Фото: freepik.com

Фото: freepik.com

Багато коштів «з’їдає» транспорт. На що піде бюджет Львова

2092 0
У Львові прийняли бюджет міста на наступний рік. Із якими показниками завершуємо 2022-ий і чого чекати в 2023-ому; як завдяки військовим вдалося перевиконати бюджет; які галузі доводиться дотувати найбільше і чому, на що вистачить і забракне коштів; де обіцяний е-квиток; чому в мерії скоротили штат; як місто готується пережити зиму і чому наше виживання залежить не лише від влади, а й від кожного з нас, Tvoemisto.tv запитало в депутатки, голови бюджетної комісії Львівської міськради Наталії Шелестак.

Яким буде бюджет міста на 2023 рік?

Почнемо з того, як ми виконали бюджет 2022 року. Передусім хочу подякувати всім платникам податків, нашому бізнесу і військовим, які так само сплачують податки на нашій території. Загальний бюджет у нас виконаний і перевиконаний, а от бюджет розвитку не виконаний. У лютому почалося повномасштабне вторгнення, і уряд постановою №590 «Про затвердження Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану», по суті, заблокував усі проєкти, які ми планували втілити цього року. Ми не реалізували популярний серед населення громадський бюджет, заплановане капітальне будівництво. Роками у Львові щось починаємо і або не доробляємо, або здійснюємо, але через надзусилля. Цей рік став ще гіршим, проте загальне надходження податків ми виконали у повному обсязі. Всі найголовніші, навіть неочікувані потреби були закриті. Зокрема, через проблеми з електроенергією місто для об’єктів критичної інфраструктури закупило дуже багато генераторів і до кінця року ще докупить. Тож маємо воду, коли вимикають електроенергію, хоч і не в тому об’ємі, в якому хотілося б. Хочемо, щоби її подавали в кожний будинок, бо є проблеми: маємо звернення людей у Шевченківському районі, Рясному і вирішуємо їх. Маємо ще теплопостачання попри теперішні умови, але ще треба багато всього докупити. Не розумію, чому чиновники згадали про зиму тільки перед її початком. Інтенсивно працюємо навіть уночі, бо мусимо. Депутати стараються приймати логічні рішення щодо звернень, які до нас надходять, хоча нас обурює, що про ті чи ті речі згадують тільки тепер. 

Рік ми пережили достойно. У нас дуже багато внутрішньо переміщених осіб, і я дуже вдячна містянам і волонтерам, які, по суті, взяли на свої плечі значну частину їхніх потреб. Андрій Іванович говорить про 5 мільйонів осіб, які пройшли через Львів, а я знаю про 3 мільйони зареєстрованих, що втричі більше, аніж населення нашого міста. Тепер працюємо з ними більш структуровано над довгостроковим проживанням.

Завдяки чому вдалося перевиконати бюджет?

Мовиться лише про загальний бюджет, бюджет розвитку виконаний на 21 чи на 23 відсотки через багато чинників. Зокрема, збільшилася кількість військових із хорошими зарплатами, з яких сплачується податок на доходи фізичних осіб. А ще тому, що бізнес не зупинився, сплачує податки, немає звільнення людей із посад. Ми в Україні – одні з найкращих, і це дуже тішить. Також відбулася релокація, люди перевозять свій бізнес сюди, і ми заохочуємо до цього, маємо низку міських програм. 

Читайте також: У Львівській міськраді скоротили понад 200 працівників

Якими є основні цифри міського бюджету на наступний рік і які правки до нього внесли?

Маємо бюджет у межах 12 мільярдів гривень – це загальний фонд, обов’язкові витрати, які не можемо не передбачити: зарплати освітян, управлінців, комунальників, поточні ремонти доріг, покриття видатків на різні обов’язкові програми, але не розвиток. 3 мільярди із них підуть на дофінансування освіти, 600 мільйонів – на профосвіту, 245 мільйонів – на охорону здоров’я, є гроші й на соціальний захист, культуру, мистецтво, спорт. Ми старалися, щоби жодна галузь не постраждала навіть в умовах війни, бо не має бути зменшення програм, орієнтованих на населення, особливо соціальних виплат, медицини.

