80 років повернення. Як у центрі Львова відновлюють церкву, яку знищила бомба
Церкву Святого Духа, що на вул. Коперніка, 36, яку раніше очолював Митрополит Йосип Сліпий, а згодом під час Другої світової війни зруйнувала бомба, планують відновити. Зараз тут знаходиться історична дзвіниця церкви та будівля Музею «Русалка Дністрова», проте вже зовсім скоро планують проводити Богослужіння та створити культурно-мистецький простір.
Нове життя незабаром отримає й площа, що біля церкви. Серед амбітних планів новопризначеного адміністратора храму, отця Павла Дроздяка, депутатів Львова та самої Галереї мистецтв, якій належить музей «Русалка Дністрова» – облагородити територію, облаштувати сквер, поставити тут лавочки та ліхтарі.
Місце духу, сили та молитви
Раніше на місці Церкви Святого Духа існував монастир домініканок і костел святої Катерини Сієнської. Їх у південно-західній околиці міста, у 1722-1728 роках побудували за кошти княгині Теофілі Вишневецької. Тоді за проєктом Мартина Урбаніка збудували барокову дзвіницю.
У 1783 році цісар Йозеф II для освіти та виховання греко-католицького духівництва заснував у Львові Духовну семінарію. Тут навчалися Маркіян Шашкевич та багато інших українських письменників та громадських діячів. Костел переосвятили на церкву Святого Духа.
Храм був однонавний, із напівкруглою апсидою. П’ятиярусний іконостас і вівтар розписав відомий львівський живописець Лука Долинський, різьбу виконав сницар Іван Щуровський.
Головний вхід до храму був зі сторони теперішньої вулиці Коперника. Наприкінці XIX ст. домініканський монастир перебудували, але храм залишили без змін. Лише встановили іконостас, криласи та казальницю. У церкві Святого Духа були пам'ятки з Манявського Скиту.
У 1888-1890 роках архітектор Сильвестр Гавришкевич спорудив новий семінарський будинок, використавши частину монастирського саду, у другій його частині спорудили головну пошту. На правому боці вежі була вмурована мармурова таблиця, присвячена 100-річчю Маркіяна Шашкевича, який отримав освіту в семінарії.
У 1928 році тут розмістили Богословську академію. Проте 15 вересня 1939 року церкву Святого Духа разом з бібліотекою академії зруйнувала німецька бомба під час бомбардування міста. Від комплексу вціліла лише триярусна барокова вежа-дзвіниця.
Будинок відновили, проте церква так і залишилася в проєкті відбудови, який 1942 року розробив архітектор Євген Нагірний. У 1987 році зі західної сторони прибудували музейні приміщення. Тепер у вежі-дзвіниці розташований музей «Русалка Дністрова», що входить до відділу Львівської галереї мистецтв. За музеєм, на невеликій площі, встановили пам'ятник з бронзи засновникові «Русалки Дністрової» Маркіянові Шашкевичу.
Читайте також: «Як Фенікс». У Львові відкрили один з найстаріших храмів. Репортаж
Змінити та осучаснити
За словами нового адміністратора Церкви Святого Духа отця Павла Дроздяка, це місце досі залишається особливим, адже довгий час було простором народження духовенства католицької церкви, тогочасних будителів та просвітителів.
«Після зруйнування цього храму в часи Другої світової війни, останнім бажанням ще тоді неув’язненого патріарха Йосипа Сліпого було відбудувати це місце. Але, на жаль, ці мури так і залишились мурами. Останні 20 років незалежності всі знову говорили про відновлення цього простору, та, на жаль, і це залишилося на рівні розмов. І лише зараз цей процес розпочався», – каже отець.
Зараз у будівлі, де розміщені Музей «Русалка Дністрова» та дзвіниця, тривають ремонти, адже є проблеми з надмірною вологістю. Щойно все завершать, у невеличкому напів підвальному приміщенні каплички планують відновити молитви, а на першому та другому поверсі хочуть оновити музейні експозиції.
