Історії родин та львівських вулиць. До чого відкрив доступ Держархів Львівщини

3452 0
Невідомі факти про родину, рукописи знаних митців, первинні ескізи історичних будівель Львова – все це можна знайти у Державному архіві Львівської області. Віднедавна документи з’явилися у вільному доступі в мережі. Журналістка Tvoemisto.tv побувала в архіві та розповідає, що ще там можна знайти, чому важливо оцифровувати історичну спадщину, як будівельні справи допомагають у відбудові України та як не загубитися в архівних фондах.

«Тепер ми маємо подвійну роботу з описами, адже їх спершу потрібно перекласти українською, а потім декомунізувати та звірити з оригіналами. Не факт, що радянська влада при перекладі не спотворила факти», – розповідає директорка Державного архіву Львівської області (ДАЛО) Ірина Мартенс.

Це один із найбільших архівів України, у якому понад 5 тисяч фондів та майже 2 мільйони 700 тисяч одиниць зберігання. Зокрема, є фонди таких періодів: австрійського, міжвоєнного польського, німецької окупації, радянського, партійного та періоду незалежності. Документи датовані від 1735 року.

Ірина Мартенс каже, що архівом часто користуються місцеві мешканці та дослідники історії й архітектури: «Люди часто приходять до нас і знаходять те, що потрібно. Не всі паперові носії дожили до нашого часу, але є такі, що пережили понад сто років і дві війни».

Саме тому пріоритетним завданням для архіву стало оцифрування збереженого. Для цього тут використали програмний продукт Archivo київської компанії «Архівні інформаційні системи». Зі слів Ірини Мартенс, цю ініціативу підтримали очільник Львівської обласної воєнної адміністрації Максим Козицький та його заступник Олександр Кулепін, тому програму закупили її коштом.

Ірина Мартенс

Наразі працівники заповнюють програму в певній послідовності, починаючи з описів і закінчуючи документами. Це нелегка справа, признається директорка архіву, адже раніше всі вони були написані від руки. Справи до 1939 року писані польською або німецькою мовами. У радянський час їх переклали російською і додали радянську інтерпретацію подій, які в них описані. 

На електронному ресурсі вже чимало описів. Наприклад, у архіві активно оцифровують фонд Університету Яна Казимира (тепер Львівський національний університет імені Івана ФранкаРед.). Цей проєкт реалізовують ще з 2018 року спільно з Вроцлавським університетом. Тут можна знайти документи про студентів, викладацький склад, їхні наукові роботи.

Наприклад, нещодавно Львівський архів сканував і завантажив на сайт у відкритий доступ студентську наукову працю латиною «Про Лукіана і його сучасність», яку власноруч написав Іван Франко в 1877 році під час навчання.

Історія львівських будівель

Торік за підтримки швейцарського фонду ALIPH та компанії «Архівні інформаційні системи» Львівський архів отримав грантові кошти для оцифрування ще одного пакету важливих документів – львівського магістрату. Архіву вдалося представити на електронному ресурсі перший опис цього фонду. Це, зокрема, мапи, схеми, плани, водогони, розрізи будинків, фасади й перепланування всіх львівських будівель.

Документи були в неупорядкованому і жахливому технічному стані, тому з 2017 року їх почали реставрувати. Рятують їх у архіві з допомогою спеціального преса, японського паперу та паяльника. 

Документ до реставрації

Завідувачка сектору фізичного зберігання документів Галина Мельник спочатку сама очищає гумкою всі ескізи від пилу та забруднень, потім обережно миє, але так, щоб не зачепити туш.

Відтак із допомогою японського термопаперу і паяльника «латає» всі розрізи. Саме тепер фахівчиня реставрує креслення фасадів Львівського оперного театру та єдиний ескіз люстри у головній залі.

«Підбираємо папір під колір документа. Японський цінний тим, що не перекриває текст і потім зовсім не помітний», – розповідає Галина Мельник.

І справді, в архіві зберігається чимало перших проєктів знакової львівської забудови.

Головна спеціалістка відділу забезпечення зберігання документів Валерія Коваль показує будівельну справу будинку на вулиці Коперника, 1 – так званого пасажу Міколяша. Більша його частина не збереглася до наших днів, лише фрагмент на вулиці Коперника. Пасаж Міколяша йшов паралельно до червоної лінії забудови на пл. Міцкевича, виходив приблизно на Вороного навпроти вул. Руданського. Це був один із перших сецесійних об’єктів у Львові, зведений у 1898–1900 роках будівельною фірмою архітектора Івана Левинського, чий підпис зберігся на проєкті. Пасаж був критий заскленою металевою конструкцією, яку тепер можна побачити лише на кресленнях та ескізах.

