Як минув 2023-й для Львівщини і що очікує область у нинішньому році; яка ситуація з економікою та безпекою; як у Львівській області підтримують бізнес; чому так мало інформації про допомогу війську сімейним бізнесом Козицьких; яка ситуація з кейсами щодо чеського підприємця, який має частку у компаніях батька Козицького та співпрацював з «Газпромом», що зі справою Гринкевичів та фабрикою Philip Morris; чи правда, що голові ЛОВА пропонують нову посаду в Києві. Про це та інше Tvoemisto.tv дізналося під час довгої розмови з очільником Львівської обласної військової адміністрації Максимом Козицьким.

Із 2010 року в нас було приблизно 10 різних голів тоді ще облдержадміністрації, а тепер обласної військової адміністрації. Ви і Олег Синютка – лідери з тривалості перебування на цій посаді. 6 лютого мало б виповнитися чотири роки від того часу, як ви обіймаєте цю посаду. Олег Синютка, напевно, був трошки більше.

Олег Михайлович точно був довше.

Але ви – у важчі часи: ковід, повномасштабна війна… Чи ще не втомилися?

Усе пізнається в порівнянні. Нові виклики додають сил. Це питання відповідальності. Чи втомлюється людина? Час від часу – так. Але коли ти бачиш, що можна щось змінити, розумієш, що на тебе лягає відповідальність, тобі дають можливість запровадити процеси, ти маєш власні цілі, які збігаються з баченням на державному рівні, то воно цікаво. У час війни не можна порівнювати роботу в теплому кабінеті та в окопі.

Чи є можливість проводити своє бачення? Чи дають можливість брати відповідальність за рішення? Так. Робота цікава.

Читайте також: Львівську ОДА очолив Максим Козицький. Біографія, статки 

Ми з вами бачилися в Лондоні у липні 2023 року на Ukraine Recovery Conference (під час якої редакція записала інтерв'ю з тодішньою Надзвичайною і Повноважною посолкою Великої Британії в Україні Меліндою Сіммонс, – ред.). Тоді ви мені казали, що виїхали за межі України вдруге після початку повномасштабного вторгнення. Напевно, це теж важко, коли сьогодні президент і вся політична верхівка в Давосі, мер Львова Андрій Іванович Садовий – у США на якомусь форумі, а ви й далі тут, нікуди не виїжджаєте.

Знаєте, питання ж не у виїзді, а в тому, яку ти користь принесеш, поїхавши у Давос, США чи в Лондон. Людина має приносити користь своєю подорожжю. Не бачу для себе сенсу бути в Давосі чи у Вашингтоні на цей момент. У Давосі зовсім іншій рівень питань, аніж ті, які зараз вирішують у області. Андрій Іванович – мер Львова, в нього є контакти, він їздить і вирішує питання мерії. Перед нами стоять завдання – першочергово безпека людей, освіта, медицина. Я залюбки поїхав би, але треба приносити користь. Завжди думаю, як спланувати поїздку з користю для області. Також планую поїздки за кордон, але для того, щоб виїхати, в мене має бути дозвіл Кабінету міністрів і дозвіл президента. З одного боку, його не так просто отримати, з другого – не дуже хочеться турбувати такими питаннями.

То поговорімо про ту користь, яку ви приносите Львівщині. Почнімо з питання безпеки, яке вас як очільника адміністрації та львів'ян, жителів області хвилює найбільше. Днями в Давосі президент сказав, що цей рік буде надзвичайно важливим, вирішальним для України. Що це означає для Львівщини? Чи готова вона до безпекових викликів цього року?

Коли мовиться про Львівщину, нам цікаве зростання економіки. А воно можливе тоді, коли матимемо безпечне середовище. Люди мусять почуватися в безпеці, мати можливість ходити на роботу, їхні діти – у садочок, школу, ліцей, університет. Закрите небо – питання, яке стояло два роки і досі дуже актуальне. Досі маємо повітряні тривоги, потрапляння в цивільні об'єкти навіть у Львівській області, яка далеко від лінії фронту. Тому підсилення протиповітряної оборони – одна з основних цілей, які ми ставили перед собою торік. Я не можу сказати, які системи поставлені, але це сучасні системи протиповітряної оборони, які підсилили захист Західного регіону, зокрема Львівщини. Завдяки місцевим ініціативам торік було створено 100 мобільних груп для збивання «шахедів»: 55 на базі нового підрозділу протиповітряної оборони Сухопутних військ і 45 на базі ПВК «Захід».

