Фотоколаж: Дмитро Тарадайка

Фотоколаж: Дмитро Тарадайка

Ворог не нападе, якщо буде спротив. Андрій Садовий та Максим Козицький про ймовірну загрозу

3721 0
Що робить Львів та Львівщина для того, аби підготуватися до можливого вторгнення Росії. Як розгортають тероборону у місті та області, чи є належні укриття та дієва система оповіщення населення, Тvoemisto.tv розпитало у голови Львівської МТГ Андрія Садового та керівника Львівської ОДА Максима Козицького.

«Події останніх тижнів – набат у моїй голові». Розмова з Андрієм Садовим

Ми щодня чуємо повідомлення про загрозу вторгнення Росії в Україну. Як на це реагує Львів?

Коли ми з вами говоримо про територіальну оборону, то повинні розуміти, що це чітка державна вертикаль. Це не може бути окремо львівська територіальна оборона, окремо харківська, окремо київська. Головою тероборони міста і області є голова ОДА. Скажу вам більше, головою обласної територіальної оборони є Козицький як голова ОДА, а головою міської територіальної оборони є керівник районної адміністрації. Ми ж даємо свої пропозиції, чим місто може долучитися.

Вважаю, нам треба виходити з того «летаргічного сну», в якому ми чомусь перебуваємо з 2014 року. Тому розпочали процес навчання, який триватиме дуже довго і набуватиме щораз більшої сили. Це навчання громадян володіти стрілецькою зброєю – раз, уміти надавати домедичну допомогу – два. Ці речі вписані у програму. Ми схвалили її базово на виконавчому комітеті, і в четвер на сесії міської ради має бути акцептація депутатського корпусу. Попередньо я про це говорив із керівниками фракцій.  

Читайте також: «У вас є можливість вступити до лав резерву». Львів готує програму тероборони

Стосовно тероборони. Місто може запропонувати якісь свої приміщення, території, аби ці батальйони десь розмістилися, чи вже зробило це? 

Як мені відомо, є визначені приміщення, які перебувають у державній власності, і думаю, що ми активно долучимося до їх ремонтів, підведення комунікаційних мереж – у цьому будемо активні. 

Чи відомо, скільки треба грошей для того, щоб запрацювала програма? 

На сьогодні ще немає конкретної суми від керівників територіальної оборони. В програмі, яку ми зараз вибудовуємо, закладаємо на перший етап 10 мільйонів гривень. Цю суму погодили з керівниками фракцій міської ради. 

10 мільйонів будуть закладені на щось конкретне чи загалом на програму? 

Дивіться, конкретно це вже буде розписане в програмі дій, буде чітка сепарація – скільки коштів ми виділяємо на навчання, скільки на облаштування офісів територіальної оборони. 

Ми почали процес, і він триватиме досить довго. Це живий документ.

Про які саме території та приміщення мовиться? 

Це ви зможете обговорити з паном Курком, з Козицьким – це їхня компетенція. 

Читайте також: «Не плутайте нас з партизанами». Розмова з керівником тероборони Львівщини 

Але вони пропонують місця на території Львова, тому я вас запитую, чи ви знаєте, які саме?

На території Львова дуже багато будівель спільної власності, державної зокрема, тому акцептуємо ті пропозиції, які вони мають, і підтримаємо. 

Стосовно навчань. Місто доволі швидко акумулювало людей, зібрало в різних ЛКП. Чи знаєте ви, скільки у нас ЛКП, які забезпечують життєдіяльність міста, які в них проблеми? 

Маємо стратегічні підприємства – «Львівводоканал», «Львівтеплоенерго», «Залізничнетеплоенерго», «Львівсвітло». Ну і, звичайно, підприємства, які забезпечують перевезення, як-от «Автодор», «Електротранс», ЛТП-1. 

Кожен їхній керівник знає, що має робити. Так само, як це знає міський голова і всі заступники. Є відповідна документація, під якою ми ставимо підписи. Мій підпис є всюди, але ця інформація під грифом секретності, вона не підлягає розголошенню. 

Чи забезпечені генераторами лікарні? У нас із цим, пригадуєте, була проблема в області під час Covid-19, коли відсутність генератора призвела до смертей.

Все, що можливо на сьогодні, ми забезпечили. Але життя щоразу підкидає нові питання, на які треба своєчасно, оперативно реагувати. Місто функціонує в непростий час: є кібератаки, постійні телефонні повідомлення про мінування. Це елемент дестабілізації. Тобто я очікую, що держава переосмислить своє життя, і ми з вами, її громадяни, також це зробимо. 

