фото: Анна Журба

фото: Анна Журба

«Не будіть у нас звіра!». Як у Львові минув діалог влади і громади. Репортаж

6682 0
«Усі знають, що там масово роздають російські паспорти. Згідно з російською військовою доктриною, якщо громадянину Росії загрожує небезпека, вони можуть вводити війська».

Повідомлення президента Володимира Зеленського про те, що Україна погоджує «формулу Штайнмаєра» для проведення місцевих виборів на окупованих територіях, викликала неоднозначну реакцію в суспільстві та акції протесту. Низка політичних партій, а також обласних та міських рад, у тому числі і Львівські, виступили із заявами проти неї і вимогами влади пояснити подальші дії. 6 жовтня у Львові, Києві та інших містах провели віче «Зупинимо капітуляцію!».

Відтак, Офіс президента ініціював проєкт «Діалоги про Україну», аби урядовці та громадськість обговорили врегулювання ситуації на Донбасі. Для цього 8 жовтня політичний директор МЗС Олексій Макеєв, заступниця міністра оборони Аліна Фролова та заступник міністра у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб Антон Колумбет приїхали до Львова. Tvoemisto.tv занотувало найцікавіше.

Зустріч у Палаці залізничників мала розпочатися о 15:00. До цього часу майже всі місця в залі були заповнені. На діалог прийшли представники різних кіл та галузей — культурних, університетських, медичних, місцевого самоврядування, різних релігійних конфесій. Чи не найбільше в залі було активістів та волонтерів громадських організацій, пов’язаних з АТО та ООС.

Окрім заявлених раніше учасників — Олексія Макеєва, Аліни Фролової, Антона Колумбета і голови ЛОДА Маркіяна Мальського, у зустрічі має взяти участь голова ЛОР Олександр Ганущин, який приїхав за 15 хвилин до її початку.

«Ні капітуляції!», — усміхнено вітається він зі знайомими.

Тим часом у коридорі хтось цікавиться, чи буде на зустрічі міський голова Львова Андрій Садовий.

«Він займається міськими питаннями», — лунає у відповідь.

Гості запізнюються майже на годину.

«Перепрошую, ми за останні 18 годин відвідали три обласні центри — Івано-Франківськ, Рівне, Львів», — каже Олексій Макеєв.

Маркіян Мальський бере на себе не надто притаманні його посаді обов’язки модератора. За його словами, влада започаткувала ці діалоги, щоб «обговорювати актуальні тематики та знайти порозуміння всіх груп населення, вибудовувати спільні рішення».

Олексій Макеєв пробує запевнити присутніх, що ніякої капітуляції з боку влади немає. Аліна Фролова у свою чергу детально пояснює, що означає розведення військ на Донбасі, зокрема у Золотому, Петелівському і Станиці Луганській, де процес уже пробують запускати.

«Розведення військ погодили ще у 2015 році у Мінську, але не воно відбулося через порушення домовленостей. Зараз ми намагаємося перезапустити цей процес. Відбувся перший етап розведення в Станиці Луганській і триває другий — розбір інженерних споруд. Після цього етапу або паралельно з ним тривають два інші — розмінування та робота військових адміністрацій для налагодження щоденного життя населення», — каже вона.

За словами Аліни Фролової, ключова умова розведення — відсутність обстрілів на території впродовж 7 днів, чого дотрималися наразілише в Станиці Луганській. Розведення відбувається на 1 км від лінії розмежування — мають бути відведені як українські війська, так і війська агресора.

«Якщо цього не буде — розведення припиняється. Розведення не є самоціллю — це частина плану по досягненню миру. Ми живемо в часи гібридної війни, у якій маємо комбінувати всі заходи», — говорить Аліна Фролова.

Антон Колумбет розповідає про пакет нових законопроєктів, які стосуються ветеранів і гарантій їхнього соціального захисту.