Скільки людей у них задіяні?

У кожній мобільній групі – четверо. Це не тільки автомобіль, а повне оснащення: прилади нічного бачення, прожектори, тобто все необхідне для збивання «шахедів».

Чи достатньо цих груп?

Ми питали у військових. На даний момент 100 новостворених мобільних груп достатньо. Це не всі мобільні групи, окрім них були групи в ПВК «Захід», на базі 103-ї та 125-ї бригад Сил територіальної оборони. Тобто ці 100 груп були створені додатково.

Маємо нововведення щодо мобілізації. Комендант Львівщини Тарас Грень підписав рішення про активнішу перевірку. Як функціонуватимуть блокпости і яка роль обласної адміністрації у мобілізаційних процесах на Львівщині?

Блокпости були створені насамперед для фільтрації, а не мобілізації. Для правоохоронних органів у необхідний момент це дає можливість зупиняти диверсійні групи та шпигунів. Ви бачите, що у Львівській області повістки на блокпостах на даний час не вручають. Чекаємо нового закону про мобілізацію. Відповідно до нього бачитимемо розподіл повноважень і залучення військової адміністрації до процесу мобілізації. На даний час ми активно залучені: здійснюємо координацію діяльності ТЦК і допомагаємо йому виконувати плани щодо мобілізації. Але це першочергове завдання для них, а ми – допоміжна служба з організації роботи військово-лікарських комісій, оповіщення населення. До цього також залучені органи місцевого самоврядування.

Під адміністрацією було багато мітингів «Спочатку дрони – потім стадіони», які починалися з одиночних пікетів і переросли у велелюдні акції. Ви жодного разу не виходили до пікетувальників?

Не виходив жодного разу.

Читайте також: «Спочатку дрони, потім стадіони». Літинський озвучив результати понад десятка пікетів у Львові 

Але виходили ваші заступники.

Заступники виходили завжди. Я б сказав не так. Два рази ми запрошували ініціативну групу до себе, я персонально зустрічався з нею.

Їхнім лідером, натхненником був Святослав Літинський. Він багато разів критикував діяльність області та громад у області, які витрачають кошти, зокрема, на стадіони і якісь спорткомплекси. Чи щось змінилося після цього? Цікавим видається, що їхня активність згасла після того, як ви вручили Святославу Літинському нагороду від президента.

Це абсолютно не пов'язані речі. (усміхається, - ред.). Святослав Літинський займається волонтерською діяльністю з початку війни, і йому вручили відзнаку від президента за цю діяльність до Дня волонтера. Окрім акції «Спочатку дрони – потім стадіони», у Львові відбулося ще декілька, на більшості з них вимагали збільшення фінансування війська з місцевих бюджетів. Бюджет Львівської області один із передових за кількістю коштів, наданих на військові потреби.

Чи можете озвучити це в цифрах?

Ви питаєте про військо чи про всі пов'язані з ним структури?

Про військо.

Лише за програмою «Безпечна Львівщина» – це 360 мільйонів гривень за 2023 рік. Але якщо мовиться про видатки, пов'язані з війною, то, наприклад, 14 соціальних центрів не фінансує ніхто, окрім обласного бюджету. Люди, які сюди евакуюються, не мають можливості проживати деінде. Це люди старшого віку, з інвалідністю… Жодні міські чи сільські бюджети не мають таких видатків, про це мало хто говорить. Така сама ситуація із психічно хворими людьми, всі видатки лягають на обласний бюджет.

Захист критичної інфраструктури – це цифри, які ми не можемо озвучувати. Але в області є вісім підстанцій «Укренерго», не враховуючи підстанції «Львівобленерго» та інших пов'язаних структур. Десятки тисяч тонн піску, забезпечення яким лягає точно не на міські чи інші бюджети.

