Про нові маршрути, е-квиток і брак водіїв. Інтерв’ю з керівником управління транспорту Львова
Із вересня у Львові значно збільшився пасажиропотік. Люди нарікають на те, що в місті недостатньо транспорту. Чи плануєте створювати нові маршрути?
Така ситуація спостерігається щороку. У вересні люди повертаються з відпусток, з’являються студенти та учні. Звісно, це дуже впливає на пасажиропотік. Щодо нових маршрутів, то плануємо тут деякі зміни. Наразі часто надходять скарги від мешканців Рясного, що вранці транспорт не встигає розвозити всіх пасажирів. Зокрема, хочемо відновити маршрут №49, але в зміненому вигляді. Також хочемо відновити рух автобуса 6А за первинною схемою – до вулиці Шевченка, а 49-й автобус скерувати за маршрутом 6А, до Залізничного вокзалу.
Чи плануєте продовжити маршрут 46-го до Голосківського цвинтаря? Адже дорога вже зроблена, автомобілі успішно їздять у цьому напрямку.
Наразі доступ до цього напрямку забезпечує 55-й маршрут. Тому ми не бачимо потреби в продовженні 46-го. Це важливий магістральний маршрут, який сполучає великі житлові масиви з центральною частиною міста. Його продовження призведе до дисбалансу та погіршить фінансову ситуацію на підприємстві. В тому напрямку не такий значний пасажиропотік.
Читайте також: Що у Львові з транспортом. Інтерв'ю з директором департаменту мобільності
А чи володієте інформацією, як змінилася кількість людей, які користуються транспортом останніми роками?
Насправді є декілька джерел аналізу пасажиропотоку у Львові, тому наразі важко назвати конкретні цифри. Одним із них є дослідження мобільності, останнє проводили в 2021 році. Через воєнні дії не було фінансування для проведення такого дослідження. Звісно, з повноцінним запуском безготівкової оплати будемо мати повну картину і керуватися цифрами. Торік пасажиропотік знизився, це пов’язане з початком повномасштабного вторгнення. Переконаний, що цього року він однозначно зросте. Також фіксуємо з червня місяця зростання кількості пасажирів електротранспорту. Тут можу стверджувати про збільшення пасажиропотоку.
Чи самі перевізники якось вимірюють пасажиропотік? Вже у декількох автобусах розмістили оголошення з проханням не виходити зайвий раз, бо є лічильник пасажирів. Їх встановлюють саме для цього?
Як нам відомо, такі лічильники встановлюють самі перевізники для внутрішнього контролю роботи маршруту й уникнення зловживань водієм. Так вони порівнюють суму коштів, які дає водій, з реальним пасажиропотоком. Також це дозволяє перевізникам краще орієнтуватися в заповненості маршрутів.
Повернімося до транспорту. На скільки поповнився рухомий склад цього року?
На початку вересня АТП-1 додало 15 автобусів, приватні перевізники – майже п’ять. Водночас скоригували розклади руху, щоб оптимізувати перевезення. «Електротранс» також додав два тролейбуси. Зараз така ситуація, що на деяких маршрутах підвищений пасажиропотік, і ми відстежуємо це питання. Однак нам бракує водіїв. Це пов’язане з різними факторами. Значною мірою з війною, яка негативно впливає на ринок праці загалом. У галузі перевезень більшість становлять чоловіки, і попит на професію водія зараз великий. Скажу відверто, що саме перевезення в громадському транспорті є не найбільш конкурентоспроможним.
Скільки відсотків транспорту з усього наявного виходить на маршрути?
Ми насправді вийшли на досить хороші показники порівняно з останніми карантинними роками. Наразі громадський транспорт працює стабільно, 92% всього рухомого складу. Однак через різні причини ці відсотки коливаються. З комунальним транспортом краща ситуація, а в приватних перевізників усяке буває.
Які фактори впливають на те, що 8% транспорту не курсує?
Я тут більше можу сказати про комунальний транспорт. В «Електротрансі» це найперше через нестачу водіїв. І «Електротранс», і АТП-1 роблять усе для того, щоб їх залучити. Думаю, багато львів’ян помітили активну агітаційну кампанію. Підприємства використовують всі можливі канали комунікації. Однак рухомого складу нам вистачає.
Яку заробітну плату пропонують водіям комунального громадського транспорту у Львові?
