На правах реклами
Колаж Дмитро Тарадайка

Колаж Дмитро Тарадайка

Антибіотики для дітей: коли потрібні, а коли можуть зашкодити

13642 0
Сучасну медицину неможливо уявити без антибактеріальних засобів, але їх варто застосовувати лише за нагальної потреби, бо вони не лише мають свої побічні дії, але і здатні порушувати мікробіом (мікрофлору) організму, а необґрунтоване їх використання спричиняє резистентність (стійкість організму) мікроорганізмів до дії антибіотиків. Чимало батьків вважають, що антибіотики лікують кашель, гарячку або діарею в дитини і самостійно призначають їх, незважаючи на те, що ці препарати завжди були рецептурними. Чи варто це робити і коли дійсно потрібен антибіотик, Тvoemisto.tv розповів медичний директор Дитячого центру здоров’я ім. Анни Мазуренко, педіатр, імунолог Ігор Савчак.

Розкажіть, що таке антибіотики і яка їхня головна роль?

Антибіотики (від грецького – проти та життєвий) – це продукти життєдіяльності (або їхні синтетичні аналоги) живих клітин (бактеріальних, грибкових, рослинного і тваринного походження), які вибірково пригнічують функціонування інших клітин – мікроорганізмів, пухлин тощо. Ця група включає сотні препаратів різної хімічної структури, що вирізняються спектром і механізмом дії, побічними ефектами і показаннями до застосування. Існують антибіотики з антибактеріальною, протипротозойною, протигрибковою і протипухлинною активністю. Ця активність не є постійною, а з часом знижується, що зумовлено формуванням стійкості (резистентності).

Які бувають антибіотики та як вони допомагають?

Традиційно антибіотики поділяють на природні та напівсинтетичні. Прийнятий розподіл на групи, класи і генерації має велике значення з погляду розуміння механізму дії, спектра активності, особливостей фармакодинаміки і фармакокінетики, характеру небажаних побічних реакцій, вибірковості дії. За дією розрізняють бактеріостатичні (бактерії живі, але не здатні розмножуватися), бактерицидні (бактерії гинуть, але фізично продовжують бути присутніми в середовищі), бактеріолітичні (бактерії гинуть, і руйнуються бактеріальні клітинні стінки). 

Читайте також: Молоко, пил і надмірна чистота. Чому в дітей виникає алергія і як боротись

У щоденній практиці лікарі більше використовують поділ антибіотиків за хімічною структурою, найчастіше групуючи їх за спектром чутливості до збудників – ті, що діють на грамнегативні чи грампозитивні бактерії, анаероби. Є ще так звані антибіотики широкого спектру дії, які впливають на все й одразу. З одного боку, це добре, а з другого – призводить до вираженої антибіотикорезистентності. 

Багатьох батьків цікавить експертна думка щодо лікування вірусної, бактеріальної інфекції, кашлю. Що з цього потребує лікування антибіотиками?

Антибіотик діє на бактеріальний збудник. Віруси, гельмінти та інші паразити, грибки також мають патогенні чинники, які спричиняють інфекцію, проте антибіотики на них абсолютно не впливають.

Потрібно чітко зрозуміти, що температура, застуда, кашель, нежить не є однозначними ознаками того, що виник бактеріальний процес і потрібні антибіотики. Особливо не варто цього робити, коли є нежить без гнійних виділень, немає вираженого кашлю й інтоксикації організму. Велика ймовірність, що це все-таки вірусна інфекція.

На жаль, часто на первинній ланці сімейні лікарі дітям із температурою без інших клінічних проявів чи з огляду на результати аналізів (нібито є незначні відхилення від норми) призначають антибіотики. Інколи можна почути від батьків, що вони дали дитині антибіотик, бо він уже раніше допоміг, то й цього разу має допомогти. Це неправильно. Показанням до вживання антибіотиків повинна бути лише доведена наявність в організмі бактеріальної інфекції!

А нераціонально використовують антибіотики частіше батьки чи лікарі? Можливо, вони таким чином перестраховуються. До яких проблем це може призвести?

Тут винні і батьки, і лікарі. Не грамотні дії, безпідставне призначення антибіотиків лікарями чи самостійне використання батьками  призводить до виникнення антибіотикорезистентності. З огляду на те, що донедавна контроль за продажем та використанням антибіотиків був нульовим, ситуація доволі складна: реакція збудника на такі ліки знизилася, і антибіотики просто перестають діяти.

