![](/media/gallery/full/d/s/dsc0040_0d87e.jpg)
Люди Твого міста: Лев Скоп
Лев Лазор-Скоп народився у 1954 року у Львові. Автор понад 20 персональних виставок. Роботи зберігаються у музеях і колекціях як в Україні, так і за її межами. Працює художником реставратором у музеї "Дрогобиччина" та старшим викладачем на кафедрі Сакрального мистецтва ЛНАМ. Автор низки ікон, що знаходяться у церквах Західної України, автор іконостасу у селі Коти Яворівського району. Крім малярства, займається мистецтвознавчою науково-дослідною роботою. У 2002 році заснував творче об’єднання "Кактус", метою якого є продовження української національної малярської традиції у сучасному мистецтві. Автор безпрецедентного арт-проекту: намалював 365 ікон Богородиці на кожен день року.
Про Знесіння, де ніколи не було СРСР
Дуже люблю бувати там, де я народився і виріс – Знесіння. Там не було радянської влади, на Знесінні, ніколи. Ми собі «Розриту могилу» на танцях грали, українські пісні, до церкви постійно ходили, або вікна були відриті і на Радіо Ватикан Служба Божа правилася… І про радянську владу я почув в 20 років, коли прийшов працювати до Львова. А у Львові! І КДБ, і підслуховують, і те, і те. Таке було враження, що в кожному унітазі сидить КДБіст і підслуховує. Паніка така…
Новознесенська – це близький моєму серцю район. У нас не було багато грошей, але брат – художник, і як якісь гроші з’являлись, то ми купували книжки. І так з’явилась книжка про Львів, якесь старе видання. Як тепер пам’ятаю, дивлюсь і думаю: «Та це ж Львів мій!». Прокинувся рано і полетів по центрі з тією книжкою – пам’ятки архітектури дивитися. І собі я той Львів відкрив колосально!
![](https://tvoemisto.tv/media/gallery/full/other/d/_dsc0006_0207a.jpg?timestamp=1419849088)
Про львівські сентименти
Мій сентимент до Львова у тому, що люблю ті брами, де нема ремонту. Люблю зайти туди, де мало людей ходить… і ще раз собі відкривати Львів.
Кожна частина Львова – це для мене якась таїна. Люблю церкву Онуфрія одною любов’ю, П’ятницьку церкву – іншою. До собору Святого Юра теж є сентимент, піду туди в крипту до Шептицького, помолюся, звітую за життя…
Тепер, може, менше по цвинтарях ходжу. Напевно, не через вік, просто відчув, що цвинтар для мене перетворюється на якийсь музей…
Дякувати треба батькам: тато, хоч працював на заводі, та чимось для нас було таким богемним, коли він нас водив в Історичний музей. Ми могли в неділю поїхати, походити і побачити Львів ще іншим. Та й зараз так буває іноді, що я просто зайду в Історичний музей, повільно пройду залами і ще якесь відкриття для себе зроблю!
Про ностальгічні львівські кнайпи
Люблю ностальгічні львівські старі кнайпи, де щось відбувалося. Наприклад, де художники збиралися. «Вірменська кава», вона ще є. А знамениту «Квітку» (працювала на площі Ринок,14), на жаль, закрили. Це був такий маленький зал, але там народилося стільки фантастичних ідей. Там мало не статті писались на тих столиках!
![](https://tvoemisto.tv/media/gallery/full/other/d/_dsc0066_1628c.jpg?timestamp=1419849085?timestamp=1419586211)
За останні 20 років, навіть трохи більше, Львів дуже знищили. Це – болюча тема. Що більше ви будете знати і розуміти мистецтво, то більше розумітимете трагедію Львова. Всі будинки колись у Львові мали розписи на стінах. Та тільки там якийсь кабак (заклад харчування, – ред.) роблять чи щось інше – одразу усе збивають аж до кладочки. Хто ж буде платити шалені гроші за реставрацію?! Інтер’єри викидають, ламають. Це дуже боляче, але так – по всій Європі. Нема в нас ще тої культури розуміння збереження пам’яток…
Про малювання як талант кожного
Ви не малюєте – бо не хочете малювати. А малювати може кожна людина. Це – залежність. Встав вранці і в 5:00 можу малювати, в обід – сів, помалював. І не важливо, що малювати! Часто ідея стихійно приходить і я починаю її реалізовувати. Але іноді, як ми, наприклад, робили виставку про Стефаника, – ти читаєш Стефаника і Стефаник вже сам розповідає тобі, що і як малювати (поcміхається).
