Фото: Анни Чистякової
«Пірнаю вже 10 років». Як львівський викладач займається моржуванням
Борис Потятинник, викладач Українського католицького університету, вже десять років майже щодня купається у «ставку» з водою, температура якої не перевищує вісім градусів, о восьмій ранку.
В призначений час на вулиці Богдана Хмельницького назустріч мені виходить моложавий та енергійний чоловік. Одягнений доволі легко, як для морозного дня. Звідти ми прямуємо на Високий Замок, де львівські моржі мають спеціальний басейн для пірнання в крижану купіль.
«У 2011 році я приїхав з моря в холодний дощовий Львів і занедужав на гайморит. Мій знайомий сказав, що холод Чорного моря і Львова треба «вибити» ще більшим холодом. Відтоді й займаюся моржуванням і більше не хворію на сезонні ГРВІ. Дехто вважає, що пірнання в холодну воду – панацея від хвороб. Я не знаю, чи це так. Після сорока років життя пригадую випадок, коли дружина викликала мені «швидку» через тиск, але зараз мене таке вже не бентежить. Я зробив для себе висновок, що носоглотка і серцево-судинна система дуже «люблять» загартовування», – розповідає дорогою чоловік.
Підходимо до джерела, де люди набирають воду. Біля нього паркан, яким обгороджений «ставок» для купання, викладений спеціальною плиткою та обладнаний поручнями. Тут усе зроблене акуратно, з любов’ю. Поряд лавочки, роздягальня, турнікет для розминки, навіть відра для обливання.
Борис Потятинник каже, що моржують тут близько двохсот людей, але вони приходять у різний час, тож не заважають одні одним. Серед них є і чоловіки, і жінки.
«Я не всіх знаю, зі всіма не перетинаюся. Телефоную до голови об’єднання лише тоді, коли треба гроші здавати», – сміється чоловік. Постійно підтримує і облаштовує це місце спільнота «Замкові моржі».
Біля ставка бачу молодого хлопця, який теж готується до пірнання. Каже, що займається моржуванням близько двох років, що це для нього певний спосіб життя і самовираження.
«Когось «вставляє» курити, пити чи ще якось розважатися. Мене ж надихає прийти сюди зранку і зануритися в холодну воду. Це дуже специфічні відчуття, до того ж процедура ця заряджає бадьорістю на цілий день», – признається Роман.
Поки ми розмовляємо з хлопчиною, Борис Потятинник також готується до пірнання. Для цього спочатку розтирає тіло снігом, а потім вже занурюється у воду.
«Головне після цього швидко витертися і вдягнутися у тепле», – веде далі Роман. Хоча Борис Потятинник, перед тим як вбратися, робить ще вправи на турніку неподалік.
За цей час біля ставка збираються ще кілька охочих до зимового купання . Один із них розповідає, що приходить сюди загартовуватися не лише сам, але й з дітьми, яким зараз вісім і дев’ять років. Деякі чоловіки, заходячи у воду, хрестяться, адже басейн для пірнання при джерелі Діви Марії, неподалік Хресної дороги. Навідуються до джерела не лише львів’яни, щоби набрати води чи поморжувати у «ставку», а й туристи з різних куточків України.
«На мою думку, люди починають займатися моржуванням через цікавість, бажання спілкуватися, особливо з природою, а також через пошук можливостей для розвитку. Людині притаманно шукати себе і мати бажання розвиватися. Багато людей у той чи той час починають шукати шляхи розвитку через медитацію, філософію, релігію, здоровий спосіб життя тощо», – пояснює Борис Потятинник.
Загалом моржують люди на цьому місці вже більш ніж двадцять п’ять років. Раніше, коли не було водойми, набирали воду у відра і обливалися. Згодом церква Святого Онуфрія облаштувала там «ставок», обгородила його. Координатор спільноти «Замкові моржі» Володимир Мястковський запевняє, що буде радий усім, що до їхньої спільноти може долучитися кожен, хто воліє провадити здоровий спосіб життя.
Монастир Св. Онуфрія Провінції Отців Василіян Найсвятішого Спасителя в Україні
«Як занурюватися правильно? Радив би робити це до тридцяти секунд, потім швидко вбратися у тепле і випити гарячого чаю. Деякі люди, коли починають моржувати, вдають із себе героїв, ставлять годинник і занурюються до пів години часу. Це неправильно! Потім вони пропадають і більше не з’являються в нас. Також не можна вживати спиртне – ні до, ні після занурення, тільки чай. Ті ж самі поради підійдуть тим, що занурюються у воду раз на рік: на Водохреща», – наголошує він.
