Уже з 1 січня набуває чинності закон про національний спротив, який мав би вмотивувати цивільне населення вчитися військовій справі і долучатись до захисту держави у разі потреби. Що змінить цей закон, як готується до його впровадження Львівщина, і як місцеві мешканці зможуть стати на обороні, Тvoemisto.tv розповів заступник голови Львівської облдержадміністрації Віталій Загайний, який тепер відповідатиме за цей напрямок.

 

Що змінить закон про національний спротив?

Цей закон вводить поняття тероборони, а ще інші, суміжні поняття, в правове поле. Він передбачає формування мережі підрозділів територіальної оборони. Ці підрозділи будуть складатися із бригад і батальйонів. На Львівщині має бути одна бригада, а в її складі буде сім батальйонів. Вони будуть у кожному з семи районів області. Але у випадку загострень йтиметься про створення ще однієї бригади у Львові. Законом передбачено створення додаткових бригад в у містах, що мають понад 900 тисяч населення. 

Головне, що є в цьому законі, – це те, що він передбачає можливість заангажувати до військової справи цивільних людей, а не лише тих, хто вдягнув на себе форму, підписав контракт. У нас немає іншого варіанту, ми не настільки багата країна, щоби утримувати півмільйонну армію, але ми сорокамільйонна країна, яка на противагу ворогу може зорганізувати населення. Це як попередження.

Таке працює в країнах Балтії, в Естонії, яка має населення 1,2 мільйони. Вона не може армією протистояти Росії, але вони мають добру систему територіальної оборони, як і Латвія, Литва, а також невеликий Ізраїль.

Складно воювати з країною, де є обізнане населення, де воно організоване. Адже територіальна оборона – це організований партизанський рух у випадку війни.

Цей закон з’явився унаслідок окупації, анексії Криму, через усвідомлення загрози, яку несе РФ. Він є результатом оцінки наших сил і можливостей, а також вивчення досвіду інших країн, які є в подібних ситуаціях. Зараз є непроста задача почати втілювати його в життя. Та чи не такою ж була ситуація, коли в 2014-15 роках йшлось про зміну територіального устрою. 

Читайте також: У Львові переформатували одне з управлінь, щоби воно займалося теробороною

Що потрібно для того, аби сформувати ці бригади? 

Закон України про державний бюджет передбачає кошти на підтримання цих військових формувань. Їм потрібно матеріально-технічне забезпечення, у цьому допомогти може обласна державна адміністрація, органи місцевого самоврядування. 

Зараз йдеться про пошук приміщень для підрозділів, які управлятимуть бригадою і приміщень для управління батальйонами. Уже Дрогобицька міська рада прийняла рішення про виділення комунального майна для батальйону. Є намір про виділення приміщення у Золочівській тергромаді. Львів ще не відшукав приміщення. Йдеться не про просте, офісне приміщення, військовим таке не підійде. Має бути плац, достатньо місця для матеріально технічного забезпечення. Є об'єкти комунальної власності, також є об'єкти державної власності, як от пенітенціарної служби, до прикладу приміщеня колишніх колоній могли б підійти.

Бригада матиме управлінський штат – це 85 людей. Окремий батальйон – це 47 людей. Управлінський штат проводитиме інформаційну роботу в напрямку національно-патріотичного виховання. Вони дбатимуть про матеріально-технічне оснащення, вишкіл, працюватимуть з резервістами, яких залучатимуть до цих формувань.

Скільки потрібно коштів?

Зараз конкретно не можу говорити про це. Основні джерела – це державний бюджет. Місцеві ради можуть допомогти, наприклад, надавши у користування своє майно.

Що ще необхідно для того, аби цей закон запрацював?

Щоби цей закон запрацював, треба багато зусиль. Кадрові військові мають завдання йти в маси, йти на телебачення в навчальні заклади, до людей і пояснювати їм завдання територіальної оборони. Мотивувати, щоби люди навчилися стрілецькій справі, освоїли суміжну військову спеціальність, озброїлися досвідом надання першої медичної допомоги. Це означає, що ми на кілька годин менше проведемо у соцмережах чи перед телевізором. Також є певні повноваження обласних та районних рад. У законі йдеться, що обласні та районні ради:

• сприяють підготовці та виконанню завдань національного спротиву в мирний час та в особливий період;
• забезпечують у межах відповідних видатків місцевих бюджетів належне фінансування заходів територіальної оборони місцевого значення;
• сприяють створенню добровольчих формувань територіальних громад;
• забезпечують життєдіяльність населення і функціонування об’єктів у межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці;
• сприяють популяризації участі в заходах національного спротиву.

