Як змінилася мережа медичних закладів у Львівській області, які лікарні реорганізували, від чого найчастіше помирають жителі нашої області та чому медики фіксують рекордну кількість інсультів, журналістка Tvoemisto.tv дізналася в Наталії Літвінської, яка нещодавно очолила департамент охорони здоров’я ЛОВА.

Пані Наталю, поясніть, будь ласка, що таке «спроможна мережа закладів охорони здоров’я», яка відтепер діє на Львівщині?

Це про мережу, де б кожен мешканець міг отримати якісну і доступну медичну допомогу. На сьогодні спроможна мережа складається з 21 загальної лікарні, які мають надавати медичну допомогу щонайменше за шістьма базовими напрямками – терапія, неврологія, хірургія, травматологія, анестезіологія та реанімація.

Є заклади вищого рівня – кластерні. Це багатопрофільні лікарні інтенсивного лікування, які працюють цілодобово і повинні надавати медичну допомогу за 20 напрямками.

Окрім них, є дев’ять обласних закладів ще вищого рівня – надкластерних, які повинні уже мати 28 напрямків медичної допомоги, зокрема й ті, які раніше були високоспеціалізованими.

Тобто пацієнт може лікуватися в загальній лікарні. За показаннями може бути скерований у лікарню вищого рівня – кластерну або надкластерну. В нашій області є сім кластерних багатопрофільних закладів – по одному на кожен район. Якщо така лікарня не може впоратися з проблемами пацієнта, допомогу йому надаватимуть у обласному надкластерному закладі.

Візьмемо, для прикладу, нейрохірургію. Немає такої кількості пацієнтів, щоб у кожній кластерній лікарні працювало відділення нейрохірургії. Це доцільно на обласному рівні. Кардіохірургію, можливо, також не у всіх кластерних закладах варто створювати. Тобто є види допомоги, які за кількістю пацієнтів можна вважати рентабельними на рівні загальної лікарні (травматологія, хірургія), а є ті, які доцільні на рівні кластерних і надкластерних закладів.

Спроможна мережа – це і про раціональний розподіл трудових та матеріально-технічних ресурсів: куди нам варто вкладати кошти. Загалом маємо у цій мережі 37 стаціонарних закладів і формуємо такий маршрут пацієнта, щоб він отримав якісну медичну допомогу.

Наталія Літвінська

А що буде із закладами, які не потрапили в цю спроможну мережу? Скільки їх залишилося?

Близько 30-ти поза цією мережею. Точну кількість не можу вказати, оскільки громади проводять їх реорганізацію на місцях. Ці заклади укладають угоди з Національною службою здоров'я України та надають медичну допомогу мешканцям відповідно до них.

Те, що утворилася спроможна мережа, не означає, що заклад не може контрактуватися із НСЗУ і далі працювати. А тоді рішення щодо функціонування закладу ухвалює власник залежно від рентабельності закладу.

А що змінює цей етап реформи саме для пацієнтів?

Ми переходимо від моделі закладоорієнтованої  – «утримуймо установу, лікарів, будівлю!» до моделі, орієнтованої на пацієнта. Ви ж собі не дозволите жити в особняку, якщо заробляєте на однокімнатну квартиру?

Якщо медзаклад заробляє лише на зарплати, щоб не звільняти персонал, і в нього не залишається нічого на медикаменти, розвиток, належні умови для перебування пацієнтів, обладнання, то це про пацієнта і якість чи про те, що ми утримуватимемо лікарів і заклад?

Треба пам'ятати, що лікарні створені не для лікарів, а для пацієнтів.

Читайте також: Що робити, якщо у лікарнях відмовляються надавати безкоштовні медичні послуги чи вимагають грошей

В ідеалі заклад має скеровувати не більш ніж 75% коштів на зарплати, решта, 25%, має бути витрачена на його розвиток. Те, що оплачує НСЗУ, мусить іти на зарплати і медикаменти, громада має вкладатися в ремонти, закуповувати якісне медичне обладнання. Заклад мусить працювати правильно: 75% і 25%. А коли це все про зарплату й утримання лікарів, тоді це не про пацієнта. Бо тоді пацієнт купує ліки своїм коштом, перебуває в неналежних умовах.

Тому спроможна мережа – це про заклади, які є матеріально спроможними, де є можливість вкладатися у розвиток, закуповувати якісне медичне обладнання.

Ми повинні централізувати більш високоспеціалізовані послуги, децентралізувати менш спеціалізовані, створювати кращі умови для перебування пацієнта, поліпшувати матеріально-технічну базу. І у маршрути пацієнтів департаменту включати заклади охорони здоров’я, які можуть надати якісну послугу. Бо якщо надалі будемо розпорошуватися на всі неспроможні заклади, то ніколи не побудуємо якісну медицину.