«Про жодні відміни пільг чи зменшення соціальних гарантій немає мови. Йдеться про надання додаткових можливостей, альтернативних шляхів підтримки, зокрема вільне медичне забезпечення, нову житлову програму. Також ми прирівняємо постраждалих учасників Революції Гідності до постраждалих внаслідок бойових дій одним законом, а найближчого місяця закриємо питання статусу учасника бойових дій для добровольців та надання українського громадянства добровольцям-іноземцям», — сказав він.

Увесь час аудиторія уважно і тихо слухає спікерів. Перші оплески звучать після того, як Олександр Ганущин зауважує, що «команда президента трактує Мінські домовленості в проросійському змісті».На його переконання, вибори на окупованих територіях приведуть до легітимізації окупаційних адміністрацій, «що й потрібно Росії». Тож відбуватися вони мають після відведення військ агресора, повної деокупації, взяття кордону під контроль Україною, а відтак — реінтеграції.

«Дивно, що не говорять про цей шлях — тримати удар. Саме до цього закликають люди на віче в різних містах. Шлях до капітуляції не є правильним, ви нас не переконаєте. Діалог може бути, коли буде обстоювання різних позицій, а не однієї», — і під оплески Олександр Ганущин передає заяви ЛОР та місцевих рад представникам міністерств.

Олексій Макеєв каже, що визнавати ЛНР і ДНР ніхто не збирається, адже це суперечить законодавству України. «Формула Штайнмаєра» передбачає демократичні, згідно з вимогами ОБСЄ, вибори.

«Немає танків, автоматів поруч з дільницями, кожен може проголосувати, українські ЗМІ висвітлюють процес, будь-який громадянин України і українська партія можуть балотуватися, а проводить вибори українська ЦВК. Якщо ми побачимо, що Путін не хоче виводити війська, ми повернемося на попередні позиції», — впевнено говорить Олексій Макеєв.

Проте аудиторія йому не дуже вірить. Голова Львівської обласної організації Спілки офіцерів України Петро Костюк вважає, що такі дії влади можуть привести до громадянської війни.

«Усі знають, що там масово роздають російські паспорти. Згідно з російською військовою доктриною, якщо громадянину Росії загрожує небезпека, вони можуть вводити війська. Коли канцлеру Західної Німеччини Конраду Аденауеру запропонували приєднати НДР, він сказав: “Краще пів Німеччини, але повністю, ніж вся, але наполовину”. І приєднуючи Донбас, ми можемо втратити всю Україну. Навіщо проводити зустріч у Нормандському форматі? Щоб селфі зробити?», — риторично запитує він.

Атмосфера стає ще більш напруженою, коли до мікрофона підходить підполковник запасу Іван Смага, який у 2014-2015 роках був у Дебальцеве.

«Ви знаєте, що витворяли ті тварі, з якими ви зараз хочете домовлятися і розводити війська, з людьми в Дебальцево?! Не знаєте. Людей вирізали! Про яке відведення військ я можу говорити на своїй землі? — лунають оплески. — Я патріот, націоналіст, і думаю, що тут є такі ж самі, хто не віддасть ворогу жодного клаптика землі. Ви розбираєте інженерні споруди, які нам можуть бути потрібні потім? Що ви робите?! Ви думаєте, що та земля, яку ви залишите, не буде зайнята противником?! Не будіть в нас звіра, який буде захищати своє лігво! Ми не дозволимо здати Україну!», — відбивається від стін його емоційний заклик.

Аліна Фролова каже, що теж патріотка.

«Не видно», — чути з іншого боку барикад.

«Ви маєте право не вірити. Я — з Краматорська, і знаю, що там відбувається. Я не буду здавати інтереси України. Я є патріот — хочеться вам чи ні. Але за останні роки немає просування і розуміння, що робити далі. Коли ми стоїмо — ми просто втрачаємо людей. Має бути план. Ми можемо обговорювати його деталі, але він має бути», — відрізає вона, перебиваючи тих, хто намагається перебити її.

Батько десантника Максима Дзюбана, який загинув під Луганським аеропортом, — Мирослав — ставить питання про покарання тих, «хто вбивав і розстрілював українську націю».

«Верховна Рада має прийняти закон, згідно з яким ті, хто брав участь у війні проти України, не можуть бути амністовані», — відповідає Олексій Макеєв.

