Фото: rbc.ua

Фото: rbc.ua

Скоро лікарі не матимуть, чим лікувати людей. Коли не варто вживати антибіотики

2874 0
Коли потрібно приймати антибіотики, а коли від них краще утриматися і якими можуть бути наслідки неконтрольованого застосування антибактеріальної терапії, Тvoemisto.tv розпитало у заступниці гендиректора Львівського обласного центру контролю та профілактики хвороб МОЗ України Марії Озірковської.

Коли людина п’є антибіотик, бо «застуда вже дістала», «кашель не подобається» або «краще проп’ю, щоб точно не захворіти», може здатися, що здоров’ю це не загрожує. Проте, це не так. Застосування антибіотиків без потреби допомагає бактеріям розвивати імунітет проти них.

Читайте також: Українці масово купують неефективні ліки. Перелік

Що таке антибіотики і чи зросло їх споживання за останні роки?

Антибіотики є незамінними препаратами в лікуванні великої кількості інфекційних захворювань, які ще до відкриття антибіотиків у нас вважалися невиліковними.

Завдяки відкриттю антибіотиків людству додалося близько 20 років до середньої тривалості життя.

Антибіотики – це речовини, які синтезуються мікроорганізмами в природі для захисту від інших мікроорганізмів. Ера антибіотикотерапії у нас розпочалася з 40-х років, при появі першого препарату – Пеніцилін. Першим цей антибіотик у 1928 р. відкрив хімік та бактеріолог Александр Флемінг, який у своїх дослідах виявив, що пліснява перешкоджає розвитку бактерій.

Звісно, у нас зросла кількість споживання антибіотиків. Враховуючи невиправдано широке їхнє використання, у першу чергу через те, що їх вільно можна придбати в аптеках, це стало одним з найважливіших чинників, чому організми стали нечутливими до окремих груп антибіотиків. Тобто виникла резистентність. І це дуже велика проблема, бо мікроби стають стійкими до антибіотиків, а відтак антимікробні препарати – менш ефективними.

До речі, на сьогодні близько 70% всіх інфекцій, які викликані мікроорганізмами, мають пристосованість до хоча б одного з антибіотиків.

До чого може призвести ця резистентність?

Насамперед, можуть виникнути проблеми під час лікування.

Насправді антибіотики потрібні і, мабуть, у кожній родині є хтось, кого вони врятували. Але йдеться про випадки, коли лікування було адекватно призначене лікарем, відповідно до медичних протоколів.

У нас що? Люди можуть вільно купити і приймати антибіотики. Через це скоро можемо опинитися в такій ситуації, що лікарі не матимуть, чим лікувати людей, бо організм має резистентність. Все частіше лікарі в стаціонарах не знають, які саме антибіотики і з яких груп призначати, бо виявляється, що вже вдома чи на амбулаторному прийомі вони прийняли їх велику кількість.

Зараз мікроорганізми стали стійкими до окремих груп антибактеріальних препаратів. Доведено, що у світі виникає 700 тис. смертельних випадків від антибіотикорезистентних захворювань. До 2050 року антибіотикорезистентність вбиватиме 10 млн людей в світі. Це невтішні прогнози.

В Україні з тим ще більша проблема. Питання вживання антибіотиків у нас порушується недостатньо, тому й немає конкретних цифр. Але знаємо, що негативний ефект від інфекційних хвороб, які викликані стійкими мікроорганізмами, можна порівняти з негативним впливом грипу, туберкульозу, ВІЛ-інфекції разом взятих.

Читайте також: «Не робіть так ніколи». Пульмонолог про розвиток пневмоній

Коли антибіотики призначають, а коли вони не діють?

Антибіотики призначають, коли є інфікування, викликане бактеріями. Там, де є вірусна, грибкова інфекції, антибіотики недоцільні.

При вірусних інфікуваннях призначення антибіотиків можливе тоді, коли доєднується вторинна мікрофлора.

Чи дієві антибіотики при грипі, ГРВІ, ангіні, кашлі?

Грип і коронавірус – це вірусні інфікування. Отож, принаймні на початку хвороби вони не потрібні.

Коли кажемо про ангіну, яка може бути викликана стрептококами, іншою бактеріальною флорою, то можливе призначення антибіотиків.

Чи потрібен пацієнту антибіотик і який саме, сама людина не може і не повинна визначати. Це повинен робити виключно лікар.

А чи варто здавати аналізи на бактеріальний посів для вибору «кращого» антибіотика?

Так, потрібна адекватна лабораторна діагностика, тобто бактеріологічне дослідження для проведення належного лікування. Це беруть мазок із рото- чи носоглотки або інший біологічний матеріал від хворого і проводять чутливість до антибіотиків в лабораторії.

