Фото: Твоє місто

Фото: Твоє місто

Чим займається ЮНЕСКО в Україні. Розмова з головою українського бюро

12887 0
Росія не перестає атакувати Україну. Ворожі ракети потрапляють у житлові будинки, об’єкти критичної інфраструктури та пам’ятки архітектури. Нещодавно у Львові внаслідок ракетного удару постраждав історичний район – буферна зона об’єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Львів – Ансамбль історичного центру», в ніч на 23 липня окупанти обстріляли історичний центр Одеси, значних пошкоджень зазнав Спасопреображенський катедральний собор. Українці масово закликали ЮНЕСКО звернути увагу на ці випадки. За два дні до подій у Одесі Tvoemisto.tv записало розмову з головою Бюро ЮНЕСКО в Україні К’ярою Децці Бардескі (Chiara Dezzi Bardeschi).

Пані К’яро, ви з торішнього жовтня очолюєте Бюро ЮНЕСКО в Україні, раніше працювали переважно в країнах Африки, реалізували різні програми та відкривали бюро ЮНЕСКО. Зараз ви вже понад дев'ять місяців в Україні. Що можете сказати про цей час, про нашу країну?

Щиро дякую за запрошення та інтерес до діяльності ЮНЕСКО в Україні! Як ви зазначили, я прибула до України в жовтні, але підтримка українського народу та інституцій з боку ЮНЕСКО розпочалася з початку повномасштабного російського вторгнення в Україну в лютому 2022 року. Від самого початку наші основні напрямки діяльності були зосереджені на безпеці журналістів та забезпеченні безперервного доступу до інформації, особливо в районах, що потерпали через відсутність електропостачання та зв'язку.

Іншим важливим аспектом нашої роботи є безперервність навчання з акцентом на дистанційну освіту. ЮНЕСКО надавало системі освіти й учителям засоби зв'язку з учнями в ці важкі часи. Крім того, пріоритетом були психічне здоров'я та психосоціальна підтримка дітей, і вони залишаються важливими у середньостроковій та довгостроковій перспективі: допомога дітям, громадам, учителям та всій системі освіти подолати травми і зміцнити стійкість.

І, нарешті, захист культурної спадщини має вирішальне значення і включає два основні аспекти: фізичний захист культури в усіх її формах і забезпечення засобів для існування митців та професіоналів, які працюють у цій сфері. Цей підхід зосереджений на людській перспективі, пошуку шляхів подальшої підтримки та збереження соціальних і культурних зв'язків усередині та між громадами. Ми визнаємо, що за рік, який минув від початку вторгнення, відбувся значний відтік професіоналів, митців і творчих особистостей, скоротилися джерела існування громад і окремих людей. Тому наші зусилля спрямовані на відновлення відчуття добробуту та нормального життя, а також на зміцнення стійкості в ці скрутні часи.

Розкажіть про це докладніше. Як ви допомагаєте покращити життя людей у сфері культури, а також зберегти спадщину, особливо в такій великій небезпеці, яка існує нині на сході та півдні України? 

Як ми захищаємо культуру? Допомагаємо українцям фізично захищати культурну спадщину. Фактично з серпня погодили й підписали лист про наміри з Міністерством культури та інформаційної політики щодо ключових пріоритетних напрямків, пов'язаних із двома аспектами, про які я вже згадувала. Для захисту об'єктів спадщини надзвичайно важливими є оцінювання пошкоджень та моніторинг. ЮНЕСКО надало допомогу для створення платформи регулярних і щоденних перевірок пошкоджень спадщини. Це робиться з допомогою аналізу результатів супутникової зйомки і супроводжується перевіркою на місці, коли це можливо.

Це те, що ви робили нещодавно у Львові, коли місто постраждало від ракетних ударів?

Так, це робиться з травня шляхом аналізу супутникових знімків протягом 24 – 48 годин одразу після ударів. Ця оцінка враховує масштаби пошкоджень. Посилання на платформу та перелік об'єктів також опубліковані на вебсайті Бюро ЮНЕСКО в Україні.

Наразі відомо про 265 об'єктів із підтвердженими пошкодженнями (розмова була записана до пошкодження собору в Одесі Ред.). Однак це необов'язково означає, що лише 265 об'єктів були пошкоджені. 

Зруйнований собор в Одесі

Крім того, ЮНЕСКО бере активну участь в координації зусиль уряду, Світового банку та інших агентств ООН у проведенні швидкої оцінки завданих збитків і потреб у культурному секторі. Збитки становлять приблизно 2,6 мільярда доларів США у вигляді фізичної шкоди та понад 15 мільярдів доларів США у вигляді втрат доходів упродовж наступних 10 років. Значні фінансові ресурси знадобляться для відновлення культурного сектору протягом наступного десятиліття – майже сім мільярдів доларів США станом на дату оцінки, тобто станом на лютий 2023 року. Однак війна триває, і цифри ще можуть змінитися.

Оцінка пошкоджень має вирішальне значення для розуміння масштабу пошкоджень та визначення пріоритетних заходів. Це дозволяє швидко провести ремонтні роботи й визначити пріоритети. Зусилля із захисту включають не лише облік збитків, але й заходи із запобігання та пом'якшення наслідків надзвичайних ситуацій. 