«З середини 80-х років у музеї була експозиція «Русалки Дністрової». Проте кілька років тому назріло питання, аби виставку змінити і осучаснити», – каже наукова співробітниця Львівської національної Галереї мистецтв ім. Возницького Віра Фрис.
За її словами, у новій експозиції спробують показати семінарійний період Маркіяна Шашкевича та період творення самої «Русалки Дністрової».
Речник Галереї мистецтв Василь Мицько додає, що крім оновлення експозиції, яка постане у сучасному і прогресивнішому стилі, приміщення перетворять на майданчик для спілкування та проведення конференцій.
Оскільки раніше поблизу дзвіниці була закладена капсула під церкву, відновити моління можуть не лише на першому поверсі в капличці, а й надворі.
Отець Павло Дроздяк розповідає, що коли отримав призначення, зрозумів, що тут не може бути парафія у класичному розумінні цього слова. Це має бути простір слова, адже це місце є музеєм першого літературного альманаху.
Більше того, у планах священнослужителя, аби воно стало особливим місцем, де крім молитви, збиратимуться літературознавці, письменники, журналісти та презентуватимуть свої книги чи обговорюватимуть цікаві теми.
Читайте також: Львівський храм, який має двох патронів і брата близнюка в Римі
«Гарним місцем зустрічі і молитви може стати не лише капличка в дзвіниці та музеї, а також простір навколо будівлі. Тому зараз пріоритетним завданням є впорядкувати простір, поставити тут пам’ятний знак, який і буде місцем молитви. Парафія тут маленька, то ж, гадаю, що молитися тут надворі, біля пам’ятного знаку, зможемо вже з вересня. Якщо будуть несприятливі погодні умови, будемо це робити всередині», – каже отець.
Зараз місце, про яке каже отець Павло Дроздяк, є занедбаним. Територія частково обгороджена парканом, за яким проросла висока трава. У 80-х – на початку 90-х років кафедра археології Львівського національного університету проводила археологічні розкопки на наявність поховань. Проте вони тривали недовго. Цілком ймовірно, що розкопки відновлять, тому сквер планують облаштувати так, аби це можна було зробити безперешкодно.
Одним з ініціаторів змін у просторі є депутат Львівської міської ради, помічник гендиректора Львівської галереї мистецтв імені Б. Возницького Ігор Зінкевич.
«На вулю Коперника буде ще один простір молитви та відпочинку. Два роки тому ми вже почали певні відновлювальні роботи. Зараз уже складений план оновлення території, проєкт передали для погодження. Добре, що задіяні всі три складові: місто, яке має земельну ділянку, церква, яка орендує ділянку і музей, який хоче допомогти. Об’єднавшись разом, зможемо зробити більше», – каже Ігор Зінкевич.
За його словами, якщо цього року ще приймуть рішення про відновлення території і віднайдуть фінансування, а це в межах 250-300 тисяч гривень, то по контуру церкви обкладуть плиткою, поставлять невелике загородження, всередині висадять дерева та розмістять лавки.
«За проєктом є можливість не закладати все плиткою, а лише по контуру. Це дасть можливість безперешкодно, в разі потреби, проводити археологічні розкопки. Поставивши кілька лавочок, облаштувати нормальне освітлення. Це місце стане гарним сквером для відпочинку та молитви», – додав співрозмовник.
Читайте також: У Львові хочуть здійснити мрію Йосифа Сліпого – відродити простір історичного храму в центрі міста
Музей «Русалка Дністрова» у Львові присвячений першому західноукраїнському альманаху «Русалка Дністровая». У семінарній церкві навчалися творці «Русалки Дністрової»: Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич і Яків Головацький. У 1833 році М. Шашкевич організував гурток «Руська трійця», з якого почалося національне літературно-культурне відродження в Галичині. В обхід цензури за підтримки слов’янських діячів молодим ентузіастам вдалося видати у 1837 році в Будайській друкарні Пештського університету альманах «Русалка Дністрова», який був написаний народною мовою. І саме «Русалка» була, за висловом І. Франка, «явищем наскрізь революційним».
