Три «К» для перезавантаження Центру Довженка на Сихові
«Кінотеатр» або «кінопалац Довженка». Так львів’яни звикли називати будівлю на проспекті Червоної Калини, 81 на головному сихівському перехресті. Всі тридцять років свого життя кінотеатр не бачив капітального ремонту. Донедавна Львівське комунальне підприємство, яке управляє цим будинком, підпорядковувалось Сихівській районній адміністрації. Тепер культурно-освітній центр із кінозалою, концертною залою та приміщеннями для дитячих гуртків передали у власність управління культури Львівської міської ради. У планах керівництва не лише відремонтувати фасад, а й здійснити повне перезавантаження за принципом трьох «К». Tvoemisto.tv поглянуло, що відбувається всередині.
Мурашник
На перший погляд приміщення дещо занедбане: вікна ззовні завішані рекламою, половину першого поверху орендують бургерна й піцерія. У холі першими впадають в око широкі сходи, які ведуть на другий поверх. Звідти доноситься хор дитячих голосів і голос дорослої людини. Аварійну трубу на стіні на час ремонту сховали під афішею, а алкогольні напої у закладах – банерною рекламою. Із закутків час від часу чути звуки ремонту.
Відроджувати життя у культурному осередку Сихова почали зі вбиралень, які ремонтують за бюджетні кошти. За два тижні плитку тридцятирічної давнини замінили на нову двоколірну, поклали підлогу та оновили каналізаційні мережі.
Читайте також: Нове життя старих кінотеатрів. Що буде зі «Дзвоном», «Києвом» і кінотеатром Хмельницького
Із сусіднього приміщення доноситься стукіт молотка. Нова директора Центру Довженка Марта Іванишин, яка працює тут менш як три місяці, показує концертну залу на сімсот п’ятдесят глядачів. Біля сцени працівники оббивають прибудовані гримерні приміщення новою тканиною, а за кілька годин там з’явиться ще й нова сценічна штора, яку придбав один із постійних організаторів концертів у цьому залі.
«Це друга зала в місті за кількістю глядачів після Львівського оперного театру. Поки ми ремонтуємо ці гримерки, які є, а наступного року хочемо відкрити спеціальні гримерні у підвалі, щоб артисти могли заходити відразу туди з іншого входу, а не через головний. Сама зала також потребує ремонту», – розповідає керівниця ЛКП «Культурно-освітній центр імені Олександра Довженка», як офіційно називається центр.
Власні ключі
Меншу залу орендують під кінопалац. За словами пані Марти, кіно в «Довженко-центрі» залишиться, а от із іншими орендарями угоди переглядатимуть. Центр не влаштовує ні те, що тут продають алкогольні напої, ні мала орендна платня, яка не приносить доходу орендодавцям.
«Я спершу не могла потрапити до самого приміщення, – розповідає Марта. – Мені доводилось чекати, поки десь об одинадцятій відкриють бургерну, бо ключі були тільки в орендаря. Тепер працівники центру мають власні ключі».
До кінця року у холі облаштують рецепцію, де можна буде придбати квитки на всі культурні заходи міста, взяти попкорн на кіносеанс та зареєструвати дитину на гурток.
Читайте також: «Кузнєчік» без нафталіну. Що відбувається з Палацом Хоткевича
На другому поверсі, на перший погляд, мало місця, оскільки половина приміщення орендується під залу для настільного тенісу. Проте, за словами директорки, тут мають бути тільки культурні гуртки, тому спорт планують «переселяти». Весь другий поверх мають переобладнати під дитячі розвиткові студії – танцювальні, музичні та театральні гуртки. Із амбітних планів – повноцінна дитяча анімаційна студія.
«Зранку зали вільні, їх можна використовувати для конференцій, особливо у галузі кіномистецтва, а також створити комісію, яка видаватиме дозволи, що стосуються кіноіндустрії у Львові», – розмірковує керівниця центру про те, як можна використовувати приміщення.
Цього року «Довженко-центр» взявся організовувати відкриття ялинки, відеомапінг на львівській опері та розважальні події на новорічні й різдвяні свята.
Хол із запахом попкорну та туалету
«Перш ніж іти сюди, я дуже боялася. До того, як стала директоркою цього комунального підприємства, була тут лише раз, і єдине, що запам’яталося, це неприємний запах попкорну і туалету на вході. Тепер немає часу адаптуватись, адже тут кипить робота», – каже Марта Іванишин. Склад колективу не змінився, й працівники центру, за словами нової керівниці, активно долучаються до творення змін.
Фасад будівлі реконструюють, вивіску – змінять; це частина загальної концепції проекту реконструкції центральної площі Сихова.
«Ми хочемо дати життя тут, щоб воно вирувало з ранку до вечора. Тому вдень можна організовувати конференції, а вечорами – концерти та кіносеанси. Це така собі стратегія розвитку ”три К”», – пояснює та схематично демонструє у блокноті стратегічні напрацювання Марта Іванишин.