Тому що постало завдання, щоби ворог не напав. А ворог не нападає коли? Коли бачить підготовлену країну, підготовлених громадян і розуміє, що будь-який напад призведе до дуже великих втрат живої сили і техніки. І моє завдання – дати цей імпульс на власному прикладі, прикладі людей, які працюють у мерії, прикладі наших учителів, медиків. 

Читайте також: Як надати першу допомогу людині, яка не дихає і без свідомості. Фото, відео

От, приміром, вчора вранці, о восьмій годині, одна група ходила стріляти у тир «4 сезони», о десятій – друга група. Маємо добру комунікацію з нашими десантниками, які фактично є інструкторами для нас.

У нашої 80-ки є полігон, який вони самі збудували за кошти, що дало місто. 100 тисяч витратили на полігон у Кам’янко-Бузькому районі. Ми там провели вже декілька навчань і вийшли на системну роботу. 

Але ще раз наголошую: це не замінить того, що буде робити тероборона, тому що нам у місті треба сформувати два батальйони, і львів’яни мають туди записуватися, пройти окремий вишкіл! 

Так, можливо, це й не знадобиться, маю на увазі, що вони ніколи не будуть задіяні до військової справи, але такі наміри важливі. Багато працівників міськради, наших університетів, узагалі небайдужі містяни записуються до батальйонів тероборони. 

Читайте також: Усі укриття Львова нанесуть на одну інтерактивну карту. Де дивитися

Є карта, на яку нанесені укриття, але недосконала. Містяни питають, де можна буде сховатися у разі небезпеки. Що знає місто про це, що для цього робить?

Маємо у Львові понад шість тисяч укриттів. Зараз ми на фіналі розробки програми, наше ІТ-середовище нам допомагає. Буде онлайн-карта, і кожен бачитиме, де найближче укриття. 

Насправді це підвальні приміщення, ті ж самі підземні паркінги, як це є у цивілізованому світі. Сьогодні ніхто не будує окремі бомбосховища. Ми зараз, коли видаємо дозвіл на будівництво, вимагаємо, щоби був паркінг, який має служити укриттям у час надзвичайної ситуації. 

Читайте також: А якщо напад? В якому стані перебувають укриття у львівських школах

У нашому місті буревії стаються частіше, ніж війни. Але й досі не створений якийсь додаток для попередження  людей про небезпеку? Ми ж комунікуємо з фахівцями ІТ-сфери, з різними іноземними спеціалістами, часом наводимо як приклад Ізраїль там людей попереджають заздалегідь… 

Там є попередження стосовно атак, коли випускають снаряди по території Ізраїлю. Але ніхто не попереджає людей щодо великої зливи, дощу. Це нонсенс, тому що ви не знаєте, чим цей дощ закінчиться: чи він ітиме 5 хвилин, чи 15-ть. 

Читайте також: Алярм! У Львові немає ефективної системи оповіщення

Коли місто почуло про загрозу вторгнення, і ви побачили, що це доволі серйозно, про що подумали найперше, за що варто братися негайно, де у місті прогалина, яку треба заповнити? 

Ворог не нападає на одне місто, ворог нападає на всю країну. І перший інструмент, який він використовує, перша зброя – це паніка. Люди мають розуміти, що ми живемо в країні, яка має сусіда Росію, котра завжди була і буде джерелом агресії. 

І тут, на мою думку, приклад Ізраїлю унікальний. Вони, живучи в оточенні країн, які свого часу мали велике постачання зброї з Радянського Союзу, розвивають свою економіку, але будь-коли можуть піддаватися обстрілам. Вони з тим змирилися, вони з тим живуть, тому що дійсно у межах держави виконаний неймовірний обсяг роботи, так званий «Щит Давида», який, до речі, перехоплює 98% усіх снарядів. Але це, щоб ви розуміли, мільярди доларів, щорічно витрачених на безпеку. І левову частку цих коштів Ізраїль отримує від США. 