Пацієнт надалі зможе обирати медзаклад?

У людей залишається право вибору, оскільки це передбачене законодавством. Але треба розуміти: це ургентний стан чи планова госпіталізація? Якщо ви берете скерування в сімейного лікаря і бачите, що воно «знеособлене», то можете обрати будь-яку лікарню. Якщо ж у вас гострий стан, то тут діє екстериторіальний принцип – вас повезуть у найближчу лікарню шляхами евакуації, яка заключила договір з НСЗУ на відповідний вид медичної допомоги. Чому? Тому що іноді секунди, хвилини вирішують подальшу долю пацієнта.

А що, для прикладу, дало об'єднання ОХМАТДИТу та ЗУСДМЦ у надкластерний дитячий заклад?

Постановою Кабміну передбачено, що на території області може бути декілька надкластерних закладів для дорослого населення і тільки один надкластерний – для дітей. Тому найменше, що нам дало це об'єднання, це те, що ми не втратили одну з лікарень. Це по-перше. По-друге, те, що ці дитячі медзаклади об'єдналися, було обов'язковою умовою для того, щоб нам затвердили спроможну мережу в області. По-третє, ні один, ні другий заклад як надкластерний не мали 28 видів надання медичної допомоги. А після об'єднання ми на старті вже отримали 24 напрямки. Будемо працювати над тим, щоб на етапі перезатвердження спроможної мережі їх було 28. Також ці заклади стануть пріоритетом для централізованого постачання обладнання від МОЗ.

Тепер щодо об’єднання медзакладів. Торік до Львівської обласної лікарні приєднали Обласну лікарню відновного лікування №3, що в Соснівці, та Львівське обласне патологоанатомічне бюро. Чи плануєте реорганізовувати якісь медзаклади цього року?

Патанатомія перестала отримувати субвенцію і вперше 2023 року її почали фінансувати коштом НСЗУ. Напевно, цього року як монопрофільний заклад вона не отримала б пакету, як це сталося з деякими монопрофільними закладами, котрі цього року не підписали угоди з НСЗУ. Тому ми вирішили об'єднати ці два заклади. Процес об'єднання вже розпочався. Після цього ще буде об'єднаний Львівський обласний шкірно-венерологічний диспансер (на Коновальця, 1 – Ред.) Тобто до Львівської обласної клінічної лікарні цього року приєднають три медзаклади.

Чи будуть ще якісь об'єднання?

Наразі не бачимо в цьому потреби, але вона може виникнути будь-коли. Наразі необхідно завершити об’єднання, розпочаті у 2023 році, зокрема  ОХМАТДИТу та ЗУСДМЦ.

До речі, Національна служба здоров’я днями повідомила, що торік на медзаклади Львівщини поскаржилися 104 рази. Чи відомо вам, про що ці скарги?

Ці скарги опрацьовують напряму – на рівні НСЗУ і конкретного закладу, на який надійшла скарга. Ми ж аналізуємо звернення, які надходять до нас. І цей спектр дуже різний: від забезпечення ліками, неетичного ставлення медпрацівників до прохання «подякувати» лікарям.

Наприкінці минулого року в Обласному центрі екстреної медичної допомоги зареєстрували рекордну кількість інсультів за добу – 49. Чи є тенденція до почастішання випадків інсультів та інфарктів?

Тенденція до почастішання випадків інсультів та інфарктів є, але треба розуміти, що тепер швидка допомога госпіталізує усіх пацієнтів з підозрою на інсульт, який у подальшому може не підтвердитися у закладі охорони здоров’я.

Водночас, слід констатувати, що спостерігається тенденція до зростання кількості серцево-судинних захворювань. На це впливає також і ситуація в країні – люди більше хвилюються, не всі правильно профілактують гіпертонічну хворобу. Якщо в людини гіпертонічна хвороба, вона має вести щоденник контролю тиску, щодня вживати ліки, щоб не відбувся його стрибок, який може спровокувати інфаркт або інсульт.

Читайте також: Екстрена медична допомога у Львові: коли «швидка» не мусить поспішати 

Але, з другого боку, ми почали краще їх діагностувати. У кожній кластерній лікарні створені відділення екстреної медичної допомоги. Такої кількості обладнання, яке було доставлене в ці лікарні, ми не бачили за весь час незалежності України. У ці сім лікарень вклали 72 мільйони гривень – кожна отримала гроші на ремонт, КТ, рентген-апарати й УЗД експертного класу, ендоскопічні відеостійки, бронхоскопи, колоноскопи, фіброгастроскопи. У нас покращилися дороги, збільшився автопарк екстреної медичної допомоги (близько 200 автомобілів – Ред.).