Концерти тут дотепер відбувались кілька разів на місяць здебільшого для мешканців Сихова. Проте нова команда має на меті залучити глядачів із усього міста. У період новорічних та різдвяних свят тут заплановані концерти хору «Дударик», вистави театру «Воскресіння», який переїхав на Сихів на час ремонту, а щоп’ятниці – місцевий театр «Домус». На наступний рік – концерти гумористичного шоу.
Не «креативний» будинок культури
ЛКП підпадає під фінансування з міського бюджету, проте тут намагаються активно залучати інвесторів та писати ґрантові заявки. Відповідальною за налагодження контактів з іншими культурними центрами та залучення інвестицій є Оксана Гузь.
Вона була авторкою великого проекту громадського бюджету – простору на даху «Довженко-центру», де передбачалися кіносеанси просто неба та креативний хаб, приблизна вартість якого становила 3 млн гривень. Там планували облаштувати багатофункціональний освітньо-культурний простір. Для цього необхідно відремонтувати дах та підхід до культурного простору – облаштувати окремий вхід, сходову клітку та коридор, улаштувати зелені, відпочинкові та наукові зони. Також встановити панелі сонячної енергії та ящики для сортування відходів.
Проте на голосування за Громадський бюджет проект посів лише третє місце по Сихівському районі та не переміг на голосуванні.
Читайте також: Громадський бюджет Львова: як виправити хиби й досягти більшого?
«Спільно з Одеською кіноакадемією ми подаємо заявку на проведення кіноконференції на соціальну тематику. Також домовилися про допрем’єрний показ нового фільму про Тараса Шевченка, який знімає Одеська кіностудія», – розповідає Оксана Гузь.
На її думку «Довженко-центр» має стати майданчиком для навчання менеджерів у галузі культури.
«Культура – не це завжди те, що було колись у будинках культури, – пояснює вона. – Так само, як і культура не обов’язково означає слово “креативний”. Це щось середнє між тим і іншим, проте тут акцент саме на якості, яка має стати іншою».
Вікторія Ейсмунт
Фото Вікторія Матевощук, візуалізація Марти Іванишин
Повна републікація тексту без згоди редакції або його часткове відтворення без посилання на оригінальний матеріал забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Репортаж Твого міста
- “Від нас могло нічого не лишитися”. Мешканці Сихова оговтуються після атаки
- Уперше по-новому. Як святкуватимуть Різдво у головних храмах Львова
- «Українські перевізники як заручники». Репортаж із заблокованого кордону
- «Підемо на пікет, якщо її закриють». Що буде з останньою комунальною лазнею Львова
- «Не штрафуйте нас, будь ласка, ми чемні» або Як працює велопатруль у Львові
- Ікони на склі, вишиванки, живопис. У Львові відкрили виставку з унікальної колекції
- На спогад про Гармаша, який хотів відродити «Республіку святого саду»
- «Мусить змінитися». Що відбувається в Медцентрі ЗСУ у Львові
- Шарм і катастрофа. Як у самому центрі Львова руйнується монастир XVII століття
- Як зміняться вулиці Княгині Ольги і Наукова та що буде з мостом
- Львівський ювелірний піде з молотка. Репортаж із заводу, що працює 80 років
- Таємниці підземних переходів Львівської політехніки
- Водії чекають 5-6 діб. Що відбувається на кордоні з Польщею та як вирішити проблему
- Рятують старі речі зі смітників. Як у Львові працює бюро архітектурного порятунку
- Озера твого міста. Де у Львові можна побачити набережну і відпочити
- «Зараз нас годує Закарпаття». Яка ситуація з овочами та фруктами у Львові і які ціни
- «Це компроміс». Як виглядає вулиця Степана Бандери у Львові
- 1200 порцій за пів години. Як біля Львівського вокзалу працює польова кухня
- «Там пекло, але хочемо додому». Історії людей, які змушені перечекати війну у Львові
- «Все буде добре, сину». Репортаж з кордону, куди українців вигнала війна
- Чому закрили гастроном «Сквозняк» і що буде з будинком Сегаля у Львові
- «Пірнаю вже 10 років». Як львівський викладач займається моржуванням
- Усе буде кебаб, або Чому вулична їжа витісняє у Львові локальну кухню
- «Ще з тих часів». Як у центрі Львова збереглося радянське кафе
- Загадка трояндового будинку. Як львів’янка самотужки реставрує будинок із розписами
- А якщо напад? В якому стані перебувають укриття у львівських школах
- Ковчег Дзиндри. Репортаж із музею, який знайдеш там, де не очікуєш
- «Сліпі не можуть жити серед сліпих». Репортаж з аварійного будинку для незрячих
- Містом на інвалідному візку. Чи стали оновлені вулиці Львова доступними. Експеримент
- Такого у Львові більше ніхто не робить. Репортаж із майстерні аніматора
- Простір співжиття. Блиск і бідність львівських дворів