Ольга Шведа
Фото Тараса Бабенчука, Центру міської історії та зі сайту Фотографії старого Львова
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Репортаж Твого міста
- “Від нас могло нічого не лишитися”. Мешканці Сихова оговтуються після атаки
- Уперше по-новому. Як святкуватимуть Різдво у головних храмах Львова
- «Українські перевізники як заручники». Репортаж із заблокованого кордону
- «Підемо на пікет, якщо її закриють». Що буде з останньою комунальною лазнею Львова
- «Не штрафуйте нас, будь ласка, ми чемні» або Як працює велопатруль у Львові
- Ікони на склі, вишиванки, живопис. У Львові відкрили виставку з унікальної колекції
- На спогад про Гармаша, який хотів відродити «Республіку святого саду»
- «Мусить змінитися». Що відбувається в Медцентрі ЗСУ у Львові
- Шарм і катастрофа. Як у самому центрі Львова руйнується монастир XVII століття
- Як зміняться вулиці Княгині Ольги і Наукова та що буде з мостом
- Львівський ювелірний піде з молотка. Репортаж із заводу, що працює 80 років
- Таємниці підземних переходів Львівської політехніки
- Водії чекають 5-6 діб. Що відбувається на кордоні з Польщею та як вирішити проблему
- Рятують старі речі зі смітників. Як у Львові працює бюро архітектурного порятунку
- Озера твого міста. Де у Львові можна побачити набережну і відпочити
- «Зараз нас годує Закарпаття». Яка ситуація з овочами та фруктами у Львові і які ціни
- «Це компроміс». Як виглядає вулиця Степана Бандери у Львові
- 1200 порцій за пів години. Як біля Львівського вокзалу працює польова кухня
- «Там пекло, але хочемо додому». Історії людей, які змушені перечекати війну у Львові
- «Все буде добре, сину». Репортаж з кордону, куди українців вигнала війна
- Чому закрили гастроном «Сквозняк» і що буде з будинком Сегаля у Львові
- «Пірнаю вже 10 років». Як львівський викладач займається моржуванням
- Усе буде кебаб, або Чому вулична їжа витісняє у Львові локальну кухню
- «Ще з тих часів». Як у центрі Львова збереглося радянське кафе
- Загадка трояндового будинку. Як львів’янка самотужки реставрує будинок із розписами
- А якщо напад? В якому стані перебувають укриття у львівських школах
- Ковчег Дзиндри. Репортаж із музею, який знайдеш там, де не очікуєш
- «Сліпі не можуть жити серед сліпих». Репортаж з аварійного будинку для незрячих
- Містом на інвалідному візку. Чи стали оновлені вулиці Львова доступними. Експеримент
- Такого у Львові більше ніхто не робить. Репортаж із майстерні аніматора
- Простір співжиття. Блиск і бідність львівських дворів
- Тут живе дух Львова. Як працює сторічний музичний магазин, який потрапив до рекордів України
- Хвороба без фільтрів. Історія одного пацієнта з Covid-лікарні у Львові
- Карпатсько-літературна одіссея горами, грибами і творчістю
- Зберегти синагогу
- «Обдзвонювали всіх». Як живе містечко, де вакцинували найбільше людей
- Нове життя старого Підзамча. Репортаж з промислового центру Львова
- Історія львівської Фабрики кахлевих печей, яка встояла крізь століття. Фоторепортаж
- Після хвилі. Як львівська грекиня відроджує втрачену ідентичність
- Богородиця і Христос у вишиванці. На Львівщині є храм з неповторним іконостасом
- Ліки для Гаяне
- «Ми були першими». Репортаж з крафтової пивоварні у Львові
- Шеф Анкіт
- Пережив бомбардування і банкрутство. Репортаж із львівського локомотиворемонтного заводу
- «20 років вже тут збираємось». Як сьогодні працює книжковий ринок біля Федорова
- Між паранджею та вишиванкою
- Викорінені
- «Називайте мене Джонні». Історія білоруса, змушеного переховуватися у Львові
