Митрополичі сади у Львові: чи здійсниться мрія Андрея Шептицького?

7220 0
На території Святоюрської гори у Львові знаходяться унікальні Митрополичі сади, невелика частина яких є приватною територією, що належить церкві святого Юра. Решта – занедбана комунальна ділянка, більшість площі якої належить місту. Tvoemisto. tv довідалося, чим унікальні Митрополичі сади і громадський простір, який планують розробити на їх території, які шанси має церква, щоб отримати право власності на занедбану територію садів, що зараз у власності міста, а також, яка доля чекає на невелику ділянку, посеред садів, що є в постійному землекористуванні Львівської філії концерну РРТ (Концерн радіомовлення, радіозв’язку та телебачення).

Митрополичі сади: що належить церкві та які ділянки відкриті для львів’ян

Святоюрська гора – це великий комплекс довкола церкви св. Юра, втім самій церкві належить храм з подвір’ям, Митрополичі палати і маленька територія приватних Митрополичих садів (6 тис кв. м), які розділяє історичний мур, що колись розділяв сади на дві частини: для прийому гостей і для господарських справ. Територія, до якої входить Святоюрська гора зі садами, належить до спадщини ЮНЕСКО.

На фото Святоюрські сади на літографії Кароля Ауера. Друга третина XIX ст. (photo-lviv.in.ua)

Сьогодні церква намагається всіляко опікуватися приватними Митрополичими садами, скошуючи траву, доглядаючи за деревами та квітами. Ця територія відкрита для відвідувачівс лише у рамках певних подій, адже є, по суті, приватною територією, де живе митрополит. Занедбана територія за муром – теж Митрополичі сади, але вона наразі у комунальній власності.

«Люди часто не розуміють, що саме є власністю церкви, а що – міста, куди можна приходити, куди не можна, – розповідає отець Тарас Милян, керівник «Фундації Духовного Відродження». – Річ у тім, що якщо пропускати відвідувачів у приватні Митрополичі сади хаотично, то з часом можна знищити цю невеличку територію. Також треба розуміти, що малі Митрополичі сади не є цілком закриті, адже там відбуваються різноманітні церковні та культурні заходи, в яких можуть брати участь усі охочі. Щодо садів, які поки не є у власності церкви, то туди приходити відвідувачам теж заборонено у цілях безпеки, адже територія занедбана: є відкриті люки, старі дерева, які можуть обвалитися».

«Територія Митрополичих садів за муром не належить церкві Юра, а, отже, церква не має жодного права на облаштування території. Втім, на волонтерських засадах активісти, представники «Фундації Духовного Відродження» вже другий рік поспіль проводять толоку і в так званих нижніх садах, зокрема, культурний захід для дітей», – наголошує координатор проекті фундації Олена Карнаух.

500 кв. м території садів є у постійному землекористуванні концерну РРТ

Сьогодні триває процес, ініційований церквою і скерований на те, щоб передати територію у 2 га, яка зараз є у комунальній власності, у власність церкви. «Земля занедбаних Митрополичих садів, розміром 2 га, належить місту, церква має всього лиш першу ухвалу, яку ще було прийнято у 2009 році. Втім, при поданні відповідних документів церквою і після того, як буде розроблено детальний план території, ця ділянка, скоріше за все, буде закріплена за церквою. А зараз потрібно подавати другу ухвалу, яку церква лише розробляє»,– зазначає Сергій Коровайник, начальник управління природних ресурсів та регулювання земельних відносин ЛМР.

Усі процедури розроблення другої ухвали відбуваються дуже повільно через низку перешкод – на території Митрополичих садів є невелика ділянка, на яку претендують інші власники. За Львівською філією Концерну радіомовлення радіозв’язку та телебачення (РРТ) закріплено землю для постійного землекористування площею 500 кв. м землі садів, і власники не планують відмовлятися від території, але йдуть на певні уступки – демонтували вишки, що псували загальний вигляд на Святоюрську гору.

Вишки демонтували, але територію під ними не планують віддавати церкві

«Було досягнуто домовленості між міським головою і керівником корпорації РРТ, яка обслуговує вишки, в результаті якої цьогоріч розпочався демонтаж вишок. Станом на сьогодні демонтаж завершено», – зазначає Андрій Москаленко, заступник міського голови з питань розвитку.

На цій території знаходиться телекомунікаційний вузол, по якому йде зв’язок різних мобільних операторів, радіо, телебачення та інтернету, і навіть після демонтажу вишок ця територія є потрібною для подальшої роботи підприємства. «Концерну РРТ виділено цю ділянкудля постійного землекористування, яке не обмежене у часі. Ми демонтували вежі, враховуючи ті звернення, які йшли від міста і УГКЦ. Але 500 кв. м плануємо залишити за собою, бо ця територія потрібна для виробництва – частина необхідних мереж знаходиться в землі і їх практично неможливо перенести, – зазначає Юрій Пінкевич, директор Львівської філії концерну РРТ.– Теоретично, ми повинні відповісти на певне клопотання і відмовитися від землі але, по-перше, таких клопотань від церкви наразі не має, і також не має звернення до керівництва у Києві».