Про цінність мистецтва
Я в мистецтві не дуже розуміюся і всім про це кажу. Та й ніхто не розуміється в мистецтві. Час визначає твір мистецтва.
![](https://tvoemisto.tv/media/gallery/full/d/s/dsc0063_7f67f.jpg?timestamp=1419849081)
Моє покоління в тому часі (в часи молодості, – ред.) здебільшого не мало дотичності до музики. Музика до на прийшла з бітломанією. Як почалася бітломанія, то кожен ходив з гітарою, робив собі гітару, створював ансамбль. То страшне, що тоді творилося (сміється). І два-три роки тому знову… найменший син Михайло подзвонив і сказав, що вони в гурт шукають бас-гітариста. Різниця у віці у нас – 30 років. Грають вони важкий рок. І нам одразу якось так добре пішло, ми вже за першу нічну репетицію зробили багато музики. Гурт є ("Чорна дебра", - ред.), зараз пишемо новий трек. Ясна річ, музику хочеться робити іншою, щоб це не був якийсь закос під якийсь рок-гурт.
Дуже цікаво, що саме через рок-музику я прийшов до симфонічної… В СРСР не давали слухати західної естради, в кожному магазині були платівки з класикою, нас змушували ходити на класичні концерти. І це відштовхувало. Але якось Deep Purple використали в своєму треку віолончель (посміхається)…
І музика для мене важлива, і лірика. Недавно вийшла моя книга з п’єсами. Знаєте, я сам собі роблю подарунки. Дорогі книги і альбоми про мистецтво я собі не дуже можу видати, хоч рукописів багато. Але час від часу видаю якусь лірику.
Дивіться більше у повному варіанті відео:
Розмовляла: Лілія Кузік
Автор фото: Аліна Смутко
Люди Твого Міста
- «Остання лекція» Ірини Фаріон
- Дрібка солі в краплі «моря». Що буде із давньою солеварнею в Дрогобичі
- Люди Твого міста: Ігор Юхновський
- Урятована з гетто. Історія єврейської дівчинки, яку прихистили львів'яни
- «Перемога - це те, у що ти вкладаєш». Як американці інвестують у наші стартапи
- «Мене вразило, що пасажири змовчали». Андрій Жолоб про фронт і тил
- «Маю підопічну, якій 98 років. Це моя «перлинка», або Чому я стала соцпрацівницею
- Шлях додому, або За яких умов повертатимуться біженці. Дискусія
- «Дзизі» – 30 років. Розмова з Маркіяном Іващишиним про Львів і Полтву
- «Для одних Україна не надто галицька, для других не надто харківська»
- Нашим бійцям потрібне «щеплення стресом». Інтерв’ю з психотерапевтом про ПТСР і відновлення
- Люди Твого міста. Філіп Шухевич про славний рід, який допомагає Україні
- «Я хотів, щоби про Україну з перших уст чув Ілон Маск», – американський журналіст
- «Роблю гімнастику і не нарікаю». Як живе без світла бабуся Мая
- Люди Твого міста. Юрій Шухевич про ідеали батька і Верховну Раду
- Уві сні вона не дихає. Історія Софійки, якій потрібна допомога
- Перше «мама» в три роки. Історія Артемка, який заговорив після унікальної операції
- Геловін – це Голівуд. Отець про те, як насправді варто сприймати мистецтво смерті
- Ми – краплі, які творять океан. Як львівські блогери допомагають ЗСУ
- «На сході спочатку до нас ставилися з недовірою» – Юрко Дідула
- «Будемо з ним до кінця». Хто та чому прийшов на суд до Дзиндри
- «Ціль росії в цій війні – вкрасти наше майбутнє», – отець Михайло Димид
- Десятки автівок і сотні дронів. Як львівські блогери допомагають фронту
- «До війни ніхто у світі по-справжньому не знав, на що здатні українці», – Владика Венедикт
- Вивчив українську з колядника. Історія 95-річного отця, що виріс в Аргентині
- «Ми повинні попрощатися з огидним, смердючим радянським минулим», – історик Андрій Павлишин
- «Зараз немає художників та поетів – зараз усі солдати одного українського фронту», – Іванка Крип’якевич-Димид
- Чого нас вчив Любомир Гузар. Важливі тези Блаженнішого. Відео
- «Імперія розвалиться, а ворог зазнає ганьби». Історія родини Лесі Крип’якевич