«Знаючи нашу судову владу, я в це не вірю», — апелює Мирослав Дзюбан, підтримує тезу Петра Костюка про те, що вибори на окупованих територіях приведуть до негативних наслідків, і під оплески повертається на своє місце.

Так само оплесками зустрічають зауваження Наталії Нагорної про те, що «відступ на рідній землі неможливий». Її син Юрій загинув під Зеленопіллям у липні 2014 року, змогли поховати його тільки у листопаді 2015-го — понад рік тривала ДНК-експертиза.

Аліна Фролова погоджується з нею, але цікавиться, чому мітингів не було, коли розводили війська у Золотому у 2016-му.

«Розведення не було», — лунає з залу.

«Було. Не було протестів, бо це питання не політизувалося», — парирує Аліна Фролова.

«І чим воно завершилося?», — уточнюють із залу.

«Українські війська повернулися на попередні позиції, бо були порушені домовленості», — відповідає Фролова.

«Для чого було відходити і повертатися назад, якщо можна взагалі не відходити? Чому в нашій армії досі бардак? Кажете, що бракує людей? То наведіть порядок і заохотьте їх. Тоді не треба буде відходити. Тільки вперед — щоб звільнити нашу землю!», — під оплески продовжує Наталія Нагорна.

Аліна Фролова під шум у залі пробує відповісти, що розвиток армії є пріоритетним напрямком для влади. Згадка про те, що вона перебуває на своїй посаді лише 5 днів, викликає додаткове збурення.

«Давайте ви будете відповідати на наші питання, а не пудрити нам мозги? Ви людей послухайте!», — вибухає в першому ряду Михайло Сидорович, колишній керівник АТП-1 і «Львівелектротрансу», а нині — ЛКП «Рембуд».

«Чому немає санкцій Росії? Чому ми досі з ними торгуємо? Магазини переповнені російськими товарами. Де санкції нашої влади проти Росії? Почніть хоч з чогось! Санкцій нема, армії нема, будемо відступати. А-фі-гєть! Дякую», — завершує Наталія Нагорна.

Олексій Макеєв згадує, що Україна запровадила санкції для понад 1000 російських громадян та понад 400 підприємств, та каже, що повністю заборонити приватному бізнесу торгівлю не може. Тож він закликає не купляти російські товари.

Голова Спілки учасників бойових дій «Асоціація комбатантів» Тимур Баротов просить нову владу не робити помилок і «не руйнувати те, що будувалося важкими зусиллями попередні 5 років».

«Нова команда за кілька місяців зруйнувала всю міжнародну коаліцію, яка підтримувала Україну у війні. Те, що ви кажете, звучить правильно, але ми судимо по діях. І те, що ми бачимо, має катастрофічні наслідки для України. Подивіться на логотип "Діалоги про Україну". Якби він був написаний великими літерами, було б "ї" без крапочок. Ви "Україна" написали з маленької», — говорить він.

«У нас завжди була проблема з логотипами», — спробував жартом розрядити обстановку Маркіян Мальський. Проте це не дуже допомогло.

«Ви приїхали сіяти рускій мір тут? Такого не буде. Якщо ми згуртуємося — а ми вже гуртуємося, — будемо за день на Сході. Рано чи пізно клятого москаля виженемо, і не вам розпоряджатися життями пацанів, які захищають нашу державу! Ви будете розказувати про розмежування? Шановна, ми маємо йти тільки вперед!», — переходить на особистості волонтер Назарій.

«Я протестую проти руского міра і буду протестувати. Я прийшла на посаду, бо бачу, яку хочу побудувати країну. У мене вистачило характеру взяти на себе відповідальність, і я буду її нести, не переживайте», — відрубує Аліна Фролова.

Після того, як волонтер питає, що роблять зараз для повернення Криму, на кілька секунд зависає незручна пауза, яку змінюють оплески.

