«Ви не відбудуєте країну лише завдяки грантам». Інтерв’ю з Меліндою Сіммонс
Фото з міжнародної конференції з відбудови України (Ukraine Recovery Conference)
Коли учора вранці (21 червня 2023 року – Ред.) я прилетів до Великої Британії на конференцію з відновлення України, в аеропорту прикордонник, заглянувши у мій паспорт, запитав: «Ви з України?» І коли я дав ствердну відповідь, він засльозився і сказав: «Ми вам так багато винні. Пам’ятайте про це!» і віддав мені паспорт… Бачу, у вас манікюр в синьо-жовтих кольорах. Що, на вашу думку, так сильно пов’язує Україну та Велику Британію?
Ну, по-перше, я ніколи не думала, що зустріч із прикордонником може бути такою емоційною. Це само собою досить незвично. Однак я не думаю, що в тому, як люди по всій Великій Британії, не тільки у Лондоні, ставляться до вторгнення в Україну, є щось незвичне. Люди згадують не лише Другу світову війну, яку у Великій Британії дуже добре пам’ятають. У національній свідомості британців закорінена думка, що коли одна країна вторгається в другу країну в Європі, це, звісно, небезпечно для інших. Це за своєю сутністю неправильно, цього не можна допускати. І це, я думаю, пояснює, чому під час подорожей країною я бачу український прапор над маленькими церквами в селах у Норфолку і Корнволлі. Це, безперечно, незвично, як і те, що всі діти у школах тепер знають про Україну. Окрім цих теплих почуттів – сподіваюся, ви відчули їх у аеропорту, як і я, коли мене іноді впізнають люди або коли хочуть поговорити зі мною про Україну – в британців є фантастичне розуміння України, якого, ймовірно, не було до вторгнення. Вважаю, це дуже добре свідчить про те, якими будуть відносини між нашими країнами в майбутньому.
Мелінда Сіммонс
Чи вважаєте ви це наслідком, зокрема, того, що робить уряд Великої Британії, медіа? Чому люди зараз настільки відкриті до розуміння України, так глибоко розуміють її?
Частково так. Думаю, в цьому є заслуга як уряду, так і всіх тих, що докладають до цього зусиль, розповідають про Україну. Медіа, зокрема британські, винятково добре розказують про Україну. Більшість цих кореспондентів провели тут тривалий час, а не просто приїхали на день-два. Вони занурилися в ситуацію, подорожували і розповідають свої історії про жахливі злочини Росії, які шокували громадян Великої Британії та інших країн. Тож я думаю, що частково це так. Але насправді тут є ще одна причина.
У Великій Британії люди щиро надихаються тим, як українці дають відсіч і всіляко чинять спротив агресії. Для прикладу, вчора одна людина написала мені відгук на одне відео з фермером із Херсонщини, котрий рятував своє поле з кавунами, яке могло затопити через повінь після підриву Каховської ГЕС. Вона переглядала це відео кілька разів – із тим фермером, який зібрав своїх друзів, щоби створити бар’єри для захисту свого поля. Вона не могла повірити, що це відбулося насправді, бо ще ніколи й ніде не бачила нічого подібного.
Британці постійно надихаються, спостерігаючи за тим, як українці роблять все можливе, щоб жити далі. Звісно, я розповідаю про це в соціальних мережах. Тож це замкнене коло із самопідсиленням. Що більше вони бачать, то більше хочуть допомогти, то більше вдячні.
Мелінда Сіммонс з Чарльзом ІІІ / Фото з міжнародної конференції з відбудови України (Ukraine Recovery Conference)
Де ви бачите Україну в найближчому майбутньому? Ми знаємо, що уряд Великої Британії підтримує вступ України до НАТО, а як щодо вступу в ЄС? Велика Британія не є членом ЄС, але чи підтримуєте ви наш вступ до ЄС, чи має бути якийсь інший шлях розвитку України?