Ви кажете про те, що мовиться не про Львів, а про Україну загалом, про політику держави…

Нам багато що в країні необхідно зробити. Я би не хотів зараз аналізувати, що ми зробили, а чого не зробили. Це від лукавого. Тому що всі ми є учасниками чи співучасниками тих чи інших процесів. Але події останніх тижнів – набат у моїй голові. Я чітко зрозумів, що ми зобов’язані ту роботу, яку почали в 2014 році, не просто продовжити, а покласти в основу. Тобто кожен чоловік, кожна жінка мають уміти володіти стрілецькою зброєю, і ті навики постійно вдосконалювати, мають уміти надавати домедичну допомогу. 

Скажу вам більше, ми вирішили збудувати стрілецький полігон у межах Львівської ОТГ. Це велика територія – близько 20 гектарів. Розглядаємо це питання на сесії міськради. 

Це підтримка стрілецького спорту. Колись ми мали олімпійського чемпіона зі стрільби з пістолета, але після того, як спалили чи згорів стрілецький тир на СКА, все змінилося, тому місто буде підтримувати цей вид спорту, створить можливість для тренувань. 

Читайте також: Перші змагання на стрільбищі СКА, яке погоріло у Львові, планують провести 2022 року

Ми вирішили збільшити кількість електронних тирів у наших школах, реанімуємо всі стрілецькі тири, які там були, відремонтуємо їх, і в кожній школі буде відповідальна людина, яка цим займатиметься. Сьогодні за це відповідає вчитель фізики чи трудового навчання, а має бути фаховий спеціаліст.

А хто це має бути хтось із військових?

Слава Богу, маємо достатню кількість тих, що побували в зоні бойових дій. Наприклад, ми переформатували ще на минулому пленарному засіданні наше управління з надзвичайних ситуацій та цивільного захисту. Сьогодні це управління з надзвичайних ситуацій, цивільного захисту та територіальної оборони. Я на цю посаду взяв нового керівника Миколу Грицайчука. Він є заступником командира 80-ки, був у зоні бойових дій, отримав дуже серйозні поранення, тобто не може зараз бути призваний на службу, але потужний як керівник. Ми з ним ще з минулого тижня цю програму напрацьовуємо. 

А докладніше про неї можете розповісти?

Її в четвер на сесії міськради будуть обговорювати, тобто залишилося два дні. Це спільний продукт. Мені важливі зауваги, доповнення від депутатського корпусу, тому програма буде консолідованою, з єдиною думкою депутатів і виконавчого комітету. 

Готовність кожного з нас захистити свою оселю, місто, країну – ось основне. Ворог це відчуває і ніколи не нападе на того, хто вміє чинити спротив.

Читайте також: Поблизу Львова планують побудувати стрільбище на 20 гектарів

Знаєте, Львів та Львівщину, загалом західні області, чомусь розглядають як найбезпечнішу територію України. Ще з початку війни тут почали шукати житло патріотично налаштовані донеччани, кияни, харків’яни. Як місто на це реагує? Можливо, в тому є якась перевага для нього, а можливо, недоліки? 

Я би розділив відповідь на це запитання на дві частини. З одного боку, дійсно, з 2014 року Львів прийняв багато людей, які вимушено покинули свої домівки і в Криму, і в Донецьку і в Луганську. Це наш обов’язок, тому що, вибачте мене, я не знаю жодної родини у Львові, Львівській області, яка б не зазнала переслідування в минулому столітті. Скільки людей вивезли у табори, на поселення і так далі… З другого боку – це правда, що Львів інвестиційно привабливий, тож багато людей переїжджають сюди на роботу, купують помешкання, інвестують у бізнес, створюють бізнес. І це великий плюс, тому що це податки, які залишаються у Львові. 

Андрію Івановичу, а ви служили у війську?

Так. У військово-повітряних силах. 

Читайте також: Як записатися до територіальної оборони на Львівщині

Чи згодилися вам навички, які ви там отримали?

Ну, це всього лиш два роки: з 18-ти до 20-ти. Звичайно, я цей період достатньо добре пам’ятаю. Це була така інтернаціональна команда, люди з різних країн, тепер незалежних. А тоді це були республіки Радянського Союзу. 

Я служив у спецзв’язку дальньої авіації, яка мала літаки, що могли перевозити ядерну зброю. До речі, в Стрию був аеродром дальньої авіації. Це коли злітає такий «дев’ятиповерховий будинок», облітає весь світ, у польоті дозаправляється і вертається на свою базу. 

Із останніх новин відомо, що наша розвідка буцімто перевозить усі важливі документи в західні області. Чи знаєте щось про це? 

