорсткішими ці заходи на рівні громад. Ми зі свого боку пішли назустріч і дали можливість працювати заводам, але відповідно до комендантської години.

Розкажіть про підрозділи тероборони, які тепер входять до складу ЗСУ. Сама назва говорить про те, що відповідальність за них також на рівні областей, при яких сформовані ці підрозділи. Ви заявляли, що підрозділи Сил тероборони всім забезпечені, але є чимало інформації про випадки, коли не було належного забезпечення чи вони перебували не в тій зоні, де мали б… Чи працює окрема лінія між обласною владою та бійцями, які перебувають там. Якщо є звернення від них, то як ви на це реагуєте?

Я не погоджуюся з формулюванням, щоби виокремлювати тероборону в щось інше. Це окремий рід військ, як, наприклад, аеромобільні війська, прикордонники, повітряні сили тощо. Не треба виокремлювати тероборону, бо вона тільки тим і відрізняється, що є новоствореним родом військ, не більше. Тому застосування цього роду військ залежить від Міноборони.

Зі свого боку ми допомагаємо в матеріальному забезпеченні не тільки бригадам тероборони, але й іншим військовим підрозділам Міноборони і МВС, які локалізуються, сформовані на Львівщині і беруть участь у бойових діях на сході України.

Чи є окрема лінія комунікації з бійцями, котрі на передовій?

Ми перебуваємо у контакті з командирами 24-ої, 80-ої бригад, 103-ої,125-ої бригад, відповідаємо на їхні запити.

Мої заступники виїжджають що два чи що три тижні на схід, у гарячі точки, безпосередньо спілкуються з бійцями, збирають запити, а ми допомагаємо з амуніцією, продуктами, транспортними засобами і медикаментами.

Першого вересня має розпочатися навчання. Я так розумію, що в закладах освіти проживають ще близько 20 тисяч переселенців. Існує програма відбудови об’єктів соціальної інфраструктури, гуртожитків, куди їх можна відселити. Ви казали, що є близько 13 таких обєктів?

Так, близько 20 тисяч людей зараз перебувають у закладах освіти, школах, коледжах, ліцеях. І ми повинні до першого вересня відселити їх, тому виділили 54 мільйони гривень із обласного бюджету на 14 об’єктів, які розкидані по області – в Стрию, Дрогобичі, Новояворівську, Красному, Новому Роздолі, Яворові та інших містечках. Це дасть змогу першочергово поселити до двох тисяч людей після ремонту в них.

Загалом відібрали майже 50 таких об’єктів, але на це потрібен ресурс – близько 1,9 мільярда гривень. Ми написали листа в Кабінет міністрів щодо ухвалення рішення про розміщення людей у цих відремонтованих приміщеннях, бо обласний бюджет не справиться з цим. Можливо, вдасться додати до цих 14 об’єктів, які вже ремонтують і готують до першого вересня, інші приміщення, які в стислі терміни малим коштом можна буде відремонтувати.

А яка ситуація з викупом квартир? Раніше мовилося про те, що підготували майже 2 тисячі помешкань, які можуть викупити для переселенців.

Ми подали цю інформацію в Кабмін, та наразі коштів немає. Якщо буде прийнята програма з викупу житла, то ми ці дані надали.

Я бачив ці дані. Наразі в Україні викупили 52 квартири, в липні оголосили про викуп лиш однієї. То чи вдасться все-таки викупити квартири у Львові та області?

Наразі відповідної програми Кабміну про викуп квартир немає, ще й у такій кількості, яку ми подали в своїх пропозиціях.

Щодо нового будівництва. Раніше мовилося про 95 ділянок, які знайшли в області під будівництво житла для переселенців. Як ідуть справи в цьому напрямку?

Мовилося про те, що ми пропонуємо ділянки забудовникам або благодійним фондам, які готові будувати житло для внутрішньо переміщених осіб за благодійні кошти. Ці ділянки можна отримати безкоштовно в органів місцевого самоврядування. Такі ділянки є, для прикладу, в Судовій Вишні, Добротворі, зараз почали будівельні роботи у Дрогобичі. На сьогодні великого ажіотажу з цим також немає.