Ми завжди чітко говорили, що тут мовиться про те, чого хочуть самі українці для України, і про те, що, на думку британського уряду, потрібно для Великої Британії. Ви знаєте, у Великій Британії більшість проголосувала за вихід із ЄС. Ми вийшли з ЄС, тому що це і є демократія, вважали це добрим для нашої країни. Україна, більшість українців, хочуть приєднання України до ЄС, тому це те, чого ви хочете і що потрібне вашій країні. Ми є країною-союзницею і ми підтримуємо ваше бажання. Ми не можемо на це впливати, тому що ми поза ЄС. Але якщо це те, що, на вашу думку, вам потрібно, що допомагає вам рухатися вперед, то це елемент загальної позиції Великої Британії щодо підтримки України.
Ми інвестуємо в Україну, щоб допомогти їй стати сильнішою в майбутньому та здобути мир. Мовиться про роботу над реформами, прозорість судової системи, легкість у провадженні бізнесу тощо.
Це все те, що збігається з тим, якої країни, як ми знаємо, хочуть для себе українці. Отже, ми дуже близькі, навіть якщо ми більше не є частиною Європейського Союзу.
Які ваші очікування від конференції, що відбулася у Лондоні?(ред. - міжнародна конференція з відбудови України (Ukraine Recovery Conference), з сфокусована на залученні міжнародної підтримки для забезпечення економічної та соціальної стабільності в Україні. Мовилося про відбудову завданих війною руйнувань і фінансування участі у відбудові приватних компаній). Якими будуть основні напрямки підтримки України Великою Британією та всіма союзниками цього року і в найближчому майбутньому?
Якщо ми говоримо про конференцію, то насправді це досить незначна частина всієї підтримки, яку надає Велика Британія.
Ми не говоримо зараз про військову підтримку.
Не забувайте про економічну допомогу і, звісно, гуманітарну. Є багато різних способів, у які Велика Британія допомагає Україні пережити цей складний період вашої історії. Але що стосується відновлення, то є очевидні речі, де ми використовуємо грантове фінансування для підтримки деяких менш масштабних нагальних потреб у відновленні. Ми вже майже рік реалізуємо програму в Україні із заміни вікон та спорудження укриттів, але це доволі невеликі кошти. І, очевидно, потрібен масштабніший підхід. Я думаю, є дві речі, які ми зробили тут під час конференції і які є настільки ж трансформаційними для нас, як і для вас. По-перше, це кількість та спектр британських компаній, які ми представили вашому уряду з нагоди конференції. І, звісно, саме ваш уряд має зробити крок назустріч цим компаніям. Ці компанії ніколи раніше не думали інвестувати в Україну, і це шанс, який може мати позитивні наслідки в різних галузях, якщо Україна покаже, що ці компанії зможуть у ній працювати, провадити бізнес і досягати успіху. По-друге, це сприяння таким ініціативам, як страхування від воєнних ризиків, якого не було на нашому порядку денному минулого року, але без яких країна, якій потрібно відбити напад, не може залучити інвесторів. Для такої країни, як Велика Британія, це теж крок уперед.
Ми ж не сказали: «Добре, зачекаємо п’ять років, а потім представимо вас людям». Ми вирішили, що вам потрібні ці інвестори зараз. Ви не можете відбудувати країну лише завдяки грантовому фінансуванню. Ми маємо працювати з вами і над створенням умов, які підготують бізнес до інвестування, підписання договорів про страхування від воєнних ризиків, а також над створенням робочих груп щодо російських активів.
Це все кроки назустріч змінам, і я, безперечно, пишаюся тим, що ми це робимо.
Мітинг на підтримку України в Лондоні у 2022 році / Фото Aaron Chown/PA Images/Getty Images
Дякую за вашу підтримку!
Януш Буґайський, який є відомим американським експертом, чиє коріння пов'язане з Великою Британією, Польщею та Україною, у своїй книжці «Неспроможна держава. Інструкція з розшматування Росії» пише, що всі європейські уряди включно з Україною повинні готуватися до розпаду росії, який неминучий. Ми не знаємо, коли це станеться, як це станеться, але він каже, що ця країна, ця держава такою, як вона є, більше не може функціонувати. Крім того, в нас тривають внутрішні дискусії про те, що для нас означає перемога: чи це лише повернення територій, чи настання ситуації, коли вторгнення уже ніколи не зможе повторитися? Як ви вважаєте, наскільки Велика Британія готова до цієї визначної події?