Усі необхідні кабельні мережі знаходитимуться під землею і тому зовні територія концерну не псуватиме вигляду садів

Щоб розглядати варіант повернення землі, наголошує Юрій Пінкевич, місту потрібна згода землекористувача, тобто спершу слід оформити офіційне звернення церкви або міста.«Сьогодні не має ні першого, ні другого. Коли воно буде, то в Києві будуть приймати рішення: віддати землю чи ні, і яку саме частину, зважаючи на всі вимоги, у тому числі і вимоги ЮНЕСКО, – зауважує Юрій Пінкевич. – Але концерн, скоріш за все, не погодиться на таке рішення, бо має плани на цю невелику ділянку. Зовні вона не псуватиме вигляд садів – всі необхідні мережі знаходитимуться у землі, але й використовувати цю невелику для своїх цілей церква теж не зможе».

«Церква не може не претендувати на усю територію»

Втім, член ради «Фундації Духовного Відродження» Олег Засадний наголошує, що церква не може не претендувати на всю територію Митрополичих садів, тому що це логічно, а в іншому випадку потрібно буде готувати окремі документи на дві окремі ділянки, а це суттєво ускладнює процес. «Оскільки вишок немає, то немає причин не віддавати землю, не може ж всередині саду залишитись пустир, – зауважує  Олег Засадний. – Ще не має другої ухвали, оскільки йде погодження між трьома сторонами: церквою, містом і власниками концерну РРТ. А для того, щоб ділянку віддали церкві, слід спочатку, щоб усі сторони відмовилися від території».

На фото Святоюрський сад 1912 року (news.ugcc.ua)

Якщо територія залишиться за концерном, то лише для обслуговування мереж, а не для будівництва нових об’єктів

Сергій Коровайник зауважує, що в документації, розробленою церквою «територія концерну РРТ «вирізана»», тобто церква готова отримати решту території, не претендуючи на ділянку, де раніше були вишки. Якщо і територія залишиться за концерном, то виключно для обслуговування кабелів, а не для будівництва, наприклад, чи перепрофілювання території.

Для того, щоб церква оформила другу ухвалу, потрібно затвердити детальний план території

 «Для того, щоб зробити наступний крок у цьому земельному процесі слід чекати на результати детального плану території, який розробляє управління архітектури ЛМР. Має бути чітко сплановано, як виглядатиме територія, а згодом затвердити цей план на пленарному засіданні», – каже Сергій Коровайник.

«Детальний план території Святоюрської гори розробляютьвже давно, – розповідає головний архітектор Львова Юліан Чаплінський. – Процес гальмує той факт, що не має визначеного зонування Галицького району міста, але його мають визначити до найближчого пленарного засідання ЛМР, яке буде у вересні цього року. Тоді і завершать розроблення план території. План Святоюрської гори включатиме територію, що належить концерну РРТ. Вона, скоріш за все,так і залишиться за виробництвом, оскільки там є кабельні та інженерні вузли, які важко демонтувати. У будь-якому випадку це є зона рекреації і ніхто не дозволить цій компанії щось будувати, тому ця невелика територія не псуватиме загального вигляду садів. І якщо заберуть паркан, який обгороджує ділянку, то навіть ніхто не зрозуміє, що там знаходяться кабельні мережі».

«У Львові дуже багато парків, а от садів не має»

Церква розробляє проект другої ухвали і паралельно разом із «Фундацією Духовного Відродження» працює над проектом реконструкції занедбаних Митрополичих садів.

«У Львові дуже багато парків, а от садів немає. Власне, митрополит Андрей Шептицький завжди хотів, щоб там був сад з фруктовими деревами, і колись навіть при церкві була крамниця, де продавали плоди з саду митрополита, – зауважує Олена Карнаух. – Тому, перш ніж розробляти проект, ми хочемо залучити різних професорів, науковців, тобто якомога ширше коло спеціалістів, щоб з’ясувати більше нюансів, як краще облаштувати сад. Досвід з пам’ятниками митрополиту Шептицькому показав, що найгірше у таких справах – нестача комунікації».

Чи виділить держава кошти на відновлення Святоюрського комплексу?

В Указі Перзидента №268/2016 від 22 червня 2016 року «Про відзначення у 2016 році Дня хрещення Київської Русі – України» йшлося пропроведення у поточному та наступному роках робіт з ліквідації аварійного стану, реставрації та реабілітації комплексу споруд Святого Юра у місті Львові».Кабмін повинен був виділити кошти на відновлення Святоюрського комплексу. Попри те, що указ є, до канцелярії Архієпархії офіційне повідомлення про це ще не надходило. Бюджет реконструкції Митрополичих садів церква наразі розробляє і сказати про приблизний кошторис ще не може.

Митрополичі сади повинні стати новим громадським простором

Довгий час територія занедбаних Митрополичих садів сприймалася львів’янами як нічийна. І сьогодні немає прописаного проекту відновлення цієї території. Втім, отець Тарас Милян і Олена Карнаух наголошують, що важливо не просто знайти інвестора, який би все зробив сам, представники церкви, якій належить частина території, готові відкрити її для відвідувачів, щоб усі охочі долучалися до роботи: хтось може зробити лавочки, хтось поставити контейнери для сортування сміття, хтось допомогти із доглядом за деревами. 

Новий проект Митрополичих садів повинен максимально відображати відкритість церкви до людей. Ініціатори наголошують, що Святоюрська гора має стати місцем зустрічі, діалогу, адже тут сподіваються проводити мистецькі акції, інтелектуальні зустрічі та влаштовуватитеатральні постановки. Більшість простору займав би сад з лавочками, але також можна зробити підвищення для невеликої сцени, на якій би проводили концерти та конкурси.

 

Підготувала Оксана Лісна

Фото Мар'яни Валько

Інтерв'ю Твого міста