Дуже багато коштів «з’їдає» транспорт, бо «Львівелектротранс» – дотаційне підприємство, але електротранспорт має дотації практично в усьому світі. Ми і надалі його дотуватимемо, але треба намагатися виходити на беззбитковість. Раніше була така практика, що на всі комунальні підприємства ми кидали гроші в їхній статутний капітал. Відтак відбувалися дивні речі: на зарплати й поточні витрати вони використовували гроші, кинуті з бюджету, а ті, що заробили, чомусь вважали своїми, здійснювали за них дивні закупки, які обурювали львів’ян: як-от туалет за 5 мільйонів гривень. Виглядало так, що спочатку ми витрачаємо наше, а потім – кожен своє. Ми почали перехід, прописуються програми на рік, вносимо у них необхідні видатки для підприємств.

Як змінилася ситуація з транспортом порівняно з минулими роками?

Звичайно, він став більш дотаційним: збільшуються витрати на енергоносії, зарплати. На жаль, досі нема електронного квитка. Що ми дотуємо? Є пільгові перевезення, і їхня кількість зросла завдяки внутрішньо переміщеним особам, але скільки саме пасажирів перевозить електротранспорт, ми не знаємо. Третій рік я як голова бюджетної комісії не можу отримати такої інформації…

Але ж є відшкодування. То як їх розраховують?

Як кажуть, «зі стелі», повірте. Ні, якась формула таки існує, але як вона працює і хто її придумав, ніхто не знає. Тому поки в нас не буде електронного квитка, ми будемо отак «зі стелі» компенсувати. Ми не просимо приносити гроші, лише пробували спонукати до змін, але я за два з половиною роки не бачила, щоби «Львівелектротранс» пропонував принаймні прописати якісь кроки до беззбитковості, оптимізації. Щороку перед прийняттям бюджету чую: «Чесно, все буде», але бачу тільки, як віддають мільйони з бюджету. Торік – понад 330 мільйонів гривень, цього року – близько 500 мільйонів. 500 мільйонів – це, наприклад, дорівнює двом бюджетам із загального фонду на всю медицину. Або ж фінансування на 2023 рік програми національного спротиву для підтримки ЗСУ, ТрО та інших безпекових заходів.

І це суто компенсація, а потім в ЛКП щось стається, іде не так, і вони просять гроші на зарплату, «бо як її не буде, то прийде тисяча людей і розказуватиме, які ви погані». Впевнена, що електронний квиток це змінить – побачимо, скільки пільговиків дійсно скористалося ним, за що ми маємо відшкодувати, яка реальна собівартість проїзду, і аж тоді говоритимемо про вартість квитка. 

Читайте також: Така ситуація склалася вперше. Чому у Львові зависають проєкти Громбюджету

То коли електронний квиток чи облік у будь-якому варіанті запрацює? З чого варто почати?