По-перше, я цілком розумію, чому в Україні тривають такі внутрішні дискусії. Але я посолка в Україні, я не посолка в Росії. Я не маю достатніх знань, справді не знаю достатньо, щоби прогнозувати, що може статися всередині Росії. Думаю, частина цих дискусій стосується надії на те, що внутрішній вибух в росії означає, що українцям більше ніколи не доведеться зіткнутися з цією загрозою. Я песимістично налаштована щодо цього. Вважаю, що будь-яка держава, яка за своєю суттю є автократичною, схильна функціонувати набагато довше після того, як уже видається, що можуть настати зміни. Сумніваюся в змінах, але, як я вже казала, я не експертка з Росії.
Думаю, масштаб завдання, яке стоїть перед Україною: повернути свої території та вигнати росіян, досить значний, щоб зосереджуватися на ньому зараз. І виконання цього завдання, яке, я абсолютно впевнена, є реальним, матиме наслідки. Це матиме наслідки й для майбутнього. Подивимося, які наслідки воно принесе.
Але, враховуючи те, що росіяни роблять із українцями, і не лише у військовому розумінні, просто зараз, ми – ті, що перебувають в Україні, повинні всі свої зусилля зосередити на поточних завданнях. І я, повторюю, розумію ці дискусії. Думаю, це приклад сильного, здорового, демократичного суспільства, в якому люди провадять ці дискусії. Але я маю спрямувати свою енергію на те, щоб допомогти Україні перемогти в цій боротьбі.
Щодо вашого крайнього коментаря, то останнє питання стосується безпеки й підтримки з боку Великої Британії. Ми всі чули під час цих розмов, брифінгів, що інвестори багато думають про безпеку інвестицій під час війни. Два дні тому (20 червня 2023 року – Ред.), коли я розпочав свою поїздку сюди на конференцію, о 4-ій ранку у Львові, такому близькому до кордону з ЄС, лунала повітряна тривога, кілька дронів уразили деякі цілі в місті. Тоді командування і речник командування Повітряних Сил України ЗСУ Юрій Ігнат повідомили, що наша протиповітряна оборона має недостатньо потужностей, щоби покрити всю територію України. А всі інвестори кажуть, що для них це найважливіше – знати, що коли вони побудують якісь виробничі потужності, їх не обстріляють росіяни. Що, на вашу думку, Велика Британія та союзники зроблять найближчим часом, щоб допомогти нам у цьому?
Наш прем’єр-міністр сказав, коли президент Зеленський відвідав його у резиденції Чекерс, що протиповітряна оборона є пріоритетом. Тож, звісно, ми є однією з тих країн, які шукають способів її посилення. Ми вже надавали засоби і не припиняємо пошуку шляхів підсилення протиповітряної оборони найближчим часом. Як гарантувати безпеку в довгостроковій перспективі – тема окремої розмови, чи не так?
Ніхто не хоче думати, що Україна в довгостроковій перспективі зможе вижити лише завдяки сучасній протиповітряній обороні. Сподіваюся, в довгостроковій перспективі вам не доведеться покладатися лише на неї. В короткостроковій перспективі... Так, нам зрозуміло, як це важливо.
Дуже вам дякую за цю чудову розмову!
Дякую.
Розмовляв Тарас Яценко
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Інтерв'ю Твого міста
- Кожна 5-6 пара в Україні безплідна. Інтерв’ю з директоркою перинатального центру
- Які об'єкти на Львівщині пошкодили ракети. Розмова з головною архітекторкою області
- Що зміниться для пацієнтів. Інтервʼю про медицину Львівщини
- Андрій Садовий: «Зростання економіки – це кількість будівельних кранів у місті!»