Якщо говорити про електротранспорт, то є поняття класу водіїв та показника ефективності. Якщо водій має високий клас, дотримується графіка і на нього немає скарг, то він отримує більш ніж 20 тисяч гривень за місяць. Якщо ж водій має нижчий клас, то 15 тисяч гривень. У водіїв автобусів заробітна плата вища. Це пов’язане з більшим стресом у роботі та ринком. Тут уже все залежить від складності маршруту, заробіток коливається від 20 до 30 тисяч гривень.
Чи потерпають від збитків комунальні перевізники? Можливо, варто підвищити вартість проїзду?
Завдяки злагодженій роботі громадського транспорту комунальні перевізники в хорошому фінансовому стані. Не можна сказати, що є величезні прибутки, але стан стабільний, що дозволяє не накопичувати борги, як це було в 2020 році. Якщо говорити про перегляд тарифу, то зараз це не передбачається. Однак вивчаємо питання, яким мав би бути тариф у випадку повного запуску безготівкової оплати проїзду. Нам треба буде стимулювати людей користуватися безготівковою оплатою, щоби мінімізувати готівкову. Тому, ймовірно, вартість проїзду при безготівковій оплаті буде дещо нижча, але це все на етапі вивчення.
Який громадський транспорт у Львові в найгіршому стані?
У цьому ситуація незмінна – транспорт приватних перевізників. На жаль, їхній рухомий склад погіршується. Кажу про автобуси, яким 14-16 років. Частина з них пройшла капітальний ремонт, але останні три роки кількість капітальних ремонтів зменшилася, тому, відповідно, стан незадовільний. Крім того, плани щодо ремонтів, які мали перевізники, не виконані. Зараз здійснюємо перевірку санстану. Якщо фіксуємо незадовільний стан транспорту, зобов’язуємо знімати такі автобуси з маршрутів. Тож просимо й мешканців контролювати санітарний стан транспорту й доповідати нам про це.
Куди звертатися людям, які воліють поскаржитися на стан громадського транспорту?
Найкраще на гарячу лінію міста 15-80. Тоді управління транспорту швидко отримає цю інформацію. Це можна зробити через сайт, мобільний додаток або телефон.
Читайте також: У Львові на зупинках громадського транспорту розмістили розклад руху маршрутів
Щодо графіка водіїв. Біля Стрийського автовокзалу три тролейбуси одночасно о 10:20 можуть стати на обід. Чому так відбувається і який робочий графік водіїв?
Щодо електротранспорту є дуже чітке нормування робочого графіка. Передбачено, що водій мусить мати обід після чотирьох годин роботи. Це вимога законодавства, яку ретельно перевіряють, це питання безпеки. ЛКП «Електротранс» дотримується цих вимог. Можливо, раніше це не так було помітно, бо була краща ситуація з водіями, вони мали напарників, які їздили, допоки ті обідали. З початку вересня не вистачає таких змінних водіїв, можна зауважити, як деякий транспорт робить паузу в русі для обіду водія. Однак ми працюємо над цим, наразі вдалося додати більше таких змінних водіїв.
Чи плануєте продовжувати роботу громадського транспорту. Що зараз найдовше їздить у Львові?
Управління транспорту активно працювало над цим ще торік. Нам вдалося продовжити роботу громадського транспорту. Всі комунальні автобуси мають останній час відправлення 21:00 або й після 21:00. Найдовше працює електротранспорт, особливо той, що їде до залізничного вокзалу. Трамвай №6 востаннє відправляється о 23:00. Водночас продовжили рух трамваїв №3 і №8, які мають останнє відправлення о 22:00 з кінцевих у центрі міста. Низка тролейбусів, зокрема №22 і №32, також їздять до 22:00.
Тобто, крім цих маршрутів, у Львові не планують продовжувати графік роботи транспорту?
Ми тут знову ж таки вперлися в питання водіїв. Збільшення часу роботи означає використання більшої кількості водіїв, бо вони мають 8-годинний робочий день.
Щодо розкладів руху на зупинках. Нещодавно перші такі встановили на зупинках у мікрорайоні Кривчиці, через який пролягають автобусні маршрути № 39 і №39А. Чи планують встановлювати такі розклади на всіх зупинках?
Ці розклади виконують подвійну мету: перше – інформування пасажирів про рух транспорту на тих маршрутах, де більші інтервали руху. Тому орієнтуємось на ті, які обслуговують віддалені райони міста; друге – стимулювання водіїв дотримуватися чіткого графіка. Далі буде поширення цієї практики на брюховицькому напрямку. Також ми розмістити такі розклади в інших населених пунктах, які доєдналися до Львівської громади. Такий розклад руху можна переглянути онлайн. Це нам вдалося завдяки кооперації з rozklad.in.ua. У них на сайті вже є частина розкладів, але ще не для всіх маршрутів.
