«Діти – то святе». Педіатр Ярема Возниця про те, що варто знати батькам
Що таке комплексний підхід до педіатричної допомоги та як його реалізовують у Дитячому центрі здоров’я імені Анни Мазуренко?
Народження і виховання дитини – це головна місія в житті людини. Упродовж всього періоду розвитку дитини батьки стикаються з різними труднощами і шукають відповіді на свої численні запитання. Різні джерела можуть надавати різнопланові рекомендації та поради, але батьки не завжди знають, як вибрати оптимальний варіант для своєї дитини. Певну допомогу в цьому можуть надавати педіатри, сімейні лікарі, психологи, за потреби – інші спеціалісти.
У багатопрофільній сімейній клініці, яка надає широкий спектр послуг дітям та дорослим, педіатрія є одним із провідних напрямків. Найціннішими вважають поради педіатра після огляду новонародженої дитини і подальше спостереження за станом її здоров’я, фізичним і психічним розвитком аж до досягнення нею 18 років.
У Дитячому центрі здоров’я імені Анни Мазуренко ми проводимо не лише огляд дітей, діагностику проблем та лікування, а й профілактичні огляди, спрямовані на запобігання порушенням розвитку дитини. Тобто батьки, які хочуть виростити здорових дітей, звертаються до нас.
У центрі нашої уваги завжди є дитина. А діти – то святе.
Основними факторами успішної діяльності в команді фахівців є координація, постійний зв’язок і чітке планування. Якими особливостями характеризується міжпрофесійна взаємодія лікарів Центру?
Будь-яку проблему, пов’язану зі здоров’ям дитини, ми розглядаємо у взаємозв’язку кількох умов її розвитку: спадковості, фізичного та психічного здоров’я, індивідуальних особливостей, сімейної ситуації, виховання, а також особливостей раннього розвитку. Керуючись цим принципом, педіатри працюють у мультидисциплінарній команді з багатьма спеціалістами. В разі виявлення складної патології у дитини лікар-педіатр може провести консиліум у складі мультидисциплінарної команди.
Такі консиліуми команда висококваліфікованих педіатрів у Львові, які мають багаторічну практику діагностування та лікування захворювань проводять при виникненні складної медичної ситуації.
Чому так важливо дотримуватися комплексного підходу в діагностиці та лікуванні?
Комплексний спектр послуг – від зміцнення здоров’я та профілактики захворювань до лікування – це безперервність медичної допомоги та збільшення її ефективності. Це не просто співпраця лікарів, а спільна практика та міжпрофесійна взаємодія.
Лікарі Дитячого центру здоров’я імені Анни Мазуренко працюють єдиною командою. Ба більше, спільна практика охоплює не лише спеціалістів різних галузей медицини, а й пацієнтів, їхні родини, насамперед батьків. Усі працюють задля однієї мети – одужання пацієнта. Через це дії лікарів стають більш злагодженими та чіткими.
У Центрі реалізована інноваційна модель інтегрованої допомоги дітям та їхнім сім’ям, яка включає:
- моніторинг командою лікарів (спостереження, контроль, діагностика) стану здоров’я, фізичного та психічного розвитку дитини від народження до досягнення 18 років. Педіатр спостерігає за розвитком малюка і, при потребі, своєчасно скеровує на огляд до вузькопрофільних фахівців;
- проведення вакцинації з використанням усіх дозволених в Україні препаратів, тобто як обов’язкової вакцинації згідно з Національним календарем щеплень (проти 10 інфекцій: туберкульозу, гепатиту В, кашлюку, дифтерії, правця, поліомієліту, гемофільної інфекції, кору, краснухи, паротиту), так і рекомендованих щеплень (проти ротавірусної інфекції, вітряної віспи, пневмококової, менінгококової інфекції, раку шийки матки, грипу тощо);
- надання всебічних, реальних для виконання рекомендацій з урахуванням особливостей сім’ї та побуту, порад щодо виховання дитини;
- забезпечити можливість проведення в необхідному об’ємі параклінічних обстежень (клінічна лабораторія, УЗД, ЕхоКГ, ЕКГ, ЕЕГ та інше). В установі створені на належному рівні для цього умови з реабілітаційними програмами;
- лікування низки захворювань у дітей, яке можна здійснювати в амбулаторних умовах, за потреби – скерування до відповідного спеціаліста або ж у стаціонар;
- створення програми й забезпечення безперервної роботи Школи для підвищення кваліфікації лікарів та медичних сестер.
З якими лікарями найчастіше доводиться співпрацювати?
Майже з усіма. Наприклад, у тісній взаємодії з іншими фахівцями, насамперед педіатром, працюють стоматологи. Тісний зв’язок між ними доведений давно. Сімейний лікар чи педіатр не зможе пролікувати зуб або видалити його, але, знаючи про те, як стоматологічні хвороби можуть впливати на загальний стан здоров’я, неодмінно порадить пацієнтові регулярне відвідування стоматолога з метою профілактики.
Із чого починається візит до лікаря Центру?