- Що на Львівщині з ППО, мобілізацією та економікою. Інтерв'ю з Максимом Козицьким
- «Кожен має бачити з вікна хоч би три дерева». Розмова з очільницею управління екології
- «Запровадити е-квиток у Львові з першого грудня – цілком реально»
- «Мені не соромно за формат забудови у Львові», – головний архітектор
- Про нові маршрути, е-квиток і брак водіїв. Інтерв’ю з керівником управління транспорту Львова
- Що у Львові з транспортом. Інтервʼю з директором департаменту мобільності
- Хто і як набирає працівників Львівської міськради. Інтерв'ю з керівницею управління персоналом
- Чим займається ЮНЕСКО в Україні. Розмова з головою українського бюро
- «Ніколи нічого тимчасового». Французький архітектор про Львів та відбудову
- Святослав Літинський: Ця війна на роки, а ми витрачаємо мільйони на ремонти
- Що чекає на Львів. Інтерв’ю з Андрієм Садовим
- Давньоукраїнська минувшина Львова абсолютно відрізняється від тої, яку нам подають. Інтерв’ю
- Нам допомагали волонтери, військові. Як Центр зору доставляв оптику у час війни
- Хліб може подорожчати на 50%, а от картоплі маємо вдосталь, – експерт аграрного ринку
- «Українці не люблять ходити в українські ресторани». Дмитро Борисов про нові заклади у Львові і плани на Європу
- «Усі держави закріплювали незалежність у війні», – Ігор Юхновський
- «Треба просто бути принциповим українцем», – Ігор Калинець про життя і війну
- «Хто не зможе вчитись, забере документи». Інтерв’ю з ректором Львівського медуніверситету
- «Це пропаганда, щоб пересварити людей». Інтерв'ю з Андрієм Садовим про мову, війну, Фрідмана
- «Мені соромно читати 10-ту статтю Конституції, де є потурання російській мові», – Ярослав Кендзьор
- «Хворі прибували безперервно». Інтерв’ю з лікаркою, яка пережила три епідемії та пандемію
- «Курорт заповнений на 40%». Інтерв’ю з міським головою Трускавця
- Скільки триватиме фаза виснаження та чи планувати відпустку? Пояснює психолог
- Важливо повернути дітей за парти. Лілія Гриневич про освіту та безпеку учнів під час війни
- «Це помста. Вони бачили, як добре ми живемо». Депутатка про Маріуполь
- Російська армія залишилась такою, як була. Історик про Львів, біженців та крах світового порядку
- Люди мають обирати. Юліан Чаплінський про забудову Львова після війни
- «Росія хоче спровокувати українські сили», – пресаташе Посольства США в Україні
- «Нас просто помножили на нуль». Інтерв'ю з ректоркою Університету банківської справи у Львові
- «Мене вразила історія кохання дідуся Шептицького». Наталя Гурницька про свій роман і таємниці
- «Я був шокований і зрозумів, що хочу зняти кіно». Олег Сенцов про свого «Носорога»
- Чому ростуть ціни та що буде з гривнею. Інтерв’ю з економістом
- Ворог не нападе, якщо буде спротив. Андрій Садовий та Максим Козицький про ймовірну загрозу
- «Не плутайте нас з партизанами». Розмова з керівником тероборони Львівщини
- «Усе не переробимо». Що відомо про сміттєвий завод, який почали будувати у Львові
- Чудо стається не просто так. Що варто знати про Миколая Чарнецького
- «Ми повністю переходимо під НАТівські стандарти». Священник про капеланство
- Військової справи вчитимуть усіх. В Україні починає діяти новий закон
- «Христос не може бути модерним». Іконописець про сучасне та сакральне мистецтво
- Вакцинація від Covid-19 в Україні є цілком законною. Розмова із юристкою
- «Я не збираюсь припиняти рятувати світ». Історія бійця Юрка Досяка
- Небажання вакцинуватися – це бунт проти держави в образі батька. Розмова з психологом
- Хочу, щоб моя музика зцілювала. Розмова з Соломією Чубай
- Дані шукали в архівах СБУ. У Львові презентували книжку про вірменів в історії Львова
- Дівчина з сусіднього подвір'я. Наталка Малетич – про невідоме життя Лесі Українки
- Дітей виховує не школа, – отець Сергій Тихон Кульбака
- Накопичуй сам. Розмова з міністеркою соцполітики
- «Він теж буває різний». Дослідник розповідає про іслам, якого ми не знаємо