Такий аналіз визначає, до яких антибіотиків він є стійкий, до яких чутливий, а до яких помірно чутливий. Зважаючи якраз на це, лікар повинен призначати антибіотики з однієї чи іншої групи.

Як щодо недотримання курсу лікування. Це ж також може стати проблемою?

Антибіотики треба пити чітко по годинах. Однозначно не варто приймати антибіотики менше трьох днів. Якщо лікар прописав, що курс має становити 5, 7 чи 10 днів, то цього варто дотримуватися. Самому збільшувати чи зменшувати дні прийому категорично не можна.

Запивати антибіотики найкраще звичайною водою кімнатної температури.

Якщо зловживати антибіотиками, то яких проблем не уникнути?

Крім проблем у лікуванні в стаціонарах через резистентність, безконтрольне вживання або зловживання антибіотиками можуть виникати алергії, токсичні реакції, ураження шлунково-кишкового тракту, псевдомембранозний коліт, тобто діареї з гострим перебігом.

Антибіотики здатні вбити всю флору, яка є в організмі – і корисну також. Тому й призначають ліки для відновлення шлунку, різні ферменти.

Також великою проблемою є те, що крім медицини, антибіотики широко використовується ще й у тваринництві і рослинництві, що також викликає звикання.

Збитки зазнає й уся система охорони здоров’я. Причин тому кілька. Наприклад, через нераціональне використання антибіотиків і резистентність, захворювання може важко піддаватися лікуванню і пацієнти змушені проводити більше часу в стаціонарі. А це додаткові витрати на перебування хворого в стаціонарі та додаткові лікувальні лікарські препарати для лікування ускладнень.

Також при лікуванні можуть використовувати сильніші та зазвичай дорожчі ліки. Це все тягне економічний тягар для держави.

А як усьому цьому можна запобігти?

Кожен з нас може зробити профілактику антибіотикорезистентності. Насамперед – не займатися самолікуванням. Далі приймати лише ті антибіотики, які виписав лікар. Також не переривати курсу лікування і не продовжувати довше, ніж казав лікар. Навіть, якщо здається, що стало краще або навпаки – не допомагає.

Якщо цього не дотримуватися, ліки не те, що не допоможуть, а банально викличуть стійкість. Наступного разу, коли людині вони справді будуть потрібні, ті просто не допоможуть.

До речі, не можна використовувати антибіотики, які залишились з попереднього прийому, радити їх комусь з родичів чи знайомих.

Як має діяти держава, щоб цьому зарадити?

Нарешті в Україні маємо новий наказ, який регламентує роботу щодо використання і застосування антибіотикотерапії.

Йдеться про Наказ МОЗ від 3.08.2021 р. №1614 «Про організацію профілактики інфекцій та інфекційного контролю в закладах охорони здоров’я та установах/закладах надання соціальних послуг/соціального захисту населення». Цей наказ запрацював 27 жовтня, а саме адміністрування антимікробних препаратів почне діяти з початку наступного року.

Наказом розроблені різні форми для обліку та контролю антибіотиків. Будуть враховані причини призначення, дозування, вибір антибіотика.

Читайте також: На Львівщину доставили інноваційні ліки від Covid-19

У кожному закладі охорони здоров’я створять відділ інфекційного контролю. У склад відділу входитиме клінічний провізор – людина, яка відслідковуватиме застосування антимікробних препаратів.

Всі антибіотики поділені на 3 групи:

  • Антибіотики групи доступу – мають активність відносно широкого поширення і не мають розвитку антибіотикорезистентності. Їх лікуючий лікар зможе призначати самостійно.
  • Антибіотики групи спостереження – тут високий потенціал розвитку антибіотикорезистентності. Призначення має бути погоджене з клінічним провізором.
  • Антибіотики групи резерву – ліки мають бути збережені для інфекцій, які спричинені мультирезустентними організмами. Це ліки так званої останньої надії. Використання таких антибіотиків з Нового року має бути узгоджене з клінічним провізором. Сюди належать деякі антибіотики, які люди могли навіть самостійно купувати і пити. Тепер це стане не допустимо.

Чи правильно це означає, що сімейні лікарі будуть менше призначати антибіотики, бо є факти, що лікарі також досить часто «перестраховуються» і виписують їх?

Так, виписуватимуть менше або не так часто. Я б сказала, що лікарі це робитимуть більш контрольовано або призначатимуть після погодження провізора. Без погодження з провізором вони зможуть призначати їх лише з групи доступу. Всі інші призначення лікар має аргументувати.

Думаю, що з наступного року все ж дійдемо до того, що у нас не буде безконтрольного продажу антибіотиків в аптеках.

Розмовляла Оля Шведа

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Твоє здоров'я

+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!