Візити до педіатра – це регулярні зустрічі, які складаються з бесіди із батьками, вимірювання зросту та ваги, ретельного огляду дитини. Дитячий лікар дає рекомендації щодо виховання дитини, гігієни, особливостей харчування, за потреби призначає додаткові обстеження, скеровує до вузьких спеціалістів, складає індивідуальний календар щеплень, враховуючи всі особливості дитини, і дає дозвіл на вакцинацію.
Але я б радив батькам заздалегідь обрати для своєї дитини такого спеціаліста і налагодити з ним постійний тривалий контакт. Намагатися самостійно лікуватися чи користуватися чиїмись порадами не варто. Краще докласти зусиль і вибрати на основі доступної та переконливої інформації медичну установу і лікаря, поради якого будуть зрозумілі й авторитетні. Часта зміна дитячих лікарів небажана.
Перед візитом до лікаря раджу взяти зі собою медичну картку, картку проведення вакцинації, виписки, попередні консультативні висновки, результати проведених аналізів, наявні рентгенограми.
Розкажіть, які спеціалісти працюють у Дитячому центрі здоров’я?
У центрі працюють сімейні лікарі, педіатри, неонатолог, неврологи, психологи, психіатр, імунолог, отоларинголог, кардіолог, хірург, стоматологи, логопед, реабілітологи, медичні сестри.
Скільки може тривати візит батьків із дитиною?
У середньому візит триває не менш ніж пів години, інколи трохи більше. Ми не обмежуємо тривалість прийому, бо педіатру потрібен час для ретельного огляду, а батькам – відповіді на всі питання, які хвилюють.
Наприклад, зараз є велика проблема – сон немовлят з батьками. За статистикою у Європі це одна із причин смертності серед дітей першого року життя. Тож інколи треба трохи часу, аби обговорити це з мамою і татом.
Батьки знають, до кого звертатися, коли дитина хворіє. Але періодичні візити до лікарів також важливі для здоров’я дітей. Чи займається профілактикою Дитячий центр імені Анни Мазуренко?
Так. Турбуючись про здоров’я і гармонійний розвиток дитини, варто регулярно проходити профілактичний огляд у спеціалістів.
Із метою вчасного виявлення проблем зі здоров’ям чи розвитку дитини від трьох до 18 років батькам необхідно забезпечити її огляд не рідше ніж один раз на рік сімейним лікарем або педіатром і лікарем-стоматологом.
Загалом частота огляду дитини повинна бути така:
-
до місяця – 1-4 рази;
-
1 – 6 місяців – один раз на місяць;
-
7 – 12 місяців – один раз на два місяці;
-
2 рік життя – один раз на три місяці;
-
3 рік життя – один раз на шість місяців;
-
від трьох років – один раз на рік.
А як є насправді та чому не можна відкладати лікування?
Хотілося б, аби наших маленьких пацієнтів приводили частіше – не лише тоді, коли вони захворіли. Загалом профілактика дуже важлива і обов’язкова, бо виявити недугу лікарі можуть навіть у дитини, яка на той момент не хворіє. Крім того, профілактичні огляди педіатра потрібні для оцінки фізичного та психічного розвитку дитини.
Найчастішими ознаками захворювання, які потребують консультації спеціаліста є: розлади сну, сумніви щодо правильного розвитку дитини, гіперактивність або ж надмірна плаксивість, підвищення температури, збільшення лімфовузлів, ознаки вірусної інфекції, поява алергічної реакції та шкірних висипів, млявість або втрата апетиту, розлади травлення, втрата або надмірне набирання ваги, ознаки хвороби органів дихання, травлення, ендокринної системи, нирок тощо.
Педіатр повинен стати не лише турботливим другом і помічником для дитини, а й надійним порадником для батьків.
Тези відомого педіатра Яреми Возниці:
-
Діти не почали частіше хворіти. Думаю, що навпаки – умови життя, харчування, догляд за дітьми покращилися за останні роки, тобто зріс культурний і матеріальний рівень суспільства.
-
Я бачив багато смертей дітей від тих хвороб, від яких ми маємо вакцини. Десятки смертей. І я не бачив жодної дитини-інваліда або смерті внаслідок вакцинації.
-
Якщо дитина перших десяти років хвора 10-12 разів на рік – це нормально. Але якщо дитина хвора двічі на рік, і має два рази важку пневмонію, лежить у стаціонарі, отримує довенно антибіотики – це вже величезна проблема.
-
Коли дитина лікується собі вдома, вона пропустить 5-6 днів школи чи садка, це нормальна ситуація. Бо імунна система дитини народжується стерильною, вона мусить виробити захист до свого середовища. Вона мусить навчитися захищати себе.
-
Не треба робити з хвороби катастрофи.
-
Частина пацієнтів приходить до лікаря тільки для того, щоби дізнатися назву свого захворювання, а потім сідають за інтернет, шукають там різні способи лікування і щось собі вибирають. «Я читав в інтернеті, я краще знаю від доктора» – неправильна позиція. Інтернет лікаря не замінить у жодному разі.
-
Лікар повинен вчитися щодня, а не тільки проходити курси підвищення кваліфікації раз на п’ять років.