Креснення Пасажу Міколяша

Також фахівчиня показала креслення 1905 року будівлі колишнього страхового товариства «Дністер», розміщеного на розі Руської та Підвальної. Тепер тут працює 1-а міська поліклініка. Будинок Українського кооперативного банку і страхового товариства – один із яскравих сецесійних об’єктів міста, споруджений в 1905–1906 роках. Нещодавно саме за архівними кресленнями там здійснили реставрацію. Архітектором будівлі також став Іван Левинський. 

Будівля товариства «Дністер»

«На кресленнях було розміщення будівлі, центральний та бокові фасади. Документами визначалися межі будівництва та планування всередині, що дуже важливо. Якщо будівництво виходило за межі, його забороняли: як ухвалив магістрат, так і мало бути», – пояснює Валерія Коваль. 

Справи львівського магістрату зараз надзвичайно затребувані. Адже історичну частину Львова регулярно перебудовують підприємці, реставрують державні установи, а також містяни, які воліють повернути автентичний вигляд свого помешкання. Для того їм усім обов’язково  варто звернутися до архіву, щоб знайти документи і первинні креслення. Тому цей фонд магістрату потрібний не лише архітекторам, а й пересічним громадянам, зокрема студентам. 

Фахівчиня зазначає, що в неї чималий список запитів від містян на віднайдення того чи того історичного креслення: «Коли люди купують квартиру і хочуть відновити невідомі дверні отвори або вікна, ми надаємо перші плани цих будівель чи окремо квартир. І вони відповідно до них роблять ремонт». 

Крім того, архів стає в пригоді у відбудові знищених росією пам’яток. Зокрема, до ДАЛО звернулися проєктанти, які хочуть відновити будинок на вулиці Стрийській, частково зруйнований російськими ракетами. Працівники архіву надали їм єдиний екземпляр історичних креслень та схем, за якими можна привести будівлю до первісного вигляду.

Креслення будинку на вул. Стрийській

Нагадаємо, що 6 липня відбувся наймасштабніший ракетний удар по цивільній інфраструктурі Львова. Тоді були пошкоджені 17 будинків, 13 із яких є пам'ятками архітектури. Згаданий будинок на Стрийській перебуває під опікою ЮНЕСКО, тепер його відновлюють.

Як знайти потрібну інформацію в архіві 

На електронному ресурсі Державного архіву Львівської області кожен може знайти необхідні документи. Наприклад, документи слідчого відділу НКВС, справи колишніх засуджених, які вже потім потрапили під реабілітацію. Загалом у вільному доступі 6 тисяч справ. 

«Серед цих справ дуже багато людей розшукують своїх рідних. Заходять на електронний ресурс архіву, знаходять номер справи, прізвище та ім’я бабці чи діда, які були засуджені, і приходять до нас саме по цю справу», – каже директорка Ірина Мартенс. 

Крім того, чи не найкориснішими для жителів Львівщини є скановані документи РАЦСів, які стають у пригоді саме в дослідженні родоводу. В архіві зберігаються такі документи з 1940-го до 1945 року. В них можна знайти докладну інформацію про людей, народження і шлюб яких реєстрували на Львівщині. Найчастіше шукають саме свідоцтва про народження родичів.

Щодо справ львівського магістрату, то інформацію про історичну забудову можна знайти на сайті, вказавши назву вулиці до 1944 року, а також номер будинку. 

«Ви не зможете знайти щось на вулиці Руфа (раніше Некрасова), адже це нова назва. Якщо будемо постійно перейменовувати вулиці в архіві, то виникне хаос. Тому потрібно знати назву вулиці радянську або ж польську», – пояснила старша зберігачка фондів Вікторія Нецько.

Наразі працівники вже завантажили півтора мільйона сканованих справ.

Вікторія Нецько відскановує креслення Будинку Шпрехера

Вони містяться в описі у алфавітному порядку відповідно до назви вулиці. Тож кожен охочий може зблизька розглянути оригінальні ескізи та креслення львівських будівель і знайти для себе чимало цікавого.

«Архівні документи – це завжди першоджерела, часто в єдиному екземплярі. Хочеш знайти далеку родину – тоді тобі до нас. Не знаєш, як проходить каналізаційна мережа під старим будинком, – також до нас», – підсумовує Валерія Коваль.

Наталія Вареник

Фото: Твоє місто

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав. 

___________________________________________________________________________________________________________________________

Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.

Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми  про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.

 

Репортаж Твого міста

+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!