Військова адміністрація має певні завдання щодо сфери оборони, але напряму не пов'язані з купівлею дронів. Це також витрати з обласного бюджету. Тому треба дивитися по-різному. При спілкуванні з мітингувальниками ми завжди казали: «Ви часто приходите до нас із питаннями, які стосуються громад. Ми готові разом із вами викликати голів громад, приходити на сесії міських чи сільських рад і ставити ці питання».

Це і є демократія. В нас нема військових вертикалей. Хоча й називаємося Львівською військовою адміністрацією, але військових повноважень не маємо. У нас досі є урядування, демократія, міські та сільські голови, депутати, які мають право ухвалювати рішення. Тому про них треба питати не військову адміністрацію, а саме тих, що були обрані людьми і здійснюють виконавчу функцію.

Із перших днів повномасштабного вторгнення біля військової адміністрації перекрита дорога. Щодо цього було дуже багато звернень…

А ви були на Банковій у Києві після початку війни?

Так.

Вона, цілий урядовий квартал перекриті, і це нормально. Чи ні? А в нас перекрита одна вулиця перед військовою адміністрацією. До нас приїжджають майже всі, що їдуть далі, у Київ, і ми маємо дбати про їхню безпеку. Мусимо виставляти по периметру автоматників чи як?

Тобто це винятково безпекові питання?

Це точно безпекове питання.

Але, попри перекритий урядовий квартал, в Києві на Хрещатику практично немає заторів. Я був багато разів у столиці.

Попросімо мера Львова правильно організувати інфраструктуру, будувати стоянки, нові дороги і розширювати наявні, правильно організувати рух громадського транспорту. Не думаю, що одна закрита вулиця Винниченка створює весь цей колапс, який триває вже стільки років.

Чи говорили ви з ним про це?

Ми з Андрієм Івановичем у чудових стосунках, спілкуємося щодо всіх тих питань.

Тобто ви зверталися, щоб якось розв’язати ці питання?

Я не дуже люблю втручатися в питання міст – Львова, Дрогобича, Стрия чи Бібрки  – значення немає. Вважаю, що люди обрали владу і мусять мати з нею стосунки, ставити питання, які стосуються міста, меру Львова. Якщо вони не задоволені, то питайте в них, якщо задоволені – теж добре. Я абсолютно нормально спілкуюся з мером, і ці питання ми порушуємо.

Бо часом видається, що у вас із мером Львова напружені стосунки.

Та ні, нормальні.

Перейдімо до економіки, яка, зрештою, впливає на безпеку. Суми коштів, які ви озвучили як витрати на ЗСУ, беруть із податків, надходжень до бюджету. Оцініть, як Львівщина пережила 2023 рік і яке ваше бачення 2024 року, враховуючи те, що бюджет області порівняно з попереднім роком буде на 40% меншим.

Коли мовиться про бюджет області, перш за все говоримо про видатки, пов'язані з функціонуванням комунальних установ. Це мало стосується економіки, хіба в тому сенсі, що люди отримують зарплати, ходять по магазинах, купують речі. Якщо говоримо про цю частину, то гаразд. Більша зарплата у вчителя, лікаря, держслужбовця чи працівника ЦНАПу – для мене це достойно і є одним з показників росту.

Для економіки в цілому ми ставили перед собою головне завдання щодо релокації бізнесу зі сходу. Для нас це можливість нових точок росту, створення робочих місць. За два роки через вручення сертифікатів і кредитування коштами обласного бюджету ми стимулювали невеликі підприємства. Те саме робили із сільським господарством, підтримуючи переважно тваринництво. Ми підтримували експортерів і релокований бізнес, платили за релокацію, давали кошти на поповнення матеріальної бази зі створення нових робочих місць.

У 2024 році вже не будемо розрізняти релокований і локальний бізнес, бо за два роки перший має ті самі умови, що й другий. Основний акцент цього року буде на створення нових робочих місць, підтримку військовослужбовців та їхніх родин для того, щоб вони починали провадити саме бізнес, а також на підтримку експортерів.