Так, наразі на rozklad.in.ua є не всі маршрути. Наприклад, із трамваїв лише дев’ятий. Коли з’явиться онлайн-розклад для всіх львівських маршрутів?
Це досить трудомісткий процес, який передбачає розрахунок позупинкового розкладу, що потребує певного аналітичного підходу. Однак ми над цим працюємо, на сайті буде повний перелік маршрутів.
Також маю питання про нові зупинки громадського транспорту. У Львові міська комісія з безпеки дорожнього руху опрацьовує два варіанти нових зупинок на Кульпарківській та прилеглих до неї вулиць. Де ще планують влаштувати нові зупинки?
Плануємо це зробити на вулиці Віри, Надії, Любові, адже пустили туди два маршрути: автобуси №84 і №17. Також готуємо рішення виконавчого комітету, щоби пустити туди ще й 19-й маршрут. Це робиться для того, щоби покращити сполучення з дитячою лікарнею швидкої допомоги на Орлика, де розвивається забудова. Отже, мешканцям буде зручніше добиратися до міста. Наразі це єдина локація, де ми бачимо чітку потребу в зупинці громадського транспорту, однак стежимо за зверненнями громадян та постійно аналізуємо ситуацію.
Читайте також: Е-квиток на Львівщині. Коли запрацює безготівкова оплата на всіх обласних маршрутах
Електронний квиток. Львів’яни дивуються з того, як довго його впроваджують. На якому він зараз етапі та яка різниця між повноцінним е-квитком та безготівковою оплатою?
Зараз плануємо тестування саме безготівкової оплати, і вже виникають певні проблеми, зокрема технічні, адже система досить складна. Звісно, є бажання зробити її максимально продуманою. Різниця між безготівковою оплатою та е-квитком є, адже безготівкова оплата це, можна сказати, частина впровадження е-квитка. Можливість безготівкової оплати існує у електротранспорті вже майже десять років через QR-код, якщо я не помиляюсь. Зараз це впроваджують і в автобусах за допомоги валідаторів. Повноцінний електронний квиток передбачає зміни у взаємодії перевізника та замовника, тобто Львівської міської ради, і створення ще однієї ланки – оператора е-квитка. Ця система передбачає таку оплату проїзду, що всі кошти не йдуть до водія або перевізника, а до Львівської міськради, яка потім розподіляє їх між перевізниками. Така система дозволяє уникнути впливу водія на якість перевезення. Це дуже погіршує роботу транспорту. В такому випадку він просто виконуватиме своє головне завдання – керуватиме транспортом і дотримуватиметься графіка руху. Ну і, звісно, е-квиток – це єдиний квиток на весь громадський транспорт, тобто можливість пересадки на всі види міського транспорту.
Тобто наразі мовиться тільки про тестування безготівкової оплати без інших переваг е-квитка?
Так. Наразі тестують тільки безготівкову оплату, але це «фундамент».
На яких іще маршрутах буде безготівкова оплата? Олег Забарило минулого тижня нам сказав, що її запровадять ще на трьох маршрутах. На яких саме?
Не можу цього сказати. Про це напише наша пресслужба, ймовірно, завтра.
І останнє питання: ви самі користуєтеся громадським транспортом? Якому віддаєте перевагу?
Звісно, що користуюся. Час від часу намагаюсь їздити різними видами громадського транспорту для того, щоби на власні очі побачити, як він працює. Але віддаю перевагу електротранспорту ще зі студентських років. Тепер через професійний інтерес тестую різні маршрути. Однак усі знають, що мій улюблений транспорт – велосипед. У 65% випадків їжджу ним.
Наталія Вареник
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.
Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми – про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.
Інтерв'ю Твого міста
- Кожна 5-6 пара в Україні безплідна. Інтерв’ю з директоркою перинатального центру
- Які об'єкти на Львівщині пошкодили ракети. Розмова з головною архітекторкою області
- Що зміниться для пацієнтів. Інтервʼю про медицину Львівщини
- Андрій Садовий: «Зростання економіки – це кількість будівельних кранів у місті!»