Раніше людина з підозрою на інсульт переважно залишалася вдома, її старалися не транспортувати. З часом підходи до лікування інсульту змінилися, і тепер такі пацієнти повинні негайно бути госпіталізовані у лікарню. Раніше, якщо людина помирала вдома від інсульту, це кодували як ішемічну хворобу серця, старість тощо… Ми почали працювати в електронній системі охорони здоров'я, лікарі стали ретельніше вести статистику, вносити дані коректно.

А взагалі інсульт та інфаркт молодшають?

Так, молодшають. Я аналізувала статистику впродовж 20 років. 15 років тому побачила 23-річного хлопця з інфарктом. Причинами цього є швидкий ритм життя, стреси… Ми не завжди правильно харчуємося, ведемо здоровий спосіб життя, нерегулярно вживаємо ліки тощо. Недарма в 2023 році в Україні прийнято закон про громадське здоров'я. Якщо хтось запитає, що таке громадське здоров'я, то це про політики, правильний розподіл ресурсів, профілактику і про те, як правильно боротися з хворобами. Це, можна сказати, чотири кити громадського здоров'я.

Щоб бути здоровими, мусимо зважати на те, що ми п'ємо, їмо, чим дихаємо, як вчимо дітей провадити здоровий спосіб життя. Ми ж даємо дітям морозиво і не завжди дивимося, що написано на упакуванні! У нас в більш ніж тисячі дітей щороку діагностують онкозахворювання. Також варто було б запровадити вакцинацію проти папіломавірусу, внести її у календар обов'язкових щеплень. Так ми могли б убезпечитися від раку шийки матки.

Які ще зміни чекають на “екстренку”? Чи меншає “непрофільних” викликів?

Кількість “непрофільних” викликів зменшується, але вони ще є. Громадяни не можуть звикнути, що “швидку» не треба викликати, коли на гіпертонічний криз, підвищення температури, коли людина підхопила грип. Карета «швидкої» має виїжджати у таких випадках: ДТП, судоми, раптові розлади дихання, впадання у кому. Тобто коли є стани, які становлять загрозу життю людини. Тепер диспетчери проводять роз'яснювальну роботу: якщо є температура, радять випити пігулку, спостерігати за станом, і коли вже температура піднялася до більш ніж 39 градусів і не збивається, виїжджає «швидка». Так само з гіпертонічним кризом. Тому й проводять навчання з сімейними лікарями, які теж мають пояснювати це своїм пацієнтам.

Читайте також: Як діагностують онкологічні захворювання сьогодні 

У нас на Львівщині є сім станцій, 21 підстанція і 61 пункт базування “швидких”. Маємо намір розширювати цю мережу.

Крім того, «екстренка» цього року повинна інтегруватися в спільну систему «112». Вже не треба буде телефонувати окремо в «екстренку», поліцію, ДСНС, бо це зайва витрата часу, яка не дає змоги ефективно скоординуватися оперативним службам.

Тепер буде єдина лінія “112”. Диспетчер одночасно передаватиме інформацію на три служби, робота буде злагоджена й інтегрована.

«Екстренка», до речі, також почала змінюватися: раніше до складу бригади входили водій, лікар і санітар. Тепер на базі Львівського медичного коледжу післядипломної освіти почали вперше в Україні вчити водіїв на медичних техніків. Тепер це будуть не просто водії карети швидкої допомоги, а повноцінні члени команди, які вміють надавати екстрену допомогу. Цього року відбудеться наступний випуск медичних техніків. Екстрена медична допомога справді змінюється, стає більш європейською.

Скільки сьогодні на Львівщині сімейних лікарів. Чи збільшилося на них навантаження через внутрішньо переміщених осіб?

Не збільшилося. Якщо взяти комунальні заклади, то в нас є 1169 сімейних лікарів. Якщо додати терапевтів-педіатрів, які теж працюють у первинці, то це 1672 людини. Є ще ФОПи та клініки приватної форми власності. Загалом лікарів, які надають первинну допомогу, в області 1933.

Яка тепер зарплата в сімейних лікарів?

Якщо взяти середню, то в 2021 році вона становила 10,7 тисячі гривень, у 2022-му – 14,4 тисячі, у 2023-му – 14,5 тисячі. Лікарі в 2021 році одержували 16,6 тисячі гривень зарплати, у 2023-му – 21 тисячу. Медсестри – 8 тисяч гривень у 2021 році та 12,4 тисячі в 2023-му.

Які хвороби найчастіше стають причиною смерті серед жителів нашої області?

Статистика тут незмінна. Значну питому вагу в структурі смертності становлять серцево-судинні, онкозахворювання та хвороби органів дихання, до яких належать усі гострі респіраторні вірусні захворювання.