Ви кажете, що варто підвищувати зарплати держслужбовцям. Я читав вашу колонку на «Економічній правді».

Проблема не в тому, що їх треба підвищувати. Якщо порівняти 2023 і 2024 роки, то в мене як голови адміністрації після постанови Кабміну зарплата зросте, а в головного спеціаліста вона була низька і ще більше знизиться. Це неправильна реформа. Я не державний чиновник, моя зарплата прив'язана до індексу середнього зростання економіки по Україні і цього року зростатиме. Кажу про звичайного спеціаліста, в якого зарплата була 13 000 гривень, а в 2024-му буде 10 000-11 000 гривень. Як можна прожити у Львові, коли касир «АТБ» отримує більшу зарплату, аніж головний спеціаліст. Це ламає державну службу, люди сюди не переходитимуть, бо не відчувають, що держава про них дбає. Проблема не в тому, яка зарплата в голови, бо вона, на жаль, зростає, а в тому, що зарплата знижується в людей, які працюють зі мною, і я її не можу підвищити.

Але водночас ви кажете, що значна частина коштів бюджету йде на ці зарплати. Окрім зменшення бюджету, порівняно з 2023 роком – на 40%, із 1 січня зросла мінімальна зарплата, підвищується рівень інфляції… Як  даватимете з цим раду?

Ми зараз говоримо про зарплату державних службовців, їх у адміністрації тільки 600 осіб. Щодо інших мінімальна зарплата зросла з 1 січня, а з 1 квітня становитиме 8100 гривень. На жаль, саме для державних чиновників премія не може бути вищою за 30%. Маючи зарплату 8100 гривень, вони отримають 30% премії, і заробіток головного спеціаліст буде 11 000 гривень. А в керівника департаменту, який має величезну відповідальність перед людьми, «аж» 20 000 чи 22 000 гривень, притому що в 2023-му було 30 000 гривень.

ЛОВА не займається комунальними підприємствами. Управління майна ЛОР має під собою більш ніж 240 комунальних підприємств, і люди, які працюють на них, мають відносини з ним. Усі медичні установи належать обласній раді, вона й далі ними керує. Те саме стосується соціальних, культурних закладів. Під облрадою є 240 установ, вона має чим займатися.

А тим справді зараз керує обласна рада чи голова військової адміністрації?

Це повноваження обласної ради, управління майном.

Навіть за відсутності голови? (6 квітня депутати Львівської обласної ради відправили у відставку Ірину Гримак. Тимчасово обов'язки голови Львівської обларди виконує Юрій Холод, - ред.)

Звичайно.

Днями хтось із економістів говорив про те, що в Україні до трьох мільйонів працюючих громадян включно із тими, що в ЗСУ, плюс понад шість мільйонів людей у бізнесі, які сплачують податки як підприємці чи перебувають у структурі бізнесу. Це означає, що левова частка бюджетного навантаження припадає на інвесторів і потенційних інвесторів. Як працюватимете в цьому році? Які плани маєте щодо «притягнення» нових підприємств і створення нових робочих місць, окрім того, про що вже сказали?

Щодо приватного сектору нашим завданням є супровід інвестора. Треба відійти від думки, що державна адміністрація створює приватні підприємства. Наше завдання – організувати супровід, щоби центральний орган виконавчої влади та регулятори не заважали провадити бізнес. Наприклад, якщо інвестор хоче побудувати завод і йому треба приєднатися до обленерго чи облгазу, то наше завдання, щоб воно було чистим, зрозумілим, за прозорим тарифом, з можливістю відтермінування платежу до введення бізнесу в дію. Якщо бізнес хоче побудувати завод, нашим завданням є допомогти у розв’язанні земельних питань. Дуже багато людей приходять до нас із проханням надати земельну ділянку. Та з 2019 року ми не розпоряджаємося цим, ці повноваження передані органам місцевого самоврядування. Ми організовуємо супровід такого інвестора, заводимо його в ті громади і до тих голів, яким цікаве створення нових робочих місць, сплата податків за місцем реєстрації бізнесу. Оце наша місія. Організовуємо супровід дуже якісно, про це свідчить і найвищий показник релокованого бізнесу.