Ситуація з електронним квитком – якесь направду зачароване коло. Його обіцяли запустити ще тоді, коли я тільки стала депутаткою і головою бюджетної комісії, коли ще не мала досвіду і вірила в те, що говорили чиновники. Коли ми приймали бюджет 2022 року, я вже не була такою довірливою, але тоді багато разів на камеру під клятвою було сказано, що 13 січня 2022 року електронний квиток запрацює. Потім перенесли ще на «трошки», але «до 1 квітня він точно полетить». Однак нічого «не летить», ми платимо шалені гроші за компенсацію. У вівторок, 20 січня, на комісії ми вчергове порушили це питання. Профільна керівниця департаменту, заступниця Андрія Садового Ірина Маруняк пообіцяла, що до середини січня ми матимемо алгоритм, за яким впроваджуватимуть електронний квиток. Але в мене нездорове відчуття, що і в 2023-ому він не запрацює, хоча кошти – 200 мільйонів гривень – ми закладаємо. Якщо додати всі кредити, які були взяті на електронний квиток, час, за який ми його намагаємося запустити, то в нас уже могли бути як мінімум три такі варіанти, ми могли працювати ще років п’ять тому і перетерпіти не один ребрединг, удосконалення. Як я розумію, всі технічні нюанси, валідатори, в нас куплені та встановлені ще невідомо коли. А чому не запускається сама програма – незрозуміло… Всі передбачені кошти були виділені, чиновники не можуть чітко пояснити, в чому проблема і чому в нас не працює електронний квиток. Я навіть не можу озвучити, що нам завадило впровадити його цього року, бо це не заборонялося ні 590-ою постановою, ні обмеженням ресурсів. Не виконуються умови договору, кожен перекладає відповідальність із себе на іншого. Я розумію, що доведені факти певних махінацій, зловживань, але керівниця бюджетної комісії встановити їх не може – це прерогатива правоохоронних органів. У мене відчуття, що він просто не потрібен, бо із ним постане питання, на що ми останніми роками витрачали мільярди гривень.

Блекаут і обледеніння доріг спричинилися до того, що електротранспорт не зміг виїхати на лінії. Раніше мовилося про те, що в таких випадках можна запускати «дублювальні» маршрутки.

Таке рішення зайняло кілька годин, додаткові автобуси випускали, хоч і не відразу. Але насправді в нас не так багато ресурсу, щоби таке робити, бо для цього мають бути придатні для курсування автобуси.

Медицина також долає шлях реформування, створюють медичні об’єднання, доводиться ухвалювати рішення про дофінансування.

Зараз ми говоримо про фінансування в загальному бюджеті, обов’язкові програми. Дофінансування – це вже бюджет розвитку, якого ми цього року напевно не матимемо, бо все піде на погашення боргів. Бюджет розвитку – це кошти, які ми скеровуємо на розвиток галузей. 2022-ий мав бути роком медицини, але вона не отримала всього запланованого. Реформа створює конкурентне коло для медзакладів. Що більше до кожного з них прийде пацієнтів, то більше коштів за це вони отримають від держави чи НСЗУ за кожен пролікований випадок. Лікарні почали боротися за пацієнта, але для цього треба мати наповнення, певні умови, щоби підписувати контракт із НСЗУ, що заклад може надавати ті чи ті послуги. Так ось, одна з наших лікарень Першого територіального медичного об’єднання стала найкращою в Україні з виконання таких контрактів. Вона себе дуже добре забезпечує, розвивається, місто багато помагає їй із ремонтом та закупівлею обладнання. Вона добре контрактується й отримує оплати. Тепер через війну дещо змінилися умови, але це тимчасово, потім ми повернемося до виплат відповідно до кількості прийнятих пацієнтів. У Першому ТМО прийняли 8 тисяч поранених і важкопоранених ВПО, і держава це не оплачує або покриває частково. 

Міські громади мають надати своїм лікарням можливості розвиватися, щоб отримати контракт, а потім гроші за пацієнтів. Лікарні хочуть отримати різне обладнання, а ми не завжди можемо собі це дозволити з огляду на бюджет. У 2021 році виділили безпрецедентно багато коштів на медицину і освоїли їх, купували переважно обладнання. Депутати дуже добре реагують на потреби медичних закладів, які хочуть стати самодостатніми, утримувати себе. Щоправда, цього року мали неприємну ситуацію: під час історії з гінекологічним відділенням 3-ої міської клінічної лікарні на вулиці Русових ми дізналися, що Третє ТМО має заборгованість 30 мільйонів гривень, і були змушені дотувати цю суму. Я переконана, що вона виникла через неправильне керування попереднього очільника, тож має бути проведене розслідування його діяльності, а не просто звільнення і побажання здоров’я. Вже не кажу, що треба було щось купити, розвиватися, але повністю перекрити свої потреби Третє ТМО мало. Заборгованість росла впродовж року, а депутатів навіть не інформували про такі «сюрпризи», і наприкінці року довелося шукати ті 30 мільйонів гривень.