- Що на Львівщині з ППО, мобілізацією та економікою. Інтерв'ю з Максимом Козицьким
- «Кожен має бачити з вікна хоч би три дерева». Розмова з очільницею управління екології
- «Запровадити е-квиток у Львові з першого грудня – цілком реально»
- «Мені не соромно за формат забудови у Львові», – головний архітектор
- Що у Львові з транспортом. Інтервʼю з директором департаменту мобільності
- Хто і як набирає працівників Львівської міськради. Інтерв'ю з керівницею управління персоналом
- Чим займається ЮНЕСКО в Україні. Розмова з головою українського бюро
- «Ніколи нічого тимчасового». Французький архітектор про Львів та відбудову
- Святослав Літинський: Ця війна на роки, а ми витрачаємо мільйони на ремонти
- «Ви не відбудуєте країну лише завдяки грантам». Інтерв’ю з Меліндою Сіммонс
- Що чекає на Львів. Інтерв’ю з Андрієм Садовим
- Давньоукраїнська минувшина Львова абсолютно відрізняється від тої, яку нам подають. Інтерв’ю
- Нам допомагали волонтери, військові. Як Центр зору доставляв оптику у час війни
- Хліб може подорожчати на 50%, а от картоплі маємо вдосталь, – експерт аграрного ринку
- «Українці не люблять ходити в українські ресторани». Дмитро Борисов про нові заклади у Львові і плани на Європу
- «Усі держави закріплювали незалежність у війні», – Ігор Юхновський
- «Треба просто бути принциповим українцем», – Ігор Калинець про життя і війну
- «Хто не зможе вчитись, забере документи». Інтерв’ю з ректором Львівського медуніверситету
- «Це пропаганда, щоб пересварити людей». Інтерв'ю з Андрієм Садовим про мову, війну, Фрідмана
- «Мені соромно читати 10-ту статтю Конституції, де є потурання російській мові», – Ярослав Кендзьор
- «Хворі прибували безперервно». Інтерв’ю з лікаркою, яка пережила три епідемії та пандемію
- «Курорт заповнений на 40%». Інтерв’ю з міським головою Трускавця
- Скільки триватиме фаза виснаження та чи планувати відпустку? Пояснює психолог
- Важливо повернути дітей за парти. Лілія Гриневич про освіту та безпеку учнів під час війни
- «Це помста. Вони бачили, як добре ми живемо». Депутатка про Маріуполь
- Російська армія залишилась такою, як була. Історик про Львів, біженців та крах світового порядку
- Люди мають обирати. Юліан Чаплінський про забудову Львова після війни
- «Росія хоче спровокувати українські сили», – пресаташе Посольства США в Україні
- «Нас просто помножили на нуль». Інтерв'ю з ректоркою Університету банківської справи у Львові
- «Мене вразила історія кохання дідуся Шептицького». Наталя Гурницька про свій роман і таємниці
- «Я був шокований і зрозумів, що хочу зняти кіно». Олег Сенцов про свого «Носорога»
- Чому ростуть ціни та що буде з гривнею. Інтерв’ю з економістом
- Ворог не нападе, якщо буде спротив. Андрій Садовий та Максим Козицький про ймовірну загрозу
- «Не плутайте нас з партизанами». Розмова з керівником тероборони Львівщини
- «Усе не переробимо». Що відомо про сміттєвий завод, який почали будувати у Львові
- Чудо стається не просто так. Що варто знати про Миколая Чарнецького
- «Ми повністю переходимо під НАТівські стандарти». Священник про капеланство
- Військової справи вчитимуть усіх. В Україні починає діяти новий закон
- «Христос не може бути модерним». Іконописець про сучасне та сакральне мистецтво
- Вакцинація від Covid-19 в Україні є цілком законною. Розмова із юристкою
- «Я не збираюсь припиняти рятувати світ». Історія бійця Юрка Досяка
- Небажання вакцинуватися – це бунт проти держави в образі батька. Розмова з психологом
- Хочу, щоб моя музика зцілювала. Розмова з Соломією Чубай
- Дані шукали в архівах СБУ. У Львові презентували книжку про вірменів в історії Львова
- Дівчина з сусіднього подвір'я. Наталка Малетич – про невідоме життя Лесі Українки
- Дітей виховує не школа, – отець Сергій Тихон Кульбака
- Накопичуй сам. Розмова з міністеркою соцполітики
- «Він теж буває різний». Дослідник розповідає про іслам, якого ми не знаємо
- Чи актуально зараз будувати дерев'яні церкви. Розмова з архітектором