Нові підприємства будуть створювати навіть у часі війни. Внутрішні інвестори інвестують у Львівську область. Дякую за це. Величезна проблема із залученням іноземних спеціалістів для налагодження обладнання. Більшість європейських, світових компаній забороняють своїм працівникам їздити в країни, де триває війна. Наприклад, ви купили хороший прес для створення форм, запустити його має іноземний спеціаліст, а він не може приїхати, бо йому це забороняють корпоративні правила компанії, яка продає обладнання. Хочеш відправити спеціаліста за кордон, щоби навчився? Це заборонено теперішнім законодавством України, бо на навчання за кордон не може виїжджати особа призовного віку. Ці речі треба врегулювати, дати можливість знайти спосіб розв’язання цих питань, чим ми і займаємося.

Чи є пріоритетування тематик сфер бізнесу? Що мало б найкраще розвиватися на Львівщині? У Львові колись були стратегії щодо ІТ і туризму, зараз це дещо змінюється. А яке бачення в області?

Туризм не змінюється, бо внутрішній зростає і зростатиме. Виїхати за кордон неможливо, тож це величезна можливість для місцевих підприємств, готелів, туроператорів – приймати людей і показати, чим ми можемо бути цікаві. ІТ теж цікава, незважаючи на світовий спад. Робитимемо все залежне від нас, щоби кількість підприємств ІТ-сфери, зареєстрованих у Львові та області, збільшувалася. Новий виток – military-tech. Це дуже цікава тематика. Через блокування та зміну логістичних коридорів експорту харчових продуктів Львівській області дуже цікава переробка та логістика.

Украй цікава енергетика. Всі розуміють, що майбутнє за локальними енергетичними мережами. Коли ворог влучає у підстанцію в Хмельницькій або Івано-Франківській області, світло зникає у Львівській. Чому? Бо нема локальних енергетичних мереж, генерацій.

Також цікавить будівельна галузь. У 2022 році ми спостерігали в ній величезний спад, до 50%, але вже майже вийшли на довоєнний рівень. Ви бачите кількість вибитих вікон після влучання ракет і «шахедів», але ми не маємо ні одного склозаводу. Тож це дуже цікава тематика, будівельна галузь зростатиме.

А як щодо аграрної сфери? Кількість посівних площ в Україні суттєво зменшилася.

У Львівській області вона, навпаки, зростає. Також маємо приріст сільськогосподарської продукції на 0,2%, однак кінцевої статистики ще нема.

Із 1 січня змінилися правила на ринку землі. Юридичні особи можуть скуповувати значно більші земельні ділянки. Яка щодо цього позиція області?

Це не наші повноваження, а органів місцевого самоврядування. Для них це питання дуже цікаве, бо це виведення оренди землі з «тіні». Зараз основним податком, який наповнює місцеві бюджети, є податок на доходи фізичних осіб. За ним – оренда майна і землі. На жаль, більшість громад не займається виведенням з «тіні» оренди землі та майна, хоча це величезна можливість наповнення бюджету. Прозорий ринок землі сприятиме зростанню надходжень у місцеві бюджети.

Ваш батько є партнером у чеській компанії MND Ukraine, яка володіє компаніями «Горизонти», «Прикарпатська енергетична компанія» і «Геологічне бюро «Львів». У ній же є чеський підприємець пан Комарек. Moravia Gas Storage – це газосховище, в якому 50% належало «Газпрому», ще 50% – структурам пана Комарека. Ці частки змінилися лише в листопаді минулого року. Чи можете це прокоментувати?

Можу. MND, де власником є Карел Комарек, це в Чехії така сама структура, як НАК «Нафтогаз» в Україні. Це колишня державна структура, яка була приватизована, і офіційно інвестором став пан Комарек. Зараз цей бізнес для нього не є основним, вже кілька років він проживає у США. Власний імідж для нього багато значить, і, думаю, це одна з причин, чому росіяни вийшли з названого вами проєкту. Але зараз у нього глобальний, світовий бізнес у США і Європі значно більший, аніж у Чехії.

