Фото: Укрінформ

Фото: Укрінформ

Можливе поширення всіх інфекцій. Епідеміологиня про хвороби під час війни

5511 0
Спалахів яких інфекційних хвороб можна очікувати в умовах війни на Львівщині, як убезпечити себе та своїх рідних від цих небезпечних недуг та яка профілактика найдієвіша, Тvoemisto.tv запитало в керівниці Львівського обласного лабораторного центру Наталії Тімко-Іванченко.

Із початком повномасштабної війни в Україні великі скупчення людей, зокрема в укриттях та місцях поселення внутрішньо переміщених осіб, інколи відсутність доступу до базових засобів гігієни сприяють поширенню інфекційних хвороб. Кір, краснуха, епідемічний паротит, поліомієліт, дизентерія, туберкульоз, дифтерія, кашлюк, а також Covid-19 можуть швидко поширюватися та загрожувати життю. Тому важливо розуміти ризики інфікування і подбати про своє здоров’я та здоров’я своїх близьких.

Чи можуть через велику кількість переселенців у місті та часту міграцію населення поширитися небезпечні вірусні інфекції?

Справді, під час війни через скупчення великої кількості людей зростає ризик виникнення і поширення інфекційних недуг. При чому всіх відомих.

Читайте також: Чи можливе поширення мавпячої віспи на Львівщині. Пояснення

Враховуючи те, що чимала кількість людей зараз живуть у прихистках, емігрували за кордон, стояли в чергах, не завжди належним чином було організоване харчування, виникла велика ймовірність спалаху гострих кишкових інфекцій. І кілька таких вже було.

За три місяці воєнного стану можемо говорити, що на Львівщині на 30%, порівняно з аналогічним торішнім періодом, зріс рівень захворюваності на гострі кишкові інфекції. Але цікавим є те, що домінує захворюваність серед місцевих мешканців. Хворих із числа внутрішньо переміщених осіб тільки четверта частина.

Минулий рік у нас також був не зовсім типовий, вирував коронавірус, але була менша кількість звернень по медичну допомогу.

Яких саме інфекцій, їхніх спалахів, варто остерігатися? Які з них фіксуєте тепер?

Можливе поширення всіх інфекцій та хвороб: туберкульозу, гепатитів, кашлюку, дифтерії, правця, поліомієліту, гемофільної інфекції, кору, краснухи, епідемічного паротиту (свинки), коронавірусу. А оскільки під час повітряних тривог доводиться іти в укриття, де можуть перебувати різні люди – здорові та не дуже, або ж у одному приміщенні проживає багато переселенців, зростає ризик захворіти на туберкульоз. Тож настороженість у медиків все ж таки присутня.

Цього року є кілька випадків ротавірусної, ентеровірусної інфекцій, сім випадків дизентерії, при чому в трьох дорослих і чотирьох дітей. Але це поодинокі випадки – не спалахи. Усі хворі з числа місцевого населення.

Також маємо збільшення кількості захворювань на вірусний гепатит А. Ця недуга може передаватися через сиру воду, недостатню термічну обробку їжі, немиті руки та забруднені предмети побуту.

Читайте також: Коронавірус не зник. Чому варто не забувати про вакцинацію

Через травми під час війни високим є ризик правця. Після того, як дифтерію виявили в Тернопільській області, в нас також підвищилася пильність, адже це гостре інфекційне захворювання, яке передається повітряно-крапельним шляхом. На щастя, у нас випадків не було.

Цього року на Львівщині зафіксували вісім випадків менінгококової інфекції (з числа ВПО жодного – ред.). Зареєстрували один випадок кору та один випадок краснухи. Торік таких випадків не спостерігали.

Було на Львівщині і кілька спалахів кишкових інфекцій серед внутрішньо переміщених осіб і переселенців. Випадки ці були пов’язані з порушенням правил загальної гігієни при споживанні продуктів харчування. За звичних умов люди, можливо, й не захворіли б, але позаяк у всіх була стресова ситуація, зниження імунітету, то це сталося.

Як поширення цих інфекцій у теперішніх реаліях можна мінімізувати?

Найперше мити руки, дотримуватися респіраторної гігієни та етикету кашлю, безпечно готувати їжу. Але чи не єдиним надійним способом профілактики більшості хвороб та інфекцій залишається вакцинація.

В Україні діє календар профілактичних щеплень, у якому вказано, коли і в якому віці варто зробити те чи те щеплення. Та якщо з різних причин людина не була вакцинована або ж пропустила необхідну дозу, ніколи не пізно розпочати або надолужити пропущене. Кабінети профілактичних щеплень закладів охорони здоров’я працюють. Проти коронавірусу, як і раніше, вводимо дві дози вакцини і третю – бустерну через пів року. Вакцинуємо дітей від 14 років та дорослих без обмеження віку.

Наприклад, проти дифтерії імунізацію дітей проводять згідно з календарем щеплень, а ревакцинацію дорослих кожні 10 років. Ці заходи важливі для зменшення важкості перебігу захворювання, запобігання летальним випадкам, а також викорінення дифтерійної інфекції. Ревакцинацію варто робити з 26 років кожні 10 років. Проти правця, відповідно до календаря профілактичних щеплень, необхідно вакцинувати дітей у віці два, чотири, шість і 18 місяців (чотири щеплення). У віці шести та 16 років необхідна ревакцинація. Дорослим поновлювати щеплення проти правця необхідно кожні 10 років.