- Тут живе дух Львова. Як працює сторічний музичний магазин, який потрапив до рекордів України
- Хвороба без фільтрів. Історія одного пацієнта з Covid-лікарні у Львові
- Карпатсько-літературна одіссея горами, грибами і творчістю
- Зберегти синагогу
- «Обдзвонювали всіх». Як живе містечко, де вакцинували найбільше людей
- Нове життя старого Підзамча. Репортаж з промислового центру Львова
- Історія львівської Фабрики кахлевих печей, яка встояла крізь століття. Фоторепортаж
- Після хвилі. Як львівська грекиня відроджує втрачену ідентичність
- Богородиця і Христос у вишиванці. На Львівщині є храм з неповторним іконостасом
- Ліки для Гаяне
- «Ми були першими». Репортаж з крафтової пивоварні у Львові
- 80 років повернення. Як у центрі Львова відновлюють церкву, яку знищила бомба
- Шеф Анкіт
- Пережив бомбардування і банкрутство. Репортаж із львівського локомотиворемонтного заводу
- «20 років вже тут збираємось». Як сьогодні працює книжковий ринок біля Федорова
- Між паранджею та вишиванкою
- Викорінені
- «Називайте мене Джонні». Історія білоруса, змушеного переховуватися у Львові
- «Працюємо сповна». Репортаж з єдиного в Україні заводу, де виготовляють пожежні танки
- Дім для всіх. Як живуть мешканці Спільноти взаємодопомоги «Оселя»
- Штучна шкіра та вправність рук. Як у Львові рятують дітей і дорослих з опіками
- Як живеться під дахом Першого театру
- «Ало, що у вас трапилось». Репортаж із диспетчерської Центру екстреної меддопомоги у Львові
- Конструктор для дорослих. Як у Львові ремонтують і модернізують літаки-винищувачі
- Музей залишених секретів. Історія гуцулки, яку відвідували митці і політики
- Смак дитинства упродовж пів століття. Як у Львові працює фабрика «Світоч»
- Де живе львівський Лускунчик. Історія склодзеркального заводу у Львові
- Як у Львові терміново розгортають новий Covid-корпус. Фоторепортаж
- Перше правило – мовчати про коронавірус. Як переживають карантин бездомні у Львові
- «Сьогодні я не поцілую тебе на ніч». Репортаж із Covid-відділення у Львові
- Зробити поле для гольфу своїми силами? Подорож до амбітної та історичної Сколівщини
- «Ти роботу собі нормальну знайди!» Як це працювати контролером у трамваях Львова. Репортаж
- Чи можна заразитись туберкульозом у трамваї? Репортаж із львівського Центру легеневого здоров’я
- «Не будіть у нас звіра!». Як у Львові минув діалог влади і громади. Репортаж
- Волонтер з Донецька, пані Лавра з Чупринки. Репортаж з Маршу нескорених у Львові
- Хто більше любить Україну? Як Порошенко і Вакарчук одночасно агітували у Львові. Репортаж
- З'їли і не заплатили. Як минув день довіри у ресторанах Львова. Фоторепортаж
- На шпацер з наукою. Як у Львові на вечір ожили відомі вчені
- У бібліотеку через інстаграм. Для кого працюють львівські медіатеки
- Вулиця веж і винарень. Фоторепортаж із першого вуличного фестивалю на Лесі Українки
- Невідкладна допомога парасолькам. Фоторепортаж із львівської майстерні «Айболить»
- Вдихни і співай. Як живе львівський ансамбль незрячих «Струмочок»
- Передайте далі. Репортаж із львівської маршрутки
- Купити гамак, вишиванку і козу. Фоторепортаж із Косівського ринку
- Яким буде сміттєпереробний завод у Львові. Приклад Польщі
- Три по піісят. Репортаж із совкових барів Львова
- Не заходьте за стрічку! Репортаж із відкриття Бескидського тунелю
- Останній дзвоник у російській, українській та польській школах Львова. Репортаж
- Буки Розточчя. Як дбають про природну спадщину ЮНЕСКО поблизу Львова
- Друг на годину. Фотопрогулянка з песиками з ЛКП «Лев»
- День Валентина у Львові. Дев'ять теплих фото і одна історія про кохання
- Потопити «човників». Репортаж із черги на пункті пропуску в Шегинях
- Чекаючи на господаря. Фоторепортаж із притулку для тварин «Милосердя»
- «Скоро нас спишуть». Як помирають книжки в бібліотеках
- Львівський Шанхай. Фоторепортаж із блошиного ринку
- Сварог на Знесінні. Як живуть львівські рідновіри
- Конституція Левандівки. Як культурний центр «Супутник» розвиває район
- «Усі хочуть працювати розумом, а не мітлою». Чотири історії львівських двірників
- «Раніше звідси лише вперед ногами виносили». Перезавантаження Органного залу
- Нецифрові технології. Фоторепортаж із графічної майстерні Академії друкарства
- Розкраєні. Як село на кордоні стало торговельною хвірткою до Євросоюзу
- Безпритульні, притульні. Як живуть вуличні собаки в Україні та Польщі
- Хоспіс, а не вмиральня. Як піклуються про смертельно хворих в Україні і Польщі
- Щось таке справжнє. Як в Україні й Польщі відроджують традиційну музику
- Життя, смерть, шахта. Як ведеться гірникам Львівщини та Польщі