Але ж півтора року після повномасштабного вторгнення цього не було.

А ви п'єте Сoca-cola або Pepsi?

Pepsi – ні. Сoca-cola – час від часу.

А її продають у росії? Може, всі разом перестаньмо пити Сoca-cola, і це буде наш чудовий внесок. Чи ні? Давайте адекватно ставити питання, правильно.

Виходячи з вашого питання, чи думаєте ви, що економічний бойкот на Львівщині на недостатньому рівні?

Коли ми говоримо про глобальних гравців, то оцінюємо їх зі свого погляду. Глобальні гравці дивляться на світ, думають про глобальні речі та глобальну розстановку сил. Деколи ухвалення рішення про надання ракет дальньої дії займає майже два роки, це десятки тисяч жертв у державі. Але воно не ухвалюється за один день. Так само можна говорити і про ринки харчових продуктів, газу, електроенергії чи будівельних матеріалів. Наприклад, виробник цукерок продає їх у цілому світі, зокрема й у росії. Він ухвалює рішення про вихід із ринку, і це займає рік-півтора залежно від того, як компанія виходить із ринку. Та ми не перестаємо їсти ці цукерки, хоча, напевно, мали б це зробити і показати приклад. Може, тому певні гравці так довго й виходять із ринку? Треба завжди починати із себе, з того, що ми робимо.

Підтримую! Продовжмо тему глобальних гравців. Philip Morris, яку НАЗК внесло в список бізнесів-спонсорів тероризму і яка є одним із найбільших платників податків у росії…

…і в Україні також.

Так, але якщо порівнювати суми…

Якщо порівнювати російський і український бюджети, до для нас сплата ними податків набагато важливіша, аніж та частка, яку вони платять у росії.

Ви мотивувалися цим аргументом, ухвалюючи рішення про сприяння чи погодження відкриття фабрики Philip Morris на Львівщині в минулому році?

Питання знову ж таки до Львова. Завод розташований на території міської громади. Нашим завданням є організувати супровід інвестора, а рішення про розміщення такого інвестора ухвалює…

Тобто місто Львів це рішення погодило?

Не знаю, я не спілкувався з містом Львів на цю тему.

Добре, запитаємо про це Андрія Івановича наступного тижня. Ще один приклад бізнесу, який бурхливо обговорювався нашою аудиторією, це фабрика «Кулиничі». Ексрегіонал, який голосував за диктаторські закони 2014-го, є успішним підприємцем. Чим ви тут керувалися?

Що ви маєте на увазі? Питаєте про публічну, економічну чи дозвільну сферу?

Публічну. Чи відіграє роль у залученні інвестора його минуле, зв'язки, ставлення до України і до нашої державності?

Щоб він розмістив завод на якійсь певній території, має бути рішення органів місцевого самоврядування про те, чи виділяють вони земельну ділянку. А що стосується заводу «Кулиничі», якщо людина має українське громадянство, не позбавлена його, не притягнена до відповідальності, то, на вашу думку, вона має право інвестувати чи не має?

Напевно має. З погляду закону – так.

Дякую. Людина, яка в часі війни інвестує 20 мільйонів євро в завод на Львівщині зі створенням 500 робочих місць, де будуть сплачені податки, це перевага чи недолік?

Економічно – перевага.

То про що ви мене питали? Ви двічі сказали «перевага». Притім залишити в державі свого сина призовного віку, який досі провадить той бізнес, а не перевести за кордон…

Гаразд, логіка зрозуміла. Ви часто пишете різні пости, у яких дякуєте ІТ-кластеру,  різним компаніям. Компанія вашої родини є однією з найприбутковіших в області, з дуже великими оборотами. Ми публічно не дуже бачимо, чуємо, як допомагає війську компанія родини Козицьких.