- «Працюємо сповна». Репортаж з єдиного в Україні заводу, де виготовляють пожежні танки
- Дім для всіх. Як живуть мешканці Спільноти взаємодопомоги «Оселя»
- Штучна шкіра та вправність рук. Як у Львові рятують дітей і дорослих з опіками
- Як живеться під дахом Першого театру
- «Ало, що у вас трапилось». Репортаж із диспетчерської Центру екстреної меддопомоги у Львові
- Конструктор для дорослих. Як у Львові ремонтують і модернізують літаки-винищувачі
- Музей залишених секретів. Історія гуцулки, яку відвідували митці і політики
- Смак дитинства упродовж пів століття. Як у Львові працює фабрика «Світоч»
- Де живе львівський Лускунчик. Історія склодзеркального заводу у Львові
- Як у Львові терміново розгортають новий Covid-корпус. Фоторепортаж
- Перше правило – мовчати про коронавірус. Як переживають карантин бездомні у Львові
- «Сьогодні я не поцілую тебе на ніч». Репортаж із Covid-відділення у Львові
- Зробити поле для гольфу своїми силами? Подорож до амбітної та історичної Сколівщини
- «Ти роботу собі нормальну знайди!» Як це працювати контролером у трамваях Львова. Репортаж
- Чи можна заразитись туберкульозом у трамваї? Репортаж із львівського Центру легеневого здоров’я
- «Не будіть у нас звіра!». Як у Львові минув діалог влади і громади. Репортаж
- Волонтер з Донецька, пані Лавра з Чупринки. Репортаж з Маршу нескорених у Львові
- Хто більше любить Україну? Як Порошенко і Вакарчук одночасно агітували у Львові. Репортаж
- З'їли і не заплатили. Як минув день довіри у ресторанах Львова. Фоторепортаж
- На шпацер з наукою. Як у Львові на вечір ожили відомі вчені
- У бібліотеку через інстаграм. Для кого працюють львівські медіатеки
- Вулиця веж і винарень. Фоторепортаж із першого вуличного фестивалю на Лесі Українки
- Невідкладна допомога парасолькам. Фоторепортаж із львівської майстерні «Айболить»
- Вдихни і співай. Як живе львівський ансамбль незрячих «Струмочок»
- Передайте далі. Репортаж із львівської маршрутки
- Купити гамак, вишиванку і козу. Фоторепортаж із Косівського ринку
- Яким буде сміттєпереробний завод у Львові. Приклад Польщі
- Три по піісят. Репортаж із совкових барів Львова
- Не заходьте за стрічку! Репортаж із відкриття Бескидського тунелю
- Останній дзвоник у російській, українській та польській школах Львова. Репортаж
- Буки Розточчя. Як дбають про природну спадщину ЮНЕСКО поблизу Львова
- Друг на годину. Фотопрогулянка з песиками з ЛКП «Лев»
- День Валентина у Львові. Дев'ять теплих фото і одна історія про кохання
- Потопити «човників». Репортаж із черги на пункті пропуску в Шегинях
- Чекаючи на господаря. Фоторепортаж із притулку для тварин «Милосердя»
- «Скоро нас спишуть». Як помирають книжки в бібліотеках
- Львівський Шанхай. Фоторепортаж із блошиного ринку
- Сварог на Знесінні. Як живуть львівські рідновіри
- Три «К» для перезавантаження Центру Довженка на Сихові
- Конституція Левандівки. Як культурний центр «Супутник» розвиває район
- «Усі хочуть працювати розумом, а не мітлою». Чотири історії львівських двірників
- «Раніше звідси лише вперед ногами виносили». Перезавантаження Органного залу
- Нецифрові технології. Фоторепортаж із графічної майстерні Академії друкарства
- Розкраєні. Як село на кордоні стало торговельною хвірткою до Євросоюзу
- Безпритульні, притульні. Як живуть вуличні собаки в Україні та Польщі
- Хоспіс, а не вмиральня. Як піклуються про смертельно хворих в Україні і Польщі
- Щось таке справжнє. Як в Україні й Польщі відроджують традиційну музику
- Життя, смерть, шахта. Як ведеться гірникам Львівщини та Польщі