Читайте також: На якому етапі впровадження е-квитка у Львові і коли запрацює безготівкова оплата

Це лише прогнози чи ви точно знаєте, що буде розслідування? 

Я його вимагала і вимагатиму. Ми не можемо просто так пробачити такі речі будь-якому керівнику, чиновнику. Не можна доводити до мільйонних боргів, а потім ставити депутатів перед фактом, кажучи: «Просто натисни на кнопку, бо в тебе нема вибору». Звичайно, нема вибору, є обов’язкові виплати зарплати лікарям, плата за використану електроенергію тощо. Але керівник, який допустив таку ситуацію, має бути покараний не просто звільненням, для цього має бути проведене розслідування.

Чи можна зіставити збільшення надходжень від податків з доходів фізичних осіб із сумою, яку місто планує дати на підтримку військових, ТрО та безпекові рішення?

Більш-менш. Військовим ми маємо допомагати, це першочергове, як і безпекові заходи. Щоправда, у бізнесу зараз дуже складний час. Сподіваємося, наш місцевий бізнес виживе, не знизить темпів. На початку повномасштабного вторгнення у нього були одні проблеми, а тепер додалися ще й енергетичні, і ми не маємо звідки надати йому підтримку. Стараємося компенсувати кошти за генератори, але це крапля в морі. 

Львів дуже відкритий для бізнесу, ми створюємо програми і готові чути бізнес,  допомагаємо з релокацією, йдемо на поступки у межах законодавства, але фінансово підтримати не можемо, бо на це знадобляться мільярди, яких у нас нема. Це буде відображене в ПДФО наступних періодів. Дуже сподіваюся на перемогу наступного року, тоді ми трошки стабілізуємося. 

Фактично все, що ми перевиконали щодо ПДФО, віддали на військо. Навіть дещо більше, бо деякі програми припинені під час воєнних дій. На наступний рік плануємо все залишити у тих самих обсягах. 

У людей дуже багато запитань щодо освітлення, зокрема вуличного, яке, як стверджує «Львівобленерго», регулює місто.

Місто регулює його частково. Основні вулиці ми мусимо підсвітити. Як узагалі обирають вулиці для освітлення – питання не до мене. Є комісія з безпеки, яка ухвалює ті чи ті оперативні рішення з огляду на експертну думку. Є певні потреби, відображені в бюджеті, а решту треба з’ясовувати безпосередньо з виконавцем. Знаю, що в загальному по теплокомуненерго ми зекономили 22 мільйони гривень на котлах, на електриці, здається, 5-6 мільйонів. Також зекономили на вуличному освітленні і зараз витрачаємо ці кошти на інше. Зокрема, обговорюємо закупівлю електроакумуляторів для ЦНАПів, точок обігрівання. Коли є світло, вони заряджатимуться, а потім віддаватимуть енергію для зарядження телефонів, приготування чаю.

Читайте також: Мешканцям Львівщини можуть запропонувати додаток для е-квитка, зроблений росіянами

Адміністративні витрати місцевого самоврядування завжди спричиняли бурхливе обговорення. Цього року була інформація про скорочення штату. Мовилося про 200 посад, людей…

У нашому управлінському штаті, тобто в ратуші і біля ратуші, без комунальних підприємств налічується 2043 посади. Є вакантні, деякі ще з 2017 року, які ми ніяк не можемо заповнити і переносимо це з року в рік. Усі розуміють, що так створюється нібито економія зарплатного фонду та можливості для виплати премій. Із року в рік 800 мільйонів гривень ми витрачаємо на утримання цього штату, і це досить велика сума для нашого бюджету – майже 1/12. Маємо рішення про скорочення 10 відсотків цих посад. Є такі управління і департаменти, в яких багато вільних місць, тому їх скасовують. Але є й такі, як наш фінансовий департамент, де скорочували реальних людей. Тема складна, але, як мені відомо, все нормально. Навряд чи будуть якісь судові процеси з цього приводу. Так ми, можливо, зменшимо навантаження на місцевий бюджет.