Тут палиця з двома кінцями. З одного боку, коли ти допомагаєш публічно, то використовуєш свою політичну вагу чи місце праці. Коли ти це робиш непублічно – то чому ти це не робиш публічно? Ми намагаємося знаходити середину і робити правильні речі тихо. Ведемо проєкт щодо дронів, роздаємо їх військовим частинам. Уже виготовили та віддали понад 1000 дронів. Ми допомагали і допомагаємо з промоцією українського мистецтва. Кошти з аукціонів ідуть на військові частини, на госпіталі, а також на протезування. І не тільки військових, а й цивільних, які втратили кінцівки внаслідок бойових дій. Ми допомагаємо, купуючи автомобілі. Маємо ще кілька різних проєктів, про які хочеться згадати. Якщо говорити про загальну суму, то це понад 100 мільйонів гривень за рік. Точно не скажу, бо не підраховував.

Читайте також: Козицький-старший запустив на Львівщині нову сонячну електростанцію 

Може, деколи про це варто говорити, бо це надихає інших?

Про це треба питати тих, що провадять бізнес. Я не проваджу сімейного бізнесу. Можу дякувати, і сімейному бізнесу також, так само, як дякую SoftServe, ІТ-кластеру чи «Родинній ковбасці», чи фондам, які нам допомагають. Моє завдання, щоб люди бачили, що допомогу використовують прозоро , що вона спрямована туди, де найбільш необхідна. Ось це основна місія. І, звичайно, мушу подякувати кожному, хто це робить.

Як змінилася допомога західних партнерів Львівщині?

Про західних партнерів ми можемо говорити про НГО-шки і компанії під парасолькою ООН. За минулий рік залучено допомоги на майже 60 мільйонів євро. Мовиться про внутрішньо переміщених осіб і установи, які мають справу з найменш захищеними категоріями населення. На цей рік буде проблематично залучити таку суму, тому що обсяги допомоги зменшуються.

Ви відчуваєте цей спад?

Я не то що відчуваю... Ми постійно зустрічаємося з партнерами, координуємо діяльність, щоб допомога не надходила в ті самі сім'ї, коли інші залишаються взагалі без неї. Або щоб не було так, що в одній установі є все, а в другій нічого. Ми проговорюємо це питання, і вони нам кажуть, що їхнє завдання – наближати цю допомогу щораз ближче до лінії фронту. Вони розуміють, що потік внутрішньо переміщених осіб зменшується, потреби закриваються, зокрема місцевими і благодійними організаціями. А люди, які живуть на лінії фронту, потребують щораз більше допомоги. Тому наголос на тому, щоб наближати цю допомогу до лінії фронту.

На завершення кілька гострих запитань. Частина з них від нашої аудиторії. Найбільше всіх хвилює гучний кейс із Гринкевичами і тендером військової адміністрації з паном Гринкевичем. Яка ваша позиція щодо цього?

Про який тендер ви питаєте? Пан Гринкевич на ринку тендерів із 2006 року. Навіть вірменську церкву він, здається, реконструював. Треба перевірити, це те, що я читав у пресі. В нього ж сотні тендерів по Україні.

Наприклад, управління капітального будівництва Львівської адміністрації.

У нього було три тендери. Один він завершив минулого року, це школа у Гірнику. Зауважень до нього не було. Другий тендер – школа в селі Черниця, яку будують із 2008-го чи 2010 року. Минулого року за 3,6 чи 3,8 мільйона гривень поставили вікна, зробили перекриття, яке руйнувалося в тій недобудованій школі, щоб вона не завалилася. Договір розірваний. Третій – центр безпеки «Східниця» – договір розірваний. Усі зобов'язання, які мала компанія, що будувала його, виконані. Але договори розірвані, щоб не виникало питань, чому ми з такими компаніями маємо справу. Однак мусимо чітко розуміти: законодавство побудоване так, що голова адміністрації не вибирає підрядника, а дає завдання управлінню капітального будівництва розіграти тендер. Він розігрується на Рrozorro, і будь-яка компанія, яка відповідає його критеріям, може заходити на тендер. Вона дає кращу ціну і виграє. Ми не можемо забирати компанії з тендерів, не маємо таких повноважень, бо не є власником чи регулятором системи Рrozorro.