І про це розкажіть докладніше. Дуже цікаво зрозуміти, що ми можемо зробити з метою профілактики.

За багатьма профілактичними заходами можна спостерігати і тут, у Львові. Є заходи дуже символічні, але також важливі, оскільки мають міжнародно-правові наслідки. Наприклад, на багатьох будівлях, у тому числі на вашому будинку, є емблема з блакитним щитом, яка означає, що вони є культурними цінностями, визнаними в межах Конвенції ЮНЕСКО 1954 року про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту.

Окрім символічних заходів, є практичні кроки для захисту пам'яток і цінностей просто неба, які зменшують їхню вразливість до можливого негативного впливу. Такі заходи, як вогнезахист і створення належної документації включно з інвентаризацією музеїв і колекцій, мають вирішальне значення. Належна документація допомагає у випадках поділу колекцій або їх незаконного використання, даючи змогу силам безпеки та правоохоронним органам виявляти й запобігати незаконній діяльності.

Ще з початку березня ЮНЕСКО попереджає сусідні країни про ризик незаконної торгівлі та вивезення культурних цінностей, наголошуючи на важливості вживання заходів. Наша організація проводила тренінги для правоохоронних та прикордонних органів з України та сусідніх країн. Тренінги ці були зосереджені на тому, як відстежувати, ідентифікувати, перевіряти та зупиняти можливий відтік культурних цінностей, гарантуючи їх захист та збереження.

У нашій студії був видатний архітектор із Франції Мартен Дюплантьє, президент Французької архітектурної асоціації. Він переконаний, що росіяни руйнують нашу спадщину, наші будівлі, які є надбанням багатьох століть, щоб знищити нашу ідентичність. Чи згодні ви з цим і чи вважаєте, що в майбутньому можна домогтися справедливості щодо отримання репарацій за цю шкоду, завдану культурній спадщині?

Безумовно, культура є важливою частиною ідентичності країни. Вона слугує зв'язком з минулим і відіграє важливу роль у відновленні та зміцненні стійкості громад, особливо під час криз, конфліктів і надзвичайних ситуацій. Саме тому захист культурної спадщини зараз критично важливий і наше втручання є необхідним.

Важливо враховувати, що коли ми говоримо про масштабні пошкодження, то маємо на увазі не лише окремі будівлі, а й цілі історичні міста, такі як Харків та інші, що зазнали значних руйнувань.

На шляху відновлення та реконструкції надзвичайно важливо забезпечити людям можливість повернутися до своїх домівок і громад. Водночас ми повинні захистити й інтегрувати історичні будівлі та культурну спадщину в майбутні містобудівні плани. Ці будівлі мають не лише духовну, мистецьку та культурну цінність, але й економічну для майбутнього. Якщо не вирішити це питання заздалегідь, є ризик втратити значну частину цієї культурної спадщини.

Тобто ця робота має бути виконана негайно?

Так, і це принципово. Саме тому, коли ви запитували мене раніше про ремонти й запобігання, ми вже ініціювали багато ремонтних робіт у різних локаціях, таких як музеї в Одесі, Києві, Харкові, а також музей Сковороди на   Харківшині. Ці культурні й публічні цінності є не лише джерелами історії, але й невід'ємною частиною вашої ідентичності.

Ми також повинні пам'ятати, що за цими будівлями стоять люди, тому зосереджуємося й на підтримці митців і творчих особистостей, забезпечуючи їх засобами для існування і даючи змогу продовжувати творити навіть за складних обставин. Із серпня по грудень ми підтримували громадські та мистецькі проєкти в Києві, Львові, Івано-Франківську, Дніпрі та Херсоні, подаючи приклад того, як культура слугує джерелом стійкості.

Ми прагнемо й далі докладати до цього зусиль. Уже розпочали другий раунд проєктів, усвідомлюючи, що потрібно зробити набагато більше для захисту й збереження вашої культурної спадщини та підтримки людей, які роблять свій внесок у неї.

Як митцям, які потребують такої підтримки, подати заявку на неї?

Усі проєкти та конкурси, які пропонує ЮНЕСКО для України, завжди відкриті для заявок, до них можна отримати доступ через наш вебсайт та офіційні канали. Наразі в нас є конкурс, пов'язаний із ключовим проєктом, який реалізують у Львові. Маю на увазі створення культурного хабу. Проєкт розпочався в січні і підтримується іспанським урядом. Культурний хаб має на меті створити платформу для митців не лише зі Львова, а зі всієї України, у тому числі для тих, що переїжджають сюди, а також сприяти налагодженню зв'язків з іншими містами. 

І не забуваймо, що Львів також є креативним містом ЮНЕСКО. Це наочно показує динамічний характер міста, його здатність до розвитку креативності. Культурний хаб у Львові – це платформа, яка пропонуватиме навчання, розбудову потенціалу, коворкінг та можливості резиденції для митців. Наразі працюємо над ремонтом приміщення і сподіваємося запустити ці програми дуже скоро.