Читайте також: Команда рівних. Яка роль медсестри з розширеними повноваженнями в сучасній медицині

Британський вчений Олександр Флемінг винайшов перший справжній антибіотик у 1928 році. Сталося це майже випадково – під час дослідів він виявив, що пліснява, яка утворилась на поживному середовищі через погано помиту чашку петрі перешкоджає росту бактерій. Так з'явився пеніцилін. Масове виробництво цієї речовини було налагоджено під час Другої світової війни і врятувало життя багатьом пораненим та хворим. У 1945 році за це Флемінг був удостоєний Нобелівської премії. У 1999 році журнал «Тайм» назвав Флемінга одним зі ста найважливіших людей XX століття. Тоді це був справжній вибух у лікуванні бактеріальних інфекцій. Після натуральних антибіотиків настала ера штучно створених напівсинтетичних антибіотиків. Але проблема в тому, що від початку винайдення й донині кількість новостворених антибіотиків не така вже й велика. На жаль, за останні 30 років нових хімічних формул антибіотика не винайшли, тому все, що маємо, це видозмінення старих. І це проблема, бо резистентність тільки зростає, а заміни нема.

Чи може виникати в дітей антибіотикорезистентність?

Так. І це доводять клінічні дослідження. У практиці доволі часто через антибіотикорезистентність дітям доводиться збільшувати дозу, зважаючи на шкідливість для організму, або ж змінювати призначення, бо ліки не діяли. Такий стан лікувати важче і довше.

Що відбувається в організмі дитини, коли вона вживає антибіотик? Як зрозуміти, що він допомагає?

Як уже мовилося, завдяки антибіотику руйнується або зупиняється ріст бактерій. Однак антибіотик не може подіяти миттєво. Це може відбутися як мінімум через добу, в більшості випадків через дві доби. Щоби був результат, доведеться зачекати. Часто в дитини є прояви вірусної інфекції, а батьки і лікарі перестраховуються і дають їй антибіотик. Виходить так, що ще ввечері температура була висока, ми дали антибіотик, а від ранку більше підйомів гарячки не було, і всі переконані, що антибіотик допоміг. Очевидно, відбувся збіг у часі, і організм сам собі дав раду.

Наскільки важливо дотримуватися курсу лікування антибіотиком? Чи є правила його вживання?

Правила вживання – відносне поняття. Кожен антибіотик залежно від конкретного захворювання призначають з певною кратністю вживання й тривалістю лікування. У більшості випадків його краще вживати після їди. Кратність залежить від хімічної будови. Якщо період напіввиведення більший ніж 12 годин, антибіотик можна вживати раз на добу, а якщо коротший, то двічі або тричі.

Дотримуватися режиму вживання антибіотика варто однозначно: якщо написано, що його треба пити кожні вісім годин, то треба правильно скласти графік приймання. Наприклад, при триразовому режимі антибіотик можна пити о 08:00, відтак – о 16:00 і о 23.00 чи опівночі. Якщо сильно зміститися в часі, ліки діятимуть нерівномірно.

Читайте також: «Діти – то святе». Педіатр Ярема Возниця про те, що варто знати батькам

Тривалість призначення препарату може залежати й від збудника. Деякі хвороби вимагають курсу лікування. Наприклад, при стрептококовому тонзиліті, класичній ангіні антибіотики варто вживати не менше, ніж сім днів. Однак при певних недугах лікар може скасувати їх відразу ж після полегшення: немає гарячки, зменшилися специфічні клінічні симптоми – перестали боліти вуха при отиті, немає жовто-зелених виділень при синуситі тощо. Найважче з пневмоніями. Щоразу робити рентген навряд чи потрібно, а аналіз крові не завжди показовий. Тому призначати чи припиняти лікування антибіотиком має право лише лікар.

Чим може загрожувати порушення графіка вживання антибіотика?

Якщо порушити графік вживання, антибіотик стане менш ефективний, подовжиться час одужання, і це сприятиме тій же антибіотикорезистентності, бо доза буде неадекватна. Вживати «про всяк випадок» не варто. Так організм виховує в собі стійкість до антибіотиків.

Розкажіть про найчастіші реакції дитячого організму на антибіотики.

Антибіотики, як і будь-які інші ліки, мають свої особливості, а також побічні дії, що впливають на певні органи та системи. Одні антибактеріальні ліки є гепатотоксичні, впливають на печінку, другі є нефротоксичними і впливають на нирки, треті можуть бути ототоксичні й впливатимуть на слух. Єдине, що об’єднує всі групи антибіотиків, це вплив на шлунково-кишковий тракт і руйнування мікрофлори.

Але це не означає, що з першого ж дня вживання антибіотика дитині треба пропонувати пробіотик. Постбактеріальна діарея, здуття живота, дизбіоз (хоча такого діагнозу не існує) розвиваються не в кожного пацієнта, не щоразу і не на всі антибіотики. Відповідно додавати пробіотик, який може й не зашкодити, але все одно є медичним препаратом, що змінює мікрофлору, немає підстав, особливо якщо у пацієнта відсутні клінічні прояви.