«Радбез ООН, куди входить Росія, відмовилася розглядати це питання. Натомість Генасамблея ООН визнала дії Росії протиправними, а Крим — окупованим. Жодна інша країна не визнала і не визнає дії Росії законними. Дипломати працюють над тим, щоб усі спроби Кремля легітимізувати окупацію не вдалися. Дуже важко вибити війська Росії з Криму — це не вдається ні нам, ні нашим партнерам, але санкції запроваджені», — відповідає Олексій Макеєв.

Керівник ГО учасників бойових дій «Легіон свободи» Костянтин Василькевич нагадує присутнім досвід Абхазії, де після розведення військ Росія провела наступ.

«Авторство цієї мирної ініціативи належить теж Штайнмаєру, який тоді був міністром закордонних справ. А очолював комісію з врегулювання абхазького конфлікту Сергій Шойгу — тоді міністр РФ з надзвичайних ситуацій, а зараз — міністр оборони. Відпрацьована стратегія. Ви хочете звільнити нові території під сірі зони, які потім займе Росія? Лавров каже, що вони нічого нам не гарантують. То на що ви спираєтеся? Може, наперед знаєте, що ніякого дотримання угод не буде? Може, це ширма, що прикриває незаконний продаж землі іноземним компаніям після зняття мораторію?», — запитує він.

Олексій Макеєв вкотре каже про дзеркальне відведення: «Поступок не буде, якщо Путін на таке не погоджується». Слова Маркіяна Мальського про те, що розмову треба завершувати, бо гостям потрібно на літак, ще більше обурюють і без того схвильованих львів’ян: «То що це за діалог?».

Наступні кілька запитань стосуються парафії Антона Колумбета, який тішиться, що нарешті може теж щось розповісти. За його словами, у жовтні розпочнуть видавати перші протоколи про визнання добровольців учасниками бойових дій — відповідний закон уже проголосували в першому читанні. А в новоствореному міністерстві призначать профільних заступників, які також займатимуться питаннями переселенців та тимчасово окупованих територій.

«Коли ви почуєте інформацію про те, що Крим злито, ви всіх нас трьох побачите на Майдані, я гарантую», — додає він, а Маркіян Мальський знову згадує про літак і просить тих, хто не встигне задати запитання, звернутися до нього.

«Я прослідкую, щоб вони не залишилися без відповіді», — запевняє голова ЛОДА.

В останній вагон встигає заскочити засновниця ГО «Соціальний захист населення та учасників АТО» Леся Турашвілі. Після емоційної промови, яка за змістом перегукується з попередніми спікерами, вона додатково настійливо просить звільнити Василя Віконського — керівника Нацполіції Львівщини, колишнього беркутівця, проти якого у Львові протестують вже не перший день.

«Ви нам кого дали сюди? Беркут? Ви що собі дозволили? Він пішов в АТО, щоб відмити злочинні накази, які виконував на Майдані! Громадськість Львова вимагає його звільнення! Заберіть, не доведіть до біди! Не буде він тут працювати!», — запевняє активістка.

Брифінг для преси організували в холі Палацу, через який поспішно виходили всі присутні. Їхні короткі промови (бо ж літак) можна розчути лише опісля на диктофоні, хоч, зрештою, вони нічого нового не говорять. Маркіян Мальський повторює, що ціль діалогу — спілкуватися з людьми, народом, активістами, пресою, аби вибудувати спільну стратегію розвитку України.

«Ми намагалися донести меседжі про те, що ніякої зради, капітуляції не буде. Ми враховуємо думки, які зараз висловлюються, рішення ЛОР передадуть у Київ, розглянемо кожну пропозицію, яка звучала в залі», — повторює Олексій Макеєв.

З ним погоджується Аліна Фролова, зауважуючи, що «діалоги є надважкими, бо питання — болючі».

«Але ми маємо знайти порозуміння, аби не повторити помилки минулого. У нас єдина мета, і треба знайти коректний шлях, аби її досягти», — завершує вона і поспішає з колегами на літак, який доправить їх на наступний діалог.

Тим часом з Палацу залізничників виходять останні присутні, в очах яких читається запитання, залишене без відповіді: «І що тепер?».

Анна Журба

фото авторки

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Репортаж Твого міста