Сільські, селищні та міські ради:

• беруть участь у підготовці та виконанні завдань національного спротиву в мирний час та в особливий період;
• забезпечують у межах відповідних видатків місцевих бюджетів належне фінансування заходів національного спротиву місцевого значення та підготовки громадян України до національного спротиву;
• сприяють створенню добровольчих формувань територіальних громад;
• забезпечують життєдіяльність населення і функціонування об’єктів інфраструктури у межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці;
• сприяють популяризації участі в заходах національного спротиву.

Йдеться також про інформаційну роботу. Як думаєте, чи вдасться змотивувати велику кількіть людей до навчання?

У нас 25,5 тисяч людей, які є учасниками бойових дій на сході країни. У 2014 році, коли Збройні Сили ще не мали такої міці, то організувався серйозний добровольчий рух – люди, які вдягли форму, взяли зброю. Так ми стримували ворога. Виглядає, що цей закон має перспективу. 

Він для таких, як ми з вами – для тих, хто не життя хоче присвятити війську, але готовий присвятити дві години в тиждень, щоби навчитись першої медичної допомоги, до прикладу. Це не завадить і в мирному житті.

Це адресовано дорослим людям, відповідальним громадянам цієї країни, які хочуть, відчувають себе сильними українцями. Це спосіб вберегти цю держави. Залучатимуть людей з 18 років, але інформаційні заходи стосуватимуться і студентів, і школярів. 

Ще ми дуже розраховуємо на те, що тих 25 тисяч учасників бойових дій можуть бути кадровим резервом для військово-патріотичного виховання. 

Коли і куди звертатись, якщо є бажання долучитись?

Звертатися треба буде до управління конкретного батальйону. Поки про це мало відомо, будемо говорити про це місяців за три, коли буде розгорнута мережа. 

Після повідомлень про можливий напад РФ, чи будуть якісь додаткові перевірки укриттів, робота із населенням щодо поведінки в надзвичайних ситуаціях, перевірки у медицині?

Можливо. Захисні споруди – непросте питання, до цього ми ставились доволі легковажно, велика частина з них занедбані, можливо тому, що ми не відчували загрози.

У профільному департаменті є перелік таких споруд, частина є на утриманні органів місцевого самоврядування, частина має приватних власників.

Також налагоджуємо систему оповіщення, модернізуємо.

Для того, щоби дійти до дітей, школярів, потрібна мобілізація органів місцевого самоврядування.

Щодо медицини, то ми чимало вклались через пандемію, провели кисень, докупили деяке обладнання. Якщо б був потік поранених, то ця галузь швидко перепрофілюється. Так було у 2014 році в Дніпрі, коли пішов потік поранених. 

Читайте також: Зеленський заявив, що в Україні на 1 грудня готують держпереворот

Нагадаємо, Верховна Рада ухвалила закони №5557 «Про основи національного спротиву» та №5558 щодо збільшення чисельності Збройних Сил України. У законі визначені правові та організаційні засади національного спротиву, основи його підготовки та ведення, завдання і повноваження сил безпеки та сил оборони з питань національного спротиву. Закон вступає у дію з 1 січня 2022 року.

Закон визначає, що загальновійськову підготовку будуть проводити в закладах освіти – школах, університетах, літніх таборах. Практичну підготовку будуть проводити кадрові військовослужбовці сил тероборони – на полігонах та у навчальних центрах – йдеться, про вправляння зі стрілецькою зброєю, а також медичну, тактичну підготовку та інше.

Також збільшать кількість кадрових військових, які будуть залучені до цього. Раніше теробороною в області займались двоє військових, тепер у батальйоні буде майже п’ятдесят людей.

Раніше керівник Головного управління розвідки Міноборони України Кирило Буданов в інтерв'ю виданню Military Times заявив, що Росія сконцентрувала біля кордонів з Україною понад 92 тисячі військовослужбовців і готується до нападу до кінця січня – на початку лютого 2022 року. 

Вікторія Савіцька

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.