Лікарка-кардіолог із 5-ої лікарні Територіального медичного об’єднання Наталія Свищо каже, що моржування має і протипоказання, як-от пережитий інсульт чи інфаркт, атеросклероз периферичних артерій, тромбоз, метеочутливість, порушення вестибулярного апарату, цукровий діабет. З її слів, користь від такої процедури можна відчути лише при постійному зануренні з поступовим збільшенням тривалості та під обов’язковим наглядом інструктора.
Анна Чистякова
Фото авторки
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Репортаж Твого міста
- “Від нас могло нічого не лишитися”. Мешканці Сихова оговтуються після атаки
- Уперше по-новому. Як святкуватимуть Різдво у головних храмах Львова
- «Українські перевізники як заручники». Репортаж із заблокованого кордону
- «Підемо на пікет, якщо її закриють». Що буде з останньою комунальною лазнею Львова
- «Не штрафуйте нас, будь ласка, ми чемні» або Як працює велопатруль у Львові
- Ікони на склі, вишиванки, живопис. У Львові відкрили виставку з унікальної колекції
- На спогад про Гармаша, який хотів відродити «Республіку святого саду»
- «Мусить змінитися». Що відбувається в Медцентрі ЗСУ у Львові
- Шарм і катастрофа. Як у самому центрі Львова руйнується монастир XVII століття
- Як зміняться вулиці Княгині Ольги і Наукова та що буде з мостом
- Львівський ювелірний піде з молотка. Репортаж із заводу, що працює 80 років
- Таємниці підземних переходів Львівської політехніки
- Водії чекають 5-6 діб. Що відбувається на кордоні з Польщею та як вирішити проблему
- Рятують старі речі зі смітників. Як у Львові працює бюро архітектурного порятунку
- Озера твого міста. Де у Львові можна побачити набережну і відпочити
- «Зараз нас годує Закарпаття». Яка ситуація з овочами та фруктами у Львові і які ціни
- «Це компроміс». Як виглядає вулиця Степана Бандери у Львові
- 1200 порцій за пів години. Як біля Львівського вокзалу працює польова кухня
- «Там пекло, але хочемо додому». Історії людей, які змушені перечекати війну у Львові
- «Все буде добре, сину». Репортаж з кордону, куди українців вигнала війна
- Чому закрили гастроном «Сквозняк» і що буде з будинком Сегаля у Львові
- Усе буде кебаб, або Чому вулична їжа витісняє у Львові локальну кухню
- «Ще з тих часів». Як у центрі Львова збереглося радянське кафе
- Загадка трояндового будинку. Як львів’янка самотужки реставрує будинок із розписами
- А якщо напад? В якому стані перебувають укриття у львівських школах
- Ковчег Дзиндри. Репортаж із музею, який знайдеш там, де не очікуєш
- «Сліпі не можуть жити серед сліпих». Репортаж з аварійного будинку для незрячих
- Містом на інвалідному візку. Чи стали оновлені вулиці Львова доступними. Експеримент
- Такого у Львові більше ніхто не робить. Репортаж із майстерні аніматора
- Простір співжиття. Блиск і бідність львівських дворів
- Тут живе дух Львова. Як працює сторічний музичний магазин, який потрапив до рекордів України
- Хвороба без фільтрів. Історія одного пацієнта з Covid-лікарні у Львові
- Карпатсько-літературна одіссея горами, грибами і творчістю
- Зберегти синагогу
- «Обдзвонювали всіх». Як живе містечко, де вакцинували найбільше людей
- Нове життя старого Підзамча. Репортаж з промислового центру Львова
- Історія львівської Фабрики кахлевих печей, яка встояла крізь століття. Фоторепортаж
- Після хвилі. Як львівська грекиня відроджує втрачену ідентичність
- Богородиця і Христос у вишиванці. На Львівщині є храм з неповторним іконостасом
- Ліки для Гаяне
- «Ми були першими». Репортаж з крафтової пивоварні у Львові
- 80 років повернення. Як у центрі Львова відновлюють церкву, яку знищила бомба
- Шеф Анкіт
- Пережив бомбардування і банкрутство. Репортаж із львівського локомотиворемонтного заводу