Винятково те, що є в засобах масової інформації. Іншої інформації не маю. Я думаю, що завжди мудро мати план «В» і план «С» для будь-якої державної установи. Я говорив це Яценюку ще у 2014 році, коли він почав працювати керівником уряду, щоби вся важлива документація була дубльована і зберігалася на Заході України, тому що Захід України більш безпечний з погляду можливої агресії та знищення.



Скажіть, чи ці повідомлення про небезпеку, про війну, про вторгнення позначилися на інвестуванні в наше місто? Президент каже, що ми потерпаємо від того, що ситуація нагнітається…

Інвестиції в українську економіку залежать від дуже багатьох чинників. І один із головних – наша внутрішня ситуація. Українське верховенство права закінчується там, де починаються інтереси українських олігархів.

А що стосується загроз, то слід бути свідомими. Якщо хочете, наприклад, десь щось придбати, і вам розкажуть, що є можливий ризик, що ви будете робити? Візьмете паузу. Думаю, що багато хто так і робить, і це нормальна річ. Тому нам насамперед треба подякувати нашим західним партнерам, США, Великій Британії, які будять нас із того сну, в якому ми перебуваємо, показують нам реальну картину, бо багато хто в Україні вірить словам. А наші західні партнери вірять діям і документам, фактам. 

Тому я би в жодному випадку не розслаблявся. Сам цього робити не буду і нікому не раджу. Навпаки, треба скористатися сьогоднішнім моментом, щоби йти вперед, ставати сильнішими, тому що це наша країна, іншої в нас нема. 

«Можна сказати, що ми на передовій». Розмова з Максимом Козицьким

Щодня чуємо повідомлення про загрозу вторгнення Росії в Україну. Як на це реагує Львів і Львівщина?

Так, на восьмому році війни говорять про нове вторгнення. На щастя Львівщини, ми не на передовій, але, беручи до уваги ту кількість наших жителів, котрі як волонтери, добровольці пішли на війну, можна сказати, що ми на передовій. Тому ті речі треба сприймати з упевненістю в своїх силах. Що більше в нас буде упевненості, то більш тверезо ми будемо дивитися на реалії. Нагнітання в пресі, мабуть, є правильним для того, аби ми звернули увагу, що стоїмо на рубежі. Хто знає, як обернеться ситуація, але наша впевненість у собі, в Збройних силах має змусити ворога боятися нас.

Наскільки область готова до можливого нападу, в якому стані укриття, як працюють системи оповіщення?

Захист населення – це споруди і системи оповіщення. Ми давно відійшли від системи бомбосховищ, які були за радянської влади. Зрештою, будь-які захисні споруди можуть урятувати людей. Наразі на території області провели інвентаризацію 90 відсотків таких об’єктів. З них 80 відсотків придатні або частково придатні для укриття населення.

Щодо оповіщення. Всі звикли, що є так звані «рикуни», які подають сигнал сирени. Ця система і досі працює. Крім того, Львівщина стала однією з трьох областей (разом із Київською та Харківською), яка потрапила до державної програми відновлення систем оповіщення.

Читайте також: Одна бригада, сім батальйонів. Як у Львові планують організувати оборону у разі наступу

Наразі новими системами, які не просто сигналізують, а повідомляють про те, що трапилося, забезпечені всі районні центри. Щодо територіальних громад, то таке обладнання встановлене у 46-ти, ще в чотирьох з’явиться найближчим часом. До кінця року кожен територіальний центр громади матиме нову систему оповіщення. Тож у цьому плані ми дуже непогано підготовлені. До речі, перевагою нових систем є можливість сповіщати про надзвичайні ситуації навіть тоді, коли зникає інтернет, оскільки вони мають автономну систему живлення і можуть працювати в такому режимі більш ніж дві доби.

Також у нас є можливість сповіщати населення за допомоги радіочастот, які має Концерн радіомовлення, радіозв’язку та телебачення. Раніше ці радіоточки називали «колгоспники», і де-не-де вони ще функціонують. Найближчими тижнями випробуємо їх на практиці: жителі зможуть о певній годині підключити свої телефони чи радіоприймачі до певної радіохвилі.

