Член комісії фінансів і планування бюджету Львівської міської ради, керівник фракції «Народний контроль» Валерій Веремчук розповів, чи ефективно місто використовує кошти на закупівлю нового транспорту та вирішення сміттєвої проблеми.

Валерію Миколайовичу, чи має депутатський корпус вплив на вирішення транспортної проблеми?

Усе, що залежить від депутатів, робимо. Наприклад, наша фракція за рік озвучила десятки запитів із пропозиціями, як покращити роботу громадського транспорту. Депутати погодили придбання у лізинг 150 нових автобусів, гроші на 30 трамваїв із Берліна. Тобто депутати підказують, озвучують побажання громади, дають у руки чиновникам усі необхідні фінансові інструменти для того, щоб поліпшити транспортні перевезення, але, як показує практика, ані проведення конкурсу, ані новий транспорт суттєво нічого не змінили. Про це говорять самі львів’яни на зустрічах, пишуть сотні відгуків у соцмережах. Відтак основна причина проблеми – некомпетентність осіб, які відповідають за транспорт у Львові. 

У чому полягає некомпетентність, адже велика кількість нового транспорту мала би зробити проїзд комфортнішим?

Є автобуси, але нема водіїв. Є автобуси, але нема визначеності, на які маршрути їх пускати. Транспортну проблему не можна вирішити лише оновленням автопарку. Потрібна чітка стратегія. Її нема. Є лише випрошування коштів. Проблема транспорту виключно господарська, підхід до неї має бути прагматичним із чіткими розрахунками. Звісно, можна ще кілька років чекати на електронний квиток. Але ми проти того, щоб львів’яни ще 1,5-2 роки потерпали від колапсу. Тож наприкінці року довелося вдатися до методу «батога і пряника». Щойно депутати пригрозили не голосувати за черговий лізинг на автобуси на 2019 рік, як чиновники нарешті почали проводити якісь розрахунки, показувати презентації проекту стратегії. Також ми стали ініціаторами створення робочої групи щодо проблем транспорту, яка вже розпочала працювати.

Маєте власні напрацювання? 

Так. Перше – ефективно використовувати бюджетні кошти. Коли надійде вся партія нового транспорту, АТП-1 матиме достатньо автобусів, щоб обслуговувати всі свої маршрути. Тож, можливо, доцільніше надалі купувати більше тролейбусів і трамваїв: нових і недорогих вживаних з Європи. Ними можна розвантажити райони із мережею електротранспорту. Водночас частину автобусів із маршрутів-дублерів скерувати на ті, що не повторюють рух трамваїв-тролейбусів. Частину міських маршрутів потрібно відкоригувати, щоб автобуси не перевозили повітря, а мешканці отримали пряме сполучення з автостанціями, приміським і головним вокзалами, медзакладами. Зокрема, Михайло Дідух має такі напрацювання по Рясному. Ще мають бути чіткі графіки руху, великі і реальні штрафи перевізникам за регулярні зриви цих графіків чи відсутність необхідної кількості автобусів на маршрутах. Потрібно повернути контроль за оплатою проїзду пасажирами. І таких пунктів багато.

Справді, у Львові ухвалюють багато програм, але нема стратегій. Чому?

Бо кожна стратегія – це важка і планомірна робота із розрахунком кількох кроків наперед. Насправді у Львові реалізовується дуже багато позитивних речей. Та мене обурює, що у мерії нема стратегічних планів для вирішення стратегічно важливих для Львова питань. І тут мова не тільки про транспорт. Згадайте сміття. Ми й досі не знаємо, що буде з львівськими відходами після завершенні дії меморандуму з областю у червні 2019 року. Очевидно, що завод не встигнуть збудувати до цього часу. Ще влітку я озвучив запит із проханням розповісти про «сміттєві» плани на наступний рік. Замість стратегії у відповіді отримав опис того, яким має бути завод.

Наразі вся стратегія міста – це кредити. Боргова яма Львова – майже 5 мільярдів 700 мільйонів гривень. Це три річні бюджети розвитку міста. Головні повернення припадуть саме на 2019-2024 роки. Лише в 2021 році доведеться повернути 974 млн грн. Ці кредити віддаватимуть і наші діти, і внуки.