-
Є багато препаратів, які не мають доказаної ефективності, а їх рекламують на телебаченні, батьки із задоволенням їх купують. Має бути тверезий, розумний підхід, який базується на медицині, що базується на доказах.
-
Треба вибрати одного лікаря і до нього ходити. Тому що Гіппократ 2,5 тисячі років тому сказав, що ніщо так не шкодить здоров’ю, як часта зміна лікарів і багато лікарів.
-
Перший контакт хворої дитини має бути з педіатром. Тому що дитина – це найцінніше, що ми маємо в сім’ї, це перспектива життя суспільства, це неймовірно велика цінність.
-
Профілактика завжди дешевша, ніж лікування.
-
Чим у більше стерильних умовах і чистоті росте дитина, тим більше у неї алергії.
Розмовляла Ольга Шведа
Фото Івана Станіславського/Твоє місто
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- Як розвивати Львівський палац мистецтв
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- Чи молодшає рак і чи більшає хворих. Розмова з керівником Львівського онкоцентру
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові
- «Треба міксувати», або Історія львівської площі, що стала парковкою
- «Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
- Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
- Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA
- Зарплата, ціни на квартири та каву. Що змінилось у Львові та ще 4 містах
- «У нас 6 дівчат. В армію їх не заберуть». Як скласти дрон та скільки це коштує
- «Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Тут ти або Герой, або - нещасний». Як це повернутись з фронту
- Скільки коштує квартира у Львові, або Детальний огляд ринку нерухомості
- Після метро. Чи вдасться подолати транспортний колапс на Теремках
- «Росіяни стріляють, а шестеро хлопців мене несуть». Ще одна історія бійця
- Як це – жити тиждень у вантажівці. Репортаж із заблокованого кордону
- «Чомусь коментуємо дії ТЦК, а не відсутність черг під військкоматами»
- «Іншого такого немає». Чи може Клепарів стати підцентром Львова
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
- Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- Пам’ятка архітектури XXI століття? Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
- Мобілізація на Львівщині. Що з повістками та хто має стати на військовий облік
- «Ілон Московит». Як українці відмовилися від «церкви Маска»
- «Війна триває, а спецзаклад пустує!» Чи запрацює протезний завод у Львові
- «Тут парк із косулями, а нам показують 10-поверхівки», або Ще раз про Під Голоском
- «Ви бачили Під Голоском? Ми такого не хочемо». Де у Львові буде новий мікрорайон
- «Не чекайте, поки вас запакують у «пазік». Як Азов набирає бійців
- «Люди самі звикли давати у кишеню?», або Що відбувається у львівській онколікарні
- «Гармати били, а ми наступали…» Історія захисника, який пішов слідами діда-оунівця
- Зустрічаємо Героїв. Як ІТ-компанія ЕРАМ підтримує і допомагає адаптуватися ветеранам
- «Мій тато – герой». Як на Львівщині присвоюють звання
- Дахи Козловського, або Як «Лисиця бореться зі змією»
- На роботу до Львова, на відпочинок – за місто, або Що нам дасть Львівська агломерація
- Район, якому судилося стати популярним, або Як Сихову розвиватися далі
- «Можна мати протез, але... », або Що з роботою для ветеранів
- Ваші діти вчитимуться 12 років. Нехай це не стане несподіванкою!
- Обіцянки vs реальність. Чи ремонт вулиці Пирогова в Києві інклюзивний
- «Продасте одну шкарпетку?» Як у Львові лікують і протезують суперлюдей
- На армію можна, на інфраструктуру – ні? Як обирати, на що виділяти кошти під час війни
- Львів буде розростатися, або Як зробити місто, придатним для життя
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До соколиного міста
- «Кожен вагон, як вулик». Як працюють контролери у львівських трамваях
- Гіперактивних дітей більшає. Чи беруть їх у звичайні школи?
- «Мій син каже, що бачив Дублін, Лондон, але жити хоче у Львові»
- Оксана Линів, Ваґнер та «вагнерівці». Що не так і до чого тут Львів
- «Приліт» по Львову, збита ракета та ППО. Що кажуть експерти
- Що зміниться в школах Львівщини. Інтерв'ю з головним освітянином Олегом Паскою
- Віталій Портников: Україна зараз має три важливі пріоритети
- Що зміниться в парку «Знесіння» і до чого тут власники сусіднього готелю
- «Ставте дерево на перше місце». Архітекторка з Литви про міські простори
- «Місць немає, нам дуже шкода…» Як у Львові виник бум на приватні школи
- Як розбудовувати Львів. 10 порад головного архітектора Вільнюса
- «У резюме буде графа «працюю з ШІ». Як діє штучний інтелект та чому він зачепить кожного
- «Наше суспільство обросло міфами щодо виховання дітей»
- Чи стане «Горіховий гай» парком для всіх та через що сперечаються львів'яни
- Індійський «Слон» зайшов у Львів. Як працює заклад, що має кухню, якій тисячі років
- Звідки брати людей, або Чому в школах Львова бракує першокласників
- Що таке екоцид і як змусити росію заплатити за наслідки
- Після 9 років допомоги військовим виселяють з приміщення. Як у Львові працювала волонтерська кухня