- «20 років вже тут збираємось». Як сьогодні працює книжковий ринок біля Федорова
- Між паранджею та вишиванкою
- Викорінені
- «Називайте мене Джонні». Історія білоруса, змушеного переховуватися у Львові
- «Працюємо сповна». Репортаж з єдиного в Україні заводу, де виготовляють пожежні танки
- Дім для всіх. Як живуть мешканці Спільноти взаємодопомоги «Оселя»
- Штучна шкіра та вправність рук. Як у Львові рятують дітей і дорослих з опіками
- Як живеться під дахом Першого театру
- «Ало, що у вас трапилось». Репортаж із диспетчерської Центру екстреної меддопомоги у Львові
- Конструктор для дорослих. Як у Львові ремонтують і модернізують літаки-винищувачі
- Музей залишених секретів. Історія гуцулки, яку відвідували митці і політики
- Смак дитинства упродовж пів століття. Як у Львові працює фабрика «Світоч»
- Де живе львівський Лускунчик. Історія склодзеркального заводу у Львові
- Як у Львові терміново розгортають новий Covid-корпус. Фоторепортаж
- Перше правило – мовчати про коронавірус. Як переживають карантин бездомні у Львові
- «Сьогодні я не поцілую тебе на ніч». Репортаж із Covid-відділення у Львові
- Зробити поле для гольфу своїми силами? Подорож до амбітної та історичної Сколівщини
- «Ти роботу собі нормальну знайди!» Як це працювати контролером у трамваях Львова. Репортаж
- Чи можна заразитись туберкульозом у трамваї? Репортаж із львівського Центру легеневого здоров’я
- «Не будіть у нас звіра!». Як у Львові минув діалог влади і громади. Репортаж
- Волонтер з Донецька, пані Лавра з Чупринки. Репортаж з Маршу нескорених у Львові
- Хто більше любить Україну? Як Порошенко і Вакарчук одночасно агітували у Львові. Репортаж
- З'їли і не заплатили. Як минув день довіри у ресторанах Львова. Фоторепортаж
- На шпацер з наукою. Як у Львові на вечір ожили відомі вчені
- У бібліотеку через інстаграм. Для кого працюють львівські медіатеки
- Вулиця веж і винарень. Фоторепортаж із першого вуличного фестивалю на Лесі Українки
- Невідкладна допомога парасолькам. Фоторепортаж із львівської майстерні «Айболить»
- Вдихни і співай. Як живе львівський ансамбль незрячих «Струмочок»
- Передайте далі. Репортаж із львівської маршрутки
- Купити гамак, вишиванку і козу. Фоторепортаж із Косівського ринку
- Яким буде сміттєпереробний завод у Львові. Приклад Польщі
- Три по піісят. Репортаж із совкових барів Львова
- Не заходьте за стрічку! Репортаж із відкриття Бескидського тунелю
- Останній дзвоник у російській, українській та польській школах Львова. Репортаж
- Буки Розточчя. Як дбають про природну спадщину ЮНЕСКО поблизу Львова
- Друг на годину. Фотопрогулянка з песиками з ЛКП «Лев»
- День Валентина у Львові. Дев'ять теплих фото і одна історія про кохання
- Потопити «човників». Репортаж із черги на пункті пропуску в Шегинях
- Чекаючи на господаря. Фоторепортаж із притулку для тварин «Милосердя»
- «Скоро нас спишуть». Як помирають книжки в бібліотеках
- Львівський Шанхай. Фоторепортаж із блошиного ринку
- Сварог на Знесінні. Як живуть львівські рідновіри
- Три «К» для перезавантаження Центру Довженка на Сихові
- Конституція Левандівки. Як культурний центр «Супутник» розвиває район
- «Усі хочуть працювати розумом, а не мітлою». Чотири історії львівських двірників
- «Раніше звідси лише вперед ногами виносили». Перезавантаження Органного залу
- Нецифрові технології. Фоторепортаж із графічної майстерні Академії друкарства
- Розкраєні. Як село на кордоні стало торговельною хвірткою до Євросоюзу
- Безпритульні, притульні. Як живуть вуличні собаки в Україні та Польщі
- Хоспіс, а не вмиральня. Як піклуються про смертельно хворих в Україні і Польщі
- Щось таке справжнє. Як в Україні й Польщі відроджують традиційну музику
- Життя, смерть, шахта. Як ведеться гірникам Львівщини та Польщі