Читайте також: Як сирени можуть вплинути на дитину та коли варто йти до психолога

Але на практиці більшість педіатрів, сімейних лікарів саме так і роблять – разом із антибіотиками призначають пробіотики. Чому?

Звісно, така практика є. Призначення великої кількості лікувальних препаратів часто неправильне, невиправдане, нераціональне. Якщо ж є проблеми з кишківником, пробіотик завжди можна додати, але згодом. Однак варто розуміти, що погіршення апетиту ще не означає, що є проблеми з кишківником. Це середньостатистичний стан хворого. Зрештою, на тлі вірусної інфекції далеко не кожен має апетит.

Як знизити ймовірність призначення дитині антибіотиків?

Насамперед правильно й раціонально використовувати їх – тоді, коли вони справді потрібні. Таке рішення повинен ухвалювати тільки лікар. Зробити щось наперед неможливо. Тут можуть бути дієвими лише загальні рекомендації: часткове покращення імунітету, загартовування, провадження активного способу життя, раціональне харчування. Важливою є вакцинація. Кашлюк, пневмококова та менінгококова інфекції – це бактеріальні інфекції, які лікують антибіотиками. Тому завдяки щепленню більшість збудників нівелюються, людина рідше хворіє, тож є менше підстав для вживання антибіотиків.

Чи може вживання антибіотиків у ранньому віці призвести до проблем у процесі дорослішання? Наприклад, в одному дослідженні мовилося про те, що вживання антибіотиків у дитинстві призводить до загибелі корисних бактерій у травному тракті, може спричиняти астму й алергію. Що на це скажете?

Прямого причинно-наслідкового зв’язку між цим немає. Безпідставне вживання антибіотиків у будь-якому віці, в тому числі дитячому, сприяє токсичному впливу на  організм.

Якщо не призначати антибіотики, коли вони справді потрібні, це може призвести до виникнення певних захворювань, їх невиліковності.

Із січня цього року запровадили рецепт на антибіотики. Це справді необхідно було зробити?

Антибіотики завжди були рецептурними препаратами, хоч у наших аптеках їх продавали без рецепта. За кордоном купити в аптеці щось сильніше за ібупрофен чи парацетамол без рецепта неможливо. Так повинно бути всюди.

Наразі в нас іще діють паперові рецепти, але запровадження електронної системи зобов’язує контролювати аптеки, дотримуватися правил і не продавати ліків без рецептів. Пам’ятаємо нещодавній ажіотаж, коли люди скуповували в аптеках все про запас. Цього робити не треба, бо ж виписати рецепт лікареві нескладно. Просто він повинен визначити, чи ці ліки справді потрібні.

Лікар виписує антибіотик, орієнтуючись на діючу речовину. Як із усього розмаїття вибрати для дитини найкращий?

Так, лікар може виписати рецепт тільки на діючу речовину. На бренд не виписує. Більшість пацієнтів покладаються на думку провізора. В будь-якому випадку, якщо препарат зареєстрований в Україні, то пройшов контроль і відповідає стандартам якості.

Якщо ж препарати, які є в аптеці, мають форму випуску (таблетки, капсули, довенне чи дом’язеве введення) і дозування, які призначив лікар, то вибір буде нескладний. Тут можна орієнтуватися на країну-виробника.

Які сучасні підходи до застосування антибіотиків використовують педіатри вашого центру?

Наші лікарі працюють за останніми протоколами. Відповідно до наказу МОЗ за травень 2022 року, існує стандарт медичної допомоги про раціональне застосування антибактеріальних препаратів з лікувальною та профілактичною метою. У ньому чітко зазначено, що можна робити, а що ні на первинній, вторинній і третинній ланках надання медичної допомоги. Наприклад, в одному з пунктів мовиться про те, що категорично заборонено призначати антибіотик лише тому, що його вимагають призначити батьки пацієнта чи сам пацієнт.

Також у наказі є пункт про заборону використання дом’язевих антибіотиків у педіатричній практиці за умови, що пацієнт може отримувати пероральне лікування і що цей антибіотик має форми випуску відмінні від дом’язевої. Чомусь люди думають, що ліки, особливо антибіотики, краще колоти – це швидше допоможе. Ні, введення є рівноцінним, а дія ідентична. Звісно, мовиться про первинну ланку і неважких пацієнтів. Також не варто мучити дитину, призначати болючі уколи, якщо ліки можна ввести через рот. Якщо ж у дитини спостерігається часте блювання, рекомендується вводити ліки довенно – через катетер.

Ольга Шведа

Фото Івана Станіславського/Твоє місто

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Твоє здоров'я

+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!