Скільки релокованих підприємств є на Львівщині?

До нас переїхали 168 підприємств, 104 із них почали працювати. Люди, які зазнали бомбардувань, не завжди хочуть вказувати локацію і перереєстровуватися. Ми даємо їм час на роздуми, адже вони мають намір повернутися назад.

А як це позначається на бюджеті? Його перевиконання могло бути більшим, якби підприємства здійснювали перереєстрацію?

Якщо говорити про релокований бізнес, то податок на доходи фізичних осіб, податок на прибуток вони не платять, бо тільки починають працювати. Щодо кількості створених робочих місць, то це теж не грандіозні цифри. Заявлена кількість новостворених робочих місць, коли вони вийдуть на планову потужність, становить чотири тисячі, але зараз це в рази менше. Малий бізнес, торгівля починають працювати швидше, а якщо говорити про машинобудування, хімію, металообробку, то вони щойно запускаються.

А на скільки збільшилися соціальні виплати, якщо вести мову про видатки?

Видаткова частина бюджету була затверджена ще торік. Соціальні видатки зросли на військові формування за програмою «Безпечна Львівщина». Якщо брати соціальні програми, то вони також зросли, але не в такому масштабі.

В уряді говорять про те, що можуть скоротити видатки на державне управління, щоби мати запас коштів, у тому числі на соціальні програми. Чи може така оптимізація торкнутися Львівської обласної адміністрації?

Абсолютно.

І що, вже є якісь плани?

Наразі нема. Але ближче до осені може відбутися скорочення в межах 10 відсотків. Подивимося.

І ці звільнені люди змушені будуть ставати на облік в центрах зайнятості або шукати нову роботу.

Безперечно.

Інформаційна політика стала важливим чинником для ЛОВА. На вас лежить велика відповідальність за те, що і як дізнаються люди. Чи відчуваєте ви певний дискомфорт у тому, що хочете сказати більше, але не завжди маєте на це право?

Я вільний у своєму висловлюванні, мене ніхто не обмежує.

Я маю на увазі таємну інформацію, яку ви знаєте, але оприлюднити її не можете.

Це частина моєї роботи. Через це я дискомфорту не відчуваю.

Цікавить ще така ваша думка. Ми взяли курс на дерусифікацію. Але був випадок, коли під час трансляції на одному з телеканалів об’єднаного марафону Freedom одного із заступників голів адміністрації ведуча попросила перейти на російську мову, тому що вони начебто ведуть мовлення для всього світу. Державний канал – і російською мовою. Ви вважаєте це правильним?

Абсолютно неправильним.

А можете подавати відповідні рекомендації до Києва, щоб це реалізовували в кращий спосіб?

Я не спеціаліст у масмедіа та інформаційній політиці. Для цього є департамент внутрішньої політики ОВА, який має формувати бачення адміністрації. Якщо воно мені подобається, я можу такі пропозиції подавати.

Але можете робити це як депутат обласної ради?

Вважаю, що депутат обласної ради має чітко займатися тим, що входить до його повноважень. Обласна рада як орган може скеровувати звернення до Верховної Ради, але вона не є об’єктом законодавчої ініціативи. Для цього треба подавати звернення до народних депутатів, зокрема з Львівщини.

Чи знаєте ви механізм, завдяки якому обласна рада та органи місцевого самоврядування могли б бути промоутерами рішень, які виконавчій владі не завжди пасує обговорювати?

Ні, вони мають подавати сигнали від суспільства – людей, яких вони представляють. Ці звернення мають бути безпосередньо до тих, що ухвалюють рішення і наділені законодавчою ініціативою.

Розмовляв Сергій Смірнов

Текст: Христина Гоголь

Фото: Твоє місто/Іван Станіславський

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

 

 

 

 

 

 

 


+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!