Суми премій ми також обмежили. У перший рік мого депутатства прописали обмеження на 200 відсотків. Але Андрій Іванович завжди знаходив можливості формування інших немалих виплат. Тож цього року ми прописали обмеження всіх видів премій заступникам, голові виконкому на 200% і рядовим працівникам на 300 відсотків, які за тарифною сіткою мають дуже маленьку зарплату і без премій просто не працюватимуть. Я не прихильниця теорії, що якщо ти став чиновником, то мусиш сидіти без премій. Якщо людина добре працює задля міста, то мусить мати і премії, і високу зарплату, інакше піде. Але я не зовсім розумію градацію, як вона оплачується. Вважаю, що премія втрачає зміст, якщо її виплачують кожному: і тим, що просто сидять та п’ють каву (а таких працівників у мерії багато, досі не знаю, чим вони займаються), і тим, за трьох, коли в них зрівняна зарплата. 

Окрім того, вважаю, що найвищі керівники мають отримувати адекватну зарплату. Таких людей треба берегти і думати про виплати. Я інколи не розумію, чому той чи той чиновник узагалі отримує премію, що він зробив для цього. Пора оптимізуватися і в ратуші.

Як простою мовою можна описати міський бюджет для жителів?

Те, що цікавить людей у бюджеті розвитку – він не прийнятий, не знаю, чи його нам повернуть. Усі зобов’язання міста будуть оплачені, вони забезпечені в загальному бюджеті, працюватимуть усі медичні програми, даватимуть усі соціальні виплати, покриватимуть витрати на транспорт і на теплопостачання. Плата за калорії, яку здійснюють мешканці, вже далеко не відповідає собівартості. Але ми не підвищуватимемо ціну, будемо покривати різницю. На це виділяється 700 мільйонів гривень. 

Купуємо генератори, турбіни, хоча дуже багато часу вже втрачено виконавцями: це мало бути зроблене задовго до холодів. Мусимо закупити турбіни, щоби в нинішніх умовах браку електроенергії тепло було подане до всіх розподільчих точок і подавалося в помешкання.

Чи триває робота з обладнанням укриттів, безпечних місць, бо деякі з них донині «нічийні»?

Ще до повномасштабного вторгнення я взяла карту укриттів, пройшлася центром і зрозуміла, що вона взагалі не відповідає дійсності. Хтось закрив підвал, якийсь бізнес щось забрав, щось узагалі віддали в оренду. Над цим працює виконком, виконавчі органи. Що там напрацювали, важко сказати, бо щоразу виникає мільйон запитань, на які взагалі не отримуєш відповіді. Тільки там, де мешканці самі організувалися, є якісне укриття, генератори, за які ми відшкодовуємо до 30 тисяч гривень. Укриття і генератори є в школах, хоч не усюди в найкращому вигляді, але на це виділяли гроші та екстрено робили ремонт. Те саме в медичних закладах. Дуже круте укриття з реанімацією і операційними зроблене в Лікарні Святого Пантелеймона. Ми до цього доклалися частково – найбільше бізнес. 