Проти гепатиту А вакцинація можлива лише власним коштом. Необхідними є дві дози з інтервалом пів року. Щеплення проти вірусного гепатиту В передбачене першого дня після народження. Курс містить триразову вакцинацію.

Читайте також: Які обмеження проти Сovid-19 не діють під час війни. Роз’яснення МОЗ

Холери, що виникає при вживанні заражених харчів або води, можна уникнути, якщо не купувати продуктів у місцях стихійної торгівлі, не купатися в забруднених водоймах тощо. Також в Україні є ефективна вакцина проти поліомієліту. Щепити нею малюків починають у перший рік життя. Для всіх дітей віком від шести місяців до шести років, які з різних причин не були щеплені, зараз проводять кампанію з вакцинації проти цієї недуги. Кожній дитині чи дорослій людині можна розробити індивідуальний графік щеплень, щоб надолужити всі пропущені вакцинації чи окремі дози з дотриманням мінімальних інтервалів між їх введенням.

А чоловіки, жінки, які їдуть на війну, як мають подбати про захист від інфекційних хвороб? Проти чого радите найперше вакцинуватися їм?

Тому, хто знає, що поїде в місця бойових дій, радимо вакцинуватися АДП-М проти дифтерії та правця, а також проти вірусного гепатиту В.

Що скажете про коронавірус: чи ще варто його остерігатися?

Коронавірус нікуди не зник. За тиждень на Львівщині фіксуємо від 30 до 50 випадків. Хворі не такі важкі, з легким перебігом, тому лише частина їх потрапляють у лікарні. Той, хто ще не має всіх доз щеплення або ревакцинації, мусить це доробити. Вакцинуватися можна в кабінетах щеплень поліклінік чи амбулаторій.

Світом шириться ще одне рідкісне захворювання – мавпяча віспа. Що це за хвороба і чи може загрожувати вона нам?

Випадки мавпячої віспи досить швидко поширюються багатьма країнами світу, проте в Україні, на щастя, ще жодного випадку не зафіксовано. Але остерігатися все ж таки мусимо, бо знову ж таки спостерігається часта міграція громадян європейських країн.

Мавпячу віспу поширюють гризуни: щури, миші та білки. Хвороба передається через укус інфікованої тварини або якщо доторкнутися до її крові, плям, пухирів, струпів на тілі.

Вірус також може передаватися через дотик до одягу, постільної білизни або рушників, якими користувалася інфікована людина, а також через дотик до пухирів або струпів на шкірі та через чхання і кашель. До появи перших симптомів зазвичай минає від п’яти до 21 дня. Серед них: висока температура, біль голови, біль у м’язах, спині, озноб, виснаження. Висип на шкірі з’являється через один п’ять днів після появи перших симптомів. Спочатку у вигляді плям на обличчі, відтак поширюється на інші частини тіла. Хворобу цю іноді плутають з вітряною віспою, бо згодом плями перетворюються на маленькі пухирці, наповнені рідиною, потім на їхньому місці утворюються струпи, які відпадають.

Лікування мавпячої віспи спрямоване на полегшення симптомів. Більшість людей одужують за два – чотири тижні. Однак хворому доведеться залишитися в спеціалізованій лікарні, щоби запобігти поширенню інфекції надалі. За появи перших симптомів – гарячки або специфічного висипу – рекомендують відразу ж звертатися по медичну допомогу. Спеціальної вакцини проти мавпячої віспи не існує.

Зараз чи не кожен із нас намагається допомогти армії, переселенцям – коштами, одягом, продуктами. Часто збирають продукти тривалого зберігання, як-от консерви. Як не допустити ботулізму?

Перш ніж передавати переселенцям чи бійцям на передову консерви, варто звернути увагу на термін придатності, оцінити зовнішній вигляд – чи кришка не здулася, чи не пошкоджена банка або бляшанка.

Ботулізм – це інфекційне захворювання, від якого найперше страждає нервова система. Збудником ботулізму є ботулінова паличка, яка при відсутності кисню та сприятливій температурі виділяє сильнодійний токсин. За сприятливих умов цей збудник переходить у спорову форму, яка дуже поширена у навколишньому середовищі: водоймах, ґрунті, фруктах, овочах, грибах, в кишковому тракті деяких тварин і риб.

Зовнішньо доброякісні продукти стають причиною ботулізму, якщо в них потрапляє збудник. Цьому сприяє недостатня термічна обробка або ж погане просушування, недостатня концентрація солі, цукру, кислот та інших консервантів, створення анаеробних (безкисневих) умов та тривалого зберігання в теплі. Основною причиною захворювання є продукти домашнього приготування – овочеві, грибні, м’ясні, рибні консерви, сирокопчені окости, солена, в’ялена та копчена риба. Потрапляння збудника в продукти можливе на різних етапах виготовлення через невиконання низки гігієнічних вимог.

Якщо це консервація невідомого походження, то перед споживанням вміст банки варто проварити або просмажити щонайменше 10 хвилин.

Розмовляла Ольга Шведа

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Твоє здоров'я

+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!