Ми також беремо участь у консультаціях з різними асоціаціями та широкою громадськістю, і не лише з культурними асоціаціями та практиками, а й із молодіжними об'єднаннями та освітніми установами. Такий комплексний підхід відповідає мандатові ЮНЕСКО розглядати питання культури з наскрізної перспективи, враховуючи їхній взаємозв'язок і вплив на суспільство.

ЮНЕСКО від самого початку свого існування після Другої світової війни було створене з метою сприяння й допомоги освіті, особливо під час війни та повоєнної відбудови. Україна також потребує зберегти доступ до освіти, покращити її якість. Що робить ЮНЕСКО для цього тут у Львові, в Україні? 

Працюючи над підтримкою освіти, ми застосовуємо двоєдиний підхід, який є паралельним і взаємодоповнювальним. Один аспект – це зосередження на «освіті в надзвичайних ситуаціях», щоб забезпечити дітям можливість продовжувати навчання у важкі часи. Однак не менш важливо готуватися до довгострокової перспективи. Стратегія ЮНЕСКО узгоджується з Ціллю 4 сталого розвитку в галузі освіти, спрямованій на забезпечення освітою всіх.

ЮНЕСКО тісно співпрацює з Міністерством освіти і науки для підтримки й реалізації визначених пріоритетів у освітньому секторі. Одним із напрямів є безперервність навчання, де в співпраці з міністерством ми розповсюдили понад 50 000 пристроїв для онлайн-навчання серед учителів у всіх регіонах України. Водночас працюємо з учителями й закладами над педагогічними аспектами освіти, включно з психічним здоров'ям та психосоціальною підтримкою, соціальним та емоційним навчанням, а також іншими інноваційними навичками, які мають важливе значення у довгостроковій перспективі.

Що стосується психічного здоров'я та психосоціальної підтримки, то ЮНЕСКО в співпраці з різними національними та міжнародними партнерами провело комплексну оцінку можливостей системи освіти. На основі цієї оцінки та за участі всіх зацікавлених сторін була узгоджена дорожня карта, і ми розпочали підготовку психологів у школах. Наразі існує чотиритижнева навчальна програма для 100 психологів, після якої почнеться підготовка майже 15 000 психологів та 20 000 вчителів. Цей комплексний підхід спрямований не лише на надання негайної допомоги, але й на зміцнення системи освіти в довгостроковій перспективі.

Дякую! Припускаю, що деякі з цих ініціатив також реалізують у Львові?

Тренінги для психологів, як я вже казала, та розповсюдження пристроїв були реалізовані в усіх регіонах, особливо в  тих, що з нагальними потребами. Хоча дистанційне навчання не може повністю замінити очне, воно перетворилося на гібридний формат, заснований на наявності укриттів у школах, а також слугує засобом підтримки зв'язку з учнями, які наразі перебувають за межами країни.

ЮНЕСКО проаналізувало програми та інфраструктуру в європейських країнах, щоби полегшити визнання результатів навчання та реінтеграцію учнів в українську систему освіти. Цей аналіз має на меті створити основу для довгострокової вигоди для студентів. Ще з минулого року ЮНЕСКО разом із ЮНІСЕФ допомагає міністерству в створенні цифрової платформи для складання учнями випускних іспитів. Ця платформа є не просто тимчасовим рішенням, а спрямована на зміцнення національної системи освіти з довготривалим впливом.

На завершення розмови хотів би запитати вас про дві речі. Не знаю, скільки разів ви тут бували, однак чи можете сказати, які позитивні сторони розвитку міста ви бачите? Можливо, варто було б щось покращити? Це перше. І друге: що ви вважаєте сильними сторонами України та українців? Чи є щось особливе, чого ви навчилися за час перебування тут? 

Думаю, ці ваші два питання пов'язані. Я мала нагоду бувати у Львові кілька разів і сподіваюся, що в мене буде більше позитивних нагод бувати тут іще. Я вважаю Львів неймовірним містом, дуже живим, і не лише з огляду на пам'ятки архітектури, але й енергію його людей-професіоналів та наявність життєвих сил. Це те, що я спостерігала і чого навчилася в Україні загалом.

Одним із аспектів, який мене особливо вразив, є стійкість культурного сектору. Я бачила, як порожні музеї перетворюються на жваві центри, де люди, сім'ї, цілі громади взаємодіють зі своїм минулим, теперішнім і майбутнім. Я проводила час із людьми в укриттях, в очікуванні, і це дозволило мені зрозуміти людський бік цієї неймовірної країни, її населення. Ця стійкість є суттєвим аспектом, тому спостерігати за нею було важливо для моєї роботи в Україні.

Дякую за розмову! Я ціную всю роботу, яку ЮНЕСКО проводить в Україні, і сподіваюся, що в нас буде більше можливостей зустрітися в майбутньому, що ми матимемо більше позитивних причин зібратися тут. До наступної зустрічі!

Дякую за вашу зацікавленість роботою ЮНЕСКО в Україні!

Розмовляв Тарас Яценко

Фото Івана Станіславського/Твоє місто

Колаж Дмитра Тарадайки/Твоє місто

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

 


Інтерв'ю Твого міста

+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!