- Чи актуально зараз будувати дерев'яні церкви. Розмова з архітектором
- Жадно жити своє життя. Ірена Карпа про те, як закохуватися і знову виходити заміж
- Чим вакцинуватимуть львів'ян. Епідеміологиня про вакцину від Covid-19 з Індії
- Такий тендер важко «зламати». Завод «Богдан» про автобуси для Львова
- Спочатку – комфорт, потім – історія. Вахтанг Кіпіані про історичні попит і пропозицію
- Чому в Україні локдаун ввели після свят. Ірина Микичак про Covid-19 і медреформу
- Львів – це не лише кава і шоколад. Ірина Сенюта про місію Почесної Амбасадорки
- Чому аудит – про розвиток клієнта та його прибуток, а не про витрати чи покарання
- Як створювати яскраві туристичні проєкти за ґранти. Досвід Тустані
- Квартирне питання на вересень. Як в часи карантину змінилися ціни на оренду житла
- «Людям можна говорити правду». Уляна Супрун про коронавірус, карантин та «золоту середину»
- «Коронавірус закрив нас у капсулах. І це, без сумніву, вплине на ресторанну культуру». Марк Зархін про бізнес і кухню
- Що буде з цінами на продукти. Розмова з власником «Шувару»
- Священник не допомагає, допомагає Господь, – отець, який править для хворих та медиків інфекційної лікарні у Львові
- Львів і криза. Де можна буде знайти роботу після карантину
- Музеї, бібліотеки чи все-таки ринки та перукарні. Бізнес-омбудсмен про вихід з карантину у Львові
- «Щоб люди знали, як вони звучали колись». Дослідниця народної музики про гаївки на Галичині та в Україні
- Першими полетять лоукости. Директорка Львівського аеропорту про кризу і найближчі перспективи
- Що буде з плащаницею та як правильно освятити паску вдома. Роз’яснення
- Іноді мої учні печуть солодощі, а не вчать математику – львівська вчителька про дистанційне навчання
- «Я розумію свою місію». Лікар зі Львова розповів, навіщо поїхав в Італію
- Як на Львівщині масово тестують на коронавірус. Степан Веселовський про тиждень перший
- Юрій Назарук: Ми прийняли рішення припинити думати так, як завжди
- Ми маємо шанс уникнути епідемії. Науковиця про дію коронавірусу та його мутації
- Сидіть вдома – це не грип. Медик лікарні у США про роботу під час пандемії коронавірусу
- Молитва долає всі віддалі. Владика Володимир Груца про освячення пасок і сповідь онлайн
- Як зміниться Львівська лікарня швидкої допомоги. Олег Самчук про ребрендинг та all inclusive
- Запитайте у партнера про здоров'я родичів та водіть дитину в садок. Поради лікаря про імунітет
- «Такого в житті ми більше не побачимо», – екіпаж про повернення українців із Китаю
- У Львові погане повітря не через затори, – Олександра Сладкова
- «Це як годинник, що сильно відстає». Чи доцільно в Україні змінити дату святкування Різдва?
- У Раді їх жартома називають «зелений ксерокс». Олег Синютка про владу, Порошенка та Львівщину
- Хвороба-детектив. Як діагностувати ревматизм та навчитись з ним жити
- Куди веде Україну Зеленський та чого від нього очікує Європа
- Портрет Шептицького на смітнику. Як священник у Львові рятує пам’ятки
- Двері нашої Церкви відчинені, – владика Димитрій про Томос та Московський Патріархат
- Транспорт, кредити та сміття. Валерій Веремчук назвав основні виклики Львова
- Податок для культури. Юлія Хомчин про стратегії розвитку львівської культури
- Не намагайтеся уникати помилок. Ігор Стояновський про життєвий вибір та реформу медицини
- Андрій Садовий: Львів отримає той, хто матиме потенцію керувати
- Ходіть в музеї – там не страшно. Як музеям стати дружніми до дітей
- Богдан Коломійчук: Львів – не лише місто пива та кави, а й кримінальної культури
- Один власник – одна аптека. Чому десятки українських аптек можуть невдозі закритись
- Успішна медреформа – це довше життя. Як зробити охорону здоров’я ефективною
- План по відлову «зайців». Як насправді працюють львівські контролери
- Поява !Fest – це наслідок того, що робило середовище «Дзиґи»
- Тетяна Романовська та її рекорди у львівському аеропорту
- Заробітчанські пригоди. Як волонтерка допомагає українцям у Польщі