Також львів’ян непокоїть, що буде з їхніми будинками після 1 січня, коли їх знімуть з балансу «жеків». Що порадите робити?

Львів’яни самі обиратимуть, хто і як керуватиме їхніми будинками. Я ж підтримую ідею створення ОСББ. Разом із головами успішних об’єднань напрацьовуємо механізми, які мотивуватимуть ставати повноцінними господарями у своїх будинках. Уже домоглися позитивних змін для мешканців, котрі хочуть оформити земельну ділянку біля будинку в постійне землекористування об’єднання. Також внесли корективи у два проекти ухвал. Одна визначає допоміжні приміщення, що залишаються у розпорядженні власників квартир. Інша стосується саме списання всіх будинків з балансу «жеків». Домоглися, що всі «борги» будинку зберігаються за старими балансоутримувачами, а не перекладаються на плечі львів’ян.

Якою є ситуація з інфраструктурою в окремих мікрорайонах. Над чим працюють ваші депутати?

Передусім це покращення благоустрою. Віталій Свінціцький, Михайло Дідух та Ірина Оршак працюють над цим у Шевченківському районі, зокрема, Рясному. Тарас Ворко та Анна Мармуляк – у Залізничному. Завдяки їхнім наполяганням зроблено ремонти доріг хідників, прибудинкових територій,  встановлено дитячі і спортивні майданчики, відкрито нові сквери і громадські простори.

Водночас, є й масштабні проекти, над реалізацією якої працюємо від початку каденції. Наприклад, на початку року відкрили першу медіатеку на Рясному. Зараз головна увага – на дорожній інфраструктурі. Єдина артерія для Рясного – вулиця Шевченка. Вона перевантажена транспортом. Дорога зруйнована і однією з найгірших у Львові. Три роки активної роботи і є добрі новини. Перше – на 2019 рік передбачили кошти на початок капремонту вулиці Шевченка. Друге – є готовий проект і оголошено тендер на будівництво нового моста на перетині Шевченка-Ковча. Адже старий шляхопровід в аварійному стані. Третє – визначено варіант будівництва альтернативної дороги з Рясного до Левандівки на вул. Суботівську. Триває виготовлення проектної документації.

За ініціативи Тараса Ворка, у Залізничому районі створюють Школу мистецтв на вул. Кричевського, 61, яка стане однією з найкращих у Львові. Велике триповерхове приміщення, окрема концертна зала, сучасні класи. Водночас, на вул. Виговського, 1а вже почалися капітальні роботи з відновлення дитячого садочка на 10 груп. Також практично з нуля  будуємо спортивні і дитячі майданчики.

Для прикладу, стараннями Віталія Свінціцького до кінці року Рясне-2 матиме капітально відремонтований спортивний стадіон біля СЗШ №100. У Залізничному районі завершено ремонт стадіону біля СЗШ №40, який 20 років був у занедбаному стані. А історія його відновлення почалася з перемоги Володимира Баб’яка у Громадському бюджеті в 2016 році.

Ще торік депутати ухвалили концепцію авторства Ірини Оршак про обов’язкове сортування відходів: на органіку і суху фракцію. І от лише наприкінці цього року після нових запитів і нагадувань є певний прорив. У Львові стартує пілотний проект із компостування рослинних (опале листя, трава) і харчових відходів. У визначеному мікрорайоні встановлять спеціальні контейнери для їх роздільного збору. Далі їх відвозитимуть на станцію компостування.

На Ваш погляд, яким буде 2019 рік для Львова?

Бюджет розвитку у 2019 році менший, аніж цьогоріч. Після виплат всіх кредитних зобов’язань, на розвиток матимемо 1,2 мільярди гривень. Тож ми буде уважно стежити за кожною копійкою, аби кошти приносили користь громаді Львова. І, однозначно, продовжимо реалізовувати всі масштабні проекти, які запланували.

НА ПРАВАХ РЕКЛАМИ

(Матеріал підготовлено в рамках програми висвітлення діяльності Львівської міської ради).