- Жадно жити своє життя. Ірена Карпа про те, як закохуватися і знову виходити заміж
- Чим вакцинуватимуть львів'ян. Епідеміологиня про вакцину від Covid-19 з Індії
- Такий тендер важко «зламати». Завод «Богдан» про автобуси для Львова
- Спочатку – комфорт, потім – історія. Вахтанг Кіпіані про історичні попит і пропозицію
- Чому в Україні локдаун ввели після свят. Ірина Микичак про Covid-19 і медреформу
- Львів – це не лише кава і шоколад. Ірина Сенюта про місію Почесної Амбасадорки
- Чому аудит – про розвиток клієнта та його прибуток, а не про витрати чи покарання
- Як створювати яскраві туристичні проєкти за ґранти. Досвід Тустані
- Квартирне питання на вересень. Як в часи карантину змінилися ціни на оренду житла
- «Людям можна говорити правду». Уляна Супрун про коронавірус, карантин та «золоту середину»
- «Коронавірус закрив нас у капсулах. І це, без сумніву, вплине на ресторанну культуру». Марк Зархін про бізнес і кухню
- Що буде з цінами на продукти. Розмова з власником «Шувару»
- Священник не допомагає, допомагає Господь, – отець, який править для хворих та медиків інфекційної лікарні у Львові
- Львів і криза. Де можна буде знайти роботу після карантину
- Музеї, бібліотеки чи все-таки ринки та перукарні. Бізнес-омбудсмен про вихід з карантину у Львові
- «Щоб люди знали, як вони звучали колись». Дослідниця народної музики про гаївки на Галичині та в Україні
- Першими полетять лоукости. Директорка Львівського аеропорту про кризу і найближчі перспективи
- Що буде з плащаницею та як правильно освятити паску вдома. Роз’яснення
- Іноді мої учні печуть солодощі, а не вчать математику – львівська вчителька про дистанційне навчання
- «Я розумію свою місію». Лікар зі Львова розповів, навіщо поїхав в Італію
- Як на Львівщині масово тестують на коронавірус. Степан Веселовський про тиждень перший
- Юрій Назарук: Ми прийняли рішення припинити думати так, як завжди
- Ми маємо шанс уникнути епідемії. Науковиця про дію коронавірусу та його мутації
- Сидіть вдома – це не грип. Медик лікарні у США про роботу під час пандемії коронавірусу
- Молитва долає всі віддалі. Владика Володимир Груца про освячення пасок і сповідь онлайн
- Як зміниться Львівська лікарня швидкої допомоги. Олег Самчук про ребрендинг та all inclusive
- Запитайте у партнера про здоров'я родичів та водіть дитину в садок. Поради лікаря про імунітет
- «Такого в житті ми більше не побачимо», – екіпаж про повернення українців із Китаю
- У Львові погане повітря не через затори, – Олександра Сладкова
- «Це як годинник, що сильно відстає». Чи доцільно в Україні змінити дату святкування Різдва?
- У Раді їх жартома називають «зелений ксерокс». Олег Синютка про владу, Порошенка та Львівщину
- Хвороба-детектив. Як діагностувати ревматизм та навчитись з ним жити
- Куди веде Україну Зеленський та чого від нього очікує Європа
- Портрет Шептицького на смітнику. Як священник у Львові рятує пам’ятки
- Двері нашої Церкви відчинені, – владика Димитрій про Томос та Московський Патріархат
- Транспорт, кредити та сміття. Валерій Веремчук назвав основні виклики Львова
- Податок для культури. Юлія Хомчин про стратегії розвитку львівської культури
- Не намагайтеся уникати помилок. Ігор Стояновський про життєвий вибір та реформу медицини
- Андрій Садовий: Львів отримає той, хто матиме потенцію керувати
- Ходіть в музеї – там не страшно. Як музеям стати дружніми до дітей
- Богдан Коломійчук: Львів – не лише місто пива та кави, а й кримінальної культури
- Один власник – одна аптека. Чому десятки українських аптек можуть невдозі закритись
- Успішна медреформа – це довше життя. Як зробити охорону здоров’я ефективною
- План по відлову «зайців». Як насправді працюють львівські контролери
- Поява !Fest – це наслідок того, що робило середовище «Дзиґи»
- Тетяна Романовська та її рекорди у львівському аеропорту
- Заробітчанські пригоди. Як волонтерка допомагає українцям у Польщі