Читайте також: «Далі знову буде ескалація». Аналітик про загрозу російського вторгнення

Однак такі речі не означають, що ми сподіваємося великої війни, тому теж не хочемо нагнітати. Не все можемо повідомляти, оскільки є мобілізаційні плани, плани захисту цивільних споруд, критичної інфраструктури, які перебувають під грифом секретності. Напевно, для інформування людей, як у випадку з Covid-19, будемо організовувати брифінги для сповіщень щодо цивільної оборони і територіального захисту.

Від початку року діє закон про національний спротив. Яка ситуація на Львівщині з формуванням територіальної оборони, її фінансуванням, пошуком місць для дислокації?

Новий закон чітко визначає, що територіальна оборона – це новий вид військ, тому її штаб формує Міноборони, а фінансування здійснюється з держбюджету. Часто люди хибно вважають, що це самооборона або волонтерські загони. У мирний час керівником тероборони області є керівник облдержадміністрації, а керівником штабу – кадровий військовий. У нас це підполковник Валерій Курко.

Читайте також: Військової справи вчитимуть усіх. В Україні почав діяти новий закон

Наразі в області буде сформована одна бригада, яка складатиметься з семи батальйонів. Кожен із них налічуватиме близько 800 осіб. Загалом у бригаду входитиме 3500-3600 осіб. Це ті люди, які братимуть участь у територіальній обороні. Крім того, бригадою керуватиме територіальне обласне управління, у якому буде майже 118 осіб, а кожен батальйон матиме в своєму керівництві 45 осіб. Це, як правило, кадрові військові, контрактники та інші. У разі потреби Львів зможе мати свою окрему бригаду територіальної оборони міста.

Роз’ясніть, що повинні робити сили тероборони зараз, у мирний час, і якими будуть їхні функції в разі мобілізації?

Територіальна оборона – це люди, які братимуть участь у захисті критичної інфраструктури і населення Львівської області, якщо потрібно буде, для прикладу, взяти під охорону хлібозавод чи водоканал, щоб уникнути диверсій. Не кажу про осіб, яких відправлятимуть на фронт. Інше завдання тероборони – це патріотичне виховання.

Наше завдання як облдержадміністрації та районних адміністрацій – сприяти розгортанню бригади і територіальних батальйонів. Маємо допомогти їм знайти приміщення, зробити там ремонт, знайти людей, готових зголоситися до цього. Наразі ми надали списки приміщень – можливих місць розгортання у кожному районі області, в тому числі й у Львові. Є ще деякі незакриті питання, але треба розуміти, що це мають бути об’єкти, де є можливість зберігати пальне, автомобілі, зброю, де є сигналізація. І коли будуть вибрані певні приміщення, будемо розуміти, скільки коштів потрібно на модернізацію.

Про які саме приміщення мовиться?

Львівська область завжди була найбільш мілітаризована. Маємо тут дуже багато військових частин, які не завжди задіяні. Тож рекомендували комунальним військовим частинам, аби вони найперше звернули увагу на об’єкти, які можна відновити, щоб забезпечити завдяки їм територіальну оборону. Також закликаємо громади на прикладі Львова писати програму підтримки національного спротиву. Це матеріально допоможе теробороні й мобілізує патріотичний дух.

А ви служили в армії?

Я закінчив медичний університет та військову кафедру, тобто я військовий медик.

У Львові вже проводять підготовку з надання першої допомоги, поводження зі зброєю. Чи плануєте такі тренінги?

Звичайно. Також плануємо створення програм із надання парамедичної допомоги, військової підготовки та поводження зі зброєю. Це важливі речі, тому будемо залучати до цього територіальні громади.

Що відомо про забезпеченість медичних закладів усім необхідним у разі нападу. Чи у всіх лікарнях є генератори?

Лікарні належать до об’єктів другої категорії (за класами наслідківРед.) і, відповідно, повинні мати два незалежні джерела живлення. У кожній лікарні є дизель-генератор, який забезпечує її електрикою навіть у мирний час, коли зникає світло. На сьогодні всі обласні медзаклади повністю забезпечені генераторами і набором первинних засобів, необхідних для надання допомоги.

У разі введення воєнного стану на базі цих лікарень будемо розгортати додаткові відділення і потужності. Це не означає негайне розгортання госпіталів, а можливість у разі необхідності надавати допомогу. Також потрібно розуміти, скільки лікарів і яких спеціальностей працюють. Із цим ми стикнулися під час Covid-19, тож якраз мали змогу підготуватися. Тепер ми справді готові надавати екстрену медичну допомогу в надзвичайних ситуаціях.