Ви раніше казали, що на Львівщині поменшало лікарів, що, в принципі, спостерігався надлишок. Водночас тепер бракує реабілітологів, хоча при кожній кластерній лікарні має бути реабілітаційне відділення.

Реабілітаційні відділення справді мають бути в кожній кластерній та надкластерній лікарнях. Ми вже маємо п’ять реабілітаційних відділень у області. Зараз створюють реабілітаційні відділення в Червонограді, Новояворівську, Самборі, Буську. У Львівському госпіталі ветеранів війн та репресованих у Винниках ми створили великі реабілітаційні зали на понад тисячу метрів квадратних. Цього року завершимо ліжковий блок. До кінця року такі виділення мають запрацювати в усіх кластерних закладах.

Реабілітологів бракує, але не критично. Я проаналізувала, що кількість лікарів реабілітаційного профілю, фізичної та реабілітаційної медицини, ерготерапії та фізичних терапевтів збільшилася в 2023 році на 61 особу. Зараз у наших комунальних закладах є потреба в 24 спеціалістах. Але ми працюємо в цьому напрямку з вишами. Вперше в Україні цього року на базі фахового коледжу післядипломної освіти запровадили спеціалізацію – сестра медична і брат медичний з реабілітації, вже відбувся перший випуск. Наш медичний університет відкрив освітню програму з терапії та реабілітації, невдовзі відкриє освітню програму з медичної психології. Тобто навчальні заклади мають нам допомагати.

Скільки медиків із Львівщини долучилися до лав ЗСУ?

У нас мобілізували 425 працівників. З них 164 – лікарі (17 жінок і 147 чоловіків), 150 осіб середнього медичного персоналу, 9 молодшого та 102 особи іншого персоналу. Демобілізовані вже 44 особи, шестеро загинули.

Яку мету ставить перед собою очолюваний вами департамент, які маєте першочергові завдання?

Для нас першочерговим є створення реабілітаційних відділень, оскільки ми розуміємо, з чим матимемо справу, а також центрів надання психологічної допомоги.

У нас багато військових, цивільних, дітей, травмованих війною. Тому першочерговим завданням є зміна ментальності закладів охорони здоров'я і створення нової моделі надання реабілітаційної допомоги. Для того, щоб і медики, і пацієнти зрозуміли, що реабілітація – це не про п'явки, банки, голки, фізіотерапію і масажі, а про складну щоденну роботу пацієнта і мультидисциплінарної команди.

Основна мета теперішньої реабілітації – повернути пацієнта до оплачуваної роботи, щоб йому в громаді було доступне все те, що й нам із вами. Він має бути повністю інтегрований у суспільство. Для цього нам потрібні реабілітаційні відділення, спортзали, безбар’єрні простори, басейни, доступні супермаркети, кінотеатри, інші установи і заклади.

Дуже хочемо, щоб у кластерних лікарнях запрацювали центри психологічної допомоги з амбулаторними кабінетами та ліжками для лікування пацієнтів із поведінковими розладами. Психіатрична лікарня також не безрозмірна. Якщо це людина з інвалідністю, вона має отримувати послугу неподалік дому, адже їй буде важко щоразу приїжджати до Львова.

Також хочемо реалізувати нашу комплексну програму охорони здоров'я. Торік ми мали понад мільярд гривень, цього року – 690 мільйонів. Сюди закладені кошти на лікування орфанних, серцево-судинних захворювань, ліки та ендопротезування для військових, забір біологічного матеріалу від добровольчих формувань, великий блок дитинства, зокрема робота мобільного госпісу та лікування онкозахворювань у дітей, гемодіаліз тощо. Запланована низка ремонтних робіт в Обласному перинатальному центрі, ЗУСДМЦ, Обласній психіатричній лікарні, госпіталі у Винниках.

Чи спостерігається прогрес у виявленні дитячих патологій?

Незважаючи на воєнний час, Міністерство охорони здоров’я запустило роботу чотирьох центрів неонатального скринінгу, які працюють у Києві, Харкові, Кривому Розі та Львові. Неонатальний скринінг – це раннє виявлення спадкової патології, рідкісних орфанних захворювань. І якщо до 2022 року ми скринінгували чотири, то тепер можемо виявити 21 патологію.

Кожна жінка, яка народжує, має можливість пройти цей скринінг. Якщо рано виявити орфанні, спадкові захворювання, то інколи їх можна вилікувати, запобігти незворотним змінам і розладам. Що раніше ми виявляємо відхилення, то швидше починаємо лікувати, то більше шансів має дитина на одужання.

 

Розмовляла Христина Гоголь

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав. 

_____________________________________________________________________________________________________________________

Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.

Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми – про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.