- Біль за білими дверима. Репортаж із модульного містечка для переселенців у Львові
- «Для всіх був, як батько». Спомини побратимів про Тараса «Хаммера» Бобанича
- До 50-річчя арештованої коляди. Як у Львові відроджують найдавніший вертеп в Україні
- «Боронимо свою землю і чекаємо перемоги». Історії трьох захисниць
- «Дитяча книжка непереможна». Уляна Чуба – про перемогу у номінації Бі-Бі-Сі та вітрогонів
- Люди «Твого Міста». Галина Крук про Львів, поезію та розмову з Богом
- На передовій науки. Як Оксана Заячківська представляє Львів світу
- «Його світ був великим». Львів'яни прощаються з Іваном Вакарчуком
- Як успішно змінити професію. Розмова із IT-шницею EПAMу
- «Я хотів розірвати шаблон уяви про Шевченка», – режисер про фільм «Тарас. Повернення»
- Люди Твого міста. Роксолана Богуцька про моду, автентику та львів’янок
- Люди Твого міста. Микола Петренко про концтабір, ЛТБ та черги за книжками
- Тілько ві Львові. Віктор Морозов про батярів, Гаррі Поттера та місто як пуп землі
- Люди Твого міста: Вікторія Бриндза про свої досвіди та досліди
- Люди Твого міста. Юрій Кох про Львів, сни та найбільший облом в житті
- Юліан Чаплінський про еміграцію, Львів за 20 років та двори без машин. Частина друга
- Люди Твого Міста: Ярема Возниця про дитячі хвороби, вакцинацію та вибір лікаря
- Люди Твого міста. Тарас Возняк про скандали, «газ щастя» і дух міста
- Магда й барви. Як розмова Ірини Мориквас із сином стала дитячою книжкою
- Акварель не терпить вагань. Люди і квіти художниці Тетяни Гамрищак
- Бути чесним із музикою. Антоній Баришевський зіграє у Львові «Людкейджа»
- Дзвінкі каблуки. Як у Львові навчають ірландських танців
- Бах на Пекарській. Звідки взявся електричний оргáн у львівській квартирі
- Оксана Линів: Українська музична освіта значно краща за західноєвропейську
- Оксана Кісь: Львів завжди мав жіноче обличчя
- Олександра Сербенська: Не достатньо знати, що українська – солов’їна
- Люди Твого міста. Мирослав Скорик: Мій абсолютний слух виявила Крушельницька
- Люди Твого міста. Отець Богдан Прах: Як не боятися бажати великого
- Андрій Павлишин: Львів став культурною столицею не від доброго життя
- Люди Твого міста: Ігор Балинський про Львів медійний і Львів релігійний
- Люди Твого міста: Ігор Копчик про Ван Гога та урвища Львова
- Люди Твого міста: Оксана Муха про зцілення піснею та дух Львова
- Люди Твого міста: Маріанна Кіяновська про мистецтво, що творить Львів
- Люди Твого міста: Марія Музичук про шахи і любов до Львова
- Люди Твого міста: Оксана Караванська про моду та не галицький Львів
- Люди Твого міста: Ярослав Грицак про Львів як Нью-Йорк Східної Європи
- Люди Твого Міста: Батяри Радковці про Львів-Вавилон
- Люди Твого міста: Уляна Явна про старовинні українські строї
- Люди Твого міста. Владика Борис Ґудзяк про Львів та недовіру
- Люди Твого Міста: Олег Цьона про Львів як дім
- Люди Твого міста: Павло Шеремета про Львів як центр ідей
- Люди Твого міста: майстриня етноодягу про тренди серед вишиванок
- Люди Твого міста. Митрополит Мокшицький про відповідальність за Львів
- Як змінити бізнес в Україні? 7 важливих тез Софії Опацької
- Люди Твого Міста: Богдан Новосядлий про Бога, космос та інтернет
- Люди Твого Міста: Влодко Кауфман про місця спокою у Львові
- Люди Твого міста: Ігор Лильо про душу Львова
- Люди Твого міста: Олександр Фільц про сильну і слабку сторони Львова
- Люди Твого міста: Андрій Великий
- Люди Твого міста: Мирослав Маринович
- Люди Твого міста: Олександра Коваль
- Люди Твого міста: Ярослав Рущишин
- Люди Твого міста: Ілько Лемко
- Люди Твого міста: Олеся Саноцька
- Люди Твого міста: Марк Зархін
- Люди Твого міста: Мар'яна Савка