Критичні речі вже перекриті. А ось те, що стосується центральної частини – дуже сумно, і коли ми це виправимо, не знаю. Багато всього продане, ми просто просимо власників іти назустріч. Усі великі торгові центри пішли на співпрацю, виділили під укриття частину паркінгів. Люди вже адаптувалися, кожен знає куди бігти у разі небезпеки. Але зараз холодно, треба щось робити з обігріванням. Знаю, що над цим працюють виконавці, на такі речі депутати одразу виділяють кошти – ніхто навіть не проговорює таких запитів виконавців, якщо є експертний висновок. Навіть якщо нам щось не подобається, виглядає «криво», недоцільно або невчасно, кошти виділяють.

Читайте також: Чи зросте вартість проїзду та як курсуватиме транспорт з осені. Розмова з Орестом Олеськівим

Комунальні платежі не збільшуватимуться. А які ще будуть витрати у людей та бізнесу, котрі варто враховувати у повсякденному житті?

Як мінімум до весни матимемо проблеми з електроенергією, тож, відповідно, населення має бути до цього готове. Хоча за останні місяці люди вже адаптувалися, кожен прилаштувався як міг. Хтось має змогу і купує генератор, зазнає чималих витрат на його придбання й роботу. Бо люди часто питають, чому їх не купити на кожен будинок. А хто їх обслуговуватиме? Нам потрібні мільйони гривень щодня, щоби на генераторах працювали хоча б лікарні, заклади критичної інфраструктури або, наприклад, водоканал. Щоби повністю забезпечити будинок електроенергією, генератором, потрібні шалені гроші, і ці витрати ляжуть на плечі мешканців. Не думаю, що хтось захоче мати годину електрики по 50 гривень з квартири. Переконана, таку суму платити не будуть, тому треба споживати електрику розумно. Звичайно, є критичні речі, для яких потрібен генератор. Як-от для ОСББ: щоби запустити індивідуальний тепловий пункт, зберегти труби в холоди, зарядити телефони, включити чайник, щоби зварити дитині кашу, розвести ліки у теплій воді.

Звертаюся до всіх львів’ян: маємо розуміти, що влада не зробила багато з того, що мала, але й чимало зробила з того, що могла! Влада не всесильна, грошей, як було на все, не буде. Маємо розуміти, що ми зараз у воєнному стані, тож є пріоритети. Весь розвиток, який ми планували на 2022 – 2023роки зупинений. Зараз мовиться про виживання, яке залежить не тільки від влади, а й від кожного з нас. Маємо дуже свідомо використовувати ресурси, електроенергію, тепло, берегти їх. Кожен у своїй квартирі має підготуватися так, як йому комфортно. Якщо вам вдалося, допоможіть адаптуватися сусіду. Влада не зможе вирішити всіх проблем, це я вам гарантую, бо бачу і розумію, скільки в нас грошей. Дуже багато чого ми вже не зможемо, бо не передбачили цього. Як із турбінами: чому не говорили про них у серпні? Ми б уже їх мали, а не зараз екстрено в останні дні купували. Але вони реально старалися, десь зробили краще, десь гірше. Генератори закупили у певній кількості, значно менше, аніж потрібно, але вони є в критичній інфраструктурі: у водоканалу і теплоенерго. Тепер докуповували різні котли – твердопаливні та змішані. Усе робили в авральному режимі. Можливо, не так, як би мало бути чи хотілося, але місто працює на виживання. Кожен із нас повинен розуміти: у нас тепер  відповідальність за себе і за тих внутрішньо переміщених осіб, які до нас приїхали. Мені телефонують і розказують, ось, мовляв, щось десь розрили і не зарили. А треба вмовляти виконавця робити це без грошей, бо 590-та постанова не дає нам закінчити ремонт. То маємо якось змиритися з тим, бо хлопцям у окопах ще гірше! А нам тут, у тилу, не так страшно. Треба триматися і усвідомлювати, що від кожного з нас залежить, як ми, наші сусіди і ВПО проживуть цю зиму. І ті, що можуть трошки більше, зобов’язані допомагати іншим, тоді все буде добре.

Розмовляв Сергій Смірнов

Текст: Марічка Ільїна

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Тема тижня

+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!