Якщо мовиться про меморандум з HOPE.UA і фотографію, яка була…  HOPE.UA – великий фонд, який до нас прийшов із фондом, що працює з урядом Нідерландів і має соціальні проєкти у всіх гарячих точках, де проходили війни останнього десятиліття. Від них була пропозиція залучити кошти уряду Нідерландів на побудову реабілітаційного центру для дітей. На цей момент ми теж цей меморандум розірвали, хоча контактували з нідерландцями, і вони готові й надалі реалізовувати цей проєкт. Надіюся, якщо ми переможемо в конкурсі, то його буде реалізовано з нідерландським фондом, який до нас привів HOPE.UA.

Та якщо говорити про адміністрацію, то ми мали один підписаний меморандум, а Міноборони  підписало на десятки мільярдів гривень контрактів, які не були виконані. Чому питання до Львівської  адміністрації стоїть так гостро, а до підписання меморандуму про залучення іноземних коштів Мінобороною – ні? І це з мільярдними невиконаними контрактами! У вас не виникає враження, що це не співвідносні речі. Персонально у вас?

Читайте також: «Не маю стосунку до протиправної діяльності», – Козицький відреагував на скандал з підприємцем Гринкевичем 

Ви говорите про спостереження за обговоренням? Я бачив, що про тендери Міноборони теж говорять, але ви відчуваєте, що активніше все-таки…

Мені цікаво, бо ви мене питаєте.

Ми – львівське медіа, а ви – очільник Львівщини, тому й питаємо.

Подивіться, скільки різних контрактів по яких радах – міських, сільських – ті компанії проходили. Я думаю, у вас буде більш цікава інформація, аніж підписання меморандуму з обласною адміністрацією.

До слова, про залучення коштів. Ви говорите про такі фонди, як HOPE.UA, але у Львівщини є обласна Агенція регіонального розвитку, яка мала б під різні проєкти залучати кошти, зокрема західних партнерів.

Західний партнер шукає подібного до себе в Україні і разом із ним реалізовує проєкт. Агенція регіонального розвитку створена на базі обласної адміністрації і обласної ради, її завдання – залучення коштів програм Євросоюзу і допомога в написанні проєктів для громад, щоб вони могли їх подавати далі. Однією з таких європейських програм є «Польща – Україна». На Львівщині минулого року відбувся відбір стосовно підрозділу охорони здоров'я, у нас 5,9 мільйона євро залучених коштів. Наступний етап – туризм і довкілля. Написані 72 проєкти, які Львівщина подаватиме тільки на цю програму.

Окрім того, є програма LIFE і багато різноманітних європейських програм. Завдання цієї агенції – вивчати їх, знаходити місцевих партнерів і допомагати місцевим шукати партнерів за кордоном, спільно подавати такі проєкти. Треба, щоб не тільки агенція могла писати ці проєкти. Вона має навчити громади робити це, щоб кожна громада була сама спроможна писати проєкти і знаходити партнерів.

Після того, як у грудні відкрили доступ до декларацій різних посадових осіб, наші журналісти вже писали про багатьох із них. Вашої декларації і ваших ключових заступників чомусь немає.

Моя декларація, відповідно до закону, буде здана до 31 січня. Я не стежу за тим, чи заступники подавали декларації.

Це вже їхня відповідальність.

Але, згідно із законом, до 31 січня всі подадуть.

І останнє питання. Останнього тижня, як подейкують у соцмережах, в політичних колах щиряться різні чутки, що на вас чекають у Києві на якійсь новій посаді. Чи це правда?

У мене дуже багато друзів, які час від часу дуже на мене чекають у Києві, але я там не так часто буваю, приблизно раз на місяць. Якщо покличуть поговорити – поїду, але пропозиції щодо роботи немає жодної.

Тобто наразі ви налаштовані й надалі допомагати Львівщині?

На даний момент моя зона відповідальності – голова Львівської обласної військової адміністрації.

 

Розмовляв Тарас Яценко

Текст: Марічка Ільїна

 

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав. 

___________________________________________________________________________________________

Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.

Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми – про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.