Коли формували бюджет на цей рік, фінансування на тероборону не передбачалося. Чи готова область тепер за потреби акумулювати на це кошти і чи відомо, на що конкретно вони потрібні?

У нас є щорічна програма «Безпечна Львівщина», через яку дофінансовуємо військові частини і формування. Сума на балансі – залежно від заявок і потреб. Кількість коштів буде відома, коли тероборона чітко визначиться з об’єктами дислокації. Кожен батальйон повинен відкрити окремий рахунок. Так ми зможемо допомагати конкретному батальйону і розгортанню певного підрозділу. Також будемо просити громади, щоб вони закладали кошти у свої бюджети, оскільки дофінансування – це лише допомога з обласного та місцевих бюджетів. Наприклад, у межах програми «Безпечна Львівщина» торік із різних джерел виділили 67 мільйонів гривень.

Чи готова Львівщина до ймовірного напливу переселенців зі східних областей? Чимало тамтешніх жителів уже думають над переїздом у західні області, бо вважають їх безпечнішими.

Ми завжди раді гостям. За останні вісім років на територію області переселилося більш ніж 11 тисяч осіб зі Сходу України та Криму. На початку пандемії проаналізували кількість людей, яких можна теоретично ізолювати. В нас цілі міста-оздоровниці, як-от Моршин, Трускавець, Східниця, загалом близько 30 тисяч місць, але це динамічні дані. Понад те, є велика кількість квартир, які здають в оренду, новобудов, які здають в експлуатацію, готелів, гостелів. З одного боку, це можливість розміщення людей, а з другого – додаткова можливість для області. Хотілося б, аби люди приїжджали сюди відпочивати, провадити бізнес. Це головне.

Відомо, що Львівщина має чимало цікавих проєктів з іноземними інвесторами. Яку реакцію спостерігаєте тепер, чи не сприяє ситуація в країні відтоку інвестицій?

Вважаю, що за 30 років незалежності у нас не було спокійних чи кращих часів. Той, хто вірить у власну державу, має в неї інвестувати. Більшість інвесторів, які працюють у Львівській області, з України. Можливо, з іноземними інвесторами треба більше працювати, але ми готові до цього. Маємо їм пояснити, що в нас величезні переваги щодо інвестування, бо в нас вільні ринки, немає масштабної конкуренції у сегментах, створені величезні можливості для розвитку. Зрештою, бізнес – це завжди ризик, але при меншому ризику і прибутковість нижча. Як я вже казав, треба інвестувати тоді, коли гармати стріляють, тому що тоді падають ринки і можна інвестувати. Звичайно, буває, що проєкти заморожують, проте якщо інвестор придивився до ринку, то перечекає та інвестує.

Ми, звісно, не можемо прирівнювати себе до Ізраїлю. Але, наприклад, тамтешні громадяни мають у телефонах спеціальний додаток і знають, де у разі загрози шукати найближче укриття. Чи не думали ви зробити подібне у нас?  

Якщо говоримо про Ізраїль, то треба говорити про Україну в цілому. Ізраїль перебуває з 1945 року в стані постійної війни. Надіюся, що ми теж матимемо таку державу, як Ізраїль, тут, в Україні. Зараз у переговорах з іноземними партнерами у нас репутація сили – позиція президента, уряду. Ми демонструємо, що ми сильна держава, яка здатна оборонятися на всіх рівнях і тримати позиції. Коли люди відчувають це, то готові йти на допомогу.

Закон про національний спротив передбачає, що головними суб’єктами територіальної оборони є цивільні громадяни. Чи активними є жителі Львівщини у формуванні загонів?

Як на мене, дуже активні. Є дуже багато волонтерів, добровольців, готових брати участь в загонах територіальної оборони. Просто вони помилково вважають, що це мобілізаційні загони. Ми їм пояснюємо, що це питання оборони на місці, забезпечення життєдіяльності окремої території – свого будинку, запасу харчів і так далі. Коли ми дійдемо до того, що кожен буде переживати за себе, за свою родину і державу, а не надіятися на допомогу інших, то усвідомимо, навіщо створюємо запас води, їжі, для чого захищаємо свою сім’ю. А завдання держави – зробити так, щоб люди повірили в неї.

Вікторія Савіцька, Юлія Осим, Роман Тищенко-Ламанський

Фото Анни Чистякової та "Твого міста"

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

 

 


Інтерв'ю Твого міста

+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!